Штрафувати депутатів-прогульників! Ноу-хау Литвина? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Штрафувати депутатів-прогульників! Ноу-хау Литвина?

Казна та Політика
987
Голова ВР Володимир Литвин учора пообіцяв підписати розпорядження про заборону народним депутатам бути відсутніми на пленарних засіданнях парламенту без поважних причин. І пояснив, що деякі народні обранці, навіть голови комітетів ВР, зловживають службовим становищем. Під час пленарних тижнів вони проводять агітаційну роботу в регіонах України.
Відтепер під час пленарних засідань депутати, у тому числі, керівники комітетів можуть бути відсутніми лише через хворобу або у разі включення до складу офіційних делегацій. А інакше - відрядження у пленарний тиждень нардепам не оформлять, і агітувати їм доведеться за власні кошти.
Ця заява стала логічним продовженням розпорядження Литвина від 7 вересня, яке передбачає, що депутати не отримають зарплату за ті дні, коли засідання парламенту блокувалися. "Для парламентарія виробництво - це робота над законами, і тут я не бачу приводу для дискусії", - впевнено заявив спікер, хоробро кинувшись у бій з прогульниками пленарних засідань.
Щоправда, його перший заступник, член Партії регіонів Олександр Лавринович вважає, що у розпорядженні Литвина "є елементи виборчої кампанії, яка стартувала де-факто. Це рефлекторна реакція на настрої громадян, які, певна річ, схвалюють таке рішення. Якби взагалі позбавили зарплати, та ще якихось репресивних заходів ужили, це було б взагалі - клас!" А настрої громадян справді однозначні: соціологічні опитування демонструють, що проти блокування роботи парламенту налаштовані більше 70% опитаних.
Але більшість політиків та журналістів сходяться на тому, що мало не всім парламентаріям їх службові зарплати - "до лампочки". У них "крутяться" гроші зовсім інших масштабів. На думку Нестора Шуфрича (ПР), знайдеться не більше десятка тих депутатів, які хоч якось відчують невиплату зарплатних коштів.
Але при цьому від деяких нардепів довелося почути слова типу "Небачено!" і "Нечувано!" Насправді нічого нового у пропозиціях Володимира Литвина немає. Штрафування недбалих депутатів практикують у багатьох парламентах світу. Окрім, хіба що, однієї доволі важливої деталі: згідно з розпорядженням Литвина, матеріально страждають всі без винятку депутати, незалежно від того, хто саме блокував роботу парламенту або прогулював засідання.
Між тим, історія парламентаризму свідчить: зазвичай карали і карають тих "слуг народу", які недбало ставляться до виконання своїх службових обов’язків. Такий досвід був у Російській імперії, коли та завела у себе напівбутафорський парламентаризм. Зокрема, закон від 6 липня 1908 р. "Про призначення членам Державної Думи щорічного утримання" передбачав штрафи за прогул засідань - 25 рублів за кожне прогуляне засідання, але не більше 350 рублів на місяць. Як поважні причини пропуску засідань розглядалися хвороба депутата, смерть або тяжка хвороба членів його сім`ї, а також "заняття, пов`язані з діяльністю" Думи і "особисті справи, що не терплять зволікання".
Нині керівництво Державної Думи Росії теж має право карати депутатів-прогульників, а саме - позбавляти зарплати. Таке рішення було прийняте позаминулого року.
Педантичні німці також б’ють по кишені ледарів-депутатів. Пропуски засідань бундестагу з неповажної причини прирівнюються до прогулів і караються вирахуваннями з окладу. Цікаво, що лобіювання при цьому не є чимось незаконним. У "Кодексі поведінки члена бундестагу", прийнятому в 1972 році, народному обранцеві "надається право займатися за винагороду проблемами, які виносяться на обговорення комітетів парламенту. Але перед початком слухань в комітеті необхідно оголосити колегам про свою особисту зацікавленість".
Хотілося б подивитися і послухати, як наші нардепи публічно оголошують колегам з комітету про "свою особисту зацікавленість" у вирішенні того чи іншого питання.
Спікер нижньої палати чеського парламенту Мірослав Влчек запропонував цього року штрафувати народних обранців за необґрунтовану відсутність на більш ніж 30% засідань Палати депутатів та її комітетів.
Передбачене штрафування любителів прогуляти пленарне засідання і в італійському парламенті. Але там діє класичний принцип "де штрафи, там і премії". Для італійських парламентаріїв, які сумлінно відвідують засідання, передбачено премію у розмірі половини службового окладу.
Своєрідний принцип соціальної справедливості запроваджений у Бельгії. Там штрафують не лише ледарцюватих парламентаріїв. Штраф розміром 150 євро мусить заплатити і виборець, який не виконав свій громадянський обов’язок і не проголосував на виборах. Якщо ж цей пан (або пані) систематично нехтує виборами, його справу розглядає суд і, як правило, позбавляє його виборчих прав на термін від 5 до 10 років. І це доволі серйозне покарання, оскільки автоматично передбачається заборона обіймати посади на державній службі. У підсумку відсоток виборців Бельгії, які беруть участь у голосуваннях, як правило, перевищує 90%.
Але штраф - це далеко не "найкрутіша" міра покарання для парламентських прогульників та "блокувальників". Новітня історія Європи знає куди серйозніші заходи. У червні 2002 року майже половину депутатів фракції партії тодішнього президента Коштуніци виключили з парламенту Сербії за прогули. А деякі з їх місць віддали депутатам від інших партій. На знак протесту парламент покинули всі 45 депутатів президентської фракції.
Підставою для виключення стало те, що депутати від очолюваної Коштуніцею Демократичної партії Сербії часто бойкотували засідання парламенту, в якому з цієї причини нерідко не було кворуму. Вони майже загальмували роботу зборів і створили ситуацію, яка могла призвести до дострокових виборів. Такого результату домагалися як Коштуніца, так і прихильники колишнього президента Югославії Слободана Мілошевіча.
Основний опонент Коштуніци, прем`єр-міністр Сербії Зоран Джінджіч заявив, що рішення про виключення депутатів було ухвалене для того, щоб "навести порядок в країні". За словами Джінджіча, депутати "повинні робити те, за що їм платять", а не бойкотувати сесії.
Таким чином, у Володимира Литвина є свого роду "резерв" для визначення міри покарання для тих, хто зриває роботу Верховної Ради. І тим, хто не просто бойкотує її роботу, а ще й блокує парламентську трибуну, слід замислитися про те, що керівництво українського парламенту може вдатися до сербського досвіду…
Микола Писарчук
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас