6239
Курс на дно
— Валюта
Через рік після початку економічної кризи в Україні девальваційний тиск на гривню не зменшується. Валюта має високий попит у населення, що скупило понад $5,1 млрд і вивело її з банківської системи, у зв'язку із чим гривня продовжує знецінюватися. Можливості Нацбанку щодо підтримки національної валюти зменшуються. Запобігти остаточному розчаруванню в гривні може різке зниження використання валюти в країні, вважають експерти.
Набутий дефіцит
Стрімка девальвація гривні наприкінці серпня-вересня, коли долар США на міжбанківському і готівковому ринках України подорожчав майже на 1 грн/$ - до 8,9-9 грн/$, дозволив економістам заговорити про ризики повторення на валютному ринку торішньої ситуації. З вересня по грудень 2008 року національна валюта втратила 60% своєї вартості, впавши з рівня 5 грн/$ і першою відреагувавши на кризу. Український ВВП з того часу скорочується вже три квартали поспіль.
Класичною причиною девальвації гривні в Нацбанку називають негативне сальдо торговельного і платіжного балансів - відтік валюти із країни не припиняється. І незважаючи на відновлення попиту на світовому ринку на металургійну продукцію, що становить третину українського експорту, і зниження внутрішнього попиту на імпорт, торговельний баланс України в січні-липні залишався дефіцитним - $1,7 млрд. Тиск на ринок і курс гривні здійснювало збільшення на 30% платежів за імпортний газ.
Але якщо торік негативний вплив негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу (-$8,9 млрд за січень-липень) компенсувався великим припливом інвестицій ($6,9 млрд), то цього року складно сподіватися на надходження валюти із цього джерела - надійшло $2,4 млрд. Приплив боргового капіталу також припинився - українські банки і підприємства повернули зовнішні позики на $5,6 млрд більше, ніж залучили нові. У результаті дефіцит платіжного балансу в розмірі $8,2 млрд довелося покривати за рахунок резервів Нацбанку. За цей період центробанк продав на ринку валюту на суму $7,4 млрд. З урахуванням серпня цього року цифра інтервенцій досягла $8,3 млрд.
Населення бере все
Низький приплив валюти в країну зробив серйознішою проблему недовіри населення до гривні. За 7 місяців з банківської системи пішло $5,4 млрд, тоді як за аналогічний період 2008 року - $4,8 млрд. Фізичні особи знімають гривневі депозити і переводять їх у валюту для збереження заощаджень, пояснюють банкіри. Втім, сумарний відтік гривневих і валютних депозитів населення із січня по липень склав усього 14,3 млрд грн ($1,8 млрд). З урахуванням серпня цього року відтік навіть скоротився - до 11,6 млрд грн.
Велика сума пішла з банківської системи як перевищення обсягу купівлі валюти над продажем на $5,1 млрд. "Населення купує долари, тому що не довіряє гривні", - вважає радник голови правління Укргазбанку Олександр Охріменко. На думку президента Віктора Ющенка, джерелом ажіотажного попиту на долар є надмірна емісія гривні для фінансування дефіциту держбюджету. У вигляді авансових податкових платежів (12 млрд грн), невідшкодованого ПДВ (14,7 млрд грн) і продажу держоблігацій (30 млрд грн) в економіку урядом уже направлено майже 57 млрд грн.
Регулятор активно вилучав гривню, що з'являлася в банках. За січень-серпень грошова маса зменшилася на 45,3 млрд грн, а обсяг готівкової гривні - на 5,5 млрд грн, до 149,2 млрд грн. Нацбанк стерилізував гривню не тільки за рахунок продажу з резервів валюти на $8,3 млрд, але і за допомогою мобілізації коштів банків депозитними сертифікатами (різниця між обсягом коштів, отриманих НБУ від продажу сертифікатів і виданим рефінансуванням, склала 6,3 млрд грн).
Але тільки 10-15% з $5,1 млрд, куплених фізичними особами, є чистим попитом населення, інша частина пішла в тіньовий сектор економіки для розрахунків готівкою. "Скільки в Україні людей, у яких є оперативні великі суми гривні для купівлі доларів? - говорить Олександр Охріменко. - В основному валюта пішла в малий бізнес, що звик розраховуватися готівкою. У кризові часи росте тінізація економіки, а зростання попиту на долари говорить про те, що малий бізнес відроджується". Обсяг депозитів юридичних осіб до 1 вересня скоротився на 18,6%, або 26,4 млрд грн.
Справа за Нацбанком
Експортери, які могли б підтримати гривню, відмовляються продавати валюту через небажання зазнавати курсових втрат від можливої подальшої девальвації гривні. Глава НБУ Володимир Стельмах підрахував, що авуари українських компаній за кордоном становлять $5 млрд, збільшившись із початку року на $2 млрд. У такій ситуації єдиною структурою, здатною продавати валюту для задоволення попиту, залишається Нацбанк, головна функція якого - забезпечення стабільності гривні. "На правліннях постійно звучать різні пропозиції - від наміру погасити будь-який попит зараз, щоб зупинити падіння гривні, до дистанціювання від ринку, щоб подивитися, до якої межі курс опуститься сам, і потім приймати рішення, як його вирівнювати", - розповіло джерело в НБУ.
Саме для підвищення можливостей НБУ щодо підтримки платіжного балансу Міжнародний валютний фонд почав співробітництво з Україною і за програмою stand-by уже перерахував $10,6 млрд. Однак з них тільки $5,8 млрд отримані регулятором на валютні інтервенції. При цьому одержання цих грошей супроводжувалося обмеженнями. Від регулятора зажадали дозволити курсу гривні коригуватися за ринковими законами. "Нам сказали піти з ринку, ми й пішли", - сказав заступник голови НБУ Олександр Савченко.
За умовами меморандуму із МВФ НБУ зобов'язаний на кожну звітну дату втримувати певний обсяг чистих резервів (без урахування траншів фонду). До кінця III кварталу чисті резерви повинні скласти $16,6 млрд, але до 2 вересня вони вже були меншими (валові резерви НБУ склали $28,8 млрд). Це викликано тим, що 25 і 27 серпня НБУ для зменшення ажіотажу на готівковому ринку продав $262 млн за курсом 8 грн/$. Цієї суми виявилося недостатньо для зупинки зростання курсу.
Учора пан Стельмах повідомив, що має намір витратити на інтервенції у вересні до $1 млрд. Але в істотне зниження курсу вже не вірять навіть в уряді, де раніше заявляли, що реально обґрунтований курс гривні - 6,5 грн/$. "Оголошено, що на наступний рік доходи держбюджету враховуються виходячи з курсу 8,5-8,6 грн/$. На поточний рік було 7,1 грн/$",- сказав Стельмах.
Заборона валюти
Експерти пропонують різні шляхи вирішення проблеми девальвації гривні. Президент Віктор Ющенко, зокрема, просить політиків, що не мають економічної освіти, відмовитися від коментарів і прогнозів курсу валюти. "Ажіотаж населення створює безграмотне втручання в сферу Нацбанку політиків, починаючи від прем'єр-міністра, які вважають за необхідне зробити черговий щоденний коментар щодо курсу", - сказав минулого тижня Ющенко. Скарбники жартують, що наступного дня після кожного прогнозу Юлії Тимошенко вони готуються до чергового стрибка долара.
Більшість банкірів упевнені, що ситуацію може виправити обов'язковий продаж валютного виторгу експортерами і скорочення термінів його реалізації хоча б до 90 днів. Ця норма була присутня в проекті закону #3585, але була виключена з нього перед голосуванням. У Нацбанку підозрюють, що якщо змусити підприємства продавати валюту, то вони будуть намагатися не заводити виторг у країну якомога довше, переводячи його в офшорні компанії. Тому регулятор розробив план з порятунку України від доларової залежності. "Національний банк розробляє нові інструменти для зменшення такої залежності, а саме: заборона валютного кредитування фізичним особам і приватним підприємцям, які не мають валютного виторгу, щоб не виникало конфлікту у випадку різкої девальвації або припинення валютних надходжень.
Також планується проводити виплати за валютними кредитами у національній валюті за обопільною домовленістю між банками і клієнтами для того, щоб не виникало валютного ризику", - повідомив директор департаменту зовнішньоекономічних відносин НБУ Сергій Круглик.
Банкіри згодні з тим, що в перспективі необхідно відмовитися від валютних відносин на користь національної грошової одиниці, але впевнені, що така реформа неможлива напередодні виборчої кампанії. Головною проблемою є роз'єднаність органів влади, що переслідують власні інтереси і провокують своїми діями недовіру до гривні. "Тільки в нашій країні все населення нескінченно грає у валютну рулетку: сьогодні купив - завтра продав. Більшість зазнають втрат і обурюються через це, - відзначила в. о. голови правління Індекс-банку Євгенія Чемерис. - Якщо ми не покладемо край цьому неподобству, то ми ніколи не вийдемо із кризи. Кроки повинні бути помітні і жорсткі. Але вони повинні бути погоджені між собою. Необхідно створити такий годинниковий механізм, що дуже чітко зіграє між банками, Нацбанком, урядом і податковою адміністрацією".
Валерій Геєць, директор Інституту економіки
і прогнозування НАНУ
Заклики не панікувати викликають зворотну реакцію
- Який курс гривні об'єктивний, виходячи з поточних і прогнозних показників платіжного і торговельного балансів?
- Ситуація, що склалася в українській і світовій економіці, показує, що рух курсу гривні в напрямку 8,5-9 грн/$ відповідає об'єктивному стану справ в економіці. Цей рівень бажано зберегти, оскільки пожвавлення, що намітилося, у світовій економіці дозволяє підтримати цінову конкурентноздатність експорту - і в нашій економіці може початися підйом. Оскільки в банківській системі серйозна криза, слава Богу, не системна, і кредитування економіки банками дуже обмежено, то експортно-орієнтований сценарій для нас поки неминучий.
- Тобто 9 грн/$ є для НБУ психологічною межею, вище якої курс не повинен рости, і щоб перешкодити цьому, він буде використовувати всі свої ресурси?
- Перед Нацбанком постає завдання недопущення подальшого обвалу. Тому що це викличе глибоку системну кризу.
- Адже НБУ вже перевищив припустимий у меморандумі із МВФ розмір інтервенцій на підтримку курсу?
- Нацбанк, якщо буде потрібно, повинен піти на порушення вимог МВФ зі збереження валютних ресурсів і погасити попит, здійснивши валютний контроль в усіх напрямках. Не можна допустити, щоб частина грошей знову пішла на валютний ринок. У поточних умовах це стане генеральною лінією.
- Ви вважаєте, що девальвація на догоду експортерам не стане проблемою для українських банків?
- Для банків, звичайно, високий курс буде проблемою. Тому процес злиттів і поглинань у банківській сфері прискориться, що приведе до оздоровлення банківської системи.
- Рада Нацбанку на найближчому засіданні 10 вересня рекомендує правлінню НБУ порушити нормативи МВФ?
- У раді присутні й представники уряду. Якщо вони побачать, що за зниженням резервів будуть йти й інші системні заходи НБУ зі стабілізації курсу, рада дасть таку рекомендацію. Але в мене є підозри, що МВФ може затримати транш до кінця року.
- Наскільки своєчасні плановані Нацбанком дії зі зниження доларизації економіки?
- Якщо їх не проводити, країна втрачає найважливішу складову національної безпеки - контроль над грошовим обігом. Але не можна вважати, що адміністративним шляхом можна збільшити довіру до економіки. У першу чергу потрібно відмовитися від політичного циклу в економічній політиці. Це поки нереально у зв'язку з майбутніми виборами.
- Яка частка попиту на готівковий долар припадає на тіньову економіку?
- На мою думку, потреби цього ринку - не більше $2-3 млрд (на місяць). Природно, попит на валюту з боку імпортерів теж великий - і це підігріває курс.
- Чому знерухомлення Нацбанком 4,4 млрд грн резервів банків не знизило попит на долар?
- Тому що 150 млрд грн перебувають на руках у населення, і ця величезна сума здатна тиснути на курс.
- Як знизити обсяг гривні поза банками?
- Під час кризи це зробити майже неможливо. Необхідно підвищувати довіру до гривні, для чого потрібна відкрита політика органів влади. Заклики не панікувати викликають зворотну реакцію. Населення повинно бачити, що відбувається.
Володимир Хливнюк, голова правління банку "Фінанси та Кредит"
Для населення долар - це теж товар
- Як позначилася девальвація гривні на ваших клієнтах цього року?
- До поточного підвищення курсу додалися й інші фактори. У зв'язку із закінченням літа - підготовкою до школи, інституту, заготівлею овочів і фруктів - у серпні вдвічі знизилися обсяги погашення кредитів фізособами порівняно з попередніми місяцями. Тенденція зменшення припливу депозитів і уповільнення активності з погашення кредитів у серпні повторюється з року в рік.
- Ви можете спрогнозувати, що буде при подальшому ослабленні гривні?
- Подальша девальвація гривні буде критичною для позичальників. За нашими дослідженнями, ті, хто зараз платить, майже всю свою зарплату направляють на погашення кредитів. Раніше при ухваленні рішення щодо видачі кредитів ураховувалося те, що плата за кредитом не може перевищувати 60% доходів клієнта. А з урахуванням того, що курс уже виріс на 40%, його подальше підвищення однозначно призведе до різкого гальмування погашень.
- На вашу думку, чому відбулася девальвація?
- Напевно, ми недооцінили, що для населення долар - це теж товар. А так як в умовах кризи в населення на руках накопичилася дуже велика гривнева маса, попит на цей дефіцитний товар різко підвищився.
- Наскільки великий вплив ажіотажного попиту на курсові коливання?
- Попит з боку населення дуже великий. За останні два тижні ми продали населенню в чотири рази більше валюти, ніж у першій половині серпня.
- Які заходи можуть збити ажіотаж?
- Зараз - тільки адміністративні, після кризи потрібно перейти до ринкових. Ми могли б уникнути непопулярних адміністративних кроків, якби раніше заборонили валютне кредитування - ще коли курс долара був 5,05 грн/$.
- Як банк буде поводитися після введення НБУ зобов'язання виплачувати відсотки за валютними депозитами клієнтам у гривні?
- Перший час ми будемо готові компенсувати нашим вкладникам незручність, продаючи валюту на суми цих відсотків за якимось пільговим, прийнятним для них курсом. Але поступово ця проблема зникне, тому що вона чисто психологічна і немає якихось економічних причин не виплачувати відсотки в гривні. Хоча тіло депозиту, звичайно, потрібно зберігати у валюті, що приніс клієнт.
- Чи можливо, що наступним кроком НБУ переведе валютні депозити в гривню?
- Це неможливо на 100%. Це припущення безпідставно, але на ньому спекулює жовта преса.
- Як ви вважаєте, при збереженні нестабільності української економіки і збитках банків їхні власники будуть банкрутувати свої установи?
- В акціонерів банків зараз немає можливості цивілізовано піти з ринку. Кожен нинішній акціонер українського банку впевнений, що його установа вистоїть. Ті, хто в цьому не був упевнений, уже довели свої банки до банкрутства. Залишилися ті, хто здатний боротися із ситуацією. Якщо не буде серйозних катаклізмів, стабілізація банківської системи наступить у березні наступного року, після виборів. Залишилося протриматися всього півроку.
Руслан Чорний
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
