Яка різниця в курсі? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Яка різниця в курсі?

Казна та Політика
5452
В середу, 26 серпня, Кабмін підніс платникам податків черговий, мабуть, найбільш грандіозний сюрприз за весь час своєї діяльності. Якщо колись податкові “новації” Кабміну стосувалися в основному платників ПДВ, то нинішню адресовано платникам податку на прибуток. Вона полягає в прийнятті Кабміном постанови №895 “Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток”. Про це стало відомо буквально відразу після завершення засідання Кабміну. Чи то за дорученням глави уряду, чи то з власної ініціативи документ привселюдно проанонсував заступник голови ДПАУ Сергій Лекарь, повідомивши журналістам, що Кабмін своєю постановою “скорегував порядок розрахунку курсової різниці за прибутком та кредитами, отриманими суб'єктом ЗЕД в іноземній валюті”.
Відзначимо, що ще за три дні до кабмінівського демаршу - у неділю, 23 серпня - перший заступник голови ДПАУ Вадим Кайзерман поспішив “урядовою телеграмою” №18205/7/20-2017 повідомити своїх підлеглих про таке: “У зв'язку з рішенням Кабміну про часткове припинення чинності Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у частині внесення до складу валових видатків під час формування податкової звітності за 9 місяців 2009 р. сум від'ємного значення об'єкту обкладення податком на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті...” Далі відповідно до листа податківців зобов'язували 23 і 24 серпня провести зустрічі з власниками та керівниками підприємств, які мають такі збитки, і домовитися про перерахування ними 100% відшкодування в рахунок сплати податку на прибуток.
Однак суть навіть не в дорученні: сам факт визнання Кайзерманом того, що Кабмін своїм рішенням “перекроює” Закон, уже повинен зацікавити прокуратуру.
Втім, ідея пограти на курсових різницях для збільшення прибутку, який обкладається податком, виникла в Кабміні досить давно. Здається, у багатьох залишилися яскраві спогади від майже містичної появи й такого ж зникнення постанови Кабміну №427 від 22.04.09 р. “Питання врахування в 2009 р. від'ємного значення об'єкту обкладення податком на прибуток підприємств”, якою уряд вирішив заборонити платникам податків включати до складу валових видатків 2009 р. “податкові” збитки, що виникли за підсумками 2008 р. По суті, воно було спрямоване саме на боротьбу зі збитками, завданими різким падінням курсу гривні наприкінці минулого року. Однак тоді в останній момент на рівні глави Кабміну було ухвалено рішення відмовитися від не тільки підписаного, але й уже зареєстрованого документу (унікальний випадок), щоб не спровокувати грандіозний скандал (зараз скандал буде - постанова №895 оприлюднена в п'ятницю, 28 серпня). Пізніше під тим самим номером було випущено зовсім іншу постанову, але копії первинного варіанту встигли “розійтися” і викликали бурхливі обговорення.
Тепер уже зрозуміло, що Юлія Тимошенко вирішила повністю не відступати від квітневої ідеї. Просто новий захід було зроблено з іншого боку, а речі названо своїми іменами. Чому Юлія Володимирівна перестала боятися скандалу через чотири місяці? По-перше, вочевидь, тому, що відлік часу до президентських виборів пішов уже якщо не на дні, то на тижні. А в такій ситуації підходять всі засоби. До того ж домогтися у вітчизняних судах швидкого скасування постанови доволі складно. Виходить, є шанс, що 3-4 місяці вона буде діяти - частина платників погодяться “про всяк випадок” поки слідувати йому, а незгодних будуть пресувати в міру сил і можливостей. Мабуть, на думку глави виконавчої влади, вищеописані заходи на сьогодні - менше зло, ніж зростаючий дефіцит бюджету й загроза його секвестру. По-друге, саме на серпень припав крах надходжень податку на прибуток. Не те щоб платники його зовсім не задекларували: більше 8 млрд грн. заявлених податкових зобов'язань при нинішній ситуації - досить непогано. Та й на тлі торішніх 13 млрд грн. ця сума теж виглядає прийнятною. Але в бюджеті заплановано навіть більший збір цього податку, ніж було в дуже вдалому серпні 2008 року! Тому що бюджет від початку не мав нічого спільного з економічними реаліями.
До речі, ще одна відмінність постанови №895 від раніше прийнятих Кабміном розпоряджень полягає в тому, що розпорядження хоча б теоретично можна вважати спрямованими на боротьбу з “податковими ямами” і т.п. Постанова ж націлена чітко проти всіх. Про це сказано й у Пояснювальній записці до неї: “Прийняття (постанови) обумовлено необхідністю забезпечення планових надходжень податку на прибуток в 2009 році”! Там же зазначено й ціну питання: “Використовуючи норму абзацу третього пп.7.3.3 (Закону про прибуток) щодо умовного продажу заборгованості, вираженої в іноземній валюті, в тому числі за непогашеними кредитами, платники віднесли до складу валових видатків збитки у вигляді від’ємної курсової різниці в сумі приблизно 25 млрд грн.”
Цікаво, що, незважаючи на астрономічні 25 млрд грн. збитків, які Кабмін планує заборонити своїм протизаконним рішенням, ефект від прийняття постанови автори прогнозують досить скромний - 1,5 млрд грн. А на фоні очікуваного грандіозного скандалу його можна назвати навіть мізерним. Втім, можливо, що автори документу проявили скромність. Або ж, навпаки, виявилися реалістами і врахували, що налякати вдасться небагатьох.
Можна по-різному ставитися до визначеного в Законі про прибуток порядку оподатковування операцій з розрахунками в іноземній валюті взагалі й до відображення в обліку заборгованості, вираженої в інвалюті зокрема. Безсумнівно, нинішній порядок, що передбачає умовний продаж заборгованості за курсом НБУ, який було задіяно в останній день звітного періоду, є недосконалим. Однак це не привід незаконно міняти норми Закону постановою Кабміну. І взагалі, зміна порядку оподатковування зазначених операцій після різкого знецінення національної валюти - грабіж і свавілля.
Експерт - про причини й наслідки
Дмитро Михайленко, партнер юридичної фірми “Орлов, Михайленко й партнери”
- У постанові №895 відгукуються квітневі ініціативи уряду, коли він намагалося “не пустити” в декларацію про прибуток збитки минулих років. Уже тоді економісти відзначали, що суть ідеї - зменшити з метою оподатковування збитки суб'єктів ЗЕД, які вони понесли внаслідок падіння курсу гривні, щоб ці підприємства скоріше почали платити податок на прибуток.
Ще б пак: надворі криза, всі несуть збитки, а уряду бракує податку на ПРИБУТОК, щоб до вибо..., тобто до Євро-2012 готуватися. Виходить, потрібно цей прибуток створити...
Зараз же Кабмін вирішив попрацювати з причинами явища, тоді як у травні підбирався до наслідків. Цього, втім, не робить постанова:
а) законним (щось полюбила Юлія Володимирівна вираз “вважати обґрунтованим”, прямо-таки ввела новий термін до податкового права);
б) логічним (чому в підприємств, які змогли погасити заборгованість, витрати за курсовими різницями виправдані, а в тих, які не змогли, - ні? І чому саме за фактом подачі декларації за 9 місяців?);
в) грамотним з техніко-юридичної точки зору (ніяк не укладається в голові, в якому “такому ж” порядку будуть перераховуватися залишки на банківських рахунках?).
Чи буде користь від цієї постанови - покаже час. Досі всі попередні кроки скоріше створювали політичну антирекламу уряду, ніж забезпечували потік податків до бюджету. Адже якщо по-справжньому боротися з причинами, то потрібно наводити порядок в економіці, зміцнювати гривню. Тоді не потрібна буде й шокова податкова терапія.
Бухгалтер - про протиріччя Закону
Олена Соломко, головний бухгалтер ВАТ “Шосткінський ММК”
- Постанова суперечить самому Закону про прибуток, принципам бухгалтерського та фінансового обліку. Крім того, несправедливо стосовно учасників ринкових відносин міняти правила гри наприкінці такого складного року, коли сформовано всі бюджетні показники. Підприємства справді зазнають збитків внаслідок нестабільності валютного курсу, це реальні збитки. Якщо постанова набере чинності - це значить, що уряд не побачить реальної картини збитків компаній за підсумками року. Хотілося б, щоб уряд з розумінням ставився до наших труднощів і підтримував підприємства в умовах фінансово-економічної кризи. Замість цього ми бачимо дії, спрямовані на жорсткість умов роботи, створення нестабільності в сфері фінансового планування.
Фіндиректор - про корупцію
Лариса Чивуріна, фінансовий директор компанії “ТММ”
- Такі рішення влади стимулюють корупцію, заганяють український бізнес усе більше й більше в тінь і створюють нестерпні умови роботи.
Сергій Саливон
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас