2074
Поза ностро
— Казна та Політика
Голова ради НБУ Петро Порошенко 22 вересня повідомив, що залишки валютних коштів на кореспондентських рахунках вітчизняних банків в іноземних фінустановах з початку року збільшилися в 2,5 рази. За його словами, “на початку року це було $2 млрд, сьогодні ця сума перевищує $5 млрд, і тенденція зберігається”.
Проігнорували
Це означає, що банки не виконують вимог регулятора - замість того щоб розпродавати свої валютні авуари, вони активно накопичують валюту. Нагадаємо: 28 лютого 2009 р. Нацбанк прийняв три постанови №107, 108, 109, якими радикально змінив порядок розрахунку нормативів валютної позиції банків.
Ці нововведення набули чинності 23 квітня. Щоб виконати нові вимоги регулятора, банки протягом 60 днів повинні були розпродати приблизно $3 млрд валюти із власних резервів (за оцінками учасників ринку). З 23 червня Нацбанк одержав право штрафувати порушників нових нормативів. Показово, що починаючи із травня НБУ перестав публікувати значення валютних нормативів по системі в цілому. За інформацією джерела в правлінні НБУ, з десяток банків з іноземним капіталом дотепер не виконали нових вимог регулятора.
“Банки, які лише трохи не вписувалися в нові нормативи, зволіли продати валюту. У той же час великим фінустановам просто нереально виконати нові вимоги в заданий термін. Поки НБУ дивиться на це крізь пальці - не штрафує. Там розуміють, що штучно загнали банки в таку пастку”, - підтверджує директор казначейства одного з іноземних банків. За його словами, такі фінустанови домовилися з регулятором про індивідуальні терміни, і на цей час порушники нібито навіть відсторонені від участі у валютних інтервенціях НБУ.
До речі, сумарні залишки 13 найбільших вітчизняних банків на ностро-рахунках (коррахунки українських фінустанов за кордоном) за останні чотири місяці (травень - серпень) майже не змінилися і склали $3 млрд, тобто 60% залишків всієї системи.
З огляду на оцінки пана Порошенка, можна зробити висновок, що в основному нарощували валютні авуари за кордоном середні і дрібні банки. При цьому валютна структура запасів змінилася на користь євро, у тому числі і внаслідок подорожчання євровалюти до долара. Якщо станом на 1 травня співвідношення цих валют на ностро-рахунках українських банків становило $2,2 млрд/EUR0,5 млрд, тепер воно дорівнює $1,7 млрд/EUR0,8 млрд. За звітний період найбільше всі резерви збільшив державний Укрексімбанк - на $525 млн. Це дозволило йому вийти в лідери за обсягами накопиченої валюти - майже $1 млрд.
Швидше за все, частину коштів Укрексімбанк акумулював для погашення єврооблігацій на $250 млн, що було здійснено 23 вересня. На другому місці за приростом валютних залишків теж державний Ощадбанк (+$127 млн). Імовірно, ці кошти призначалися для розрахунків за російський газ (платежі на користь “Газпрому” здійснюються до 7-го числа кожного місяця). Приріст залишків більш ніж на $100 млн зафіксований на ностро-рахунках УкрСиббанку. “Зростання валютної ліквідності деяких банків обумовлено тим, що вони накопичують кошти для виплати своїх зовнішніх боргів на ностро-рахунках. Ми, наприклад, 23 вересня погасили зовнішній кредит на $63 млн”, - відзначає Дмитро Зіньков, голова правління “ОТП Банку” (м.Київ; з 1998 р.; близько 5 тис.ос.).
У зв'язку з цим банкіри відзначають, що вимога Нацбанку розпродавати валюту ставить під загрозу виконання зобов'язань за зовнішніми боргами. “Якщо банки будуть відразу розпродавати валюту, що надходить їм від позичальників у погашення кредитів, чим тоді вони будуть платити за зобов'язаннями?” - обурюється голова правління великого банку, що побажав залишитися неназваним. Разом з тим залишки на коррахунках деяких великих банків помітно скоротилися. Найбільше “схудли” ностро-рахунки Промінвестбанку - майже на $700 млн.
“Навесні наші валютні залишки різко збільшилися, тому що ми одержали фондування від материнської структури для підтримки ліквідності. Зараз ми збільшуємо статутний капітал (перший транш у розмірі $375 млн надійшов 25.09.09 р. - Ред.) на $500 млн. Тому в раніше отриманих коштах немає необхідності”, - пояснює Владислав Кравець, член правління Промінвестбанку.
У той же час останні регуляторні новації НБУ свідчать про твердий намір відомства все-таки змусити банки виконувати нові нормативи і розпродавати валютні запаси. Так, 4 серпня 2009 р. НБУ прийняв постанову №475 (зареєстрована в Мін'юсті 4 вересня), якою змінив порядок розрахунку нормативів валютної позиції та істотно посилив контроль за їх виконанням. Зокрема, регулятор закріпив за собою право залежно від ситуації на ринку в “ручному” режимі встановлювати нові нормативи валютної позиції. Якщо банк протягом календарного року порушує нормативи 2 рази і більше (звітний період - місяць), НБУ одержує право контролювати виконання нормативів таким банком щодня.
Поточне
Примітно, що минулого тижня тенденція стабілізації валютного ринку збереглася. Курс міжбанківського долара коливався в межах 8,50-8,55 грн./USD, готівкова американська валюта продавалася в кіосках у середньому за тиждень по 8,55 грн./USD.
“На початку вересня попит на валюту перевищував пропозицію на 20-30%. На якомусь етапі НБУ продемонстрував готовність регулярно насичувати ринок валютою. У такий спосіб був збитий спекулятивний попит у розрахунку на підвищення курсу. Хоча не виключений варіант, що нинішній баланс є ситуативним”, - коментує ситуацію Павло Крапівин, заступник голови правління банку “Контракт”.
Відзначимо, що минулого тижня НБУ не виходив на валютний ринок, за винятком продажу валюти для позичальників-фізосіб. Нагадаємо: раніше Нацбанк провів чотири аукціони без обмеження цілей купівлі валюти, на яких продав $287 млн.
До речі, за даними Петра Порошенка, за перші 20 днів вересня НБУ продав з резервів понад $1,1 млрд, при цьому $450 млн викинуті на ринок через аукціони. З огляду на те, що у вересні регулятор виходив на ринок переважно через аукціони, можна сказати - близько $650 млн використані для оплати зовнішнього держборгу. Це могла бути і закупівля валюти НАК “Нафтогаз України” для чергової плати за газ. Крім того, 14 вересня Мінфін достроково погасив пред'явлені інвесторами до оферти єврооблігації у швейцарських франках на загальну суму, еквівалентну $750 млн.
Тим часом стан платіжного балансу країни в цілому продовжує погіршуватися. За підсумками серпня негативне сальдо поточного рахунку скоротилося до -$44 млн, тобто майже в 8 разів у порівнянні з липнем. Експерти НБУ пояснили це збільшенням експорту продукції сільського господарства і металургії. Однак ця позитивна динаміка була з лишком перекрита збільшенням дефіциту фінансового рахунку в 4 рази в серпні - до -$2,6 млрд.
У Нацбанку збільшення негативного сальдо фінансового рахунку пов'язують із більшими обсягами планових виплат за зовнішніми зобов'язаннями вітчизняного корпоративного сектора в серпні.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
