1024
Великий переділ
— Казна та Політика
Минулого тижня Кабмін вийшов у народ з ініціативою масштабної ревізії майна Державного управління справами (у народі просто ДУСя). Главою урядової комісії призначений голова ГоловКРУ Микола Сивульський. На тому самому засіданні Тимошенко озвучила позицію уряду, готового підтримати проект постанови ВР про передачу "заводів і пароплавів" ДУС Кабміну, зареєстрований у ВР народним самооборонцем Геннадієм Москалем.
При цьому Юлія Володимирівна не уточнила, чому тема зловживань у ДУС стала такою актуальною виключно напередодні виборів? Прем’єр не пояснила також, з яких таких міркувань КРУ, очолюване Сивульським, за останні чотири роки (два з половиною з яких Тимошенко біля керма Кабміну), жодного разу не перевірило, як йдуть справи у феодальній вотчині президента? Понад те, Тимошенко промовчала щодо того, як після вдалої угоди, укладеної з Ющенком в 2007 році, і проведеної дочасної парламентської виборчої кампанії з бюджету, підготовленого вже її урядом, "корупціонерка" ДУС (як плату за послуги?) отримала безпрецедентну суму фінансування в мільярд двісті мільйонів гривень.
Президентська сторона, яка колись обіцяла глибинно реформувати ДУС, посіла вичікувальну позицію і не поспішає розставляти крапки над "і". Проте, обійшовшись без гучних скандалів, пов’язаних із незаконним відчуженням майна, чим, нагадаємо, прославилася ДУС часів Бакая, структура, очолювана Ігорем Тарасюком, так і не змогла остаточно визначитися зі статусом керованого нею майна. Тим самим зберігши прецедент як для політичних опонентів, завжди готових кинути камінь у бік ДУС, яка "незаконно" управляє багатомільярдним майном, так і для громадськості, яка за чотири роки не дістала жодних чітких пояснень, чому колись розгромлене на Майдані дітище Кучми практично в такому самому форматі живе й процвітає за Ющенка.
Реформа Тарасюка
Правильні рішення мають прийматися швидко, поки не прийшли неправильні?
До переліку планів, озвучених новим главою Державного управління справами в 2005 році, основних було кілька. По-перше, Тарасюк публічно наполягав на цілковитій прозорості діяльності ДУС. По-друге, мав намір оперативно визначитися з подальшою концепцією розвитку президентського господарства. Малися на увазі або відмова від непрофільних активів і "голий" бюджет, або збереження й оптимізація існуючого формату, а також ефективне управління прибутковими (а на той час більшість була збитковими) підприємствами. По-третє, Тарасюк указував на потребу врегулювання перебування ДУС у законодавчому полі України.
Що з усього цього вийшло? За пунктами.
1.Прозорість. Тарасюк пішов на небачену доти відкритість і опублікував список усіх 85 підприємств і бюджетних установ, що перебувають в управлінні ДУС. Громадськість ознайомилася також із переліком усіх 17 резиденцій президента України. Відтоді ці відомості посіли постійне місце на офіційному сайті ДУС. Понад те, глава Державного управління справами розсекретив показники прибутків, які щорічно отримували й отримують підприємства президентського господарства. А також показав цифри відрахувань у бюджет.
Що ж до тіньових місць ДУС, які збереглися, то їх виявилося не так вже й мало. Тоді як президент Ющенко не видав жодного секретного указу щодо ДУС, чотири укази Кучми, які лягли в основу створення ДУС, залишилися висіти на сайті під грифом "не для друку". Дивовижно, але сам Ігор Григорович щиро був здивований таким станом речей на власному офіційному ресурсі й у результаті вирішив уточнити, яка різниця між вивісками "секретно" і "не для друку". Отже, укази Кучми ми все-таки на час верстки номера отримали на руки - почитати в обмін на обіцянку не публікувати. Почитаємо - розкажемо.
Що ж до положення про діяльність ДУС, то, як виявилося, Тарасюку не до снаги розсекретити цей документ, підпільний статус якого давно дратує президентських опонентів. За словами глави ДУС, у СП працює спеціальна комісія (як вона називається і хто її очолює Тарасюку було важко (чи він не схотів?) уточнити), куди входять представники секретаріату та СБУ.
"В управлінні ДУС перебуває не тільки багато підприємств, а й ціла низка об’єктів, які забезпечують безпеку країни (зв’язок, комунікації, бункери, бомбосховища, військові склади), - каже глава ДУС. - Левова частка документу присвячена саме цим надсекретним об’єктам і правилам поводження з ними. Що ж до пунктів про господарську діяльність ДУС, які хвилюють громадськість, то вони розміщені в преамбулі, яка, можливо, і буде розсекречена". "Повірте, я і сам не раз наполягав на відкритті документа, оскільки зацікавлений у такому перебігу подій, - уточнює Тарасюк. - Підписуючи договори з підприємствами, партнери завжди хочуть ознайомитися з нашим положенням. А я не можу його показати!"
2. Концепція. "Ми почали з економії коштів і скорочення штатів, - продовжує Тарасюк. - Якщо в 2005 році в ДУС працювало 258 чоловік, то в 2009-му - 160. За рахунок цього на 15 відсотків удалося знизити свої витрати. Потім ліквідували не забезпечені активами підприємства, створені за Бакая, частину реструктурували, а частину почали передавати Кабміну. Тобто, як і планували, почали позбуватися непрофільних активів. Серед них опинилися численні підрозділи та філії радгоспу "Чайка", Житомирський лікеро-горілчаний завод, Дібровський конезавод, а також пріснопам’ятне "Межигір’я". Цим, власне, пояснюється певне скорочення кількості підприємств і організацій, зазначених на сайті ДУС. Проте чистий прибуток, отриманий підприємствами ДУС, зріс майже вдвічі (90,9 млн. грн. - 2005-й; 163 млн. - 2009-й). Ми також збільшили відрахування в бюджет - із 190 млн. у 2005 році, до 332 млн. - у 2009-му".
Наступним кроком, за словами Тарасюка, мала стати прозора приватизація об’єктів, від яких ДУС і президент вирішили відмовитися. "Серед них будівельне управління ДУС, пансіонат "Гліцинія", який було відчужено за Кучми і повернуто державі за Ющенка, санаторії "Гурзуфський", "Алуштинський", "Південний", готелі "Дніпро" (нещодавно повернули державі), "Україна" (ще тривають суди). Покупців достатньо. Було б бажання поповнювати бюджет. А не кишеню", - каже Тарасюк. За нашою інформацією, наполегливий інтерес до готелю "Дніпро" віднедавна виявляє Бабаков (головний гаманець "Справедливой России", співвласник голландської компанії VS). Проте цю інформацію Тарасюк, "взагалі не знайомий з цією людиною", не підтвердив.
Водночас голова ДУС переконаний, що його реформу остаточно заблокував Закон України "Про управління державною власністю", який вийшов 2007 року і загнав ДУС у правову безвихідь.
3. Законодавче поле. Отже, за версією Тарасюка, ДУС сьогодні - допоміжний орган президента (указ президента №128 від 19.02.2007., п.28. ст. 106 КУ), що здійснює матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності президента, РНБОУ, СП у межах наданих йому бюджетних повноважень. Що стосується права управляти підприємствами і бюджетними організаціями, то ДУС опирається на декрет Кабміну від 1993 року про упорядкування управління майном, що забезпечує діяльність органів законодавчої та виконавчої влади. Відповідно до цього документа, президент має право розпоряджатися цим майном, а отже, здійснювати господарську діяльність. Яку і веде з допомогою ДУС.
Нагадаємо, що спроба голови ФДМ Валентини Семенюк, а також 50 депутатів у 2007 році оскаржити укази Кучми про створення ДУС виявилася марною. КС виніс традиційно чудове малоконкретне рішення, яке, втім, залишило ДУС серед живих. Та й тільки. Тому що, опираючись на вищезгаданий декрет і рішення КСУ, маючи в управлінні десятки підприємств, ДУС не може ними повноцінно розпоряджатися. Оскільки, відповідно до вищезгаданого закону про управління державним майном, майно ДУС - це державне майно, яке забезпечує діяльність СП, ВР і Кабміну (ВР і Кабмін ДУС обслуговує за контрактом) і управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами. Але ж окремі закони в Україні за традицією не ухвалюються! Так, законодавча ініціатива СП, де була спроба упорядкувати майнові та управлінські амбіції ДУС, була провалена 2007-го. Кабміни ж Януковича і Тимошенко, а також ВР ентузіазму взагалі не виявили. Питання, що робив глава ДУС у 2005-му і чому не ініціював пакет документів, який міг би забезпечити його реформу, коли ВР була біля ніг президента, особисто для мене залишається відкритим. Правильні рішення, справді, мають прийматися швидко, поки не виникли неправильні.
Отже, з часу ухвалення, неправильного, на думку Тарасюка, закону в 2007-му, корисне для бюджету відчуження майна ДУС стало апріорі неможливим. З одного боку, дії ДУС не регулюються ніякими законами, і ДУС втратило право на узгодження приватизації об’єктів, які перебувають в його управлінні. З другого боку, Кабмін втратив право продавати майно без узгодження з ДУС. Ця правова колізія дозволяє кожній зі сторін трактувати ситуацію по-своєму.
Реформація Тимошенко
Переділ власності веде до зменшення її кількості?
Команда прем’єра воліє не помічати застережень у законі про управління державною власністю, які надають ДУС особливого статусу і вимагають ухвалення окремого закону. Водночас з допомогою підтриманого проекту постанови ВР Москаля Кабмін стверджує, що все державне майно управляється виключно урядом (п.5, ст.116 КУ). Опоненти президента вважають також, що склад об’єктів державної власності, які перебувають в управлінні ДУС, абсолютно не відповідає функціям і повноваженням гаранта Конституції, затвердженим Конституцією (п.28.ст 106 КУ). Тому, кажуть соратники прем’єра, у ДУС настав час абсолютної реформації, і вона мала все віддати. Кабміну.
Приводом до такого доброчинного кроку, треба думати, мала стати ревізія ДУС спеціальною урядовою комісією. А також її невтішні висновки і синхронне ухвалення у ВР постанови про передачу об’єктів Кабміну. При цьому політичних сценаристів мало хвилюють відповіді на запитання, які ми поставили на початку нашої розповіді. За них доводиться відповідати виконавцям. Так, Сивульський надіслав "ДТ" досить лаконічну пояснювальну записку, відповідно до якої очолювана ним комісія перевірятиме: цільове використання об’єктів державної власності, переданих ДУС; правомірність передачі цих об’єктів; правомірність їх відчуження, а також стан збереження цих об’єктів.
У цьому папері, звичайно, не зазначалося, чому глава КРУ, який зробив 2005 року такі голосні заяви стосовно 700 розкрадених у відомстві Бакая мільйонів, за чотири роки жодного разу не повернувся до настільки животрепетної теми і не перевірив, чи знайшлися ці мільйони і чи не загубилися нові? Чи покараний хтось за їх розкрадання? Чи почув новий керівник ДУС Тарасюк справедливі установки демократичної влади? Довелося телефонувати.
"Створена урядова комісія діятиме виключно в рамках закону, - відповів Сивульський. - Глибока і повномасштабна ревізія може тривати три місяці. Чому раніш не перевіряли? Насправді ресурс КРУ досить обмежений. Середній інтервал перевірок - п’ять-шість років. В Україні є такі структури, які не перевірялися з 2002 року. Що ж стосується украдених за Бакая мільйонів, то я зараз не можу точно сказати, скільки повернули державі. Але я точно знаю, що ми повернули готель "Дніпро" і базу "Гліцинія". Як, втім, знаю і те, що ми повернемо державі "Президент-готель", який, за наявною в нас інформацією (вона вже пролунала в ЗМІ), нове керівництво ДУС віддало в оренду на 49 років якійсь невідомій структурі. Це інформаційна бомба. Якщо дані підтвердяться під час перевірки, це буде шоком для громадськості".
Глава ДУС Ігор Тарасюк, який також погодився прокоментувати ситуацію, що створилася навколо президентського відомства, сподівання глави КРУ на майбутній резонанс намагався розвіяти.
- Питання майна ДУС давно вийшло за рамки правового або економічного спору, - переконаний Тарасюк. - Це питання політики.
- Питання оренди "Президент-готелю" - теж питання політики?
- Ну, якщо оренда, погоджена з ФДМ (а майно готелю належить ФДМ, ми лише маємо право управляти ним) і проведена суворо за затвердженою Кабміном процедурою, є для когось бомбою, хай буде так. Це по-перше. По-друге, ми віддали в оренду не готель, а частину рухомого та нерухомого майна. Терміном на 15 років. З правом відкликання на першу нашу вимогу. На суму 130 мільйонів. Оцінку майна здійснював ФДМ. Орендна плата, відповідно до інструкції, становить 22 відсотки (26 млн.) на рік.
- З ким укладено договір?
- З компанією "Квадр", якщо це вам про щось говорить.
- Це єдиний об’єкт, майно якого ви здали в оренду Кауфману, власникові одеського концерну "Оверлайн"?
- Ні. З усіх підприємств ДУС здаємо в оренду загалом 50 тис. квадратних метрів. Гроші надходять у бюджет.
- Як ви поясните останні рішення Кабміну стосовно ДУС?
- Бажанням дискредитувати президента і все, що пов’язано з ним напередодні виборів. Є мета показати, що ми неефективно управляємо. Що знайдуть - не важливо. Важливо, що скажуть. Суть того, що відбувається, нікому не цікава. Головне - зробити заяву, від якої важко відмитися. Візьміть Лікарню майбутнього. Медіаплан очевидний. Відбувається дискредитація не СП або ДУС, а наймасштабнішого проекту в Європі, самої ідеї. Були затримки на початковому етапі. Проте кошти збережено. Як збережено всі підприємства ДУС. У нас немає жодних зловживань. Мені абсолютно нема чого приховувати. Я нічого поганого не зробив, і нічого не боюся. Жодній перевірці я не перешкоджав.
- То вас практично й не перевіряли. Востаннє Рахункова палата заважала вам жити 2006 року. Про КРУ взагалі мовчу. Ви вмієте мотивувати?
- Кого мотивувати, якщо доходи зростають, відрахування в бюджет теж?! Якщо Держказначейство - орган Кабміну - торік визнало ДУС кращим розпорядником бюджетних коштів?
- А прем’єр настільки розщедрилася, що після дочасних виборів, організованих Ющенком, виділила на його утримання 1 млрд. 200 млн. Чого б це?
- Про це краще в прем’єра запитати. Та, наскільки мені відомо, там були збільшення бюджету за рахунок передачі нам "Мистецького Арсеналу" і низки інших програм. Фінансування реконструкції Маріїнського палацу.
- Такої собі перманентної реконструкції... Десятки мільйонів щороку.
- Там є результат.
- Який бачите вихід?
- Я пережив уже чотирьох прем’єрів. Кожному говорив про необхідність врегулювання законодавства в той або інший бік. Для менеджера головне не ім’я начальника, а результат. Якщо залишаємо все, як є, і реформуємо ДУС за програмою секретаріату, тоді треба ухвалювати наш законопроект. Якщо віддаємо всі важелі Кабміну - нехай ініціюють свій варіант.
- То Москаль і Кабмін й ініціюють!
- На тлі безпідставних викривальних піар-заяв? А раніше де були?
- Яка різниця - тоді чи зараз?
- Сьогодні майно може бути втрачене. Будь-який переділ власності призводить до зменшення її кількості. Тим більше у форматі виборів.
- Не довіряєте Кабміну Тимошенко?
- Абсолютно. Адже це вже не просто піар. Це ще й бажання замаскувати дірки в бюджеті. А тепер просто уявіть собі, що йдеться про три готелі, які стоять на лінії Хрещатика. Хіба недостатня мотивація для Кабміну? Та в сьогоднішній економічній ситуації об’єкти продавати не можна. Підуть за безцінь! Тому наша позиція проста - якщо з огляду на політичне протистояння немає можливості забезпечити прозору приватизацію, то нехай об’єкти залишаються у держави. А президент сьогодні є найнадійнішим гарантом збереження власності. Повторюю, за ці роки ми не втратили жодного підприємства. Так, ми перевели всі лісові угіддя в розряд національних парків. Тепер, щоб відірвати звідти щось, потрібен не підпис прем’єра чи будь-якого іншого чиновника, а указ президента. А це найвищий захист.
- А прем’єру Януковичу, виходить, ви довіряли, коли передали його Кабміну "Межигір’я"?
- Про те, що в Кабміну немає власної резиденції і території, нам ще Тимошенко почала писати 2005-го. Потім Янукович. Ми зробили виняток і передали. Що було потім - це проблема Януковича. Тому президент вирішив до виборів ніяких рішень стосовно власності не ухвалювати. Нікому нічого не передавати. Собака гавкає, караван іде.
…Насправді в умовах передвиборної кампанії, що розгорнулася, а також цілковитої чотирирічної індиферентності центральних контролюючих органів стосовно того, що відбувається в ДУС, досить важко об’єктивно судити про те, що там відбувається. Однак зовсім не важко припустити, що бездіяльність усіх гілок влади стосовно органу, який управляє мільярдними обертами і діє в невизначеному законодавчому полі, це - аж ніяк не некомпетентність, а радше добре замасковане бажання залишити недоторканим вигідний привід для протистояння та дискредитації опонентів. І можливість перерозподіляти фінансові потоки.
А як іще можна охарактеризувати дії тієї ж таки Верховної Ради, яка не лише не забезпечила ухвалення чіткого законодавства у сфері управління майном ДУС, а й не дала жодного доручення Рахунковій палаті перевірити цю структуру?
Як іще можна розцінювати дії президента, готового до останнього обороняти майно ДУС від Тимошенко і з легкістю давати відмашку на передачу "Межигір’я" Януковичу?
Чим іще можна пояснити вибіркову толерантність теперішнього прем’єра? З одного боку, ЮВТ при заблокованій Раді готова "все забрати у справедливі руки" та "затягнути паски", а з іншого - на всяк випадок (власної перемоги?) закладає в бюджет ДУС-2010 на 150 мільйонів більше, ніж цього року, із надлишком профінансувавши і санаторії, і лісові угіддя, і резиденції? Точка сидіння, як і раніше, визначає точку зору. Від таких компромісів одних та підстраховки інших стає зовсім уже не по собі.
Інна Ведерникова
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
