634
Кредитним спілкам наказано згорнути кредитування і видавати депозити
— Кредит&Депозит
Держфінпослуг узявся за порятунок кредитних спілок. Минулого тижня регулятор затвердив методичні рекомендації для КС щодо заходів, що забезпечують вихід з важкого фінансового становища. Одночасно комісія готується до початку спільної із НБУ кампанії з відновлення ліквідності кредитних установ.
За даними небанківського регулятора, ситуація в секторі кредитних спілок - найгірша на небанківському фінансовому ринку. На піклуванні департаменту тимчасового адміністрування Держфінпослуг уже перебуває 15 КС, у яких сконцентровано близько третини від загального обсягу активів на ринку. Основна причина, через яку фінустанови перекочували в розряд проблемних - різке зниження ліквідності, спровоковане запаморочливим зростанням показників проблемної заборгованості.
"За нашими оцінками, частка проблемних кредитів у портфелях КС на сьогоднішній день досягає 30%, зокрема в нашій спілці - 25%. Протягом останнього року цей показник по системі виріс приблизно вдвічі", - розповіла голова правління КС "Володар" Наталя Гоцало.
"Якщо в докризові часи питома вага прострочення звичайно не перевищувала -6%, то у цей час вона становить 24%, а в окремих великих спілках - 90-95%. Пасиви ж спілок усе ще продовжують зменшуватися. На 1 січня 2009 р. депозити членів Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) становили 1,3 млрд грн., до 1 липня вони впали до 946 млн грн.", - підкреслив голова НАКСУ Петро Козинець. Цілком зрозуміло, що фінансистам уже не до нарощування кредитних портфелів - обсяги виданих позик у середньому по ринку зменшилися більш ніж у два рази. За прогнозами експертів, через місяць-другий ситуація в багатьох спілках може і зовсім стати аховою. Нова хвиля кризи і подальше зниження платоспроможності населення подвоїть нинішній показник прострочення та остаточно застопорить процес повернення депозитів КС.
Передчуваючи чергову хвилю скандалів на ринку, Держфінпослуг розробив для підопічних рекомендації щодо виходу із кризи. Особливо обережними їм радять бути при проведенні кредитної політики: не видавати довгих позик, обмежуючи термін кредитів шістьма місяцями, а суму - середнім розміром депозиту в кожній окремо взятій КС, вимагати максимального забезпечення по кредиту (вартість застави повинна не менш ніж у два рази перевищувати суму позики), скрупульозно розглядати кандидатури поручителів.
Правда, фінансисти запевняють, що і без настанов регулятора максимально посилили умови видачі позик, а деякі й зовсім припинили кредитування. "Якщо в стабільні часи спілки - члени НАКСУ щомісяця видавали кредити приблизно на суму 160 млн грн., то зараз - усього на 60-70 млн грн. І справа не тільки в нестачі ресурсу, але й у занадто високих ризиках, які сьогодні присутні", - констатує Козинець. Зі збільшенням проблемки спілкам рекомендують боротися за допомогою реструктуризації та пролонгації позик, а за необхідності вдаватися до більш суворих заходів: залучати колекторів або займатися примусовим відчуженням і реалізацією застав.
Втім, останній захід уже досить активно задіюється спілками, що видавали автомобільні або іпотечні кредити. "Ми видавали позики тільки під заставу нерухомості. На сьогоднішній день у міру реалізації застав обсяг проблемних кредитів у нашому портфелі почав поступово знижуватися", - повідомила Наталя Гоцало.
Регулятор особливо застеріг підопічних від уведення в кредитні і депозитні договори валютних застережень, наполягаючи, щоб спілки більше не прив'язували до курсу ВКВ ні розмір платежу за кредитом, ні ставки за вкладами. При нинішній нестабільності на валютному ринку і девальвації національної валюти, що не припиняється, це могло б стати фатальним як для позичальників КС, чиї зобов'язання по кредитах у гривневому еквіваленті різко зростуть, так і для самих фінустанов, яким буде непросто розрахуватися із вкладниками. До слова, повертати депозити спілкам рекомендують на першу вимогу клієнтів (у тому числі і достроково). У Держфінпослуг підкреслюють, що в жодній із проблемних КС, що перебувають під контролем регулятора, не вводився мораторій на задоволення прав кредиторів. "Закон не надає нам такого права. Єдиний орган, який зараз міг би встановити мораторій - це суд, та й то тільки в рамках процедури банкрутства", - заявила директор департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг Галина Третьякова.
Найближчим же часом регулятор має намір допомогти підопічним не тільки словом, але й ділом. "Минулого тижня відбулося спільне засідання представників Держфінпослуг і Нацбанку, де обговорювалися варіанти допомоги КС. НБУ висловив готовність вирішити питання щодо грошей, що зависли на розрахункових і депозитних рахунках проблемних банків. Зараз іде збір інформації про кредитні установи, чиї гроші були заморожені, розміри заблокованих сум, типи рахунків, відкритих у проблемних банках. Друга проблема, яка обговорювалася, - рефінансування кредитних спілок через уповноважені фінустанови. Щоб запустити цей механізм, необхідно зібрати дані про забезпечення, яке можуть надати КС при одержанні кредитів НБУ, чим ми сьогодні і займаємося", - розповіла Третьякова. За попередніми оцінками, для підтримки ліквідності та поновлення кредитування спілки потребують приблизно 1,5 млрд грн.: за різними даними, ліквідними заставами зараз у КС забезпечено від 20 до 50% їх кредитних портфелів. Правда, у спілках об'єктивно визнають, що в найкращому випадку зможуть одержати від Нацбанку менше половини цієї суми.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
