Що врятує вугільну промисловість України? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Що врятує вугільну промисловість України?

822
Коментує ситуацію глава аналітичного відділу КУА "Бонум Груп" Олександр Дмитрієв.
Будь-яке виділення коштів на підтримку державних шахт буде "інвестуванням у безодню" доти, поки ціни на електроенергію на внутрішньому ринку будуть визначатися неринковим шляхом. Щорічні дотації не можуть вивести процес вуглевидобутку на якісно новий рівень.
Зробити галузь прибутковою зможе лише повсюдний перехід на ринкові розрахунки з основними споживачами - паливними електростанціями (ТЕС). Основною умовою цього, у свою чергу, є збільшення тарифів на свої послуги енергетиками і жорсткість заходів у боротьбі з неплатниками.
11 вересня 2009р. уряд України заявив про виділення 6,5 млрд грн на технічне переоснащення державних шахт в 2010р. Ми досить стримано оцінюємо це рішення. Інвестування в модернізацію шахт мало б більшу логіку при створенні державного вертикально-інтегрованого енергетичного холдингу за зразком компанії ДПЕК.
У такому випадку новостворений гігант міг стати коштовним лотом на приватизаційних торгах і приніс би державі гарний прибуток. Однак, чутки про створення такої компанії були спростовані Міністерством палива та енергетики.
Вкладення 6,5 млрд грн у нереформовану структуру вітчизняних шахт здається банальним дотуванням. Допомога лише консервує проблеми вугільної галузі. Замість того, що дозволити ринку самому розділити шахти на збиткові та прибуткові, держава стимулює їх виглядати економічно неефективними.
Однак, навіть збиткові шахти завдяки реформуванню можуть швидко вийти "у прибуток". Для цього необхідно знизити витрати (у тому числі, від неефективного менеджменту і корупції), або збільшити виторг. Якщо перша умова досяжна тільки адміністративними методами, то друга лежить винятково у економічній площині.
Основною умовою збільшення виторгу (і, як наслідок, рентабельності) шахт є підвищення закупівельних цін на вугілля. Так як основними покупцями енергетичного вугілля є ТЕС, цей захід призведе до повсюдного збільшення цін на комунальні послуги, у тому числі і для населення.
В Україні тема "комуналки" дотепер є "священною коровою". Вважається, що наші співгромадяни "не готові" платити за ринковими тарифами. При цьому більшість забувають, що юридичні особи вже багато років оплачують комунальні послуги за цілком ринковою вартістю. Наприклад, вартість 1 кВт*година для фізособи становить 0,18-0,24 грн., а для юрособи - 0,52-0,70 грн.
Однак, навіть корпоративним тарифам в Україні далеко до "євросоюзних". Так, у відносно небагатій Греції ціна 1 кВт*година становить 0,87 - 1,46 грн.
Як показує практика, платежі українців за комунальні послуги становлять не більш ніж 10% їхніх сімейних бюджетів. У той же час, у Європі цей показник може досягати 30%. Звичайно, відмова від "радянської" практики нарахування тарифів на електроенергію буде негативно сприйнята населенням. Однак, іншого способу модернізувати паливно-енергетичний комплекс України просто немає.
Громадяни України повинні зрозуміти, що "дешевих" тарифів не буває. За "дешевину" енергії шахтарі розплачуються застарілим обладнанням, і як наслідок, своїм здоров'ям, а споживачі - можливими частими відключеннями.
Вікторія Попович
За матеріалами:
Ринок.biz
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас