1915
Обвал урожаю
— Аграрний ринок
Чиновники бравують статистикою про зібраний урожай зернових. А тим часом Україна втрачає позиції на міжнародному продовольчому ринку.
Таке буває рідко, але в 2009-му успіх обернувся до аграріїв потрібним місцем: зібраний урожай за обсягом - третій за всю історію незалежної України. З полів вже зібрано понад 41 млн тонн зерна. У самому розпалі - прибирання кукурудзи, соняшнику і цукрового буряку. В цілому урожай зернових, за прогнозами Мінагрополітики, очікується на рівні 43-44 млн тонн. Що ж, гарний привід для піару влади на тлі невичерпного потоку негативної інформації про ситуацію в економіці країни. Поки чиновники стурбовані виборами, але їм варто було б переживати за інше: позиції України на світовому продовольчому ринку погіршуються.
За прогнозом міністерства сільського господарства США, в нинішньому сезоні наша країна опуститься на шосте місце серед провідних експортерів зерна (пшениця і фураж) в світі, пропустивши вперед США, ЄС, Канаду, Австралію і Росію. Тоді як в 2008/09 маркетинговому році на Україну припало 9,8% всього світового експорту зернових, в 2009/10-му частка нашої країни скоротиться, ймовірно, до 7,5%.
І це при тому, що торговці вивезли за кордон зерна навіть більше, ніж торік.
Але не настільки багато, щоб зберегти за собою завойовану роком раніше частку ринку. У бесіді з журналістами більшість експертів аграрного ринку були однозначні: урожай міг бути і великим. Звичайно, можна за традицією, що склалася в Україні, списати невдачу на погані погодні умови, тим більше що і підстави для цього були: заморозки в квітні, тривалі дощі в липні в деяких регіонах.
Але свій внесок зробили й чиновники. Зокрема, в держбюджеті-2009 не були передбачені дотації на посів озимих культур, надто пізно Кабмін прийняв рішення про виділення фінансової допомоги виробникам цукрового буряку. Відсутність грошової підтримки в умовах практично повністю згорнутого банківського кредитування обернулася для аграріїв страшним дефіцитом обігових коштів. Як наслідок, довелося економити під час весняної сівби. Гроші з казни надходили із запізненням. Наприклад, дотації фермерам у розмірі 70 млн грн. прийшли тільки у вересні.
"Це не дало можливості своєчасно купити необхідні препарати і провести підживлення сільськогосподарських культур. У свою чергу це негативно вплинуло на якість урожаю", - сказав Ярослав Кардаш, генеральний директор Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.
Як при цьому розподілялися ці жалюгідні крихти - залишилося загадкою для самих аграріїв. "Специфіка підтримки стає все менше зрозумілою аграріям, - зазначає Володимир Лапа, керівник групи експертів "Українського клубу аграрного бізнесу". - Основні програми сприяння здійснюються із стабілізаційного фонду. А стабфонд, по суті, управляється в ручному режимі. Як наслідок - незрозуміло, хто і коли підтримується". У цьому сенсі показовий приклад з вирощуванням цукрового буряку.
"Під час наради під головуванням прем'єр-міністра з бурякоцукрового комплексу (22 вересня ц.р), вже коли в Україні стартувало прибирання цукрового буряку, розгорнулася дискусія, а яким же чином виплачувати дотацію: на гектар або на тонну зданої сировини, - каже Володимир Лапа. - Це великий мінус уряду, оскільки, як правило, зараз в інших країнах все-таки компенсують негативні наслідки кризи за рахунок якихось державних вливань в економіку. В Україні цього, на жаль, немає".
Та якщо чиновники переглянуть свої підходи в управлінні одним з ключових для країни секторів економіки, взяти планку в 60-100 млн тонн зерна для українських аграріїв буде посильним завданням. Тим більше що потрібно від бюрократів не так вже і багато - додати своїм діям передбачуваності. "У нас найкращі роки в АПК були тоді, коли держава не чинила ніяких перепон", - резонно відзначає Єлизавета Малишко, експерт ринку зернових аналітичного центру "Украгроконсалт". - Головне - не заважати".
Юрій Мельник: "Більшість елеваторів ДАК "Хліб України", Держкомрезерву і Аграрний фонд варто об'єднати в єдину структуру"
Міністр аграрної політики України позитивно оцінює результати кампанії збирання врожаю. Проте в інтерв'ю він висловив думку, що створення великого держоператора-експортера зерна підсилить позиції країни на міжнародному ринку.
В минулому сезоні Україна увійшла до трійки лідерів з експорту зерна. Проте через низьку якість за кордон ми поставляємо дешевше, фуражне, а не продовольче зерно. Яким чином можна змінити ситуацію?
- Якість зібраної пшениці в Україні цього сезону набагато краща, ніж у минулому. Але з 3,9 млн тонн пшениці, експортованої з України (станом на 12 жовтня), велика частина - фураж. Чому? Тому що на неї є покупець. Продовольча пшениця, як дорожчий товар, вимагає й абсолютно іншого покупця. У цих умовах рекомендувати нашим товаровиробникам робити ставку на продзерно не зовсім правильно - адже вони все одно будуть змушені продавати його за цінами фуражного.
Якщо ситуація на ринку зміниться, ми обов'язково дамо сигнал нашим товаровиробникам. Наприклад, зараз ми відзначаємо зростання інтересу на зовнішніх ринках до наших білкових продуктів - сої та гороху. Тому ми ведемо мову про те, щоб в наступній посівній кампанії у нас збільшилися посіви цих культур.
Ваш прогноз про експорт українського зерна на рівні 17-18 млн тонн залишається в силі?
- З 1 липня по 12 жовтня за кордон вивезено 7,4 млн тонн зернових культур. Це на 100-200 тис. тонн більше, ніж в 2008 році (за аналогічний період). Підсумки роботи перших місяців сезону не дають підстав для перегляду нашого прогнозу.
Міністерство виступало за створення великого державного оператора на ринку експорту зерна. Наскільки відомо, таким стане компанія "Зерно України". Ви можете підтвердити цю інформацію?
- Ми впритул підійшли до створення такого великого оператора. Міністерство підготувало відповідний проект постанови Кабміну (про створення компанії "Зерно України"), на сьогодні він перебуває на узгодженні в інших міністерствах і відомствах. Вирішення цього питання не дається просто - доводиться стикатися з відомчими інтересами. Але ми все ж розраховуємо на підтримку Кабміну. Адже в разі створення такої структури вдасться заощадити бюджетні кошти.
Судіть самі: Аграрний фонд, який підпорядкований МінАП, на сьогоднішній день для проведення інтервенцій має в своєму розпорядженні суму в 3 млрд грн. Але в той же час у нього немає жодного елеватора для зберігання купленого зерна. Як наслідок, Аграрний фонд змушений зберігати зерно як на державних, так і на приватних елеваторах і платити при цьому щомісячно 12 грн. за кожну тонну зерна, куплену для держпродрезерву. За місяць набігає близько 12 млн грн.
Також є Держкомрезерв, який підпорядкований Мінекономіки, у якого є близько 30 елеваторів. Окрім зберігання зерна держрезерву, ці елеватори, як і ті, які належать ДАК "Хліб України" (близько 80-ти), надають послуги комерційним підприємствам із зберігання зерна.
Питання: чи не раціонально було б об'єднати всі ці активи в єдину структуру? Адже все це державна власність. Ми згодні, щоб Держкомрезерв залишив собі частину елеваторів для зберігання зерна держрезерву. Але іншу частину, а також більшість підприємств ДАК "Хліб України" і фінансові можливості Аграрного фонду, можна об'єднати в єдину структуру. Вона працюватиме як оператор на внутрішньому ринку для підтримки стабільних цін на зерно, а також зможе продавати частину продукції на зовнішній ринок. Тому що до нас звертаються багато державних компаній, які купують зерно, - з того ж Єгипту, інших країн арабського світу, наприклад, Лівії. Вони хочуть працювати з державною компанією. А ми їм нічого не можемо запропонувати.
Чому ДАК "Хліб України" не може виконувати такі функції?
- Компанія опинилася в складному фінансовому становищі. Якби вона могла залучати кредити й купувати на державні елеватори зерно, а потім його експортувати, як це було років шість-сім тому, питання про створення нового оператора не порушувалося б.
Яку частку експорту зерна може перетягнути на себе нова компанія?
- Я не думаю, що це буде багато. Можливо, це буде один-два мільйони тонн.
Як ви можете оцінити роботу Аграрного фонду цього року?
- В поточному сезоні фонд виконав свої функції, не давши під час збирання урожаю обвалитися цінам. Фонд працював за трьома схемами - форвард, спот і заставні закупівлі. При цьому з урожаєм цього року фонд провів фінансових операцій на загальну суму 1,550 млрд грн.
Крім цього, Аграрний фонд витратить ще 500-700 млн грн. на заставні операції - щоб утримати ціни на кукурудзу, і 300 млн грн. - на укладення форвардних контрактів. Кошти будуть віднайдені за рахунок торгівлі зерном Аграрним фондом.
Від власників приватних елеваторів чиновники вимагають знизити ціни на послуги, хоча торік всіляко рекомендували інвесторам вкладати кошти в цей бізнес. Не бачите суперечності?
- Ні. Нам, як і раніше, потрібні нові складські приміщення, які б відповідали зростаючим вимогам щодо якості зберігання зерна. Тому ми й надалі стимулюватимемо будівництво елеваторів. Наприклад, минулого року ми вперше ввели часткове відшкодування віжсоткової ставки з кредитів, залучених для будівництва елеваторів. Ми обслуговуватимемо ці кредити до 2012 року включно.
Та якщо сьогодні у Вінницькій області один елеватор надає послуги за 12 грн., а інший - за 30 грн., з рентабельністю 150%, то такого не повинно бути. Працюйте з рентабельністю 20%! І якщо елеватор один на весь район, то це не означає, що він повинен скористатися своїм унікальним становищем.
В цьому році виробники скаржаться на низькі закупівельні ціни на насіння соняшнику. Чи планує міністерство втрутитися?
- Це питання лежить виключно в площині взаємин виробників і переробників. На сьогодні соняшникова олія коштує в середньому $730-745/тонна. Оліяекстракційні заводи платять в середньому з доставкою на підприємство, 2150-2250 грн./тонна насіння. Від деяких учасників ринку чув, що починають платити 2300-2350 грн./тонна. За нашими підрахунками, виходячи з поточної ціни на олію, закупівельна ціна на соняшник має бути не нижче 2400-2500 грн./тонна. Як цього досягти? Необхідний меморандум між асоціаціями виробників і переробників.
Коли може бути підписаний меморандум?
- Я не можу вирішувати за виробників і переробників. Але вважаю, що це необхідно робити зараз, оскільки 80% площ вже прибрано. Я прогнозую, що цього сезону в Україні урожай насіння соняшнику складе 6 млн тонн в заліковій вазі. Хоча ми чекали, що він буде на рівні 5,5 млн тонн.
Фермери скаржаться, що цього року практично не отримують дотацій з держбюджету. Можете назвати цифри, скільки дотацій з держбюджету виплачено на початок жовтня?
- Цей рік складний з огляду на виділення дотацій. Але разом з тим ми, як і раніше, дотримувалися своїх пріоритетів. Всі програми, в рамках яких передбачалося виділення фінансування із загального фонду, реалізуються. Станом на 10 жовтня у нас передбачені по загальному фонду держбюджету виплати в розмірі 3,695 млрд грн. Фактично профінансовано 3,551 млрд грн., тобто 96,1%.
Найближчим часом ми маємо отримати із загального фонду 64 млн грн. на пряму підтримку виробників поголів'я великої рогатої худоби. Крім того, по загальному фонду ми фінансуємо такі програми, як кредити фермерам.
А з отриманням коштів із стабфонду є складнощі. Тому що з 2,2 млрд грн., які нам були передбачені на весь рік, на сьогоднішній день перераховано тільки 261 млн грн. Разом з тим ми заручилися всіма необхідними рішеннями уряду про перерахування залишку коштів на фінансування певних програм найближчими місяцями. Так, ми чекаємо надходження в жовтні-листопаді 219 млн грн. на дотації по вирощуванню цукрового буряку. У жовтні-грудні отримаємо 685 млн грн. на здешевлення процентних ставок за виданими кредитами. За програмою підтримки лізингу передбачено фінансування на рівні 390 млн грн. Поки що отримали із стабфонду 200 млн.
Крім того, 90 млн грн. плануємо направити на фінансування нової програми з підтримки обслуговуючих сільгоспкооперативів. Але поки отримали лише 35 млн грн.
У нас будуть ударними останні три місяці року. Ми сподіваємося, що всі наші плани будуть профінансовані. Нас в цьому підтримує прем'єр-міністр.
В проекті держбюджету-2010 закладена крупна сума (3,3 млрд грн.) на підтримку сільського господарства, і знов за рахунок стабфонду. На що будуть направлені ці кошти?
- В умовах обмежених можливостей нам необхідно підтримати напрями, які або дадуть максимальну віддачу, або гостро потребують підтримки. Насамперед, це технічне переозброєння. Тому наступного року не менше
1,2 млрд грн. ми направимо на компенсацію процентних ставок за кредитами, адже в основному вони бралися на будівництво/модернізацію або техпереоснащення підприємств.
Ми плануємо також відновити програму компенсації 30% вартостей купленої вітчизняної сільгосптехніки.
А ще сконцентруємо зусилля на підтримці господарств з виробництва поголів'я великої рогатої худоби. Також продовжимо удосконалювати матеріально-технічну базу всіх наших інспекційних служб (ветеринарної, карантинної) - щоб гарантувати якість продукції, яка йде з України.
Дмитро Уляницький
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
