1034
Газова трансформація
— Енергетика
Напередодні виборів уряд занепокоївся газифікацією країни. Минулого тижня Кабінет міністрів доручив НАК "Нафтогаз України" до кінця року добудувати газові розподільні мережі з високим ступенем готовності, на що компанії Олега Дубини доведеться витратити 560 млн грн. Потрібна сума моє з'явитися в результаті влаштованої командою Юлії Тимошенко зміни оператора газорозподільної інфраструктури країни.
Цінні мережі
Теперішній фінансовий стан "Нафтогазу", очевидно, не дозволяє реалізувати настільки масштабні завдання. Нове багатомільйонне джерело прибутків відкрила компанії урядова постанова (№775) "Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж", прийнята місяць тому. Цим документом НАКу було доручено створити дочірнє підприємство, на баланс якого повинні перейти державні регіональні газові мережі, газорозподільні пункти, спецтранспорт і проектно-кошторисна документація. Зараз функції з транспортування і розподілу блакитного палива виконують 43 регіональні газопостачальні компанії (міськ- і облгази).
В "Нафтогазі" відразу зауважили: 4 серпня було зареєстровано нове підприємство "Нафтогазмережі", створене на базі "Укргазмереж". А його керівником став заступник Олега Дубини Віталій Гнатушенко, перемігши в змаганні за це крісло свого колегу (ще одного заступника Дубини) Андрія Лопушанського, що було цілком передбачувано. Віталій Гнатушенко багато років очолював ТОВ "УГМК", контрольоване наближеним до Юлії Тимошенко бізнесменом Віталієм Гайдуком. Тоді як Лопушанський вважається креатурою екс-заступника глави НАКу Олексія Івченка, який має дружні стосунки з братом Президента Петром Ющенком.
Найближчим часом новостворене підприємство має намір звернутися до Нацкомісії з регулювання електроенергетики з проханням про отримання ліцензії на поставку і розподіл блакитного палива. "Експлуатація газопостачальних мереж буде здійснюватися за двома варіантами. У першому випадку "Нафтогазмережі" приймуть на баланс мережі, але при цьому залишать за деякими облгазами функції їх технічного обслуговування. У другому - повністю візьмуть на себе обов'язки регіональних компаній. Вибір першого або другого варіанта в кожному конкретному випадку буде залежати від фінансової та організаційної можливості створити регіональне представництво "Нафтогазмереж" у тій або іншій області", - повідомили в Мінпаливенерго.
Регіональних газовиків не втішила така перспектива. В першу чергу тому, що після того, як "Нафтогазмережі" приймуть на баланс розподільні трубопроводи, відбудеться перерозподіл фінансових потоків: доходи від експлуатації їх мереж (оплата за надання послуг з поставки і розподілу блакитного палива) перейдуть від міськ- і облгазів до "Нафтогазмереж". За даними джерел, найворожіше таку ініціативу сприйняли два десятки підприємств (серед них - "Волинь-", "Чернівці-", "Закарпат-", "Вінниця-", "Івано-Франківськгаз" і т.д.), наближені до опального бізнесмена Дмитра Фірташа.
"Я не бачу механізму передачі мереж з балансу нашої компанії на баланс "Нафтогазмереж ", оскільки не розумію, як можна їх поділити. У нас є мережі, які побудовані за рахунок власних коштів і, відповідно, належать нам, а не державі", - пояснив головний інженер ВАТ "Вінницягаз" Руслан Слюсаренко. "Ми вкрай негативно ставимося до цього рішення і будемо всіляко цьому перешкоджати в рамках закону. Проблема добудування регіональних газорозподільних мереж криється не в нинішньому їх балансовласнику, а в недостатньому фінансуванні. Наш тариф на поставку і розподіл газу ледве дозволяє виплачувати людям зарплату, і ще щось будувати за ці гроші неможливо", - підтримав колегу головний інженер "Макіївкагазу" Сергій Белевцов.
Державні енергетики поставилися до цих аргументів скептично. За словами голови НКРЕ Валерія Кальченка, у торішніх тарифах міськ- і облгазів на реконструкцію і відновлення мереж було закладено понад 300 млн грн. Проведені комісією перевірки виявили, що з цієї суми за призначенням газовики витратили лише половину. У Мінпаливенерго не бачать проблеми й у поділі державних і приватних активів. "На вході й виході з приватної труби поставлять прилади обліку, на підставі показань яких буде визначатися розмір плати її власникові за експлуатацію", - повідомили в департаменті реформування власності Мінпаливенерго.
Дешево й сердито
Реалізація урядового плану дозволить вирішити як мінімум дві серйозні проблеми. По-перше, зупинити нарощування боргів міськ- і облгазів перед "Газом України" за отримане блакитне паливо. Щороку така заборгованість збільшується в середньому на 500 млн грн. Якщо споживачі практично повністю розраховувалися з регіональними газопостачальними компаніями (рівень розрахунків перевищував 95%), то самі обл- і міськгази віддавали "Газу України" менше 90% потрібного, а вільні кошти, що з'явилися таким чином, вкладали в інші види діяльності - від закупівлі зерна для подальшої поставки на експорт до відкриття банківських депозитів. По-друге, залишити поза справами газового опонента Юлії Тимошенко Дмитра Фірташа, який на сьогодні утримує оперативний контроль над двома десятками міськ- і облгазів.
Питання в іншому: чому уряд затурбувався добудуванням газових мереж з високим ступенем готовності саме зараз? Відповідь, швидше за все, криється у виборах, що наближаються. Газифікація віддалених сіл і селищ істотно підвищить рейтинг прем'єра. Причому для цього буде потрібно не так багато коштів. В Україні зависли десятки газових недобудов, які можна ввести в експлуатацію при мінімальних витратах за лічені місяці. Приміром, для того щоб блакитне паливо надійшло в селище Мар’ївка (Донецька обл.) чисельністю 5 тис. мешканців, необхідно оснастити обладнанням розкрадений при Союзі газорозподільний пункт і частково замінити побудовані ще в 90-і роки минулого сторіччя трубопроводи. На ці заходи потрібно витратити до 1 млн грн.
Для газифікації села Верби (Хмельницька обл.) чисельністю більше 1 тис. мешканців буде потрібно прокласти труби довжиною 30 км, які з'єднають цей населений пункт із магістральними мережами, що коштуватиме 500 тис. грн. Поставити блакитне паливо в село Гнатків (Вінницька обл.) з населенням 3 тис. можна буде, вклавши не набагато більше 1 млн грн. для добудування 10 км газопроводу "Яланець". У кожному з цих населених пунктів (як і у десятках інших) трубопровідні магістралі були прокладені ще в 90-і роки за рахунок коштів місцевого населення. Але відтоді ні в цих жителів, ні в міськ- і облгазів не знайшлося грошей, щоб добудувати ділянки до магістральних газопроводів. Саме ця обставина дала можливість уряду зробити широкий жест перед виборами, газифікувавши десятки віддалених сіл і селищ, що вочевидь викличе симпатію їх жителів до турботливого прем'єра.
Дмитро Рясной
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
