312
Економіка Німеччини може отримати вигоду з фінансової кризи
— Казна та Політика
Перше місце в світі за обсягами експорту Німеччина займає з 2002 року. Від продажів за кордоном безпосередньо залежить чверть німецьких підприємств. Тільки у 2008 році країна продала експортних товарів на суму один трильйон євро, тобто експорт приносив економіці Німеччини кожен третій виручений євро. Промислове устаткування, хімічні продукти і автомобілі зробили ФРН лідером серед світових гравців.
Цьому посприяли не лише великі концерни, успішні в зовнішній торгівлі, але і підприємства середньої ланки, переконаний професор університету Білефельда Вернер Абельсхаузер.
Багато німецьких підприємств середньої ланки з штатом з 50 осіб вже давно заробляють переважно за допомогою експорту, відзначає експерт. "Найкраще Німеччина показує себе у виробництві обладнання, хімічних продуктів і електротехніки, тому що вони мають попит у всьому світі" - вважає Абельсхаузер.
Після завершення Другої світової війни Німеччина стала однією з найбільших країн-екпортерів. Але все могло скластися інакше. У 1944 році, ще під час війни, був розроблений "план Моргентау“, запропонований тодішнім міністром фінансів США Генрі Моргентау.
План передбачав демонтаж всіх промислових споруд на території Німеччини і перетворення країни в аграрну, але був відхилений американськими міністерствами оборони і закордонних справ. Замість нього задіяли "план Маршалла", названого на честь американського міністра закордонних справ Джорджа Маршалла і спрямованого на економічне зміцнення не лише Німеччини, але і всієї Європи.
"План Моргентау" був би сценарієм бідності для німців, упевнені економісти. "План Маршалла" став у свою чергу основою для встановлення на початку 50-х років усесвітньої безмитної торгівлі. На такому світовому ринку Німеччину з її здатністю виробляти обладнання, транспортні засоби і хімічні продукти була дуже конкурентоспроможною. "Саме тому Німеччину згодом завжди вважали експортною нацією", - підкреслює професор Абельсхаузер.
Політичні рішення також позитивно впливали на розвиток німецького експорту. Після війни німецька марка була прив'язана до твердого курсу долара Бреттон-Вудською угодою. У результаті курс марки залишався відносно низьким, пропри те, що товари з ФРН мали великий попит на світовому ринку. При вільному обмінному курсі популярні продукти мали б подорожчати. Більше того, в 1950-і роки хімічна промисловість, сталеві концерни і вуглевидобувні підприємства отримували значні субсидії. За час "економічного дива" обсяг експорту Німеччини збільшився в чотири рази.
Позитивне сальдо торговельного балансу допомогло країні сформувати перші валютні резерви. Саме цей профіцит, який зберігся і по сьогоднішній день, на думку професора Абельсхаузера, становить за часів нинішньої рецесії особливу небезпеку для німецької економіки.
"Проблема не в тому, що ми - нація експортерів, а в тому, що наш експорт істотно перевищує імпорт. У нас велике позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу", - пояснює експерт. Продаючи багато на експорт Німеччина тим самим створює у партнерів зовнішньоторговельний дефіцит. Це призводить до дисбалансу світової торгівлі та за певних умов може призводити до економічних криз. "Це означає, що ми мусимо більше імпортувати для того, щоб вирівняти наш торговельний баланс", - відзначає Абельсхаузер.
Тож, упевнений професор, нинішній глибокий спад німецька економіка багато в чому переживає через нещодавній експортний бум. Але все-таки проблеми останніх місяців ще можуть стати для німецьких фірм перевагою. Адже якщо попит на машини і промислове обладнання знов підніметься, у Німеччини буде шанс отримати з цього чималу вигоду, вважає професор Абельсхаузер.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
