1815
Зі світу по рейтингу - імідж Україні
— Казна та Політика
"Ах, де мої 18 років!" - колись прийде для України час згадувати колишні роки. Поки ж - ось вони, 18: етап особливо пильної уваги до "повнолітньої" країни з боку куди більш зрілих світових "незалежностей". Який бачить світ сьогоднішню Україну? Усвідомити це "Подробицям" допомогли дані світових рейтингів.
На 19-м році незалежності Україні доведеться зробити чимало кроків, які де-факто продемонструють, наскільки країна відповідає знайденому статусу "повнолітнього" і повноправного-відповідального учасника міжнародного співтовариства. Доведеться доводити, що президентські вибори можна провести без політичного колапсу, а зиму пережити без газової війни, що наполегливо анонсована стабілізація економіки не виявиться "обіцянкою-цяцянкюй", і що плани підготовки до Євро-2012 можуть виконуватися легко і гладко, а не з надривом і в останню хвилину.
Актуальний образ країни, що підійшла до настільки солідного віку і від якої чекають так багато, ми спробували скласти з даних численних міжнародних рейтингів різних сфер і напрямків.
Національні політичні реалії вкотре підтвердили рейтинг, складений щорічно журналом The Economist. Відповідно до нього, Україна входить до двадцятки найбільш політично нестабільних країн світу. Причому за минулий рік позиція нашої країни тільки погіршилася: тепер ми ділимо 16-е місце з Анголою і Домініканською Республікою (перша країна - на південному заході Африки, друга - у Карибському басейні). При підрахунках експерти журналу використали широкий спектр основних політичних, економічних і соціальних показників - від ВВП до дитячої смертності, - а надодачу загальну ситуацію погіршила фінансова криза.
Скептики іронічно відзначать, що іноземці нічого не розуміють у внутрішніх процесах. Проте, аналогічних українській амплітуд політичної "гойдалки" у світі ще варто пошукати. За 18 років історії незалежної України відбулося багато цікавого, але, на жаль, мало стабільного. На шляху до "повноліття" Україна пережила чотири президентських кампанії, п'ять парламентських виборів (у середньому одні виборів раз на два роки), два референдуми, одну "оксамитову" революцію, прийняття Конституції, розпуск парламенту і незліченну кількість змін уряду. На чолі країни стояли три президенти і 17 прем'єр-міністрів, змінилося 18 міністрів економіки, 15 міністрів палива і енергетики,10 міністрів оборони, 9 міністрів юстиції.
Окремого згадування заслуговує партійний процес. Втома від гегемонії Комуністичної партії змінилася після здобуття незалежності стрімкою появою все більшого числа дрібних і великих об'єднань, не призупинився цей процес і в 21-му столітті. Станом на липень-2009 в Україні було зареєстровано 172 партії. Охоче віриться, що десь до святкування двадцятиліття країни ми бадьоро відрапортуємо про те, що "двухсотпартійна" межа подолана.
Втім, нарощування номінального партійного плюралізму стаханівськими темпами - таки канонічний приклад того, як кількість працює не на благо якості. Щодо демократії, яку невпинно піднімає на щит практично кожна зі згаданих десятків партій, Україну в міжнародних реєстрах відносять до так званих "недосконалих демократій" (разом з Кабо-Верде, Ботсваною, Тринідадом і Тобаго). Відзначимо, при складанні рейтингу демократій світу враховували дані про вибірковий процес і плюралізм, роботу уряду, політичну участь, політичну культуру, цивільні свободи. На розраду віжзначимо, що повністю демократичних країн у світі лише 30 і серед них - жодної держави СНД.
Аналогічна "кількісно-якісна" проблема в Україні і ще з одним із традиційних прапорів демократії - свободою слова. Активно зростаюча кількість ЗМІ ніяк не допомагає Україні піднятися вище позиції "частково вільної" країни. Так, у рейтингу Freedom House ми перебуваємо на одній сходинці за рівнем свободи слова з Мексикою і Кувейтом. На жаль, сходинка ця невисока - 115 місце - і далеко не кращий результат за роки незалежності. Так, ще зовсім недавно, в 2007 році, Україна посідала 92-у позицію.
Значна частка провини за рейтингові епітети "частково", "незовсім" і "нестабільно", безумовно, лежить на рівні корумпованості всіх сфер життя в країні. Звести всі потуги незалежної України щодо боротьби з корупцією найбільше хочеться до казкового "била-била - не розбила". Опитування й рейтинги щорічно свідчать про те, що боротьба з одним з головних лих усього пострадянського простору все міцніше здобуває статус війни з вітряними млинами. Міжнародна організація Transparency International після річної перерви представила дослідження "Барометр корупції у світі" за 2009-й рік. Для оцінки корумпованості галузей у різних країнах світу була введена п'ятибальна шкала коефіцієнтів: від 5 ("дуже корумпована") до 1 ("зовсім не корумпована"). Україні давали більш ніж песимістичні оцінки. Найвищий бал корумпованості (4,5) українці виставили судовій системі, чиновникам і парламенту, партії отримали 4,4, а бізнес - 4,3.
У таких умовах - надодачу з горезвісною кризою - особливо нелегко утримати економічне "обличчя" країни. 122 позиція з 135 у рейтингу економічно вільних держав, між Ефіопією і Буркіна-Фасо, - таке місце України в дослідженні американського Cato Institute. Відзначимо, що одним з головних параметрів, за якими визначалася позиція, є захист прав власності, доступність коштів (як тут не згадати актуальні, м'яко кажучи, і понині проблеми із кредитами і депозитами в країні) і ступінь регулювання бізнесу (привіт тіньовій економіці).
Про фундаментальність такої позиції в рейтингу побічно свідчать і кілька інших всесвітніх економічних індикаторів. Зокрема, відомий "індекс Біг-Мака". За знаменитим американським бутербродом вже не перший рік "звіряють годинники" економісти всього світу, оцінюючи паритет купівельної спроможності, за яким валютний курс зрівнює вартість гамбургера в різних країнах. Відповідно до цього показника, розробленого все тим же журналом The Economist, українська гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі - стосовно долара вона повинна бути "міцнішою" на 49% - адже саме на такий відсоток "український" Біг-Мак дешевше, ніж американський родич.
Проте, до кінця 13-го року свого існування гривня утримує титул найкрасивішої валюти у світі. Жаль тільки, що тонка "талія" "красуні" - у зв'язку зі світовою кризою українська валюта вимушено "продірявилася" у середньому відсотків на 30 - навряд чи кого особливо тішить...
Притчею во язицех для національної економіки давно стала і система оподатковування. У звіті Paying Taxes 2009, підготовленому компанією PricewaterhouseCoopers, Світовим банком і Міжнародною фінансовою корпорацією ця оцінка рівню зручності податкових систем різних країн світу. Відповідно до цього рейтингу, сказати, що в Україні платити податки незручно - нічого не сказати. Український платник податків регулярно зіштовхується з однією з 10 найскладніших податкових систем світу - а точніше, 2-ю за рахунком серед найбільш незручних (після Білорусі і перед Конго). Час, необхідний в Україні для рятування від головного болю за назвою "Податкова", міжнародні експерти оцінили 848 годин на рік - саме стільки доведеться витратити, щоб повністю розрахуватися з усіма податкам. У загальносвітовому заліку це 180-й результат з 181 країни. Однак, відзначимо, роком раніше "часовий" показник становив 2085 годин - так що "і на нашій вулиці" не без успіхів.
На жаль, найчастіше вони не так кардинальні й стрімкі, як того хотілося б. У міжнародному рейтингу найщасливіших країн світу Happy Planet Index, складеному зусиллями соціологів 143 країн світу за сприяння британського фонду New Economics Foundation, українське світовідчування посіло 95-у сходинку. При цьому наші співвітчизники почувають себе щасливішими, ніж сусіди - білоруси і росіяни. Автори рейтингу визначили "щасливчиків" за трьома факторами: тривалість життя, задоволеність життям громадянами (за шкалою від 0 до 10) і стан екології, що оцінюється за 100-бальною шкалою.
Безумовно, рейтингове "обличчя" 18-річної України - далеко не з найпривабливіших. Однак про те, що своя сорочка ближче до тіла, в Україні ще не забули. Відповідно до останнього опитування, проведеного Українським центром економічних і політичних досліджень імені Разумкова, прихильники незалежності становлять більшість у кожному регіоні нашої країни. Більшість українців не тільки підтримують незалежність (52%), але й готові її захищати у випадку зовнішньої військової загрози (63%). З побажанням того, щоб приводу для цього не знайшлося ніколи, вітаємо читачів із Днем Незалежності й бажаємо не втрачати віри в повнолітніх.
Ірина Чернуха
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
