720
Агробізнесмени вимагають стабільності
— Аграрний ринок
Великі українські агрохолдинги орендують угіддя. Купівля-продаж сільгоспземель в Україні поки заборонена, і навряд чи ця заборона буде знята у найближчому майбутньому. За підсумками 2009 року загальна сума виплат за оренду земельних паїв складе 4 млрд.
Із приблизно 30 млн. га орних земель 17,4 млн. га перебувають в оренді. За даними Держкомзему, 73% виплат за оренду провадиться в натуральній формі, що дає орендарям можливість завищувати ціну на ту продукцію, що вони передають власникам паїв. В середньому оренда одного гектара ріллі обходиться сільгоспвиробникам в 233 грн. на рік.
Приблизно половина договорів оренди земельних ділянок укладається на термін 4-5 років і тільки кожен десятий договір підписується на 10 або більше років.
Кому ускладнить життя скасування мораторію
Думки аграріїв щодо того, треба чи ні продовжувати мораторій на продаж земель сільгосппризначення, розділилися. Одні вважають, що вільний обіг наділів забезпечило б солідний приплив інвестицій в аграрну галузь, інші ж побоюються того, що у випадку скасування мораторію можуть втратити орендовані угіддя, у які вже інвестовані чималі кошти. Треті бачать у скасуванні мораторію як плюси, так і мінуси.
"Зараз ситуація для нас як для орендарів з орендою паїв неоднозначна, тому що ми є залежним від великої кількості орендодавців", - пояснює Костянтин Ковтун, виконавчий директор Корпорації "Агро-Союз". Це підприємство обробляє 14 тис. га і має 3 тис. пайовиків. Щораз, коли завершується термін дії договору оренди, може виявитися, що орендодавець не захоче його продовжувати. "Тому якщо скасування мораторію призведе до того, що великі масиви землі будуть скупчені в якихось одних руках, тоді можна говорити про довгочасне планування нашої роботи із землею - не на три й не на п'ять, а можливо, на 10 років", - продовжує Костянтин Ковтун.
З іншого боку, орендарі бояться, що скасування мораторію ускладнить їм життя. Адже зовсім не обов'язково, що землю пайовики продадуть орендареві. "Проблеми для багатьох орендарів неминучі при впровадженні ринку землі", - впевнений Володимир Лапа, керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу.
В одному з найбільших агрохолдингів "Синтал-Д" вважають: щоб знизити вплив можливої дестабілізації на ринку у випадку скасування мораторію, орендареві варто вибудувати фундаментальні довгочасні відносини з орендодавцями. "Обов'язкової складової таких відносин повинна бути соціальна відповідальність, яку бере на себе компанія", - впевнений Вадим Могила, генеральний директор "Синтал-Д".
Даєш ринку стабільність
У чому солідарні майже всі опитані керівники й власники агрогоспорадств, так це в тому, що поліпшенню інвестиційного клімату й підвищенню показників виробництва сприяли б зрозумілі довгочасні правила гри. "Існує думка, що серйозні інвестиції прийдуть у сільське господарство тільки після скасування мораторію і перетворення землі в товар. На наш погляд, довгочасні інвестиції прийдуть у сільське господарство, яке не буде морозити від різнонаправлених політичних рішень", - вважають у групі компаній "Агротон".
Землевласникам важливо мати можливість підготуватися до змін. "Головне - прогностичність реформ - кожний повинен розуміти, що його чекає через півроку, рік і два роки", - впевнений Володимир Лапа.
В орендарів є розуміння того, що мораторій на продаж земель вічно діяти не буде. "Наступить час, коли заборона буде знята й у підсумку буде сформований ринок землі і почнуть працювати механізми купівлі-продажу", - впевнений Костянтин Ковтун.
При цьому експерти вважають, що кардинальних змін для вітчизняного сільського господарства скасування мораторію не принесе. "Це скоріше психологічний фактор, який повинен вплинути на імідж України як сучасної країни з ринковою економікою", - уточнює експерт аграрного ринку Андрій Ярмак.
Питання ціни землі
Слід особливо зазначити, що обвалу цін на землю через скасування мораторію на продаж сільгоспземель експерти не очікують. А от земля під забудову може подешевшати. "Це (скасування мораторію на продаж сільгоспземель) повинне призвести до втрат серйозного джерела прибутків для тіньовиків, які міняють цільове призначення сільгоспземель поблизу великих міст і продають їх під забудову". Крім того, після скасування мораторію варто очікувати оптимізації агровиробництва: дешеві культури на дорогих землях аграрії вирощувати не будуть.
На думку Володимира Лабети, після скасування мораторію інвестиції в галузь можуть зрости в 2-3 рази. "Але в цілому вони лише вийдуть на докризовний рівень, коли землі орендувалися, - говорить експерт. Адже криза - не кращий час для залучення інвестицій".
Українські чорноземи йдуть у тінь
Сергій Тигіпко, економіст і політик
Ще в 2001 році прийнятий Земельний кодекс, що закріплює статус землі як приватної власності. Однак дотепер реалізувати це право селяни не можуть. Не менше 85% земель сільгосппризначення передані державою новим власникам. І, незважаючи на мораторій, ця земля фактично перебуває в ринковому обороті. Тільки ринок цей - неповноцінний і криміналізований. Державна власність на сільськогосподарську землю скасована, а приватна так дотепер і не виникла. А земля без повноправного господаря не працює.
Що дасть країні й селянам повноцінний земельний ринок?
Вартість 40 млн. га української пашні становить не менш $200 млрд. Це величезний капітал. Зрозуміло, що він буде введений у повноцінний ринок далеко не увесь і далеко не відразу. Але оборот навіть малої частини цього капіталу забезпечить бюджету великі податкові надходження. А формування реальної ринкової вартості землі дозволить нинішнім власникам паїв отримувати ринкову орендну плату, а не залежати від сваволі орендарів. Власники паїв при продажі зможуть отримувати за землю в п'ять-шість разів більше, ніж сьогодні.
Безумовно, поява земельного ринку без належного законодавчого забезпечення принесе більше шкоди, ніж користі. Для початку функціонування ринку необхідне прийняття мінімального пакету законів - "Про ринок земель в Україні", "Про державний земельний кадастр", "Про державний Земельний банк" і низки інших. Тільки після складання повної карти власників землі, створення прозорих механізмів її продажу й введення необхідних обмежень у країні може з'явитися ефективний ринок.
Центральним елементом ринкової інфраструктури повинен стати Земельний (іпотечний) банк. Через нього потрібно проводити всі угоди купівлі-продажу. Це виключить ризик зловживань і монополізації.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
