701
Незручні положення
— Казна та Політика
Конституційний суд (КС) вчора визнав неконституційними низку положень закону про вибори президента України. Цим самим рішенням КС дозволив адміністративним судам брати до розгляду скарги на роботу виборчих комісій, що з вересня було заборонено. Примітно, що рішенням КС залишилися задоволені всі сторони. У Центрвиборчкомі стверджують, що положення закону, що втратили силу, не перетинаються з вже прийнятими постановами ЦВК.
Рішення щодо подання президента Віктора Ющенка і 48 народних депутатів, в якому вони просили визнати неконституційними низку законів, що регулюють проведення виборів глави держави, КС прийняв в понеділок і оприлюднив вчора. Голові КС Андрію Стрижаку знадобилось більше години, аби зачитати весь текст рішення. Відповідно до нього з першого дня початку президентської виборчої кампанії втратили силу шість положень закону "Про вибори президента" і чотири положення Кодексу адміністративного судочинства.
Нагадаємо, оскаржені норми набули чинності зовсім нещодавно. Віктор Ющенко двічі відмовлявся підписувати відповідний закон - 18 серпня глава держави повернув його до Верховної Ради зі своїми зауваженнями, а після подолання депутатами вето президента 21 серпня запропонував Володимиру Литвину опублікувати закон за своїм підписом, що і було зроблено.
КС прийшов до висновку, що ч. 6 ст. 2 закону про вибори президента, відповідно до якої право на участь у виборах за кордоном мали лише громадяни України, що перебувають на консульському обліку, не відповідає Конституції. "Розглядаючи матеріали справи, КС відзначив, що Конституція не допускає звуження прав громадян при ухваленні нових законів, - заявив Андрій Стрижак.- Попередня редакція закону гарантувала реалізацію права голосу на виборах президента України виборцеві, який знаходиться за межами України, незалежно від його перебування на консульському обліку".
Визнані неконституційними ч. 6 ст. 23 і ч. 9 ст. 24, відповідно до яких до складу окружних і дільничних виборчих комісій могли входити громадяни, що проживають на кордонах відповідних територіальних округів. В даному випадку КС погодився з позицією президента про те, що такий порядок формування виборчих комісій обмежує громадян в праві на свободу політичної діяльності і участі в управлінні державними справами.
Втратила дію і ч. 8 ст. 84 закону, що забороняла звернення до Центрвиборчкому зі скаргами на підготовку і проведення виборів президента в день голосування і подальші дні. "Право громадянина надсилати індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади гарантується основним законом і не може бути обмежене", - заявив глава КС.
Положення Кодексу адміністративного судочинства, які КС визнав неконституційними, забороняли суддям адміністративних судів брати до розгляду заяви про будь-які порушення виборчого процесу окружними і дільничними виборчкомами. "Це фактично робило неможливою реалізацію громадянами свого права на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції", - говориться у рішенні КС.
Постійний представник президента в КС Марина Ставнійчук заявила журналістам, що рішення "повністю влаштовує главу держави". "Брудний план, відповідно до якого вибори повинні були пройти за зразком другого туру президентських виборів 2004 року, провалився, - підкреслила пані Ставнійчук.- З більшості принципових питань, пов'язаних з реалізацією виборчих прав громадян, позицію президента підтримали у КС".
Прикметно, що автори нової редакції закону про вибори президента теж залишилися задоволені рішенням КС. "Головна мета закону - проведення прозорих і чесних виборів - залишилася, і я з оптимізмом дивлюся в майбутнє", - заявив перший віце-спікер Олександр Лавринович і додав, що рішення КС не призведе до зриву виборчого процесу. З ним погодилася заступник голови Центрвиборчкому Жанна Усенко-Чорна. "Нам не доведеться вносити зміни до прийнятих постанов", - сказала вона.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
