726
І знову про пільги для вступників: скасувати не можна залишити
— Казна та Політика
У Міністерстві освіти підбивають попередні підсумки вступної кампанії 2009. Основне питання для обговорення - пільговики.
Не такі страшні пільговики
У МОН запевняють, не такі страшні пільговики для системи вищої освіти, як про них говорять. І наводять свою статистичну аргументацію. Від загальної кількості вступників 2009 року пільговики становлять 4,5% або 12 тисяч 192 особи, з них будуть здобувати рівень бакалавра 9384 студенти (2008 року - 6859 осіб), а молодшого спеціаліста - 2808 студентів (2008 року - 3111 осіб). Всього до університетів, підпорядкованих міністерству освіти (а це 444 ВНЗ), вступили 269,2 тисяч осіб.
Міністр освіти Іван Вакарчук зазначає, що збільшення кількості зарахованих пільговиків відбулося головним чином за рахунок дітей шахтарів, які вступали поза конкурсом відповідно до закону "Про підвищення престижності шахтарської праці". Таким правом скористалися 1896 осіб. Але в міністерстві навіть таке збільшення не вважають проблемою.
- Сенсації немає. Немає великої кількості пільговиків, - констатує міністр. - Хоча ця тема (пільг для вступників) була сильно розкручена. Пільговики подавали заяви не в один виш, а в кілька. Заяв було в 2,5 разів більше, ніж людей. В результаті пільговиків, що вступили, в 2,5 рази менше, ніж поданих ними заяв.
Шляхи регуляції
Регулювати кількість пільговиків цілком можливо, причому на декількох рівнях: від вузівського до урядового. Приміром, всі ВНЗ цього року мали право підняти прохідний бал, і таким чином унеможливити вступ на певні спеціальності пільговиків з недостатньою кількістю балів чи знань. Але скористалися цим правом лише одиниці.
- Чому не брали участь ВНЗ в регуляції цього процесу - мені важко сказати, - розповідає Вакарчук. - Києво-Могилянська академія, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київський політехнічний інститут підняли прохідний бал на престижні спеціальності. У Києво-Могилянській академії для вступу на одну зі спеціальностей треба було мати в сертифікаті не менше 180 балів. Проблема з пільговиками - це проблема окремих спеціальностей, окремих напрямів і окремих університетів.
Заступник міністра освіти Тарас Фініков наголошує, що основна проблема пільговиків сконцентрована лише у десятку-півтора вишах: це Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянська академія, Київський політехнічний інститут, Львівський національний університет ім. І. Франка, Харківський національний університет ім. В Каразіна, Харківська національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, Одеський національний університет ім. І. Мечникова, Донецький національний технічний університет, Донецький національний університет, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара та ще кілька ВНЗ. Для решти навчальних закладів таке питання не стоїть. Приміром “інтелектуальні вершки” нашої молоді - учасники і призери міжнародних олімпіад - фактично вступили лише в 6 вузів. Діти шахтарів, які йшли поза конкурсом, переважно обирали для здобуття освіти Донецький національний технічний університет, Донецький національний університет, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля і Луганський національний університет ім. Т. Шевченка.
МОН на пільги не впливає
Як бачимо, атаці пільговиків під час цьогорічної вступної кампанії піддалися пару десятків вишів. Але це були переважно найпрестижніші навчальні заклади країни. Воно і не дивно. Коли у дитини з шахтарського містечка на Луганщині чи Закарпатського селища з’являється шанс навчатися у “Шевченка” чи “Могилянці” - гріх ним не скористатися. Але в багатьох абітурієнтів-пільговиків чи то спрацював інстинкт самозбереження чи одвічна проблема вибору постала з новою силою, і вони масово почали подавати документи в 2, 3 чи 5 вузів.
- Він (пільговик) точно знає, що його зарахують. Навіщо він дає заяви в кілька університетів? - дивується міністр.
Тож в умовах вступу на наступний навчальний рік, які зараз саме обговорюються, Фініков пропонує затвердити ідею, коли кожному пільговику можна подавати документи лише в один навчальний заклад, який його гарантовано візьме. Але поки це лише пропозиція.
Чи бути пільгам в освіті? Вакарчук наголошує, що МОН може впливати тільки на призерів і переможців Всеукраїнських та міжнародних олімпіад і МАН. Тобто теоретично в Міністерстві можуть скасувати лише цю пільгу. Але вважають такий крок недоцільним.
- Олімпійський рух існує в Україні з покон віку. Наші Олімпіадники беруть участь у міжнародних змаганнях і виборють високі місця кожного року. Треба було б якимось чином підтримати цих молодих людей. Їх не так багато, - розповідає міністр. - Вони вступають до вишів не як пільговики, бо мають високі бали. Це хіба що моральна підтримка.
Чи стане колись єдиною пільгою при вступі до українських вишів знання, як це існує в Європейському освітньому просторі, ми запитали у міністра.
- Ми маємо тих, кого ми обрали, - вони всі в парламенті. Там приймають закони, які дають ці пільги. Це не питання до міністерства, - наголошує Вакарчук. - Моє завдання - виконувати закон.
Скасувати не можна залишити
Виходить таке собі замкнене коло. Адже скасовувати пільги, тим паче напередодні виборів, не візьметься жоден український політик. Хоча деякі чиновники і виступають ярими противниками всіляких пільг, як, приміром, депутатка від ЄЦ Леся Оробець. Але таких одиниці.
Регіонал Юрій Мірошниченко, який паралельно є головою Правління Конфедерації недержавних вищих закладів освіти України, теж не у захваті від пільг для вступників. Він сповідує європейську модель вищої освіти - платну, коли соціально незахищені верстви населення отримують підтримку держави у вигляді компенсацій - своєрідні пільги.
- Існують різні категорії пільговиків, деякі соціально незахищені молоді люди потребують в цьому питанні підтримки держави. Тобто є пільги дійсно справедливі, а є лобістські, які лягають тягарем на плечі платників податків, - розповідає Мірошниченко. - У нас існують компенсації тільки для державних вузів. Ректори державних вишів, які на короткій нозі з виконавчою владою, отримують великі компенсації. Для приватних навчальних закладів таких компенсацій не існує. Це теж проблема. Можливо, деякі абітурієнти йдуть до державних вишів не тому, що вони хочуть саме там здобувати освіту чи отримати саме ту спеціальність, а лише тому, що там навчання безкоштовне. У нас повинен бути рівний доступ до освіти. Адже основне завдання освіти - це виховати спеціаліста, який би міг в подальшому працевлаштуватися, бути затребуваним і конкурентноспроможним на ринку праці.
Скасувати чи залишити? З таким питанням ми звернулися до голови комітету ВР з питань науки і освіти бютівця Володимира Полохала:
- Відповідно до Конституції і закону “Про освіту” основні засади в сфері освіти формує Верховна Рада. Ми внесли проект Закону про внесення змін з питань запровадження ЗНО. Він знайшов підтримку в ВР, отримав 250 голосів в першому читанні, внесений до другого читання. Ним знімається багато проблем і питань щодо недосконалих правил прийому до вишів. Там, зокрема, йдеться про пільговиків. МОН мало б вже встановити квоти для пільговиків як мінімум у вишах, які входять до десятки-двадцятки найкращих, найпопулярніших ВНЗ України. Натомість, Міністерство намагається перекинути свою провину на депутатський корпус, на Кабмін, не ректорів, на погану свідомість пільговиків, які подають документи у десятки вузів. Якщо цю проблему не можемо вирішити, то міністерство освіти має відмовитися від ЗНО. Адже тоді втрачається сенс зовнішнього оцінювання, відбувається його дискредитація: ті, хто отримали дуже високу кількість балів, виявилися неспроможними вступити на бажані спеціальності через пільговиків. Сенс ЗНО - щоб вступали талановиті за здібностями, а не за пільгами. Ректор Вінницького національного технічного університету професор Борис Мокін каже, можна було б встановити 10% для пільговиків. Може 20-30%, для цього існують правила прийому, в яких можна було б це питання врегулювати. Але міністерство не допрацювало з цим. Маса фактів, коли абітурієнти вступали до ВНЗ на юридичні та інші спеціальності за цільовими направленнями обласних та місцевих адміністрацій з тим, що вони потім будуть працювати в тих установах, хто їх направляв. А зі ста направлених лише 10 повертаються на місце роботи. Це теж проблема, яку міністерство має вирішувати. Пільговики чи інші проблеми не мають стояти на заваді основного принципу Конституції - рівного доступу до освіти.
В будь-якому разі, невирішене питання пільговиків дає можливість противникам зовнішнього оцінювання критикувати освітню реформу, а політикам - спекулювати на цій темі, особливо напередодні виборів.
Анна Ященко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
