Рекапіталізація: перший раунд закінчено


Рекапіталізація: перший раунд закінчено

Не встигли три найбільші вітчизняні банки перейти в державну власність, як відразу заговорили про стабілізацію ситуації у фінансовому секторі. "За умови ефективного використання коштів, направлених на рекапіталізацію банків, відбудеться стабілізація в банківському секторі, що дозволить відновити довіру населення до фінансових інституцій, і буде сприяти подоланню в Україні фінансово-економічної кризи", - заявив виконуючий обов’язки міністра фінансів Ігор Уманський. Однак чи варто співати хвалебні оди, коли і рекапіталізовані, й інші комерційні банки, не кредитують реальний сектор економіки? "День" слухав думки банкірів та експертів про перші підсумки рекапіталізації комерційних банків.

Нагадаємо, що після реалізації програми з рекапіталізації банків, держава отримала контроль над 99,93% акцій банку "Київ", 99,97% - "Родовід Банку" і 81,57% - "Укргазбанку". Завдяки фінансовим вливанням із держскарбниці повернення депозитів почалося в двох із трьох банків. У банку "Київ" НБУ продовжив мораторій на задоволення вимог кредиторів з 10 серпня 2009 року по 9 лютого 2010 року). Націоналізувавши банки, уряд зняв сильне напруження в банківському секторі. Однак судячи з офіційних заяв голови Кабміну Юлії Тимошенко, під державне крило можуть потрапити й інші фінансові установи: "На черзі у нас зараз банк "Надра", "Укрпромбанк" та ще 15 дрібних банків, до яких ми доберемося десь протягом двох місяців", - сказала вона. Відносно "Укрпромбанку", Кабмін не виключає й іншого варіанту: переведення рахунків його вкладників до "Ощадбанку", або до іншої фінустанови.

Тим часом банкіри позитивно оцінюють входження держави в комерційні банки і пропонують не розслаблятися, адже виграно тільки перший раунд. "Є позитивні тенденції з точки зору довіри населення. Вкладники при мотивації вибору банку вибирають банк, який було рекапіталізовано. І це є безперечно хорошим сигналом. Що буде далі? Це залежить від того, наскільки вдало буде обрано стратегію банку, і наскільки банк зможе використати конкурентні переваги. Я завжди вважав, що у державних банків є конкурентна перевага", - говорить почесний президент "Укргазбанку" Василь Горбаль. Він також додав, що від умілого використання цих переваг залежить подальший успіх банку на ринку. На думку Горбаля, саме рекапіталізовані банки мають стати "локомотивом" розвитку банківської системи країни.

"Із позиції менеджменту дуже важливим є не тільки процедури, що використовуються, але й ті, хто персонально їх здійснює. Я думаю, що тим фахівцям, які працюють, зокрема, в Мінфіні, це під силу. Впевнений, що через два-три місяця населення повністю переконається в стабільності банківської системи", - зі свого боку зазначає голова правління банку "Київ" Юрій Маслов.

На думку банкірів, збереження і закріплення успіху від проведеної рекапіталізації буде залежати від декількох чинників. Голова правління "Родовід Банку" Сергій Щербина вважає основним завданням для держави підняття рівня банків до того моменту, коли ці фінустанови стануть цікаві інвесторам. "Якщо держава увійшла в банки, метою має стати максимізація вартості цих банків, щоб вони могли залучити стратегічних інвесторів і повернути до бюджету якусь частину інвестицій", - підтримує думку банкіра координатор фінансових проектів з України, Білорусі та Молдови Світового Банку Маріус Вісмантас.

Ще один не менш важливий чинник успішної роботи рекапіталізованих банків - це поновлення кредитування підприємств і приватних осіб. Адже зараз навіть дисципліновані клієнти, повертаючи банкам кредити, не можуть розраховувати на отримання нових. Зі слів фінансистів, якщо найближчим часом ці три банки не запустять кредитування, то вони втратять багатьох своїх клієнтів.

Завжди необхідно чимось жертвувати в процесі стабілізації будь-якої системи, - пояснює Вісмантас. У даному випадку, мова йде про втрату певної частини клієнтів. Але акцентувати увагу тільки на цьому не можна, тому що багато що залежить від подальших дій держави. "Є різні шляхи, якими може піти держава як власник банку. Весь світовий досвід показує, що державні банки стають проблемними банками, тільки-но вони починають робити щось у соціальній сфері. Найголовніша мета держави в процесі рекапіталізації - це найменші витрати на подолання банківської кризи. Як цього досягти - формули немає, є різні думки і, напевно, через декілька років буде видно, правильний шлях вибрано, чи ні. В різних країн свій досвід: наприклад, Швеція розв’язала свою банківську кризу і заробила на ній приблизно 1% від ВВП, Індонезія, навпаки, заплатила 50% свого ВВП, щоб розв’язати банківську кризу, Таїланд заплатив 35%, а це великі витрати", - говорить він.

Підтримує тезу про недоцільність покладання на держбанки соціальних функцій і віце-президент Управління інвестиційно-банківських послуг Dragon Capital Максим Нефьодов. "Із задачею стабілізації держава впоралася: не сталося ніякого розпаду, розвалу, хаосу і таке інше. Існує інша задача: що буде далі? Тут декілька варіантів. Комерційна структура повинна заробляти гроші і отримувати прибуток. Щоб отримувати прибуток, організація має дешево отримувати депозити, дорого видавати кредити, жорстко підходити до позичальників, переслідувати неплатників... Відповідно, якщо держава хоче отримати вкладені кошти, то треба йти цим шляхом, - говорить він. - З іншого боку, у держави, крім отримання прибутку є інша задача - соціальна функція. Чи повинні ці банки фінансувати економіку, якісь пріоритетні галузі, видавати кредити найбільш соціально необхідним підприємствам за певними заниженими ставками?" Якщо підемо іншим шляхом, то треба готуватися до збиткової діяльності націоналізованих банків, - вважає він. Тобто майбутнє рекапіталізованих банків залежить від розуміння державою терміну ефективність банківської діяльності, - констатує Нефьодов.

Як виконання соціальних функцій вже впливає на стан одного з держбанків, "Ощадбанку", "Дню" розповів голова парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності Микола Азаров. "Це несе дуже серйозні загрози, адже уряд проводить незбалансовану фінансову політику. А отже - це накладає ризики на держбанки: банки видають кредити за командою уряду "Нафтогазу". А "Нафтогаз" - банкрот. Він ніколи в житті не поверне ці кредити. А держбанки повинні весь час мати ліквідність для забезпечення, наприклад, внесків населення, для проведення розрахункових операцій. А він не повертає. Хіба це не ризики?" - говорить Азаров "Дню".

На запитання "Дня", чи переорієнтує держава націоналізовані банки з традиційних для них напрямів роботи на якісь інші, директор департаменту зовнішньоекономічних відносин Нацбанку України Сергій Круглик не відповів. Як вчинять з рекапіталізованими банками, поки чітко не говорять і в Мінфіні. Однак там допускають, що один із трьох націоналізованих банків стане іпотечним.

На думку кандидата економічних наук Олександра Охріменка, участь держбанків у здійсненні програм іпотечного кредитування допоможе вирішити проблему якості цих активів. Держава буде стежити за цим процесом дуже жорстко. Підключення ж рекапіталізованих банків до державної іпотеки є вигідним ще й тому, що банки мають розвинену регіональну мережу, величезний досвід кредитування, і вони знають, як працювати на цьому ринку, - підсумовує Охріменко.

Наталя Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua