На довгу пам'ять


На довгу пам'ять

Нацбанк підготував посібник до дії для позичальників, які неспроможні погашати свої банківські кредити. Минулого тижня на сайті регулятора з'явилася “Пам'ятка позичальника, який має заборгованість перед банком за споживчим кредитом і опинився у важкому фінансовому становищі” (затверджена постановою НБУ №461 від 06.08.09 р.). Нагадаємо: населення зіштовхнулося з труднощами при обслуговуванні кредитів ще восени минулого року. У Нацбанку вважають, що позичальникові варто звертатися з приводу реструктуризації, якщо регулярні платежі з кредиту перевищують 30% його прибутку.

При цьому поважними причинами для послаблення кредитного навантаження можуть бути: зменшення заробітної плати або іншого прибутку, втрата пільг або роботи, тяжке захворювання або отримання інвалідності, розлучення, смерть членів родини та інші обставини, які призвели до збільшення кредитного навантаження до рівня, який перевищує 30% прибутку. Якщо позичальник може документально довести хоча б одну з таких подій, банк повинен переглянути умови кредитного договору.

Банкіри вважають таку рекомендацію невиправданою і готуються до збільшення обсягу робіт, обумовленого хвилею клієнтських звернень. Адже, відповідно до рекомендацій регулятора, претендувати на реструктуризацію зможе левова частка позичальників. “На основі такої рекомендації переважна більшість позичальників можуть звернутися за реструктуризацією. Безумовно, це посилання створить додаткове навантаження на банки”, - констатує Євген Дем’янов, заступник директора департаменту продуктів і маркетингу для приватних клієнтів “Райффайзен Банку Аваль”. Євген Матрос, незалежний експерт у сфері банківського ризик-менеджменту, підтверджує: “30% - це дуже занижена планка. Більше 80% іпотечних позичальників мають кредитне навантаження, що перевищує це значення”. Відзначимо: при видачі кредиту банкіри аналізували такий показник, як кредитне навантаження на чистий (не сукупний) прибуток позичальника або його родини. Чистий прибуток - це прибуток мінус постійні витрати на життя (комунальні послуги, харчування, одяг та ін.).

За словами Євгена Матроса, у середньому банки кредитували так, щоб щомісячний платіж становив 50-60%, іноді 85% чистого доходу. Учасники ринку відзначають, що якщо дотримуватися рекомендацій регулятора, то доведеться реструктуризувати не тільки великі кредити у валюті (на авто, іпотеку), але й дрібні споживчі позики в національній валюті. Припустімо, позичальник, який заробляє 3 тис. грн., отримав кредитну карту з лімітом у три оклади, тобто 9 тис. грн. Використав весь ліміт і тепер щомісяця гасить 10%. Щомісячний платіж становить 900 грн., тобто 30% щомісячного прибутку.

Втім, не всі банкіри збираються дотримуватися абсурдних рекомендацій Нацбанку. “Навряд чи варто очікувати масової реструктуризації, скажімо, карткових кредитів”, - говорить Євген Дем’янов. Нагадаємо, що вже реструктуризовано близько 30% заборгованості населення за споживчими кредитами, тому пам'ятка Нацбанку запізнилася, як мінімум, на півроку.

Проте тепер банкірам доведеться відмовляти позичальників, які бажають реструктуризувати свій борг за рекомендацією НБУ. “Реструктуризація дозволяє зменшити поточне навантаження на бюджет позичальника, але це виливається в збільшення підсумкової переплати за кредитом, - нагадує Олексій Руднєв, керівник управління роздрібного бізнесу “ОТП Банку”. - Тому ми намагаємося під час консультацій описати клієнтові наслідки реструктуризації. Тобто в позичальника є вибір: піти на реструктуризацію або затягти пасок сильніше і тим самим мінімізувати переплату за кредитом”.

Банкіри відзначають, що зазвичай позичальники звертаються з приводу реструктуризації тільки в безвихідних ситуаціях. “У НБУ зовсім відірвалися від реалій ринку. А вони такі, що позичальники звертаються за реструктуризацією тільки в крайньому випадку, коли вже максимально урізали поточне споживання, а грошей на виплату кредиту все одно не вистачає”, - обурюється керівник роздрібного бізнесу великого банку, що побажав залишитися неназваним.

Більше того, при розробці схеми реструктуризації банкіри вже не звертають уваги на рівень кредитного навантаження - дивляться, щоб позичальникові вистачало на життя, все інше - на виплату кредиту. “Зараз ми не прив’язуємося до бюджету позичальника (родини), ми орієнтуємося на розмір платежу в гривнях до кризи. Наша мета - реструктуризувати кредит так, щоб розмір платежу в гривнях залишився на докризовому рівні”, - відзначає Євген Дем’янов.

У кожному разі, чиновники Нацбанку наполегливо рекомендують боржникам не сваритися із кредиторами. “Неприпустимо самовільно залишати автомобіль, який є заставою за кредитом, біля будинку банку, вважаючи, що цим забезпечений повний розрахунок за кредитом”, - йдеться в пам'ятці. Крім того, на думку регулятора, не можна самовільно припиняти обслуговування кредиту. Адже в такому випадку банк продовжує нараховувати відсотки і штрафні санкції. В результаті заборгованість перед банком може стати настільки великою, що її неможливо буде погасити шляхом реалізації заставного майна. “У такому випадку позичальник за рішенням суду продовжує нести відповідальність перед банком уже іншими своїми активами (прибутками і майном)”, - попереджає Нацбанк. Регулятор також нагадує, що банк може вимагати погасити кредит дочасно, якщо позичальник не виконує належним чином зобов'язання, передбачені кредитним договором. Такий варіант можливий і у випадку “істотного погіршення стану майна, переданого в заставу”.

Крім того, НБУ підтвердив повноваження банків передавати право вимоги за кредитним договором (або продавати кредит) іншим суб'єктам, а також звертатися до третіх осіб за послугами з повернення кредиту (тобто наймати колекторів).

Дмитро Гриньков

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:НБУ
В Контексті Finance.ua
Опитування