661
Нацбанк став інструментом політичної боротьби - експерти
— Казна та Політика
Експерти відзначають, що Національний банк України сьогодні є інструментом політичної боротьби.
Зокрема, керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький заявив, що на зростання курсу долара і, відповідно, знецінення гривні впливають політичні чинники.
Інститут ім. Горшеніна провів експертне опитування, під час якого експерти пояснили, які саме політичні чинники впливають сьогодні на курсову політику в країні. Думки експертів Інститут ім. Горшеніна передав УНІАН.
Зокрема, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький вважає, що Нацбанк на чолі з його головою (Володимиром Стельмахом) сьогодні грає більше в політичну гру, ніж в економічну. "Нацбанк розглядається Президентом України Віктором Ющенком саме як політичний інструмент, а не економічний. Зрозуміло, що падіння гривні б`є насамперед по рейтингу прем`єр-міністра Юлії Тимошенко, а вся діяльність Президента нинішнього, позиції практично всіх гравців, спрямовані на те, щоб знизити її рейтинг", - сказав Голобуцький. Експерт вважає, що економічної мотивації зростання курсу долара на сьогодні немає. Отже, справжня мотивація лежить у сфері політики. "Мотивацію економічну ніхто зараз не може пояснити. Чому, коли економіка стабілізується, відбувається падіння гривні? Означає це політичні моменти: можливість впливати на ухвалення рішень НБУ, виходячи з якоїсь політичної доцільності", - вважає експерт. "Ну, і зрозуміла справа, що в країні, де все корумповано до неможливості, просто гра на курсі є політикою, на цьому можна заробляти в нашій країні мільярди гривень. І це не можна віднести до економічних показників. Корупція - це політика", - додав Голобуцький.
Директор PR-групи "Політтех" Тарас Березовець дотримується схожої точки зору: "Очевидно, що політична складова присутня, оскільки курс національної валюти знаходиться в компетенції Національного банку. Відповідно, через дії НБУ, курсом гривні має можливість маніпулювати Президент. Фактично курс гривні - це знаряддя, за допомогою якого Президент здійснює боротьбу з прем`єр-міністром, - як зі своїм основним конкурентом під час виборчої кампанії. Завищуючи або занижуючи курс гривні, Президент намагається дестабілізувати загальну економічну ситуацію".
За словами експерта, "фахівці, зокрема міжнародні, в один голос говорять, що саме в даний момент, - зараз, літом, - жодних підстав для такого різкого падіння курсу гривні немає. Відповідно, підстави тут чисто політичні - аж ніяк не економічні". Фактично йде боротьба з метою дестабілізувати ситуацію в економіці, і тим самим зменшити шанси прем`єра Тимошенко на перемогу в президентських виборах, вважає Березовець.
Голова наглядової ради фонду "Громадськість" Олег Рибачук згодний з тим, що на курс долара впливає політична ситуація в країні. "У нас не працює виключно економіка при обчисленні курсу. У нас багато в чому на курс впливають очікування населення. Тому, коли політики, - починаючи від Президента і закінчуючи прем`єр-міністром і депутатами, - намагаються укинути населенню своє бачення курсу - це дуже деструктивно".
За словами Рибачука, "якщо подивитися на інформаційний простір, то зараз ролі розподілено так: прем`єр-міністр і уряд говорять, що курс має бути, умовно кажучи, 6, що гривня має бути набагато сильнішою. Скептики, - тобто опозиція, - говорять, що на осінь курс може бути 10 і більше. Певна річ, для учасників ринку така ситуація ускладнюється поведінкою покупців. Традиційно, під час президентської виборчої кампанії, населення робить певні запаси валюти, не знаючи, як поводитиметься гривня. Тому політичні чинники - це реакція політиків, це те, що в Україні очікуються президентські вибори, і це інформаційний простір, який активно використовується політиками, зокрема для політичної боротьби, я маю на увазі курсову політику".
Також експерт визнав, що для нього особливо гіркий той факт, що Національний банк сьогодні втратив довіру населення. "У цьому теж винні політики. Перша помилка була, коли Нацбанк потрапив в так звану політичну розкладку, тобто коли перелік голови Нацбанку включили в систему посад, яка розподіляється між коаліцією. Це було зроблено за часів прем`єрства Віктора Януковича, коли на цю посаду було поставлено Сергія Тігіпка. З того часу ця практика, хоч начебто і не збереглася, однак прецедент залишився", - вважає Рибачук.
Директор Інституту ім.. Горшеніна Кость Бондаренко відзначає, що близькість президентських виборів завжди впливає на курсову політику в країні. Експерт вважає, що будь-яка кампанія - це удар по гривні і підвищення курсу долара. "Щодо іншої політичної складової - це те, що Секретаріат Президента не хоче працювати в режимі єдиної команди з прем`єр-міністром. Ніяк не можуть порозумітися і, відповідно, Секретаріат Президента будь-яке рішення Кабінету міністрів піддає остракізму, намагається розкритикувати будь-яке економічне рішення. Така політика тягнеться вже протягом майже року і ні до чого хорошого вона не призвела. Ця ситуація призводить до того, що лихоманить Нацбанк, лихоманить всі інші наші фінансові установи. В Україні досі немає міністра фінансів, оскільки реальність така, що через політичні чвари неможливо провести через парламент жодну кандидатуру. Думаю, що ці політичні моменти є основними і впливають на курсову політику", - сказав Бондаренко.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
