Піймати в тенета


Піймати в тенета

Занесеного до Червоної книги осетра можна вільно купити на будь-якому українському ринку. Під чиїм "дахом" рибалять браконьєри?

Продаж креветок став одноїю з примх відпочинку на морі. Їх пропонують прямо на пляжі відпочиваючим, а тим, мабуть, і невідомо, що промисловий вилов креветки вже десять років заборонений в Україні. Щоправда, з наступного року заборону збираються зняти, однаково ефекту від неї ніякого.

За даними Держкомстату, за шість місяців цього року у всіх рибгосподарствах України виловили 80,9 тис. т риби, а співробітники рибоохорони за цей же період вилучили 342,2 т. При середній ціні риби 20 грн. /кг браконьєри змогли б заробити близько 7 млн грн. Але в Державній екологічній інспекції повідомили, що рибоохорона вилучає лише десяту частину незаконного вилову і реальні заробітки браконьєрів становлять 120-150 млн грн. за сезон.

Вже навесні на базарних лотках вільно продаються мальки будь-яких сортів риби. Все це - браконьєрська продукція, виловлена під час нересту. Але в рибінспекції так не вважають.

"Браконьєрської риби на наших ринках практично немає, - запевняє Дмитро Гуцал, провідний іхтіолог Севастопольського територіального відділу рибоохорони. - Осетра в продажі можна зустріти, але це привезена риба, яку виловили не на наших ділянках". Зате вчені говорять, що занесені в Червону книгу осетри на українських ринках зустрічаються частіше, ніж у водоймах.

"Те, що риби в українських водоймах поменшало - факт, але наскільки - сказати складно, наявна статистика перекручена, - говорить Анатолій Подобайло, доцент кафедри зоології Київського національного університету ім. Шевченко. - Останні академічні дослідження із цього питання проводилися ще в 1990-і роки.".

Однак прогнози за результатами лову з'являються щорічно. Їх роблять на основі торішніх даних, але враховують лише ту продукцію, що надходить на рибоприймальні пункти. Те ж, що йде "ліворуч", не враховується, відповідно, ліміти і квоти на цей улов не поширюються.

Але це зовсім не означає, що в браконьєрів немає шляхів отрмати офіційні дозволи на свій вид діяльності. Головна лазівка - попрацювати на користь науці. Торік у наукових цілях було виловлено 460 т ікряної риби.

"В Азовському морі сітковий промисел взагалі заборонений, але всі працюють під наукові програми, нібито проводять дослідження, але насправді ведуть промисловий вилов (отримують ліцензії для дослідницьких робіт, але ловлять у промислових масштабах), - говорить Сергій Просяник, держінспектор Державної екологічної інспекції м. Києва. - Для отримання квот рибопромисловці платять за кожен кілограм".

А от Дмитро Гуцал можливість купівлі рибпідприємствами квот заперечує, за його словами, чорноморські квоти навіть недовикористовуються - приміром, замість 50 тис. т шпрот на рік виловлюють лише 24 тис. т.

Каламутні води

Різночитання в оцінці масштабу незаконного вилову саме й грають на руку браконьєрам. Також їм допомагає плутанина, яка панує в структурах, які покликані боротися з незаконними рибалками. За роки незалежності контролююче вилов риби відомство реформувалося більше десятка разів. Утворене в 1994 р. Міністерство рибного господарства було ліквідовано через три роки. Створений на його базі Держкомітет в 2000 р. був трансформований у Держдепартамент, а в 2006-му - знову в Держкомітет, який входить до структури Мінагрополітики. Зараз у Держкомрибгоспі де-юре три керівники: нинішній Микола Шведенко і два його попередники, відновлені за рішенням суду.

"У цій структурі все замикається на одній людині: главі Держкомрибгоспу, - говорить Сергій Просяник. - Люди, які прийшли в систему в 2006 році, далекі від рибоохорони. Їм треба заробляти гроші для вищих чинів і втілювати механізм передачі водних об'єктів в оренду. Все це пахне криміналом, але при зміні влади в структурі звичайно знаходять крайнього (як правило, заступника голови), а система продовжує працювати як і раніше". Так Сергій Просяник пояснив, чому він відмовився в 2006 р. від посади заступника голови Держкомрибгоспу. Проте таких, як він, мало.

"Кожен керівник рибінспекції купує свою посаду, наскільки мені відомо, коштує така посада $40-60 тис., - стверджує Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України. - Крім того, керівник рибінспекції щомісяця повинен заносити гроші вищому керівництву. Тому вони зацікавлені не стільки в збереженні галузі, скільки в поверненні вкладених грошей. Тому під кожним рибінспектором працює від 3 до 25 бригад браконьєрів".

У Держкомрибгоспі інформацію про купівлю посад рибінспекторів назвали вигадкою. І послалися на дані статистики: за перше півріччя рибінспектори виявили 62,7 тис. порушень, затримавши майже 57 тис. браконьєрів. У рибінспекції ремствують: дуже складно довести, що кинутий улов і снасті належать саме затриманим. І, проте, для порушення кримінальних справ з початку року було передано 357 справ на 455 чоловік.

Однак ці цифри аж ніяк не свідчать про ефективність боротьби із браконьєрами. Приміром, торік були порушені кримінальні справи за фактом браконьєрства на 665 чоловік, а засуджені тільки 139. Цього року інспектори наклали штрафи на суму 2,58 млн грн., а стягнено було лише 1,47 млн грн. І це при тому, що, за чинними методиками розрахунку, збиток, завданий лише пійманими і оштрафованими браконьєрами, склав 30,32 млн грн.

"Адже браконьєрські методи вилову стають причиною загибелі значно більшої кількості риби, ніж забирають браконьєри, - ремствує Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України. - Також браконьєри нерідко забувають сіті в ріках і озерах, після чого в них ще місяцями набивається й гине різноманітна живність".

Браконьєрський "дах"

Жителі одного із сіл на березі Дніпра в Черкаській області розповідають, що на дніпровських островах ціле літо живуть рибалки. Щодня від островів відчалюють катера з уловом. Зарплата таких пустельників становить близько 50 грн./доба, плюс харчування. У них існує своя ієрархія: керуючі, охорона, чорнороби. Піймати їх на місці злочину практично неможливо, наскочити несподівано дуже складно - мобільним зв'язком браконьєрів заздалегідь сповіщають про прийдешню перевірку. Але навіть якщо вдається затримати нелегальних рибалок з уловом, ті, як правило, цікавляться лише відомством що перевіряють, після чого набирають потрібний номер.

"Браконьєри працюють під дахом усіх, хто покликаний за родом служби стежити за правопорядком на водоймах і поблизу, - говорить Ігор Тихолаз, керівник прес-центру ВРОО "Громада Рибалок України". - Це й міліція, і рибоохорона, і екоінспекція, і чиновники різного рангу на регіональному рівні аж до керівництва міських і районних адміністрацій. Причому "дах" найчастіше буває в кілька шарів: всюди найдеться кум-сват-брат, що працює в потрібнім місці, і тоді в силу вступає кругова порука. Спільнки не відмовляються від свіжої риби й, звичайно ж, від щомісячного податку.

У розвинених країнах покарання за порушення природоохоронного законодавства - від декількох тисяч доларів до позбавлення волі. Тюремний термін за незаконний рибний промисел прописаний й в українських законах. Але ні в Держкомрибгоспі, ні в Держекоінспекції не могли назвати хоча б один випадок, коли рибінспектор потрапив за ґрати за цією статтею. Настільки ж лояльно ставляться в судах і до тих, хто покликаний боротися із браконьєрами. Незважаючи на рідкісні повідомлення, про затримку рибінспекторов за отримання хабара, про подальше покарання - тиша. Подібне, як правило, закінчується звільненням і куди рідше - умовним терміном. Причому не виключено, що через деякий час співробітник повернеться працювати у структуру.

"Близько десяти рибінспекторів щорічно попадаються на хабарах, - вважає Ігор Тихолаз. - Але це складно назвати успішною роботою УБЕП або прокуратури, найчастіше затримані або не поділилися з тим, з ким потрібно, або перевищили свої "повноваження".

Ніхто зі співрозмовників не зміг згадати приклад, коли порушника позбавляли волі. Доказ тому й затримки за хабар цього року - обидва інспектори вже на волі.

У більшості країн охороною природи займаються одна або максимум дві державні структури, відповідальність і функції яких не перетинаються й не дублюються. В Україні за порядок на воді одночасно відповідають кілька відомств: рибоохорона, екологічна інспекція, водна міліція, на територіях іхтіологічних й інших заказників - охорона заповідних служб, у лісових масивах, багатих на закриті природні водойми, - лісові інспекції. В результаті чітко не розділені повноваження призводять до зіткнень відомчих інтересів.

"Торік під час перевірки в іхтіологічному заказнику "Сулимському", який повинен бути раєм для риби, ми застали 19 сейнерів, які ловили рибу, розкинувши більше 50 км тенет, - говорить Олександр Чистяков. - Як тільки ми спробували зупинити вилов, прибули співробітники рибінспекції, які спробували заарештувати нас. І це при тому, що ми були зі співробітниками Державної екологічної інспекції".

Спроби об'єднати всіх контролерів в одну природоохоронну державну інспекцію, вивести її зі складу міністерства і прямо підпорядкувати Кабміну, уже кілька років не знаходять підтримки у вищих ешелонах. Екологи дають цьому просте пояснення: дах браконьєрів досягає й таких висот, як Комітет ВР у боротьбі з організованою злочинністю й корупцією, МВС і Генеральна прокуратура.

Посилити відповідальність інспекторів рибоохорони за отримання хабара можна, перевівши їх у категорію держслужбовців, чого домагаються й екологічна інспекція, і громадські організації. Причому від нововведення виграють і рибінспектори, отрмиавши більш високу зарплату і пенсію. Але зробити це можуть лише депутати Верховної Ради або керівники відповідних міністерств. У яких немає причин відмовлятися від свіжої браконьєрської риби.

Григорій Пуга: "Щоб потрапити на гарне місце, його потрібно купити"

Про прикриття для браконьєрів, причетності до нелегального рибного лову структур, що перевіряють, і способах заступництва "чорних" рибалок "Власть денег" розмовляла з керівником управління охорони водних біоресурсів і регулювання рибальства Державного комітету рибного господарства України Григорієм Пугою.

Торік у внутрішніх водоймах України, згідно з даними Держкомстату, виловили 41,1 тис. т риби. Яка цифра незаконного улову?

- Дати точну відповідь неможливо. Це в лісі можна підрахувати, скільки дерев вирубали, а у воді нічого не видно. Ніхто точно не може сказати, скільки риби ми взяли під охорону і скільки її через рік залишилося - немає такої статистики. Можу лише сказати, що за шість місяців цього року ми затримали понад 342 т риби, а за минулий рік - 262 т. Але це лише виявлені порушення.

Які методи боротьби із браконьєрами можуть скоротити незаконний лов риби?

- Зараз складно залишатися непоміченими, проводимо одну затримку - і всі браконьєри вже в курсі. Є проколи й у наших рядах - не встигла опергрупа виїхати з Києва, а в регіоні її вже чекають. Тому намагаємося заплутувати сліди як можемо.

Зараз бюджет рибоохорони урізаний вдвічі, навіть на премію не завжди є гроші. У нас у системі всього 759 інспекторів на всю країну. Потрібно збільшити штат, фінансування, підвищити зарплату, поліпшити матеріальну базу. Крім того, потрібно мінімум у три-п'ять разів збільшити розмір штрафів, які сьогодні становлять 17-340 грн.

Інспекторів рибоохорони обвинувачують у тому, що вони покривають браконьєрів. Наскільки це відповідає дійсності?

- Якщо ми самі виявляємо подібні факти, то намагаємося позбуватися від таких людей без притягнення їх до відповідальності. Щорічно у великих управліннях п'ять-десять співробітників доводиться звільняти за зловживання, тобто оновлюється близько 5% штату. Крім того, випадки зловживання виявляють правоохоронці. Цього року було порушено дві кримінальні справи проти рибінспекторів, обидві у Криму, за отрмиання хабара. Перший взяв $300 за те, що нібито "не помітив" незаконний лов (до речі, його вже випустили). Другий був затриманий за підозрою в отрмиання хабара в розмірі 1800 грн. на ринку, він звільнений під підписку про невиїзд.

Чи правда, що за призначення на посаду рибінспектора або керівника рибінспекції платяться десятки тисяч доларів?

- На жаль, це говорять не тільки про нашу структуру, але й про всі інші - щоб потрапити на гарне місце, потрібно його купити. Але що б там не говорили, подібні факти ми не виявляли. Що стосується призначення керівників, я вас запевняю: від них ніхто нічого не вимагав.

Може, обійшлося без вимагання, вони самі запропонували?

- Може, і є такі люди, які добровільно віддають гроші, але їх не так вже й багато. Про рибінспекторів сьогодні ходить багато байок, але якщо подивитися, у яких умовах вони живуть, то особливо багатих не знайдете. У нас дефіцит рибінспекторів, тільки в головкомі зараз п'ять вакансій. Проблема ще й у тому, що приходять молоді співробітники, які хочуть одержати багато й відразу.

Іхтіологи відзначають, що кількість риби у водоймах катастрофічно знижується. Держкомрибгосп займається відновленням рибних запасів?

- Звичайно. Тільки в Херсонській області працюють три заводи, на яких за кошти держбюджету відтворюють осетрових, коропа, щуку, судака, у Чернівецькій області працює завод з відтворення форелевих риб. Цього року ми зарибили понад мільйон екземплярів осетрових риб, восени планується більш масштабне зариблення. Хоча через зменшення держфінансування цим планам, можливо, не призначено збутися.

Наталія Ковалевська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua