1258
Біда від розуму
Незважаючи на спроби освітнього міністерства зробити вступну кампанію прозорою, вона стала ще проблемнішою, ніж попередня. Вал пільговиків і дуті конкурси практично не залишили шансів абітурієнтам на вступ без необхідних зв'язків. У той же час інститути, відмовивши "середнячкам", тепер скаржаться на недобір. Щоб виправити ситуацію, чиновники продовжили терміни зарахування до кінця серпня, однак багатьом державним вузам це вже не допоможе, оскільки відкинутих вступників перехопили приватні навчальні заклади.
Навчальна тривога
Абітурієнти, які не встигли визначитися з вибором вузу, отримали шанс вскочити в останній вагон: Міністерство освіти продовжило терміни вступної кампанії майже на місяць - до 25 серпня. Чиновники пішли на подібні поступки під тиском викладачів: навчальні заклади засипали профільне відомство скаргами на те, що не встигають вчасно завершити набір. Причому в однаково складній ситуації опинилися і відомі інститути, і не такі популярні серед вступників регіональні навчальні заклади. Відповідальний секретар приймальної комісії Києво-Могилянської академії В'ячеслав Невінчаний розповідає, що їм до цього часу не вдалося сформувати остаточних списків студентів. З деяких спеціальностей усе ще вакантними залишається 20-30% місць, що змусило вуз оголосити додатковий набір. У Національному торгово-економічному університеті в списках першокурсників утворилася "діра" з 500 осіб.
Відповідальний секретар приймальної комісії Харківського національного фармацевтичного університету Станіслав Погорєлов відзначає, що вони вже кілька разів переписували списки першокурсників, але остаточний перелік так і не сформували. Подібну проблему відзначає й керівник відділу зв'язків з громадськістю Львівського інституту менеджменту Марта Пивоваренко, пояснюючи нинішню плутанину на ринку вищої освіти спробою чиновників максимально демократизувати процес вступу. Якщо в минулому році процедура подачі документів була досить тривалою, а самі абітурієнти ще не зовсім адаптувалися до нової системи вступу, то в цьому сезоні профільне міністерство дало приймальним комісіям команду працювати оперативніше.
Вступники, побоюючись у випадку невдачі втратити рік дорогоцінного часу, вирішили перестрахуватися й подали документи одночасно на десять і більше спеціальностей, а особливо запопадливі атакували 20-30 вузів одночасно. Глава прес-служби МОН Анастасія Клюковська розповідає, що зафіксовано випадки, коли один абітурієнт подав документи на більш ніж 80 напрямків. Зрозуміло, що на папері чисельність вступників відразу збільшилася в геометричній прогресії. Приймальні комісії виявилися заваленими документацією й радісно рапортували про небачений наплив вступників і позахмарні конкурси.
Відповідальний секретар приймальної комісії Львівського національного університету Андрій Гаталевич зазначає, що до них цього року прийшло вдвічі більше вступників, ніж минулого - 26 тис. осіб. Найпопулярнішими виявилися такі спеціальності, як право, фінанси та іноземні мови, у кожній з яких на бюджетні місця претендували 2 тис. вступників. За словами Станіслава Погорєлова, маса поданих документів створила ілюзію рекордного конкурсу: якщо в минулі роки він становив у середньому чотири особи на одне місце, то цього - близько 30. У Києво-Могилянській академії конкурси збільштлись майже вдвоє - з торішніх 14 осіб/місце до 24-27. Про конкурси говорять навіть у приватних вузах, багато з яких минулого року, навпаки, скаржились на недобір.
Представник університету економіки й права КРОК Олег Білоконь заявляє, що в них на таких напрямках, як право, менеджмент, маркетинг і міжнародні відносини, кількість поданих заяв у два-три рази перевищила число навчальних місць. Марта Пивоваренко говорить про конкурс в 1,5 осіб/місце. Вдавана надмірна кількість змусила вузи діяти більш вибірково: вони спробували вибрати кращих із кращих, відсіваючи абітурієнтів з найнижчими балами в сертифікатах зовнішнього тестування. Деякі навчальні заклади, наприклад, відразу ж відсікли тих, хто мав з кожного предмету менше 150 балів, хоча за законодавством прохідним вважається рівень 124 бали. У найбільш рейтингових навчальних закладах підняли планку ще вище - до 180 балів з кожного предмету. Але відмінників на всіх не вистачає, що й змушує вузи спішно латати діри в студентських списках, намагаючись знайти ще не "завербованих" абітурієнтів.
Пільговий нал
Другою серйозною проблемою для ринку вищої освіти цього року став масовий наплив пільговиків. Хоча Міністерство освіти, відреагувавши на торішню критику викладачів, у цьому сезоні залишило право позаконкурсного вступу тільки для чорнобильців, інвалідів і сиріт, позбавивши переваг медалістів і випускників підготовчих курсів, претендентів на пільги стало ще більше. У деяких вузах пільговики в перші ж дні вступної кампанії зайняли практично всі бюджетні місця на найпрестижніших факультетах, не залишивши шансів на вступ дітям талановитим, які, не мають потрібних довідок. Станіслав Погорєлов розповідає, що в них з таких спеціальностей, як технологія виробництва парфюмерно-косметичної продукції та технологія виробництва фармацевтичних препаратів, число абітурієнтів-пільговиків удвічі перевищило кількість вакантних місць. Андрій Гаталевич із Львівського національного університету відзначає, що в їх вузі пільговики зайняли практично всі бюджетні місця на таких напрямках, як фінанси, облік і аудит. Про те, що в них деякі напрямки практично на 100% зайняті пільговиками, повідомили й у Національному університеті ім. Т. Шевченка.
Надто велика армія претендентів на вступ поза конкурсом змушує викладачів засумніватися в тому, що всі пред'явлені на розгляд приймальних комісій довідки справжні. В'ячеслав Невінчаний говорить, що деякі абітурієнти приносили документи, що дозволяють їм претендувати на позаконкурсний вступ, датовані літнім періодом цього року, що, принаймні, викликає підозри. Експерт відзначає, що перевірити всі довідки силами вузу практично нереально, хоча найбільш сумнівні справи вони відправили в СБУ. З чуток знаємо, що роздобути довідку про інвалідність у Києві цього року можна було за $3-5 тис., а в регіонах ними приторговують за $1 тис. Міністерство освіти заявило, що перевірятиме справжність документів, але на сьогодні оприлюднило інформацію лише про 5-7 порушень, тоді як абітурієнтів-пільговиків налічуються десятки тисяч. В'ячеслав Невінчаний відзначає, що на пільговий вступ, як правило, претендують абітурієнти з мінімальною кількістю балів у сертифікатах, що не дозволяє вузам набрати справді обдаровану молодь. Більше того, деякі старшокласники, які отримали на зовнішньому тестуванні максимально високі бали (200) з усіх предметів і подали документи лише в один вуз, будучи упевненими в зарахуванні, в результаті опинилися за бортом, оскільки вільних місць їм просто не вистачило.
Втім, Анастасія Клюковська каже, що викладачі дещо згущають фарби. За її словами, профільне міністерство дозволило вузам обмежувати число зарахованих пільговиків 50% від загального набору. Крім того, інститутам, що пережили атаку пільгових абітурієнтів, чиновники виділили додаткові бюджетні місця. На сьогоднішній день держава зобов'язалася профінансувати навчання ще близко 1540 першокурсників.
Експерти не відкидають, що в галасі навколо пільговиків почасти зацікавлені й самі викладачі. Адже саме надмірною кількістю студентів, зарахованих поза конкурсом, вони можуть пояснити дітям з досить високими балами, чому вони не вступили. Цього року нерідкі випадки, коли абітурієнти, які мають у сертифікатах бали, вищі прохідного, в той або інший вуз, так і не стали першокурсниками. Представники деяких вузів стверджують, що їх місця зайняли старшокласники, прийняті за знайомством. Система вищої освіти, яка тривалий час добряче заробляла на вступній кампанії, не планує віддавати джерело грошей в інші руки. Тож викладачі винаходять все нові й нові схеми зарахування "потрібних" абітурієнтів.
Відсутність усяких гарантій навіть для цілковитих відмінників принесла несподівані дивіденди приватним вузам і контрактним відділенням державних інститутів. Якщо торік навчальні заклади констатували зниження інтересу до освіти за гроші, то в цьому сезоні спостерігається зворотна тенденція. Станіслав Погорєлов стверджує, що контрактників у них стало на 20% більше, ніж торік, хоча навчання подорожчало на 15-20% (до 5-12 тис. грн. на рік залежно від спеціальності). Олег Білоконь заявляє про збільшення числа тих, хто готовий навчатися в їх вузі, як мінімум на 10%. Щедрість батьків у нинішні кризові часи експерти пояснюють просто: вони хочуть бути впевненими, що їх чадо все-таки стане студентом і йому не доведеться ще й наступного року знову проходити вступний марафон.
Людмила Ксенз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
