1171
Паперові зобов'язання
— Фондовий ринок
Кабмін вирішив позичити в населення грошей під казначейські зобов'язання. Існує побоювання, що держпапери будуть використовуватися в "відмиванні" грошей
Населення одержало новий інвестиційний інструмент. На минулому тижні Мінфін приступив до продажу фізособам казначейських зобов'язань. Їхній випуск на 200 млн грн. передбачений постановою Кабміну №362 від 14.04.09 р. Відзначимо, що держава планувала позичити в населення набагато більше коштів: у початковому варіанті постанови передбачався випуск казначейських зобов'язань на 500 млн грн.
В умовах їх випуску зазначено, що номінал ЦБ становить 500 грн., термін обігу - 12 місяців, прибутковість - 16% річних. Також умови позики передбачають щоквартальну виплату купонного доходу. Отже, по одному паперу фізособа зможе одержати купонну виплату в розмірі 20 грн. Погашення випуску буде здійснено з виплатою по останньому купону.
Слід зазначити, що Мінфін буде збільшувати ціну продажу паперів у міру наближення дати виплати купонного доходу, а після погашення - буде повертати її до номінальної вартості.
Агентом у справах продажу державних ЦП виступив Ощадбанк. "Продажі вже почалися в Києві (23 вересня. - Ред.), а з понеділка (28 вересня. - Ред.) будуть здійснюватися в регіонах. Спочатку казначейські зобов'язання можна буде купити в 800 відділеннях Ощадбанку, пізніше число точок продажів збільшиться до 1,5 тис.", - говорить Олександр Гришко, заступник голови Ощадбанку (м.Київ; з 1991 р.; більше 30 тис.ос.). При цьому купівля державних ЦП не зажадає від населення укладання якихось додаткових договорів.
"У цьому випадку мова йде про цінний папір, який легкий в управлінні. Ці ЦП можна швидко купити. До того ж це папери на пред'явника, і з ними можна діяти на власний розсуд, навіть дарувати", - пояснює п. Гришко. Серед переваг роботи з казначейськими зобов'язаннями представники Ощадбанку відзначили те, що дохід від них не підлягає оподатковуванню.
Цікаво, що уряд планував надати фізособам можливість купувати папери анонімно, не надаючи документи про походження коштів і не декларуючи доходи від інвестицій у дані ЦП. За таких умов казначейські зобов'язання, будучи папером на пред'явника, могли стати свого роду механізмом "амністії капіталу" для фізосіб.
Даний підхід не знайшов розуміння в Секретаріаті Президента. Очевидно, Віктор Ющенко вирішив, що умови випуску зобов'язань дають можливість реалізовувати схеми з відмивання грошей.
У підсумку дія частини пунктів постанови Кабміну була зупинена Указом Президента №286 від 30.04.09 р. і оскаржена в Конституційному Суді. Глава держави апелював до того, що, згідно з Конституцією, принципи функціонування фінансового та інвестиційного ринків установлюються винятково законами, а Кабмін, звільняючи населення від фінансового моніторингу, перевищує свої повноваження.
"Одним з таких законів, що регулюють зазначене питання, є Закон "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом", згідно з яким проведення операцій з ЦП на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, і придбання особою ЦП за готівку підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу", - відзначено в Указі №286.
У підсумку Кабмін у травні поточного року вніс поправки у свою квітневу постанову. Тепер, хоча при розміщенні ЦП і відсутній ліміт продажу "в одні руки", населення має можливість купувати казначейські зобов'язання без процедур фінансового моніторингу на суму, що не перевищує 80 тис.грн.
В Ощадбанку обережно оцінюють перспективи продажу держпаперів фізособам. "Продажі казначейських зобов'язань тільки почалися, і поки важко говорити про рівень попиту на дані папери. Робити якісь прогнози теж рано", - говорить Олександр Гришко.
У свою чергу, представники інвестиційного бізнесу не бачать причин очікувати ажіотажного попиту на державні боргові папери. "Ми вважаємо, що ідея є мертвонародженою і жодним чином не вплине на фінансовий ринок, - говорить Сергій Фурса, старший фінансовий аналітик компанії Astrum Investment Management. - До того ж номінування казначейських облігацій у гривні значно знижує їхню привабливість".
На думку експертів, такий інструмент міг би бути цікавий, якби уряд залучав доларові ресурси, абсорбуючи з ринку валюту, яка в надлишку перебуває на руках у населення.
Очевидно, що громадяни, що бажають інвестувати гроші, все-таки віддадуть перевагу банківським депозитам. Цей вибір буде обумовлений і рівнем прибутковості банківських вкладів, який значно перевищує 16%, пропонованих державою. Ставки за гривневими депозитами досягають 25% річних.
"Результат можна буде оцінити тільки через якийсь час, але, думаю, (розміщувати ЦП. - Ред.) буде важко. Мені здається, що ставка повинна бути трохи вищою", - вважає Ігор Мазепа, генеральний директор інвестиційної компанії "Конкорд Капітал".
Втім, за його словами, за певних умов запропонований Кабміном фінансовий інструмент міг би стати непоганою заміною депозиту, особливо з урахуванням істотного зниження довіри до банків.
Юрій Гусєв
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
