Доходи тануть — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Доходи тануть

Казна та Політика
3149
Офіційна статистика фіксує неухильне зростання середньої зарплати в країні. Минулого місяця вона знову збільшилася на 1,4% (або на 28 грн. - до 2008 грн.). Але від цього українці не стають багатшими - прибавку стабільно з'їдає зростання цін. Посилена активність депутатів у підвищенні соціальних стандартів може спровокувати неконтрольовану інфляцію, що зробить громадян ще біднішими.
За даними Держкомстату, у липні найбільший рівень прибутків зафіксовано у Києві, де середньомісячна зарплата склала 3320 грн., а також у Донецькій (2196 грн.), Київській (2104 грн.), Дніпропетровській (2065 грн.), Луганській (1943 грн.) областях і Севастополі (1921 грн.). Найменше заробляють мешканці Тернопільської (1512 грн.), Волинської (1548 грн.), Чернігівської (1566 грн.) і Житомирської (1602 грн.) областей. Це цілком вписується в устояну тенденцію: більші зарплати завжди фіксувалися в регіонах з розвиненою промисловістю.
Найбільшу прибавку до заробленого відчули аграрії (середня зарплата зросла відразу на 15,4% - до 1390 грн.), фінансисти (плюс 14,1% - до 4470 грн.), а також чиновники (плюс 6,7% - до 2870 грн.). Саме сільське господарство через гарний врожай 2008 року дотепер залишалося одним із небагатьох секторів, які відносно благополучно переживають нинішню кризову ситуацію, а добробут аграріїв давав можливість стримувати темпи спаду виробництва. За даними Нацбанку, у липні істотно сповільнилося зниження індексу виробництва базових галузей (показник, аналогічний ВВП, при розрахунку якого береться до уваги динаміка розвитку сільського господарства і промислового виробництва). Минулого місяця він склав мінус 19,1% у річному обчисленні в порівнянні з мінус 25,8% у червні.
Основною причиною цього в НБУ називають збереження темпів зростання сільгоспвиробництва (3,8% за січень-липень) і сезонне збільшення його частки в складі індексу виробництва базових галузей, що не могло не позначитися і на зарплатній динаміці.
У фінансовому секторі ситуація не така однозначна. "Оплата праці фахівців середньої ланки в гривні в цілому не змінилася: більшість банків не проводила індексації зарплат, як це було раніше. Та економічний спад підкосив не всі фінустанови. Тому деякі з них перерахували заробітну плату своїх співробітників за комерційним курсом долара або євро або встановили внутрішній курс перерахунку, який менший від ринкового на 15-25%. Банки використовують здебільшого вибірковий підхід до перегляду зарплат: їх підвищують лише провідним співробітникам, зокрема тим, хто працює з проблемною заборгованістю, операційним директорам, керівникам юридичних департаментів", - розповіла комерційний менеджер рекрутингової компанії Hudson Тетяна Фурцева.
Паралельно банки продовжили масові звільнення низькооплачуваних співробітників у зв'язку зі скороченням відділень, що також позитивно відбилося на загальній зарплатній картині у фінсекторі. А от підвищення заробітної плати бюджетників було очікуваним. З 1 липня мінімальну зарплату збільшено з 625 до 630 грн., в результаті чого автоматично було перераховано і заробітки чиновників.
Серед зарплатних аутсайдерів офіційна статистика називає операції з нерухомістю, діяльність авіаційного транспорту, а також сфери культури та спорту, відпочинку і розваг, що спричинено зниженням активності в цих сегментах. Тут зафіксовано зменшення заробітної плати на 1-1,5%. За даними Держкомстату, темпи зменшення реальних зарплат значно вищі. Якщо в червні (до аналогічного місяця 2008 р.) цей показник склав мінус 8,6%, то в липні (місяць до місяця) - мінус 10%.
Заробітки українців стабільно з'їдає інфляція. Причому найбільше вони просіли в регіонах з розвиненою промисловістю, де й інфляція традиційно вища, ніж у цілому в країні. У липні (до липня 2008 р.) найбільш значне зниження рівня зарплат зафіксовано в Запорізькій (на 14,6%), Луганській (11,5%), Донецькій (13,3%), Дніпропетровській (12%), Полтавській та Харківській (по 10,6%), Черкаській (13,2%) областях і в Києві (на 10,8%). При річній інфляції в країні в розмірі 15,9% підвищення цін у Дніпропетровській, Луганській і Донецькій областях склало 17,2%, Запорізькій - 16,3%, Харківській - 20,1%. Реальні заробітки українців будуть і надалі зменшуватися, насамперед через розкручування інфляції. За оцінками МВФ, річне зростання цін складе 13%, вітчизняні експерти вважають, що воно досягне 16% (у січні-липні подорожчання склало 8,5%).
Головним фактором, що здатен спровокувати неконтрольоване зростання цін, може стати підвищення соціальних стандартів - традиційна практика напередодні виборів. Наприкінці червня в першому читанні був прийнятий закон про збільшення прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, підготовлений екс-міністром праці та соцполітики "регіоналом" Михайлом Папієвим.
Відповідно до документа з 1 жовтня мінімальна заробітна плата підвищиться до 864 грн. (згідно з чинною редакцією закону про держбюджет - до 650 грн.), а з 1 грудня - до 900 грн. Для цього казні доведеться додатково віднайти, за різними оцінками, від 7 млрд до 12 млрд грн. В уряді заявляють, що таких грошей немає. Якщо ж відповідні зміни до бюджетного закону все-таки будуть внесені, необхідні кошти доведеться просто надрукувати, а це неодмінно спровокує інфляційний вибух.
Олексій Набожняк
За матеріалами:
Деловая Столица
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас