6255
Чому МВФ змушений дати Україні черговий транш
— Кредит&Депозит
Отже, місія МВФ прибула до України з метою третього перегляду програми. Наслідком двотижневих переговорів має стати черговий транш обсягом в 3,8 млрд доларів. Вся ця сума до останнього цента має надійти до бюджету - на фінансування його моторошного дефіциту.
Всі два тижні роботи місіонерів в Україні традиційно супроводжуватимуться пильною увагою преси і гаданням на кавовій гущі зі столу переговорів - дадуть транш чи ні.
Насправді інтриги немає жодноі. Транш надійде в Україну за будь-яких обставин і незважаючи на жоден фаталістичний прогноз, що цього не трапиться. Причин цьому декілька, і головна з них - критична ситуація у бюджетній сфері.
Короролівство кривої статистики
Звісно, уряд не визнає кризових явищ у бюджетній сфері, прикриваючись статистикою, яка має мало спільного з реальною ситуацією. До того ж офіційні дані та висновки міжнародних фінансових організацій перебувають у площинах, що не перетинаються. Для прикладу – розбіжності у вимірі ключового показника: дефіциту бюджету. Вустами Мінфіну офіційна статистика стверджує, що у січні-серпні дефіцит зведеного бюджету України склав 16, 695 млрд грн – себто, 1,8 відсотка ВВП. Скористаємося тепер офіційними висновками місії МВФ, розміщеними на сайті Фонду за підсумками липневого, другого, перегляду програми. Наведений там графік засвідчує, що насправді дефіцит за підсумками січня-лютого склав не 1,8 відсотка ВВП, а всі 3,8 відсотки. Відмінність у два відсоткових пункти ВВП – а це близько 20 млрд грн – занадто велика, щоби пояснити її розбіжностями у методології.
МВФ злякається відповідальності?
Від липня ситуація у бюджетній сфері тільки прогіршилася. Вересневе виконання бюджету засвідчило остаточно - в той час, як криза в реальному секторі економіки відштовхнулася від дна, бюджетне нездужання набирає все гострішоі форми. Недонадходження доходів загрожує позбавити бюджет цього року щонайменше 35 млрд грн у частині одного лише загального фонду державного бюджету, і залишки коштів на рахунках уряду випаровуються на очах.
Брак бюджетної ліквідності надав ситуації гротескності – уряд відмовляється повертати заставу за ОПЗ учасникам дискредитованого конкурсу.
Державні фінанси співають романси, і це ще одна причина, чому уряд з Нафтогазом заповзялися реструктуризувати єврооблігаціі останнього - іншого джерела виплати цих 500 млн доларів, окрім казначейського рахунку, немає. А практика оплати за газ кожного сьомого числа місяця за рахунок бюджетних коштів перетворилася на усталену. Як її не називай - відшкодування ПДВ Нафтогазу чи операція репо за рахунок кредитних коштів Ощадбанку - результатом є одне і теж саме: обміління казначейського рахунку.
А попереду ще сьоме листопада та сьоме грудня і лише усна, а не документально підтверджена домовленість, що Газпром не стягуватиме штрафних санкцій за недобір Україною законтрактованого газу. Без траншу МВФ кошти на рахунках уряду вичерпаються у листопаді-грудні. Навряд чи Фонд братиме на себе відповідальність за затримки пенсій і заборгованість по заробітній платі.
Небажана пляма на тілі східноі Європи
Півроку тому Східній та Цетральній Європі пророкували економічну катастрофу, під уламками якої передусім мала бути похована Австрія. Австрійські банки непропорційно вклалися у фінансові установи регіону, і віденські газети вже пророкували колапс внутрішньоі фінансовоі системи. Апокаліптичні очікування, на щастя, не збулися, і одна за одною екс-проблемні країни виборсуються з кризи - не в останню чергу завдяки потужній фінансовій допомозі ЄС та МВФ. Румунію, Сербію та Угорщину переведено із реанімаційного відділення (де одне ліжко все ще зайняте Латвією) в палату загальноі терапіі. При цьому Будапешт по дорозі спромігся провести болючі фіскальні реформи на кшталт скасування 13-ої пенсійноі виплати.
Тож на тлі загальної прогресуючої реабілітації, в якій МВФ цілком заслужено відведена роль Парацельса, керівництву Фонду найменше хочеться залишати в оздоровленому середовищі збудник хвороби. Менеджементу Фонду хочеться чути на власну адресу виключно дифірамби і вішати на свої сивочолі голови виключно лаврові вінки, а не бути об`єктами критики, що вони посилили соціальну напругу в Україні. Тому найбільший кредитор України і закриває очі на те, що пацієнт не те що не піддається, а навіть і наміру немає лікуватися за виписаними рецептами. Головне - влити в нього стільки фізіологічного розчину ліквідності, щоби йому не стало гірше і щоби він не спровокував рецедив регіонального нездужання.
Всепрощенство МВФ
Такого поблажливого і гутаперчевого МВФ українська влада не бачила за всі роки членства Києва у Фонді. З численних заходів, що були обов`язковими до виконання для отримання трьох попередніх траншів, виконано було одиниці. У фіскальній частині програми - підвищено акцизи; у банківській - запроваджено процедури для полегшення рекапіталізаціі банків. Решту вимог проігноровано. Деякі - мовчки, деякі - з пафосом, із залученням об`єктивних і незаангажованих українських судів, як-от у випадках із підвищенням тарифів на газ та доплатою спрощенцями до Пенсійного Фонду. Оскільки Фонд ніколи не наважиться (принаймні, публічно) засумніватися у обгрунтованості вердиктів Феміди будь-де, в т . ч і в Україні, тож кращого аргументу для пояснень, чому вимоги не виконано, годі й шукати. А світла голова в уряді, якій прийшла думка саме таким чином обеззброїти кредиторів, заслуговує на премію за креативність.
Тож годі чекати від МВФ, який неодноразово вже отримував відкоша від своїх українських позичальників, і цього разу принциповості і наполегливості. Тим паче, що ніхто всерйоз і не очікує, що напередодні виборів доцільно виставляти, а тим більше виконувати істотні вимоги.
Так що цього разу, порівняно з попередніми візитами місій, жовтнева 2009 року місія МВФ буде для українського уряду легкою прогулянкою. Ще й келих шампанського перехилять, відзначивши річницю програми. А здогадок і прогнозів, бути Україні з траншем чи ні, не бракуватиме. Секретаріат Президента натякатиме, що траншу не статися, в той час як урядова прес-служба спростовуватиме будь-які сумніви у взірцевості співпраці України з Фондом.
Насправді скрегіт бюджетного ковша по дну оголеного казначейського рахунка робить наступний 3,8 - мільярдний транш МВФ невідворотнім. Хоча нас вкотре намагатимуться переконати, що це не скрегіт, а осанна, яку співає Фонд скупими рядками своїх прес-релізів.
Олександр Калініченко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
