1061
Бартер змінив обличчя
— Казна та Політика
На початку цього року багато експертів прогнозували, що Україну накриє хвиля бартеру. Прогнози були безрадісними - в обмінні операції малося відійти близько 25%, а це означало б втрату для банківської системи близько 155 млрд. грн. Проте рік добігає кінця, а розквіту бартеризації в економіці України не спостерігається
Підрахувати частку бартеру в економіці сьогодні неможливо. До такого висновку дійшли всі опитані експерти. Річ у тім, що сьогодні бартерних операцій як таких практично немає. Як правило, компанії проводять бартер у вигляді заліку взаємних вимог - підприємства купують один у одного товари або послуги на однакову суму.
Подібні операції законодавчо дозволені, і окрему статистику з такого роду операцій ніхто не веде. Але те, що таких операцій стало більше, відзначають усі експерти. Відрізняються лише оцінки їх обсягу. На думку президента Союзу податкових консультантів Леоніда Рубаненка, обсяг бартеру збільшився в рази. "Точної інформації вам ніхто не дасть, але, на мій погляд, бартер сьогодні поглинув до 50% економіки. Просто більшість компаній цього не афішують. У обмінних операціях найбільше зацікавлені платники ПДВ", - стверджує експерт. Щоправда, деякі аналітики оцінюють розмір поглинання економіки бартером у межах 10%.
Бартер "зробили" будівельники і держава
Сприяли такому зростанню всього декілька сфер, і насамперед ринок нерухомості. Якщо на початку року найпопулярнішою бартерною операцією в цьому сегменті був обмін депозиту на частку в об'єкті комерційної або житлової нерухомості, що будується, то вже до літа бартер перемістився в суто будівельну сферу. Все частіше забудовники розплачуються з підрядчиками квартирами в недобудованих об'єктах, щоправда, для цього у самого підрядчика мають бути непогані фінансові ресурси. Крім того, квадратними метрами або часткою в об'єктах незавершеного будівництва забудовники розраховувалися з інвесторами, перед якими не виконані зобов'язання. Також величезну частку бартеру показала вугільна промисловість (за підсумками першого півріччя у низки підприємств галузі, зокрема державних, вона перевищила 50%) і рекламний ринок, обсяги негрошових розрахунків на якому експерти оцінюють по-різному - від 20 до 70%.
Треба сказати, що чималий внесок у справу бартеризації зробила і держава. Бартерні схеми при розрахунках з експортерами з відшкодування ПДВ почали практикуватися ще навесні. Тоді ж пригадали і про бартер в зовнішньоекономічній діяльності, відновивши відповідний закон. Потім, в кінці липня, ДП "Вугілля України" дозволили до кінця року розраховуватися з "Укрзалізницею" за взаємозаліком - транспортування вугілля в рахунок оплати електроенергії. А це цілком пристойні суми - за рік "Вугілля України" витрачає на транспортування вугілля залізницею близько 1 млрд. грн. А кілька днів тому Кабмін прийняв рішення про те, що Аграрний фонд відшкодовуватиме ПДВ експортерам зерна, борошна, спирту і соняшникової олії аміачною селітрою або за раніше запропонованою схемою - в рахунок боргу з ПДВ можна придбати зерно з Аграрного фонду. Експерти оцінюють заборгованість з податку на додану вартість перед аграріями в 2-2,5 млрд.
Кредити врятували від дев’яностих
Та в цілому, всупереч прогнозам повернення до дев'яностих не сталося. Експерти пояснюють це декількома обставинами. Основне - нинішній рівень розвитку банківської системи. З одного боку, саме банки стали причиною зростання бартеру. За словами члена Ради підприємців при Кабміні Тетяни Зацерковної, "зростання бартерних операцій насамперед пов'язане з ускладненням руху грошових потоків". Банківська система, що переживає з кінця 2008 - початку 2009 років справжній шок, не забезпечувала належного рівня обслуговування.
Затримки платежів, неможливість отримати доступ до кредитних ресурсів і пов'язаний з цим брак обертових коштів спочатку підштовхнули бізнес у бік бартеру. Але саме банківська система, а точніше, висока залежність бізнесу від вже отриманих кредитів, змусила багатьох відмовитися від цієї ідеї. Як пояснив генеральний директор компанії B2B Олег Зарицький, багато компаній в принципі готові були працювати за бартером, але за умови, що хоч би третина оплати буде здійснена грошима. Інакше нічим буде заплатити за кредитом.
Другий момент - наявність підкріпленого коштами споживчого попиту. У 90-і роки минулого століття основною причиною величезної частки бартеру в економіці була якраз відсутність платоспроможного попиту. Зараз же обсяг депозитів у банківській системі скоротився майже на 40 млрд. грн. за 2009 рік, що навіть в умовах зниження рівня доходів забезпечило прийнятний попит.
Третій чинник більше можна віднести до психологічних, ніж економічних. За останні роки бізнес звик до виключно грошової форми розрахунку. Тому багато компаній вважали за краще максимально знизити свої витрати або навіть тимчасово припинити діяльність, але відмовитися від ризикованих, з їх точки зору, бартерних операцій.
Заробити не вдалося
Ймовірність повернення в дев'яності змусила багатьох розглянути варіант побудови бізнесу на бартері. Ідея, що народилася в Росії, отримала розвиток і в Україні. У перші місяці 2009 року з'явилися відразу близько двох десятків електронних майданчиків, які заявили про надання бартерних послуг. Компанії обіцяли за певний відсоток від операції підібрати оптимальний бартерний ланцюжок і контролювати весь процес здійснення бартеру. Багатьом ця ідея здалася такою, що заслуговує на увагу, адже в дев'яності роки на здійснення однієї операції за участю трьох-чотирьох підприємств потрібно було до півроку, але компанії погоджувалися на такий варіант від безвиході. Сучасні ж технології робили бартер ще і швидким.
Проте результати не виправдали очікування. У Інтернеті вдалося виявити більше десятка сайтів, які надають посередницькі послуги при бартері, але вказані там контактні телефони більшості фірм виявилися недійсними. Ті, кому вдалося додзвонитися, особливими успіхами похвалитися не можуть. За словами Олега Зарицького, за три активні місяці - травень, червень, липень - обсяг бартерних операцій через його компанію склав десь 12 млн. грн. "Звісно, ми сподівалися на більше, тим паче що спочатку робили ставку на великих юросіб. В результаті близько 15 операцій дали нам той результат, про який я говорив. Основна маса операцій з будівельних матеріалів близько 30-0%. Далі йдуть промислові товари - близько 20%, масмедіа - близько 7% і транспорт - близько 10%", - розповідає експерт. Варто зазначити, що послугами подібних компаній користуються, як правило, у тому випадку, коли мова йде про багатокроковий бартер. Якщо ж контрагенти знають один одного особисто, вдаватися до посередництва немає сенсу.
Зате від галасу навколо зростання бартеру виграли компанії, які робили ставку не на повний посередницький супровід бартерних операцій, а ті, що просто створили "дошки рекламних оголошень". "Ми не займаємося підбором інформації для клієнтів, ми просто пропонуємо базу у вільному доступі, в якій кожен може пошукати товар, що цікавить його. Скільки угод було укладено завдяки нам, я не знаю. Проект існує за рахунок реклами, як і багато інтернет-проектів, і в принципі його результатами ми задоволені", - розповіла керівник проекту barter.ua Марина Шикер.
Експерти не вірять в перспективи бартеризації. І навіть ті, хто хотів зробити на бартері бізнес, визнають: якщо бартер активно не розвинувся за час, що минув від початку кризи, говорити про можливу бартеризацію в майбутньому немає сенсу.
Вікторія Пода
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
