1482
"Лукойл" давить конкурентів Кремля
— Енергетика
У прагненні відстояти монопольне становище російських енергоресурсів на українському ринку Москва використовує політичні аргументи і затіває корпоративні війни.
Відхиливши кілька пропозицій щодо постачання сировини, "Лукойл" зупинив виробництво на Одеському НПЗ, що загрожує дефіцитом палива на півдні країни. При цьому російська компанія вимагає для своїх прокачувань саме ту трубу, якою повинна прийти в Україну якісна нафта з Кавказу.
Активність Києва в здійсненні планів з диверсифікованості поставок нафти російська влада не залишила без уваги і за допомогою компаній, на які має вплив, готує ґрунт для руйнування нових маршрутів поставок енергоносіїв. Однак, незважаючи на політичні складності, Україні вдалося зрушити з мертвої точки реалізацію ідеї щодо розширення географії постачань нафти.
Сьогодні, за даними НАК "Нафтогаз України", закінчується прокачування першої партії азербайджанської нафти сорту Azeri Light (75 тис. т) на Кременчуцький НПЗ за системою Придніпровських магістральних нафтопроводів. Але її подальші постачання можуть бути зірвані через конфлікт, який розгорівся між ВАТ "Укртранснафтою" (дочка НАК, оператор нафтопровідної системи) і "Лукойлом".
Російська компанія, якій в Україні належить Одеський НПЗ, повідомила про технологічну підготовку його до зупинки. Таке рішення, як відзначають в "Лукойлі", викликане діями "Укртранснафти", яка з 1 жовтня ц.р. перестала транспортувати нафту маршрутом Лисичанськ - Кременчук - Одеський НПЗ. "Запропоновані ВАТ "Укртранснафта" інші маршрути постачань нафти на Одеський НПЗ значно здорожують вартість сировини і, таким чином, приводять підприємство до збитковості… "Транснафта" не має технічних можливостей забезпечити постачання на Одеський НПЗ іншими маршрутами у жовтні поточного року", - говориться в повідомленні "Лукойла".
У відповідь "Укртранснафта" оприлюднила подробиці переговорів з російською стороною, які велися протягом двох місяців, але не призвели до згоди. Компанія запропонувала для Одеського НПЗ чотири варіанти маршрутів поставок нафти, що у різному ступені відповідають колишнім ціновим умовам.
Перший варіант передбачає зміну маршруту транспортування нафти з 927 км нафтопроводу Куйбишев - Лисичанськ - Кременчук - Одеський НПЗ на 32 км нафтопроводу Мозир - Броди - Одеський НПЗ. У цьому випадку транспортування однієї тонни нафти територією України виходить дешевшим на 1,2 грн. Однак відбувається подорожчання транспортування територією митного союзу Росії і Білорусі, яке може бути нівельоване за рахунок домовленостей з фіскальними органами РФ про надання експортних знижок.
Другий варіант, запропонований "Укртранснафтою", - скоротити час постачання місячного обсягу нафти (200 тис. т) з 30 днів до чотирьох-п'яти днів, розмістивши його в резервуарах української держкомпанії або ВАТ "Ексімнафтопродукт" (м. Одеса) з наступним рівномірним постачанням на НПЗ у необхідних обсягах. Але "Лукойл" не влаштувало те, що виникає необхідність сплати ПДВ при розмитненні імпортної нафти не подекадно протягом місяця, як було раніше, а одноразово в першій декаді місяця.
Суть третього варіанта - транспортування нафти на Одеський НПЗ, використовуючи танкери, через нафтотермінал у Новоросійську (РФ), аналогічно поставкам, які "Лукойл" здійснює на свої НПЗ у Болгарії і Румунії. Тут фахівці російської компанії порахували, що відбудеться подорожчання транспортування за рахунок фрахту танкерів. Втім, незважаючи на те, що вартість морських перевезень із порту в Новоросійську на НПЗ у Болгарії і Румунії є більш високою, реалізація нафтопродуктів "Лукойла", зроблених на цих підприємствах, проходила в Україні досить прибутково в період ремонту Одеського НПЗ.
Крім того, "Укртранснафта" запропонувала варіант заміщення нафти сорту Urals, яка буде надходити з території Росії для Одеського НПЗ, на легкі сорти каспійської нафти, які будуть надходити із Чорного моря через Одеську нафтогавань на Кременчуцький НПЗ із доплатою за якість нафти.
Однак ініціативи української сторони не були підтримані російською компанією. Прогрес у переговорах може бути досягнуто на цьому тижні, коли в Києві очікується зустріч прем'єра Юлії Тимошенко і президента "Лукойла" Вагіта Алєкпєрова.
Голова Кабміну вже висловилася із приводу можливих причин проблем з постачаннями нафти на Одеський НПЗ. Це, за її словами, монополізація нафтопереробної галузі, у якій винні її попередники при владі - Леонід Кучма і Віктор Янукович. "Це той приклад, коли в попередні десять років роздавали через абсолютно нечесну і тіньову приватизацію НПЗ, транспортні системи", - заявила Тимошенко.
З одного боку, своєю заявою прем'єр кинула тінь на російських інвесторів, які володіють НПЗ в Україні ("Линос" - ТНК-ВР і Одеський НПЗ - "Лукойл", також залишається нерозв'язаним конфлікт із "Татнафтою" із приводу акцій "Укртатнафти"). З іншого боку, вона не залишила без уваги роль, що підсилюється, групи "Приват" у нафтовій галузі. При цьому залишаються складності в реалізації стратегічних планів щодо скорочення домінуючого впливу на українському ринку російської нафти і нафтопродуктів, про які Тимошенко згадувала останній раз під час переговорів з лівійським лідером Муамаром Каддафі.
Як повідомляли "ЭИ", Київ і Тріполі домовилися про будівництво нового НПЗ в Одеській області, який буде орієнтований на переробку низькосірчаної нафти і виробництво нафтопродуктів за європейськими стандартами. Ці плани викликали невдоволення Кремля, а також російських власників українських НПЗ і тих російських компаній, які зараз транспортують нафту через "Одеса - Броди" із заходу України на південь, оскільки співпраця з Лівією передбачає перезапуск маршруту в напрямку ЄС.
Після того як було оголошено про проведення в жовтні зустрічі в Брюсселі, присвяченої перспективам транспортування каспійської нафти в Україну і сусідні країни ЄС трубопроводом "Одеса - Броди", керівництво російської "Транснафти" попередило Варшаву про можливі труднощі і збитки від співробітництва в рамках цього проекту, щоб європейці зайвий раз замислилися про фінансові наслідки диверсифікованості.
Але на думку Сергія Скрипки, гендиректора компанії "Сарматія", яка здійснює проект "Одеса-Броди", позиція "Транснафти" щодо скорочення прокачування російської нафти через польську територію через проектну експлуатацію українського нафтопроводу технологічно необгрунтована. Тому, вважає він, своєю заявою "Транснафта" готує ґрунт для чергового конфлікту, у якому винною буде представлена українська сторона.
Президент Київського міжнародного енергоклубу Олександр Тодійчук звертає увагу, що "у Росії вже рік як кипить робота над будівництвом другої черги Балтійської трубопровідної системи для збереження монопольних поставок нафти на зовнішні ринки". Тому "Україна повинна прискорити реалізацію проекту "Одеса-Броди". "Беручи до уваги те , що протягом одного-двох років нафтопровід "Дружба" втратить 60 млн. т нафти на рік, його гілки, які проходять через Білорусь, Польщу, Україну і Словаччину, опиняться на межі рентабельності", - відзначив експерт.
Він переконаний, що зберегти в експлуатації ці гілки "Дружби" можна тільки за рахунок нафти із трубопроводу "Одеса - Броди". "Якщо українська влада вкотре проігнорує небезпеку, пов'язану з будівництвом другої черги Балтійської трубопровідної системи, то нафтопроводи і НПЗ України залишаться без нафти. А енергетичний тиск із боку Росії на Україну і держави Центральної та Східної Європи підсилиться в багато разів", - акцентує Тодійчук.
Відзначимо, що за даними НАК "Нафтогаз України", одним з факторів, який вплинув на скорочення в 2008 р. чистого доходу ВАТ "Укртранснафта", що входить до структури держхолдингу, стало зменшення обсягів транзиту нафти в напрямку портів Одеси. Причина - підготовка до переведення нафтопроводу "Одеса - Броди" на роботу в проектному режимі. В 2003 р. російській компанії ТНК-ВР вдалося зашкодити реалізації подібних планів.
Світлана Долинчук
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
