2083
Роздрібний потенціал
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам експертів на початку поточного року, український мережевий продовольчий рітейл вистояв. Нагадаємо: вже в кінці минулого року у зв'язку з девальвацією гривні та зупинкою кредитування банками ситуація для вітчизняної мережевої роздрібної торгівлі складалася дуже важко.
За перші 5 місяців кризи (жовтень 2008 р. - лютий 2009 р.) збитки шести найбільших продовольчих мереж склали близько 800 млн грн. За даними Української торговельної асоціації (УТА; м. Київ; професійне об'єднання у сфері торгівлі; з 2008 р.), тільки для того, щоб реструктуризувати кредитні зобов'язання перед банками, вітчизняним рітейлорам необхідно було не мало не багато 4 млрд грн.
Борг зростав на фоні більш ніж 20%-ого падіння споживчого попиту на продукти харчування і наростаючого конфлікту мереж з постачальниками.
Як відомо, свої фінансові проблеми торговельні мережі частково спробували вирішити за рахунок збільшення відстрочок платежів за поставлений товар, затримок з поверненням коштів, що призвело до збільшення заборгованості перед постачальниками та загострення відносин з ними. Виникла реальна загроза відходу з мереж частини постачальників продовольства і переорієнтації їх на інші збутові канали - базари, лінійний роздріб, що неминуче загрожувало структурними змінами на ринку. Самі рітейлори передрікали банкрутство частини мереж. За прогнозами УТА, вже в першому півріччі 2009 р. мали закритися близько 100 мережевих продовольчих магазинів. Минув майже рік з початку кризи.
На щастя вітчизняного рітейлу, катастрофи не сталося. Хоча не обійшлося і без втрат. За словами Ігоря Баленка, президента УТА, голови наглядової ради ЗАТ "Фуршет", було закрито 5-6 невеликих регіональних мереж. Серед великих втрат поки значаться тільки "О'кей", що кілька місяців тому покинув український ринок, львівський "Інтермаркет" і чернігівський "Союз", придбані ЗАТ "Рітейлінгова компанія "Євротек" в березні-квітні. Ну і зовсім недавно дніпропетровську мережу "Велика ложка" придбала ТПГ Rainford.
Втім, є і позитивні сторони. Як вже повідомлялося, мережам удалося вирішити проблему боргових зобов'язань. Принаймні, на якийсь час. За словами пана Баленка, всі борги галузі реструктуровані на термін від 2-3 місяців до року. Не сталося на ринку й очікуваних структурних змін, які могли б істотно зрушити співвідношення сил.
Добазарювались
На початку другого півріччя 2009 р. товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства (без врахування ринків) в Україні продовжував падати. Згідно з даними Держкомстату, за січень - липень 2009 р. він склав 123,8 млрд грн., що на 20,4% менше, ніж за аналогічний період 2008 р. Варто зазначити, що падіння, хай і небагато, але сповільнюється. Так, у січні-червні скорочення товарообігу склало 19,7%, в січні - квітні - 14%.
Оскільки темпи падіння товарообігу всього українського роздробу (включаючи базари) в першому півріччі були дещо меншими, це дозволило деяким фахівцям стверджувати, що частина споживачів пішла з мережевих магазинів на відкриті ринки. Але підтвердити таку тенденцію цифрами неможливо, оскільки в цьому сегменті торгівлі звітність не ведеться.
Непросто оцінити і частку мережевого рітейлу в загальній структурі роздрібного товарообігу. Самі рітейлори стверджують, що, незважаючи на скорочення продажів, вона не змінилася і, як і раніше, складає близько 40%. Хоча і визнають, що відтік частини покупців на ринки спостерігається.
"Товаропотік зменшився. Люди почали концентруватися на купівлі найнеобхідніших продуктів і йдуть за ними на ринки, оскільки переконані, що там дешевше", - пояснює Олег Крижанівський, заступник генерального директора з розвитку ТОВ "ПАККО Холдинг" (м. Луцьк; торгівля продуктами харчування і товарами для дому; мережа супермаркетів "Вопак", мережа Сash&Сarry "ПАККО"; 80 магазинів; товарообіг в 2008 р. - 1,2 млрд грн.).
При цьому ринкові торговці особливого напливу покупців не відчувають. Так, Роман Ропотан, заступник директора ЗАТ "Лук’янівський ринок" (м. Київ; роздрібна торгівля; з 1997 р.; 70 ос.), стверджує, що з початку року товаропотік на ринку не збільшився, а в період літніх відпусток навіть впав.
"Кількість людей, які здійснюють покупки на ринку, можливо, збільшилася, але це не означає, що виросли обсяги продажу. Середній розмір покупки за вагою зменшився в 2-3 рази", - коментує оператор.
Що стосується структури реалізації продукції по збутових каналах, то у деяких постачальників вона дійсно змінилася на користь відкритих ринків і лінійного роздробу, та це не призвело до кардинальних змін ситуації в цілому на ринку.
"Основна причина, чому ми пішли з деяких мереж, - незгода з їхньою ціновою політикою. Наприклад, ми можемо рекомендувати продаж філе по 30 грн. за 1 кг, а на полиці воно з'являється по 58-59 грн. Відзначу, що при цьому максимальна рентабельність виробника - 20%, а мережа, за умови відстрочення платежів, заробляє 100%. Крім того, завищені ціни роблять продажі неефективними, тобто продукцію просто не купують", - розповідає Олексій Гаврилов, голова наглядової ради Групи "Рамбурс".
Якщо торік 75% продажу м'яса індика компанії припадало на мережевий рітейл і 25% - на ринки, то поточного року співвідношення помінялося з точністю до навпаки. Правда, за словами пана Гаврилова, це, швидше, вимушений захід. Працювати на ринку непросто. Та й забезпечити необхідні обсяги продажу базари не в змозі. Тому близько 50% продукції компанія змушена заморожувати і складувати, так би мовити, до кращих часів.
Про деяке скорочення частки мереж у структурі каналів реалізації говорить і Павло Звєрєв, виконавчий директор компанії "Луганськхолод" (об'єднує 4 холодокомбінати і завод з виробництва заморожених напівфабрикатів; ТМ "Королівське морозиво"; з 2000 р.). Якщо минулого року компанія реалізовувала близько 20% продукції через великий рітейл, то в 2009 р. - вже 10%. При цьому частка реалізації через лінійний роздріб виросла на 10 п.п., до 70%. За словами пана Звєрєва, саме маленькі магазинчики зараз забезпечують швидку оборотність товару.
"Лінійний роздріб гнучкіший у ціновій політиці, набагато швидше реагує на кон'юнктурні зміни на ринку, тому працювати з ним набагато простіше", - пояснює Людмила Дригало, генеральний директор СПД "Дригало" (м. Біла Церква, Київська обл.; виробництво продуктів харчування ТМ "Дригало"; з 1995 р.; 600 ос.).
А ось Сергій Полісський, директор департаменту маркетингу і розвитку Національного об'єднання торговельно-виробничих підприємств Корпорації S.I.Group (м. Дніпропетровськ; до складу входить ТОВ "Снек-експорт"; виробництво снеків, ТНВ, целюлозно-паперової продукції, дистрибуція, девелопмент, перевезення; з 2000 р., корпорація - з 2007 р.: 6 тис.ос.), запевняє, що частка їхньої продукції, що реалізовується через мережі, скоротилася мало - не більше ніж на 1%. При цьому він відзначає, що на ринку спостерігається деякий перерозподіл між самими мережевими рітейлорами:
"Збільшується в грошовому вираженні частка мереж, що працюють у форматі дискаунтера, а частка супермаркетів, що застосовують вищу націнку, - зменшується".
Складається враження, що пік напруженості між мережами і постачальниками минув. Більшість останніх, попри складні стосунки з рітейлом, зрозуміли, що йти з мереж, - щонайменше, недалекоглядно. А ті, котрі пішли на базари, вважають свій відхід тимчасовим. Тим більше, що і мережі не стоять на місці. Щоб вижити, вони кардинально переглядають свою цінову та асортиментну політику. Отже, відмовившись від цього каналу збуту сьогодні, можна вже не потрапити на колишнє місце на полиці завтра. Втім, це може трапитися і з іншої причини.
Аргументи мереж
Одним із способів підвищення конкурентоспроможності та поліпшення розрахунків з постачальниками для торговельних мереж стала оптимізація асортиментної лінійки. Більшість мереж залишають на полицях тільки найнеобхідніше і прагнуть привабити покупця нижчими, ніж на базарах, цінами, а також за рахунок акцій.
За словами пана Крижанівського, з полиць їхніх супермаркетів зникли всі неходові товари з тривалим терміном оборотності. "Протягом останніх двох місяців ми ретельно вибирали і повертали постачальникам позиції, які давно не продаються, і категорійні менеджери виключали їх зі своїх прайсів", - говорить рітейлор. Так, за останні два місяці компанія повернула постачальникам продукцію на 7 млн грн. Незважаючи на те, що полиці полишали не лише дорогі товари, основний акцент при формуванні асортименту рітейлори роблять на дешевій продукції.
Уляна Боженко, заступник директора із закупівель ТОВ "Омега" (м. Дніпропетровськ; мережа супермаркетів VARUS (6 магазинів); з 2003 р.; 2,1 тис.ос.) відзначає: "Роздріб збільшує частку товарів низького цінового сегменту. Якщо в докризовий період організований роздріб скорочував асортимент продукції такого цінового сегменту, то зараз ситуація змінюється. Враховуючи потреби покупців, виробники намагаються зробити свій асортимент прийнятнішим за ціною як за рахунок дрібнішої розфасовки, так і за рахунок випуску нової дешевшої продукції".
Таким чином, можна констатувати, що на перший план на ринку роздрібної торгівлі виходить ціновий аргумент. Наприклад, компанія "ПАККО Холдинг" постійно проводить акції зі зниження ціни на різноманітні категорії товарів під загальним слоганом: "У нас дешевше, ніж на базарі".
В торговельних залах магазинів великих торгових мереж з'явилися "острівці", на яких у мішках розміщена нефасована продукція (крупи, макаронні вироби і навіть чай) за нижчою ціною.
"Покупець став чутливіший до ціни, і, звичайно ж, ми прагнемо йти йому назустріч і пропонуємо адекватне ціноутворення. При цьому, гадаю, абсолютно очевидно, що початкова ціна на продукти буде нижча у того, хто робить багатомільйонний обіг, а не у маленького магазина або точки на ринку", - впевнений Михайло Дудник, віце-президент з маркетингу групи компаній Fozzy Group (м. Київ; гіпермаркети Fozzy C&C (4 магазини), з 1997 р.; супермаркети "Сільпо" (144 магазини), з 2001 р.; "магазин біля дому" "Фора" (120 магазинів), з 2003 р.). Дуже ефективним способом зниження ціни на продукцію став розвиток власних марок мереж.
Як вже наголошувалося, в найбільш виграшному положенні опинилися дискаунтери, оскільки вони звикли працювати з обмеженим асортиментом недорогої продукції, заробляючи на швидкій оборотності товару. Проте і вони замислюються над оптимізацією асортименту. Так, за словами Ганни Лічман, начальника відділу зв'язків з громадськістю і пресою корпорації "АТБ" (м. Дніпропетровськ; роздрібна торгівля; з 1993 р.; 332 магазини; роздрібний обіг у 2008 р. - 6 млрд грн.), з початку року кількість товарних позицій в мережі зменшилася на 10%: "З початку року частково виведені з асортименту дорогі кондитерські вироби, м'ясні делікатеси, дорогий алкоголь".
Замість прогнозу
Більшість експертів сходяться на думці, що до кінця року чекати змін в структурі вітчизняного продуктового роздробу не варто. Учасники ринку, що працюють в різних торговельних форматах, зосередяться на утриманні існуючих позицій. А ось виробникам продуктів харчування доведеться серйозно попрацювати над привабливим (з урахуванням нинішніх вимог споживача) асортиментом, якщо вони ще не зробили цього, а потім і поборотися за місце на полиці магазину або на базарному прилавку.
Експерт - про структурні зміни
Володимир Лапа, керівник групи експертів Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу":
- Відмінність нинішніх умов від ситуації, скажімо, піврічної давності полягає в тому, що більшість суб'єктів ринку (починаючи від виробників сільгоспсировини і закінчуючи роздробом) значною мірою оптимізували свої боргові зобов'язання.
Але виникає інша проблема - платоспроможність споживачів. У міру вичерпання запасів фінансової міцності, накопичених раніше, споживачі обмежують витрати, в тому числі і на продукти харчування. Це стосується і кількості продукції, що купується, і переходу на дешевший асортимент.
Можливо, це короткостроково приведе до зростання сегменту так званої стихійної торгівлі. Проте навряд чи за рахунок великого рітейлу, який досить швидко реагує на зміну структури ринку. Можна чекати, що всі сектори скоротяться приблизно в однакових пропорціях.
Рітейлор - про стан роздробу
Ігор Баленко, голова наглядової ради ЗАТ "Фуршет":
- Справді, в першому півріччі у зв'язку з реструктуризацією практично всі торговельні мережі мали труднощі зі сплатою боргів постачальникам. Зараз ситуація поліпшилась. Але з'явилися інші проблеми, такі як оптимізація асортименту. Мережі вже беруть не весь асортимент продуктів навіть у великих, провідних постачальників. Продукція деяких постачальників, раніше наявна в мережі, не потрапляє на полиці, оскільки банки в основному перестали давати кредити під товарний запас. Звісно, постачальники шукають інші канали реалізації. Проте це не означає, що частка роздробу скоротилася в загальному товарообігу.
Виробник - про перспективи мереж
Олексій Гаврилов, голова наглядової ради Групи "Рамбурс":
- Великі вітчизняні мережі стали жертвами фінансового тягаря виплат власних боргів, які свого часу бралися під розширення бізнесу. Як наслідок, вони змушені тримати високу маржу і вести негнучку цінову політику, щоб обслуговувати свої борги. Якщо найближчим часом низка мереж не замінить позиковий капітал акціонерним, тобто не змінить власників, то в Україні мережевих рітейлорів стане ще менше. Можливо, нові власники, маючи "довгі" гроші, зможуть встановити іншу політику продажів.
Ольга Попова
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
