863
Інвестиційне буйство
— Казна та Політика
Цього року Китай планує десятиразове збільшення обсягу закордонних інвестицій - з $4,8 млрд. до $48 млрд. Гроші будуть витрачені на ресурси, іпотечні папери і яскраві бренди. Україна може розраховувати лише на $500 млн.
Глава China Investment Corp. Гао Сіцін чекав цієї миті від дня створення компанії. Коли в 2007 році уряд КНР вирішив створити CIC - фонд суверенного багатства китайських націй - він ставив перед ним дуже амбіційні цілі: вкласти в зовнішні ринки частину величезних міжнародних резервів Китаю, змусивши ці гроші працювати і приносити Піднебесній прибутки. Два роки на шляху до реалізації цих амбіцій стояла політика. З тих $200 млрд., які Пекін віддав "на відкуп" CIC два роки тому, той зміг витратити менш ніж $13 млрд. І ось наприкінці серпня реальність для корпорації змінилася. Гао Сіцін заявив, що до закінчення поточного року обсяг інвестицій China Investment Corp. за кордон досягне, нарешті, "десятків мільярдів", збільшившись у порівнянні із вкладеннями минулого року суттєво - з $4,8 млрд. до $48 млрд.
Фінансова криза випустила на волю інвестиційний потенціал КНР. Натхненні "кризовим розпродажем" китайські компанії поспішають придбати закордонні активи, які раніше були недоступні через дорожнечу або політичні розбіжності. Ми вирішили подивитися, куди Китай витратить гроші й чи варто чекати на них нашій країні?
Зміна на краще
До кризи головною проблемою Гао Сіціна і його китайських колег був ледь не всесвітній страх, що разом із грішми корпорацій КНР в інші країни прийде і політичний вплив Пекіну. Головним завданням CIC з часу створення було забезпечити приріст китайських міжнародних резервів за рахунок інвестування у високоприбуткові акції й фінансові інструменти. Завдання тисяч більш дрібних державних і приватних компаній КНР - знизити торговельний профіцит країни.
Але уряди інших держав підозрювали, що Китай прагне отримати контроль над їх найбільшими компаніями зовсім з іншої причини, а саме - для зниження на світовому ринку ризиків конкуренції для китайських експортних компаній з боку їх іноземних конкурентів. З цієї причини торік США заблокували купівлю китайської Huawei американського телекомунікаційного гіганта 3Com. З тієї ж причини через фінансовий протекціонізм із боку країн ЄС торік China Investment Corp. не змогла інвестувати в країни єврозони.
Із початком кризи від негостинності іноземних компаній стосовно китайських грошей не залишилося й сліду. Проблеми з доступом до позикового капіталу і неспроможність знайти кошти для рефінансування швидко змусили західні корпорації, які раніше зневажали грішми азіатських держкорпорацій і фондів суверенного багатства, шукати їх підтримки. Як у випадку з канадською Teck Resources. Для неї продаж 17,2%-ого пакету акцій китайського CIC дала можливість виплатити корпоративні борги.
"Більшість країн послаблюють обмеження на купівлю їх активів іноземними інвесторами і підсилюють спроби залучити іноземний капітал для стимулювання власної економіки, - говорить заступник міністра торгівлі КНР Ванг Чао. - Це відкриває перед китайськими фірмами дуже гарні перспективи".
Навесні поточного року компанії з Китаю почали справжнє інвестиційне буяння. До цього часу на зовнішніх ринках продавці пропонували найбільші знижки на активи в найрізноманітніших галузях. У цей же час на внутрішньому ринку Китаю почалося стрімке відновлення колишніх темпів зростання. За результатами другого кварталу, ВВП Китаю в перерахуванні на річну динаміку виріс на 15%. А до цих трьох об'єктивних факторів додався і ще один - суб'єктивний.
"Величезний золотовалютний запас КНР ($2,1 трлн.) на 60% складається з доларових активів. І зараз, коли на світовій арені усе голосніше звучать вимоги (у тому числі й з боку Китаю) ввести нову світову валюту, Піднебесна щосили хоче позбутися від надлишкових запасів долара, вклавши їх якомога швидше в економіку", - говорить Сергій Капузо, співробітник торгово-економічної місії України в Китаї.
Тому після уповільнення обсягів інвестування в 2008 році, викликаного фінансовою кризою у світовій економіці, в 2009 році китайські корпорації вирішили "не стримувати себе". Тільки за один місяць цього року CIC вклав в іноземні компанії більше коштів, ніж за весь минулий рік ($4,8 млрд., інвестованих за результатами 2008 року).
Шоп-тур по-китайськи
"Дорвавшись" до іноземних компаній, Пекін прагне скористатися можливостями, що відкриваються. Але виходить при цьому не із сьогочасних можливостей, а зі своїх стратегічних потреб.
Головна з них - потреба в ресурсах. За прогнозами, уже найближчим часом при збереженні нинішніх темпів зростання Китаю буде не вистачати для розвитку країни власних запасів корисних копалин, вуглеводнів, рідкісноземельних і радіоактивних металів, зерна. А тому левова частка виділених коштів призначаються саме на придбання видобувних і переробних активів, таких як канадська Teck Resources.
При цьому CIC, яка купив частку в цій компанії - зовсім не єдина держкорпорація Китаю, що прагне розширити свою присутність на зовнішніх ринках. Державна Wuhan Iron and Steel Corp. погодилася інвестувати в іншу канадську гірничовидобувну компанію Consolidated Thompson Iron Mines, а одна з найбільших нафтовидобувних держкорпорацій PetroChina подала $1,9-мільярдну заявку на купівлю контрольних пакетів акцій свого канадського колеги Athabasca Oil sands Corp.
Щоправда, низка компаній з тих, що потрапили на зуб агресивним інвесторам з Китаю, відхрещуються від їх інвестицій навіть під час кризи. Приміром, поразкою для Пекіна закінчилася виснажлива боротьба китайського металургійного концерну Chinalco за частку в австралійському Rio Tinto. Австралійська компанія, навіть незважаючи на погрозу невиплати величезних корпоративних боргів, устояла проти "спокуси" отримати від Chinalco за угоду $19,5 млрд., зволівши шукати коштів для погашення своїх боргів на відкритих ринках. Але в цілому шопінг у питанні придбання активів з видобутку природних копалин і енергоресурсів Пекіну поки вдається.
Другим пріоритетним напрямком для інвестування Китаю став фінансовий сектор. Китайці вже прийшли до тями від тих втрат, яких вони зазнали в результаті інвестування в американські Morgan Stanley і BlackStone, і знову стали розглядати фінансовий сектор як привабливий спосіб швидкого заробітку. Причому якщо інвестиції Китаю в іноземний нефінансовий сектор з початку поточного року збільшилися на 75% (до $41,86 млрд.), то обсяг коштів, вкладений у фінансовий сектор, виріс в 8 разів (до $14,05 млрд.).
Поки Пекін демонструє інтерес тільки до американського фінансового ринку. На початку вересня все той таки CIC оголосив про те, що вкладе кошти (за різними оцінками, до $10 млрд.) в американські іпотечні папери, забезпечені комерційною нерухомістю. Але в Китаї вже говорять про те, що готові придивитися до європейських цінних паперів, а також подумати про придбання комерційної нерухомості у Великобританії і Японії. На думку Пекіна, під кінець року ці ринки досягнуть свого дна, і не скористатися цим буде нерозумно.
Нарешті, ці дві сфери інвестінтереса Китаю - ресурсовий і фінансовий - розбавляє ще одна. Третім напрямком пріоритетного інвестування для нього є не певний сектор, а певний бренд. Саме сила бренда може змусити представників китайської компанії зробити виняток в інвестстратегії і спробувати купити компанію, скажімо, зі сфери рітейла або автомобілебудування. Оскільки ніщо людське китайському бізнесу не чуже, китайські шанувальники європейського автомобілебудування в складі керівництва CIC навесні вели переговори про купівлю частини акцій німецького автовиробника Daimler, а зараз ведуть такі ж переговори з Hummer - одним з підрозділів збанкрутілої GM.
Українські шанси
На думку Марка Фабера, глави азіатського інвестиційного фонду Marc Faber зі штаб-квартирою в Гонконгу, інвестиції Китаю за кордон будуть розподілятися не тільки за економічною, але й "політичною ознакою". На його думку, свої кошти Піднебесна буде вкладати насамперед в економіку Середньої Азії, Близького Сходу, Африки і Латинської Америки.
Україна до цього "заповідного списку" не входить. Але належить до тієї категорії країн, які цікаві Пекіну з погляду видобутку природних ресурсів. Доступ до ресурсів уже став для китайців принадою для вкладення грошей у бразильський видобувний бізнес, Австралію і Канаду. А також для оригінальної угоди з Росією, відповідно до якої Китай погодився кредитувати російський "Газпром" в обмін на поставки російського газу на територію Піднебесної.
У нашій країні китайські компанії можуть претендувати на низку придбань у гірничо-металургійному секторі. Зокрема, на купівлю "Запоріжсталі". Крім того, не виключено, що саме китайці розглядалися компанією Костянтина Жеваго Ferrexpo як партнерів за інвестиціями у розробку Ерістовського родовища. І хоча криза призупинила розвиток цього проекту, все-таки рано чи пізно видобуток сировини там почнеться. У поточній ситуації в потенційних китайських інвесторів є безліч аргументів схилити власника Полтавського ГЗК до того, щоб зробити вибір на їх користь.
Інша сфера інвестування, яку готові запропонувати китайським партнерам - українські проекти в рамках підготовки до Євро-2012. Крім них, на думку глави українського уряду Юлії Тимошенко, китайським компаніям буде цікаво взяти участь в українських інфраструктурних проектах, наприклад - у будівництві кільцевої дороги навколо Києва або мосту над Дніпром.
Щоправда, на тлі інших країн українські проекти мають не найвищі шанси в справі залучення інвестицій із КНР. Винувата сама Україна - імідж Києва як зручного партнера для інвестицій був серйозно зіпсований ситуацією з PetroChina. В 2006 році ця компанія, що входить у трійку найбільших нафтовидобувних компаній Піднебесної, подала заявку на участь у тендері на розробку і видобуток вуглеводнів в Азово-Причорноморському басейні. Переказала гроші для участі в цьому тендері, але українські організатори тендера сказали, що цих грошей не отримали. І хоча пізніше український уряд вибачився перед китайською компанією, але "осад залишився".
Сьогодні в Україні сподіваються, що потреба КНР у ресурсній базі подолає її негативні спогади з минулого. Але підстав для особливого оптимізму в цьому питанні поки небагато. Так, минулого тижня компанія China Nanional Metals and Minerals Import & Export Corp. (торгівля мінералами, металами, фінансові проекти і проекти в сфері нерухомості) вирішила ліквідувати своє представництво в Україні, що було відкрито в 1992 році. Зараз у КНР розроблена програма "Підтримка і заохочення інвестицій в економіку інших країн", фонд якої досягає $10 млрд. Але, за словами Сергія Капузо, заступника глави торгово-економічної місії України в Китаї, Київ має мало шансів потрапити до списку щасливчиків. Інформації про те, що в рамках цієї програми мова йде про підтримку інвестування в Україну, поки немає.
За даними Капузо, максимум на що може розраховувати українська промисловість у питанні залучення китайських інвестицій - це $500-600 млн. "Але і те тільки в тому випадку, якщо пропозиція буде зі сфери, яка цікавить китайські компанії (Євро-2012, розробка копалин, будівництво промпідприємств), буде надходити від перших осіб держави і під неї будуть надані держгарантії України", - говорить він.
В українському уряді це, зважаючи на все, уже зрозуміли. У червні Юлія Тимошенко оголосила, що уряд справді надасть підтримку тим китайським компаніям, які захочуть інвестувати в економіку нашої країни. Але поки голосних пропозицій від Пекіна не надходило. А Україна задовольняється куди менш "амбіційною" формою роботи з китайськими колегами - наданням пільгового кредитування китайськими корпораціями під держгарантії України. Так, як це вже було зроблено у випадку з НАК "Черноморнафтогаз". У лютому 2009-го ця компанія підписала меморандум про співробітництво в сфері видобутку газу і будівництва газопроводу з Китайською національною корпорацією з видобутку нафти на шельфах (CNOOC). Але всупереч звичній традиції, CNOOC увійшла в проект не на правах угоди про розділ продукції, а зволіла бути просто кредитором, профінансувавши український проект на $60 млн.
Найбільші китайські інвестиції в іноземні енергетичні, видобувні й переробні активи в 2009 році:
$185,7 млн
За таку суму китайська державна China Nonferrous Metal Mining Group погодилася придбати контрольний пакет в австралійській гірничовидобувній компанії Lynas Corp Ltd, яка видобуває рідкісноземельні метали.
За таку суму китайська державна China Nonferrous Metal Mining Group погодилася придбати контрольний пакет в австралійській гірничовидобувній компанії Lynas Corp Ltd, яка видобуває рідкісноземельні метали.
$240 млн
погодився заплатити найбільший у Китаї виробник сталі Baosteel, щоб отримати 15% акцій в австралійській залізорудній компанії Aquila Resources
погодився заплатити найбільший у Китаї виробник сталі Baosteel, щоб отримати 15% акцій в австралійській залізорудній компанії Aquila Resources
$240 млн
китайська Wuhan Iron and Steel Corp запропонує канадській гірничовидобувній компанії Consolidated Thompson, щоб у червні вона погодилася визначити остаточні умови угоди про інвестиції
китайська Wuhan Iron and Steel Corp запропонує канадській гірничовидобувній компанії Consolidated Thompson, щоб у червні вона погодилася визначити остаточні умови угоди про інвестиції
$770 млн
погодився в лютому викласти за 16,5%-ий пакет акцій Fortescue Metals Group китайський сталеливарний завод Hunan Valin Iron and Steel
погодився в лютому викласти за 16,5%-ий пакет акцій Fortescue Metals Group китайський сталеливарний завод Hunan Valin Iron and Steel
$1,02 млрд
коштувала для найбільшої в Азії нафтогазової компанії PetroChina купівля 45,5%-ого пакета акцій Singapore Petroleum Company, придбаної в Keppel Corp's у травні
коштувала для найбільшої в Азії нафтогазової компанії PetroChina купівля 45,5%-ого пакета акцій Singapore Petroleum Company, придбаної в Keppel Corp's у травні
$1,4 млрд
заплатила китайська Minmetals у червні, щоб отримати більшість активів австралійської гірничовидобувної компанії, що спеціалізується на видобутку цинку, - Oz Minerals Ltd
заплатила китайська Minmetals у червні, щоб отримати більшість активів австралійської гірничовидобувної компанії, що спеціалізується на видобутку цинку, - Oz Minerals Ltd
$2,9 млрд
заплатила в серпні китайська Yanzhou Coal Mining Co за купівлю австралійської вуглевидобувної компанії Felix Resources Ltd
заплатила в серпні китайська Yanzhou Coal Mining Co за купівлю австралійської вуглевидобувної компанії Felix Resources Ltd
$7,24 млрд
купівля найбільшою нафтопереробною компанією Китаю Sinopec швейцарської Addax Petroleum Corp, обговорена в червні, дасть вихід китайцям до великих запасів нафти в Західній Африці та Іраку.
купівля найбільшою нафтопереробною компанією Китаю Sinopec швейцарської Addax Petroleum Corp, обговорена в червні, дасть вихід китайцям до великих запасів нафти в Західній Африці та Іраку.
Дарія Рябкова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
