13656
За мільйонерами прийшли
— Валюта
Якщо криза когось і віднадила від банківських послуг, то явно не прошарок найбагатшого населення. Це помітили і швейцарські банкіри, що активізували свої пропозиції з private banking. Потенційних клієнтів чимало: за даними податкової адміністрації, гривневі мільйони задекларували більше 10 тис. українців.
Цікаво, яку країну вибрав би режисер знаменитих "Ва-банків" на роль "фінансового раю", якби йому довелося знімати кіношедевр сьогодні? Один тільки скандал з "американськими вкладниками", здавалося б, поставив жирний хрест на всьому столітньому іміджі швейцарських сейфів. Але "здача" вкладників зі США, число яких не перевищує 1% клієнтських активів, нагадує якийсь маркетинговий трюк, початий для того, щоб виправдати зміну пріоритетів альпійських банкірів, що звернули свої погляди на інші регіони, де кількість багатих людей росте з року в рік. Наприклад, на Центральну і Східну Європу, Росію, країни Азії та Близького Сходу.
Але навіть із урахуванням нинішнього "відтоку" розміри швейцарської банківської скарбниці мимоволі наводять на думку: або вся планета зберігає тут свої кревні, або ж це накопичене за століття. Банкіри, звичайно, наголошують на першій частині, стверджуючи, що від охочих відкрити рахунок в Альпах дотепер немає відбою. Це правда, але й вікова кредитна історія Швейцарії зіграла свою роль. Альпійська конфедерація - єдина з розвинених країн, у якій вклади в буквальному значенні слова зберігаються до запитання. Тобто вічно. Саме це й приваблює заможних українців у країну банків. Сьогодні швейцарські банки управляють клієнтськими активами на суму $2 трлн., більша частина її - кошти закордонних інвесторів. З початку кризи швейцарські банки стали притулком для світових "нервових" грошей, жартують експерти. Тільки з кінця 2007-го по 2009 рік через фінансові установи Женеви пройшло понад $1 трлн. коштів іноземців. Це зароблена сторіччями вартість довіри до найціннішого, що є у швейцарській банківській системі.
Але швейцарці, як і раніше, хочуть грошей, багато грошей - але тільки чистих. Рекомендації FATF дотримуються тут також неухильно, перевіряються джерела доходів кожного клієнта. І тут не важлива національність. Хоча й вона відіграє не останню роль у рішенні виходу на той або інший ринок. А згідно з даними компанії "Бостон-Консалтинг Груп", український ринок private banking, навіть незважаючи на кризу, залишається найбільш швидкозростаючим у Центральній і Східній Європі - його обсяг оцінюється майже в 70 млрд. євро.
Швейцарська колонія
Як визнають банкіри на умовах анонімності, основна проблема українського private banking полягає в неможливості в легальних рамках виконати заповітне бажання багатьох українських мільйонерів - вивести їхні капітали за кордон, де гарантується банківська таємниця, вигідне оподатковування і захищеність від фінансової та політичної нестабільності. Для цього необхідна ліцензія (на кожну окрему операцію) Національного банку. А "світити" кошти в нашій країні ніхто не хоче. Тому нерідко на допомогу приходять швейцарські "приватні банкіри", не стиснуті українським законодавством. Хто саме зі швейцарців працює з нашими співвітчизниками, точно невідомо. Але, за словами українських банкірів, в Україні вже працює вся "велика п'ятірка" банків. Насамперед це UBS і Credit Suisse, які входять у десятку найбільших гравців на світовому ринку private banking, але при цьому не можна сказати, що керування клієнтськими активами - їх основна діяльність. Вони диверсифіковані і схожі на універсальних фінансових гігантів інших країн. За ними йде трійка приватних банків, які, на відміну від "універсалів", не займаються обслуговуванням комерційних справ своїх клієнтів, не видають позик, а спеціалізуються винятково на управлінні грішми вкладників. Мова йде про Pictet, Lombard Odier Darier Hentsch і Sarasin & Cie, що управляють десятками мільярдів швейцарських франків і працюють у багатьох країнах світу.
Слід відмітити, що тільки дві з названих фінустанов - UBS і Credit Suisse - акредитовані Національним банком як представництва, що дає їм право на створення якогось колл-центру для клієнтів, що бажають одержати консультації з питань інвестування своїх активів у Швейцарії і на міжнародних ринках. Але всі банки поки воліють працювати переважно через Женеву або Цюріх. Тому їх послуги, завуальовано названі "консультаційними", по суті є нічим іншим, як private banking. Втім, очікувати появи в Україні офісів не варто. Якось старший віце-президент швейцарського банку Lombard Odier Карен Асланян зізнався, що представництв приватних банків у нашій країні бути не може, оскільки це йде врозріз із політикою конфіденційності, що сповідується швейцарськими банками, а наявність офісу зводить цю ідею нанівець.
Фейсконтроль
Правда, українське законодавство не дозволяє своїм громадянам відкривати рахунки за кордоном без додаткових дозволів. Але на запитання, чи зможуть українці це зробити у Швейцарії, банкіри відповідають: зможуть, але не багато. Навіть незважаючи на кризу і зниження доходів, правила швейцарського private banking для наших співвітчизників залишаються досить жорсткими. Справа в тому, що Україна не входить в "білий" список країн, громадяни яких без зволікань можуть відкривати рахунки у Швейцарії. Список цей невеликий - близько десятка держав (переважно кістяк Євросоюзу). Представники решти світу викликають у швейцарських банкірів підозри.
Причому офіційного "чорного" списку не існує. До кожної країни підхід індивідуальний, і диктується він часом політичними міркуваннями. На практиці це означає, що перед відкриттям рахунку у швейцарському банку майбутнього клієнта з "підозрілої" країни ретельно перевіряють. Процедура іменується due diligence. Нова редакція правил, введена пару років тому, пропонує оцінювати ступінь потенційного збитку для репутації банку при роботі з певними категоріями клієнтів. У групу ризику потрапили політики і члени їх сімей, власники ризикованого бізнесу (наприклад, казино) і просто власники великих статків.
Представникам середнього класу простіше, хоча й вони десять разів подумають, чи варті усі митарства задоволення стати власником рахунку у швейцарському банку. Приміром, щоб його відкрити, необхідна особиста присутність. Із цього правила є винятки: банківські клерки виїжджають до клієнта, але роблять це тільки заради "дуже круглих" сум. Отже, необхідно їхати самому. Доводити чистоту походження коштів доведеться й у тому випадку, якщо сума невелика. Крім того, due diligence при відкритті рахунку не рятує від наступних перевірок. У банку викликають підозри раптові надходження на рахунок, велика частота транзакцій або випадки, коли перекази приходять із острова, загубленого в океані. Готовому пройти через усі ці перешкоди для досягнення заповітної мети слід задатися питанням: а навіщо йому банкінг у Швейцарії?
Що пропонують Як спосіб швидкого збагачення рахунок у швейцарському банку не підходить - низька процентна ставка. Збільшити свій капітал можна, дозволивши банку вкладати гроші в цінні папери. Але це ризик, що зводить нанівець головну перевагу швейцарських банків - надійність. За словами одного з менеджерів UBS, враховуючи схильність українців до високої прибутковості, найпоширенішим продуктом є фідуціарні угоди, економічний зміст яких зводиться до наступного: процентні ставки за валютними вкладами в українських і європейських банках сьогодні відрізняються мінімум у два рази. Розмістивши гроші в Україні на невеликий термін, можна збільшити свої заощадження. Банківський відсоток - величина незмінна, і у фідуціарної угоди є один істотний плюс - конфіденційність, оскільки в цьому випадку саме швейцарський банк відкриває депозит від свого імені і сам клієнт в угоді формально участі не бере.
Втім, продукти для кожного клієнта індивідуальні і суттєво відрізняються від того, що пропонує масовий роздріб цього ж банку. Але й поріг входження досить високий. За словами менеджерів UBS, private banking в основному обслуговує клієнтів, які мають у своєму розпорядженні суми мінімум від $1 млн. Але сума, як і розмір процентної ставки, - предмет переговорів клієнта (або його представника) з банком. Не слід забувати і про комісію за управління, яка становить 1-1,2% річних. Плюс обслуговування поточного рахунку обійдеться приблизно в 200-400 швейцарських франків на рік. Додатково до цього банк може стягувати, наприклад, плату за зберігання виписок (150-200 франків). Інші витрати будуть залежати від послуг, що замовляються клієнтом, private banking. Приміром, вартість переказу у Швейцарії, як правило, не залежить від суми і може варіюватися від 20 до 100 швейцарських франків. Або може бути встановлена, наприклад, у розмірі 0,2% від суми платежу, але не менше 100 і не більше 500 франків (це найбільш дорогий варіант). У деяких випадках додатково можуть брати невелику плату за обслуговування системи керування рахунком через інтернет.
За надійність і досвід, зрозуміло, доводиться чимало платити. Розцінки швейцарських банків, що дивують непідготовлену людину, імовірно, наслідок того, що їх типовий клієнт мало цікавиться подібними "дрібницями", для нього важливіша інша категорія - "вічність і надійність". А за це клієнти швейцарських банків платити готові. І крилатий вислів "Надійно, як у швейцарському банку!" дуже швидко поверне свій блиск.
В'ячеслав Мироненко, Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
