1642
Віхи тижня
— Казна та Політика
Ющенко напередодні старту виборчої кампанії підраховує досягнення на своїй посаді... Янукович розривається між спокусою створити коаліцію і страхом потрапити в пастку... Тимошенко відвідує святі місця...
Чи вірите ви, що педофілами можуть бути представники тільки однієї політичної сили, а їх опоненти викривають жахливий злочин напередодні старту президентської кампанії виключно через прагнення домогтися справедливості? Якщо не вірите, то невдовзі вас постараються в цьому переконати. Трибуну Верховної Ради найближчим часом не блокуватимуть, а сам парламент стане чимось на зразок військово-польового суду, готового ухвалювати вироки і приводити їх у виконання буквального на полі бою. В даному випадку - політичної сутички. Для розминки завзяті парламентарії оприлюднили імена хлопчика та дівчинки, які стали жертвами збоченців. Україна перебуває в шоковому стані - від результатів експертизи, від брудних припущень, від холоднокровного цинізму тих, хто "консервував" справу, щоб розкрити її ближче до старту президентської кампанії, і тих, хто боїться втратити свої крісла.
Скандал з педофілами, поза всяким сумнівом, вплине на хід президентської кампанії. Найстрашніше - якщо він стане її своєрідним камертоном, відкриє сезон викиду неконтрольованого і нещадного в своїй розгнузданості компромату. При такому розкладі про політичну ситуацію в Україні можна буде сказати тільки одне: до другого туру президентських виборів уся країна повністю буде покрита в`язкою компроматною масою, і центром удару стануть штаби кандидатів у президенти.
Мабуть, невипадково Юлія Тимошенко перед стартом перегонів за президентське крісло відвідала Ватикан і Єрусалим. Прем`єрові сьогодні потрібна не тільки абстрактна віра, але й упевненість у перемозі. Поки ж Юлія Володимирівна запевняє, що Україні не загрожують на початку 2010 року штрафи Газпрому за недобір газу. Якщо їй не вдасться укласти відповідну угоду, яка б підкріплювала вересневу усну домовленість з Володимиром Путіним, у Москви з`явиться величезна спокуса пустити в хід перевірену газову зброю. Гра варта свічок: на кону - можливість загнати Україну у величезні борги.
Не менш енергійно готується до президентських виборів Віктор Ющенко. Діючий глава держави пообіцяв у Бельгії, що вони пройдуть відкрито і демократично. Поки ж президентські протоколісти підбирають події за участю Віктора Андрійовича з прицілом на націонал-демократичний електорат. І святкування Покрови на Волині, і відкриття відновленої резиденції Богдана Хмельницького в Чигирині дозволили Ющенку не тільки кинути докір нинішній "непатріотичній" владі, але й назвати своїм основним досягненням на президентській посаді відновлення історичної пам`яті українців.
За дивним збігом обставин, делегований Президентом в СБУ для вирішення питань, пов`язаних з вивченням історії Голодомору, Андрій Кислинський минулого тижня був вимушений залишити посаду заступника глави СБУ. Чи то він загрався у шпигунів, чи то його недруги виявилися могутніми, але довести легітимність свого диплома про закінчення Київського університету імені Тараса Шевченка Кислинський не зміг.
Помітно пожвавився інший силовик. Юрій Луценко, який кілька років тому був президентським фаворитом сьогодні дорікає Вікторові Ющенку за необ`єктивну оцінку роботи МВС. Її причини Юрій Віталійович бачить у прагненні глави держави дезорганізувати роботу міліційного відомства. Якщо Ющенко й справді має такі плани, то йому не варто докладати зусиль до відставки Луценка: той без сторонньої допомоги упевнено перетворюється на міністра політичної доцільності.
Пильний "найчесніший мент" встиг розгледіти змову президентського секретаріату та Партії регіонів з метою усунення Юлії Тимошенко від обов`язків прем`єра і заміни її безвідмовним для Януковича Миколою Азаровим. Віктор Федорович, який заявив було про готовність переформатувати коаліцію, змушений дати задній хід. Як колишній “завгар”, лідер "регіоналів" добре розуміє, що випускати політичну машину на маршрут без стовідсоткової упевненості в її готовності не варто.. І якщо з Банкової ситуативний альянс зварганити можна, то покладатися на спікера важко. Володимир Литвин самозабутньо грає роль "рятівника парламентаризму", розраховуючи зберегти за собою крісло голови Верховної Ради після закінчення президентських перегонів. Дещо недалекоглядно як для фахівця з новітньої історії України.
Євген Магда
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
