1779
Тиск на бізнес дещо послабили
Віктор Ющенко вочевидь намагається розширити коло своїх прихильників за рахунок підприємців. Останнім часом він активно блокує всі рішення уряду, що підсилюють фіскальний тиск на бізнес. Щоб не втратити потенційний електорат, команді Юлії Тимошенко доводиться відступати. Так, минулого тижня Кабмін змушений був скасувати прийняті раніше постанови, що посилювали адміністрування податку на додану вартість. Маючи про запас домовленості із МВФ, уряд тепер може собі це дозволити.
Фіктивна тривога
За останні два тижні Президент призупинив дію трьох урядових нормативів, що викликали шквал негативних емоцій у підприємницькому середовищі. Спочатку обструкції зазнала постанова Кабміну №895 "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток", що забороняє підприємствам за підсумками трьох кварталів поточного року зменшувати оподатковуваний прибуток на курсові збитки минулих років, що утворилися в результаті переоцінки невиплаченої заборгованості в іноземній валюті (за кредитами, з фінансового лізингу та ін.).
Приймаючи таке рішення, уряд хотів перестрахуватися від подальшого зниження податкових надходжень, спровокованого різким обвалом гривні. За підрахунками податкової, у четвертому кварталі 2008 р. на курсові втрати підприємства списали 39,5 млрд грн. З них на збитки за операціями купівлі-продажу інвалюти при погашенні кредитів було віднесено близько 25 млрд грн.
"Головною метою впровадження нових правил розрахунку податку на прибуток є недопущення зриву виконання бюджетних призначень за цим платежем на поточний рік", - пояснив необхідність прийняття згаданого документу глава ДПАУ Сергій Буряк. За даними податківців, в результаті підприємства повинні були додатково показати 6 млрд грн. чистого прибутку, а скарбниця, відповідно, отримати 1,5 млрд грн. податків.
"Постанова зобов'язує податкові органи стежити за виконанням нових правил розрахунку податку на прибуток і проводити роз'яснювальну роботу серед платників податків, що на практиці звелася б до того, що в підприємств попросту не приймалися б декларації зі збитками, як це вже трапилося за підсумками першого кварталу 2009 року", - говорить юридичний директор київського офісу DLA Piper Світлана Мусієнко.
На інтереси скарбниці зважали в Кабміні і затверджуючи розпорядження №757-р "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)" і №838-р "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість". Ці документи фактично забороняли підприємствам використовувати протерміновані податкові накладні.
"Від такої новації найбільше могли б постраждати великі експортери і компанії із тривалим виробничим циклом, яким податкові накладні не закривають на день виконання робіт. Крім того, фіскали останнім часом і самі просили не показувати наявність податкового кредиту, щоб не претендувати на відшкодування ПДВ. Установивши табу на протерміновані податкові накладні, підприємства взагалі позбавили можливості отримувати відшкодування", - відзначає керуючий партнер адвокатської фірми "Васько і Назарчук" Вадим Васько.
Почувши прохання підприємців, Віктор Ющенко призупинив і ці розпорядження, одночасно звернувшись до Конституційного суду з проханням перевірити на відповідність Основному Закону зміст згаданих документів. Вердикт суддів з Жилянської нескладно спрогнозувати. Зміна правил оподатковування належить до виняткової компетенції парламенту і вимагає відповідних внесень змін до законів. Тому будь-які спроби змінити адміністрування податків урядовими рішеннями нелегітимні.
Не чекаючи вердикту КС, Кабмін і сам вирішив відхреститися від своїх же постанов. На засіданні уряду 9 вересня розпорядження, що посилювали адміністрування ПДВ, були скасовані. Замість них прийнятий новий документ, яким платникам податків дозволяється використовувати накладні, отримані в попередніх звітних періодах. При цьому підприємства зобов'язали вказувати в декларації всю інформацію про такі накладні (дата її отримання, списання коштів у рахунок оплати товарів та ін.). Інакше (якщо податкова виявить факт невнесення даних за такими накладними) компанія може втратити свідоцтво платника ПДВ.
"Нові правила адміністрування податку на додану вартість спрямовані на боротьбу з "податковими ямами". Дотепер махінатори досить часто використовували таку схему: зацікавлена фірма вносить зміни в дані про податковий кредит на підставі нібито поданої контрагентом податкової накладної за попередні операції, де зазначені значні суми податкового кредиту. Таким чином, вона претендує на відшкодування фіктивного ПДВ. Тепер же в податківців, завдяки тому, що вноситься більше даних про накладні в декларацію, є можливість більш оперативно ідентифікувати контрагентів-махінаторів або цих самих фірм-одноденок, які виписують накладну заднім числом, щоб інші отримали фіктивний ПДВ. З іншого боку, у фіскалів з'явилися і нові підстави для позапланових перевірок, які завжди передбачають ускладнення бізнесу", - розповів Васько.
Податки ввійшли в провал
Спроби Кабміну знайти нові джерела наповнення скарбниці, цілком можна пояснити. Хоча Держказначейство регулярно рапортує про перевиконання податкових планів, реальна картина далеко не весела. За даними Держказначейства, у січні-серпні зібрано 120,987 млрд грн. податків, або 102,9% плану. Згідно з інформацією ДПАУ за підсумками восьми місяців податкова перерахувала в скарбницю 101,9% передбаченого бюджетним розписом (64,858 млрд грн., з яких 1,221 млрд - понад план). За серпень перевиконання склало 101,5% (11,193 млрд грн.). Хоча ще у двадцятих числах минулого місяця керівництво ДПАУ побоювалося, що недобір податків може досягти 5 млрд грн.
Рекордні результати роботи фіскалів були забезпечені коригуванням податкових планів заднім числом. Так, порівняно з первинним варіантом помісячного розпису план на серпень для податкової був зменшений на 6,6 млрд грн., або на 30,4%. Усього за вісім місяців план за доходами загального фонду знижений на 17,033 млрд грн., або на 14,8%. Відповідно до першого варіанта розпису план на січень-серпень за загальним фондом становив 115,4 млрд грн., на серпень - 21,712 млрд грн.
"Минуло вже дві третини року, а план за доходами загального фонду держбюджету виконаний лише на 53,6%, тоді як раніше такий показник демонструвався за підсумками семи місяців. З огляду на цю тенденцію, за результатами року дефіцит загального фонду державного бюджету замість передбачених у законі 9,2 млрд грн. може досягти 35-40 млрд грн.", - вважають у Секретаріаті Президента.
Не менш сумні прогнози роблять і у Рахунковій палаті. "Загальний фінансовий результат діяльності компаній до оподатковування за січень-травень порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшився на 44 млрд грн., або більш ніж у п'ять разів. У першому півріччі ВВП скоротився на 19,7%, тоді як бюджет розраховувався враховуючи зростання внутрішнього валового продукту за підсумками року на рівні 0,4%. З огляду на це, податкові недонадходження в скарбницю можуть скласти понад 20 млрд грн.", - говориться у звіті аудиторів Рахункової палати, оприлюдненому минулого тижня.
МВФ покриє все
Але всі ці "страшилки" уряд не лякають. Після чергового спілкування із представниками місії Міжнародного валютного фонду команда Юлії Тимошенко стала почувати себе набагато впевненіше. Адже, відповідно до переглянутих умов співробітництва із МВФ, опублікованих минулого тижня, з міжнародним кредитором погоджений бюджетний дефіцит на рівні 55 млрд грн., з яких Фонд готовий профінансувати 37 млрд грн. Тому, як стверджують у Держказначействі, про істотне урізування витрат скарбниці мова поки не йде. За підсумками січня-червня відкриті асигнування без урахування міжбюджетних трансфертів і обслуговування держборгу виконані на 99,6% плану. Недофінансуються в основному вугільні програми (98,3%), резервний фонд (98,2%), дослідницькі проекти з реалізації держпрограм (88,4%) і стаття "інші витрати" (95,1%) - усього на суму 315 млн грн.
Більше того, дотепер Кабміну навіть вдавалося заощадити на обслуговуванні держборгу. На ці заходи бюджетним розписом на вісім місяців передбачено витратити 8,04 млрд грн., у той час як станом на початок минулого тижня було відкрито асигнувань лише на 4,238 млрд грн., що становить 52,7% плану. "Швидше за все, у план з погашення відсотків включені і витрати на обслуговування ОВДП, які повинні були випускатися для рекапіталізації банків, адже в бюджеті на 2009 р. закладено 10,1 млрд грн. на обслуговування внутрішніх боргів.
Однак оскільки рекапіталізація значно затрималася і на неї поки витрачено не 44 млрд грн., як планувалося, а близько 10 млрд, то й витрати на погашення внутрішнього боргу виявилися меншими від планових", - вважає економіст ІК Dragon Capital Олена Білан. До того ж з початку року середньозважена прибутковість за ОВДП, з урахуванням випущених для рекапіталізації банків у серпні, склала 9,67%, тоді як з початку року цей показник у середньому досягав 11,29% річних.
Трохи відстають від плану виплати за міжбюджетними трансфертами. В області з держбюджету пішло тільки 89,7% від розпису на дев'ять місяців (35,031 млрд грн.). Зокрема, дотація вирівнювання перерахована лише на 90,9% (21,423 млрд грн.), субвенції на фінансування соціальних витрат - на 87,9% (12,64 млрд грн.). Таким чином, за інформацією Держказначейства, Кабмін заощадив ще близько 4,443 млрд грн. Але в таких межах звичайно фінансувалися з бюджету регіони і за кращих часів. До того ж і області розраховувалися зі скарбницею неакуратно: бюджет одержав від них усього 4,598 млрд грн., або 72,8% розпису за січень-вересень. Відрізнилися Дніпропетровська область і Київ, які перерахували найменше грошей - по 71% від своїх планів. Інші виконали свої зобов'язання в середньому на 85-90%.
Втім, при збереженні співробітництва із МВФ уряд цілком зможе дозволити собі і податкове послаблення для бізнесу, і відмінне фінансування регіонів, і підвищення соціальних стандартів, що для Юлії Тимошенко буде чудовим піаром у період передвиборної кампанії.
Олексій Набожняк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
