Валютний відступник — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Валютний відступник

Валюта
8270
Заступник голови Нацбанку Олександр Савченко, який подав у відставку, розповів, чому обвалився курс гривні і як його можна повернути до позначки 6,7 UAH/USD.
Причиною свого звільнення ви назвали вплив політичних сил на діяльність Нацбанку та його сприяння спекулятивним угодам на валютному ринку. Можна докладніше?
- Це вільна інтерпретація журналістів. Мене хочуть представити в ролі обвинувача. Це не мій стиль. Я написав заяву про звільнення з НБУ тому, що не згоден із валютно-курсовою та монетарною політикою. Існування кількох валютних курсів - офіційного, ринкового, готівкового, безготівкового тощо - призводить до спекулятивних угод. На різниці цих курсів без будь-яких зусиль відбуваються арбітражні операції. Серед керівників центральних банків світу такі дії вважаються проявом вищого ступеня непрофесіоналізму. У нас же деякі банки купують валюту за одним офіційним курсом і того ж дня продають за іншим, заробляючи на різниці величезні суми. Адже маржа між офіційним і ринковим курсами в середньому становить 5%. А коли розхитується валютна гойдалка, доходить і до 10%.
Водночас існує безліч способів запобігання спекуляціям. Наприклад, нові правила проведення валютних торгів, що полягають у продажі валюти тим, хто запропонує найвищий курс. Цю технологію я привіз із Вашингтона майже рік тому, коли почалися переговори про надання Україні кредитів МВФ. Проведення саме таких аукціонів було однією з вимог Фонду. Не розумію, чому їх почали проводити тільки зараз, причому не дотримуючись технології торгів. Неприпустимо, коли різниця між курсом відсікання (мінімальний курс, за яким НБУ продає валюту банкам) і максимальним значенням курсу становить 405%. Має бути 0,100,2%. В результаті аукціон теж використовується для арбітражних угод.
А як це можливо?
- Чомусь деякі банки дуже точно вгадують курс відсікання НБУ і викуповують валюту без обмежень. Тоді як великі банківські установи часто чомусь помиляються. Це викликає запитання. Тому для керівників центрального банку не повинно бути проблемою дотримання морально-етичних норм, а така проблема є. Адже коли в руках величезні суми, то навіть одна десята відсотка може становити мільйони доларів. З початку року Нацбанк продав понад $8 млрд. Тобто комусь дозволили заробити близько $400 млн. Мені такі речі видаються не лише непрофесійними, а й аморальними.
Можливо, Нацбанку варто було б ввести фіксований курс, щоб уникнути спекуляцій?
- Ось один банкір, який пропрацював у Нацбанку п’ять-шість років, зокрема рік на керівній посаді, впевнений, що саме так і варто було б вчинити. Свята простота! Адже саме тому, що НБУ довго утримував валютний курс, у нас і виникли нинішні проблеми. Якщо був би плаваючий валютний курс, ніхто б не зважився брати в таких масштабах валютні кредити. А так у нас усі забули про валютні ризики і звертали увагу винятково на розмір відсоткової ставки.
Що вам не сподобалося в монетарній політиці НБУ?
- Те, що чудові фахівці в галузі монетарної політики стали заручниками поганого нагляду за банками. Політика стала девальваційною та інфляційною, хоча могла б стимулювати кредитування економіки. Існує два потужні інструменти проведення монетарної політики - надання регулятором короткочасних кредитів рефінансування банківським установам і формування резервів під пасивні операції. Через довгочасне рефінансування НБУ видає гроші зазвичай слабким банкам і не контролює їх використання. В результаті левова частка отриманих коштів просто виводиться з банку. Наприклад, надаються кредити фіктивним фірмам, виводяться гроші за кордон, купуються сумнівні цінні папери або різко підвищуються зарплати керівництва банку. Потім, повірте мені, ці кошти перетворюються на готівку і через слабке валютне регулювання НБУ, підкреслюю - регулювання, а не контроль, потрапляють на валютний ринок.
Водночас Нацбанк посилив резервні вимоги до фінустанов, зобов’язавши їх зберігати на спеціальних рахунках величезні суми. З одного боку, слабкі банківські установи отримали можливість для валютних спекуляцій завдяки рефінансуванню НБУ, а з іншого - великі хороші фінструктури не можуть кредитувати економіку через посилення резервних вимог. І це все називається монетарною політикою! Я вважаю, що слабкі банки мають бути ліквідовані. Вони не повинні отримувати від НБУ гроші, які потім використовуються для спекуляцій. І в той же час необхідно змушувати здорові банки кредитувати економіку, аж до застосування до них адміністративних заходів.
Тобто, НБУ при рефінансуванні прямо в договорі з банком прописує заборону на надання фінустановою кредитів?!
- Так, НБУ зазвичай ставить такі умови. Замість того, щоб при рефінансуванні вимагати від банку обмеження розміру фонду зарплат, відмови від виплат преміальних працівникам тощо, вводиться заборона на кредитування. Але ж без кредитів економіку очікує колапс. Існує такий феномен - зростання обсягу депозитів у фінустановах можливе тільки при збільшенні кредитування. І навпаки, що менше кредитів - то менше депозитів.
Відомо, що за слабкої економіки не може бути стабільного й міцного курсу нацвалюти. Можливо, річ не лише в НБУ? Існує ж і дефіцит платіжного балансу, відтак, відплив валюти із країни перевищує приплив.
- Насправді дефіциту платіжного балансу не існує. Є одна цікава стаття балансу - "відплив валюти з банківської системи". Отже, в липні дефіцит платіжного балансу становив $0,9 млрд. При цьому через бездарні дії грошової влади та нагнітання політичних пристрастей, у готівку пішло $1,1 млрд. Якщо відкинути цей чинник, то в нас вийде позитивний платіжний баланс. Адже насправді ці гроші не вийшли із країни. А якщо в нас позитивний баланс, то замість девальвації гривні має відбуватися зворотний процес. Проте курс гривні падає. Нонсенс!
Багато хто, до речі, вважає, що гривня падає через високий дефіцит бюджету. Мінфін випускає облігації, які монетизує НБУ, і на певному етапі гроші знову потрапляють на валютний ринок. Чи це так?
- Під час кризи грошова влада має провадити м’яку монетарну і бюджетну політику, тобто всіма способами насичувати економіку грошима. Але в наших умовах необхідно перекрити канали виходу коштів на споживчий і валютний ринок, щоб уникнути інфляції та девальвації. Ось у чому відмінність ситуації в нас і, наприклад, у США чи Великій Британії. Там гроші не підуть на валютний ринок.
Щоб уникнути інфляції та девальвації, додаткові вливання повинні спрямовуватися на реалізацію проектів, що дозволяють швидко отримати додану вартість. Я вважаю, що дефіцит бюджету в Україні має бути 10%, а не 6%, як ми плануємо. В абсолютному вираженні 10% - приблизно 100 млрд грн. І не слід боятися цієї суми. Якщо ці гроші будуть спрямовані не на споживання й купівлю валюти, а на коротко- й середньочасні проекти, тоді можна мінімізувати інфляцію й девальвацію. Для цих цілей необхідно створити банк розвитку, що спеціалізується на кредитуванні таких проектів. Я особисто не сумніваюся в необхідності виділення 10 млрд грн на підготовку до проведення Євро-2012. Питання в тому, через яку структуру вкладати гроші. Можна освоїти навіть 100 млрд грн емісії без розкручування інфляції і девальвації, якщо гроші інвестуватимуться через адекватні інструменти і в ефективні проекти.
Чи ви згодні з тим, що більшість рішень Нацбанку, особливо на валютному ринку, носять політичний, а не економічний характер?
- Навіть звільнившись із НБУ, я не стану деструктивно критикувати його дії. А ось конструктивно обов’язково буду! Інакше я стану політиком. В цілому я б сказав, що є випадки некоректних комунікацій між центральним банком й органами влади. І це один із факторів дестабілізації курсу. Недарма представники МВФ вимагають посилити незалежність НБУ. Де-юре вона в нас нібито існує, а де-факто її зовсім немає. І якщо ми хочемо відновити довіру до гривні, отримати реальний курс, необхідно відновити довіру до центрального банку. Але самостійність при прийнятті рішень неможлива без контролю й відповідальності. У зв’язку з цим нам необхідно скасувати банківську таємницю, що завдає тільки шкоду. Я виступаю за публікацію рішень правління НБУ та комітетів, відповідальних за відсоткову, монетарну політику, продаж валюти тощо. Уся інформація має стати відкритою. Банківська таємниця потрібна лише там, де витік інформації дозволяє комусь заробити або завдати суттєвої шкоди іншим учасникам ринку.
Ваш колишній колега, перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов, звинуватив вас у тому, що критикуючи рефінансування НБУ, ви не наводите жодного прикладу, коли гроші були використані не за призначенням і опинилися на валютному ринку. Чи ви можете назвати хоча б один банк?
- Прикладів багато (названі банки не опубліковані на вимогу Савченка). І на правлінні НБУ я виступав проти надання їм рефінансування, оскільки врятувати їх було вже неможливо. Крім того, я протестував проти погашення зовнішніх боргів приватних банків за рахунок кредитів НБУ. Чому ухвалено рішення про банкрутство гіганта автомобілебудування GM, а в нас якісь третьорядні банки отримують державну підтримку і при цьому найчастіше розплачуються самі із собою, тому що в себе ж і позичали гроші. Не забувайте, що половина залученого капіталу в Україну - це гроші наших же компаній, свого часу виведені за кордон.
Ось є один банк - претендент на отримання державної підтримки. У його балансі діра розміром 8-9 млрд грн. І куди пішли ці гроші, дізнатися нескладно. Існує вся первинна інформація. Просто потрібно провести розслідування. Досить вибрати 50 найбільших неповернених кредитів і за кожним із них закріпити слідчого. Запевняю вас, що все стане відомо за три дні. Тому коли просять назвати факти, мені смішно. У нас за законом кожен неповернений кредит має закінчуватися кримінальною справою.
Як розвиватиметься ситуація найближчими місяцями?
- Як я й припускав, західні країни почнуть виходити із кризи в IV кварталі. Слідом за ними почне підніматися російська економіка, і десь у ІІ кварталі 2010-го почнеться пожвавлення у нас. Якщо, звісно, своїми бездарними рішеннями ми не зруйнуємо банківську систему.
Чи може гривня девальвувати до 10 UAH/USD?
- У нас можливо все. Курс утворюється з трьох складових - економічної, політичної та психологічної. Наприклад, якщо говорити про психологічну складову, то у випадку кризи американець купує машину, а українець вкладається в долари. Якщо розглядати тільки економічну складову, то зараз ми отримаємо курс 6,7-6,8 UAH/USD. Решта залежить від політики.
Чи означає це, що якщо через півроку або рік курс не повернеться до позначки 6,7 UAH/USD, то станеться економічна катастрофа?
- Я б так не казав. Але за нинішнього курсу 30% кредитів стануть безповоротними. І якщо валютний курс буде завищеним, не виключено, що іноземні банки просто підуть із України. Так було в Латинській Америці, де через сильні курсові коливання іноземні банкіри віддавали центробанку ключі від офісів і пакували валізи.
Микола Волков
За матеріалами:
Особовий Рахунок
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас