Дорога посадка — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Дорога посадка

Казна та Політика
521
Держава має намір вкласти 10 млрд гривень у будівництво і реконструкцію українських аеропортів. Чи варто витрачати такі кошти на нові регіональні аеровокзали, резервами яких скористаються один раз?
Скільки часу необхідно для того, щоб побудувати новий термінал у міжнародному аеропорту із пропускною здатністю кілька десятків тисяч чоловік? Лише декілька днів. Саме так діють в аеропорту "Бориспіль" при прийомі багатотисячного потоку прочан-хасидів, що приїздять із усього світу в українське містечко Умань у вересні кожного року. У цей час для них зводять окремий термінал, що нагадує великий намет. І гості задоволені, і організація цього заходу обходиться аеропорту в копійки.
У той же час для того, щоб зустріти вболівальників, які відвідають футбольні матчі чемпіонату Євро-2012, держава вирішила зводити нові аеровокзали в регіонах. Причому кошти, заплановані під це, - не копійчані. Наприклад, у Львові планують побудувати до знаменної події ще один термінал із пропускною здатністю 2,8 тис. пасажирів за годину, тоді як сьогодні за добу проходить 300-400 чоловік. І це вимагає, на думку львівських чиновників, не менш 1 млрд грн. Чемпіонат триватиме недовго, зате буде де розгулятися місцевому населенню. Така ж ситуація і в інших містах. Чи доцільно заривати мільярди гривень у те, що буде актуальним лише на певний час?
Справи погані
Те, що українські аеропорти потребують реконструкції, - факт. Нещодавно всі незручності регіональних аеропортів відчула на собі прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. "При посадці літака в мене ледве зуби не повилітали", - журилася прем'єр-міністр, приземлившись в аеропорту Запоріжжя.
З цієї ж причини авіакомпанія Wizz Air Ukraine відмовилася літати в Одесу. "Там настільки погана смуга, що ми міняли колеса майже щодня", - поскаржилася член ради директорів авіакомпанії Наталія Казмер. Непридатність для польотів регіональних аеропортів (у більшості випадків мова йде про злітно-посадочну смугу) підтвердили й в інших авіакомпаніях, підкресливши, що інфраструктура українських аеропортів зовсім не розвивається. Представники авіакомпаній відзначили, що в Одесі дуже складна для екіпажів система заходу на посадку, у Сімферополі керування триває не менш 15 хвилин, а у Львові й зовсім - "лежачий поліцейський"...
Якщо врахувати, що якості злітно-посадочної смуги міжнародним стандартам відповідає тільки "Бориспіль", при цьому він все-таки залишається глибоко провінційним на тлі європейських аеропортів, можна представити стан регіональних аеропортів.
На думку експертів, перспективи розвитку в Україні реально мають не більше шести регіональних аеропортів, що мають статус "міжнародний" - це аеропорти Сімферополя, Донецька, Харкова, Дніпропетровська, Одеси і Львова. Щоправда, піднеслися духом ще кілька регіональних аеропортів, які потрапили до списку резервних, що готуються приймати учасників чемпіонату з футболу Євро-2012, - Луганський, Маріупольський, Луцький, Полтавський, Івано-Франківський. У цілому на реконструкцію 10 аеропортів планується виділити понад 10 млрд грн, з яких майже 7 млрд із держбюджету і 3 млрд грн приватних інвестицій.
Ідея реанімації пасажиропотоку в місцевих аеропортах не залишає й багатьох місцевих керівників. Так, мера Вінниці не влаштовує те, що аеропорт міста не потрапив до списку резервних, і однаково пропонує не ставити на ньому "хрест", а використати для міжнародних перевезень, наприклад для хасидських маршрутів - в Умань, Брацлав, Меджибож.
До того ж дев'ять аеропортів визначені Мінтрансом як стратегічні, для них саме зараз у Державіаадміністрації розробляється план розвитку до 2020 року. Із цього списку в підготовці до футбольного чемпіонату не беруть участь аеропорти Дніпропетровська, Одеси і Сімферополя. Тобто перспектива їх розвитку в руках власників.
Хто власник?
Форма власності вітчизняних аеропортів сьогодні є для них однією з їх основних проблем. Чотири аеропорти перебувають в держвласності, інші - у комунальній. Тому Олександр Давидов, заступник міністра транспорту і зв'язку, голова державної авіаційної адміністрації, і мріє про часи, коли всі три десятки аеропортів, що існують на сьогодні в Україні, повернуться під державне крило. Після чого всі великі аеропорти, у тому числі й "Бориспіль", будуть передані в управління міжнародним компаніям.
На думку експерта, усі до єдиного аеропорти України треба зберегти. До того ж вони повинні дотуватися з бюджету, вважає чиновник. Навіщо? "Повинен існувати швидкий доступ з регіонів у столицю для соціальних цілей, санітарної авіації", - вважає Олександр Давидов. На його думку, незабаром очікується і розвиток приватної авіації, яка саме і буде базуватися на маленьких аеродромах Бердянська або Житомира.
Що стосується приватизації або залучень приватних інвестицій, то цей процес має певні труднощі. Так, приватизації не підлягають злітні смуги, а інвестувати в аеровокзали інвестори погодяться тільки за умови окупності. На сьогодні таких умов немає, хоча в Мінтрансі хочуть довести зворотне.
Як приклад, наводять співробітництво з бізнесменом Олександром Ярославським у Харкові, компанія якого отримала аеропорт в оренду на 49 років. Показовим, на думку чиновників, повинен стати досвід окремого державно-приватного партнерства у Львові. Там для залучення інвестора, пообіцяли передати аеропорт в управління на 30 років.
Однак більшість експертів бачать вихід у передачі аеропортів саме в приватні руки. Яскравий приклад тому - єдиний аеропорт, що перебуває в приватній власності, - Дніпропетровський. Компанії, наближені до групи "Приват", уже заявили про те, що мають намір вкласти в реконструкцію аеропорту і розвиток його інфраструктури не менш $214 млн. Говорять і про зацікавленість аеропортів Відня і Мюнхена в українських авіамайданчиках. Фахівці впевнені, що з приходом таких керуючих у вітчизняні аеропорти прийдуть всі авіакомпанії, що базуються в них.
А поки фахівців УЄФА зацікавив тимчасовий термінал для хасидів в "Борисполі". Швидко і дешево - можливо, цей досвід візьмуть на озброєння керівники регіональних аеропортів? Наприклад, в аеропорту Буве, поруч із Парижем, уже шість років стоїть намет. Влітку він охолоджується, узимку обігрівається, там є кафе і магазинчики. Для того щоб пройти до літака і полетіти, людям за великим рахунком більшого і не треба.
За матеріалами:
Діло
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас