1601
Можна в космос полетіти
— Казна та Політика
Україна рветься в космос - будує власний космодром, запускає багатоцільовий супутник зв'язку для телеглядачів, інтернетників, банкірів та генералів, а в майбутньому планує возити вантажі на Місяць. Літати доведеться в кредит, адже в бюджеті грошей на космос не вистачає.
Політ "Либіді"
У вересні 2011 року Україна планує запустити на навколоземну орбіту перший власний супутник зв'язку, який отримає назву "Либідь". Про це повідомив генеральний директор Національного космічного агентства України Олександр Зінченко.
Які переваги отримають українці від запуску космічного апарата? За словами Олександра Зінченка, призначення національного супутника - це резервування і дублювання наземної мережі зв'язку і передача даних первинної мережі зв'язку. "Тобто вся телекомунікаційна основа України почне обслуговуватися і резервуватися супутниковими засобами зв'язку, що є принципово важливим", - підкреслив він.
По-перше, супутник дозволить охопити всю територію країни мережею цифрового телерадіомовлення, що дуже актуально напередодні Євро-2012. Ресурс апарату зможуть використати інтернет-провайдери. Це дає можливість користуватися широкосмуговим доступом до Інтернету в усій Україні.
По-друге, державні органи отримають захищений канал зв'язку. Зараз Міністерство оборони і Національний банк, у яких не може не бути державних таємниць, використовують супутники інших країн. Власний ретранслятор на орбіті - питання національної безпеки, говорить заступник директора НКАУ Едуард Кузнєцов, адже захист телекомунікацій може гарантувати лише власний супутник. "Він дозволить координувати дії підрозділів Збройних сил України в реальному часі", - заявив газеті "Комерсант-Україна" директор військових програм Центру імені Разумкова Микола Сунгуровський.
Національний продукт за чужі гроші
Спочатку на національну систему супутникового зв'язку Україна планувала витратити 208 мільйонів доларів США, зокрема 69,3 мільйони виділити з держбюджету. Зараз вартість супутника в НКАУ оцінюють 254,6 мільйона доларів США.
Цю суму виділить канадський державний банк ECC. Кредит надається держпідприємству "Укркосмос" на 10 років під державні гарантії, ставка за ним складе 5,1% річних. Перший транш "Укркосмос" повинен отримати вже в серпні. Погашати кредит Україна зобов'язана кожні півроку 14-ма рівними частинами, при цьому НКАУ домовилося про відтермінування виплат основної суму боргу на три роки, тобто погашення почнеться на четвертий рік кредитування. Олександр Зінченко назвав умови кредиту "видатною перемогою всієї української команди, яка брала участь у переговорах".
Над виготовленням супутника працюватимуть українські фахівці дніпропетровських КБ "Південне", ВО "Південмаш", харківського заводу "Хартрон", київського заводу "Арсенал". Головним підрядником виступить канадська компанія MacDonald Dettwiler & Associates. За оцінкою глави НКАУ, ця компанія є провідним світовим виробником корисного навантаження для супутників зв'язку. "Активи компанії в 2-му кварталі цього року склали 1,5 мільярда доларів, обіг коштів - понад 10 мільярдів. Тобто це надзвичайно потужний партнер", - підкреслив Зінченко.
Програма запуску супутника складається із двох етапів. На першому етапі супутник спроектують, виготовлять і протестують. Другий етап - власне виведення апарата на орбіту з космодрому "Байконур" у Казахстані за допомогою української ракети-носія "Зеніт-3SLB" (виробник "Південмаш"). Також потрібно застрахувати супутник, розгорнути наземну мережу керування, підготувати центральний вузол і наземну інфраструктуру для споживачів послуг супутникового зв'язку. За словами глави Національного космічного агентства, керування супутником буде здійснюватися з території України українським персоналом.
Земне тяжіння
Незважаючи на амбіційні плани, злетіти високо до зірок українській космічній галузі заважають цілком земні проблеми. Головна з них - нестача грошей. За оцінкою директора НКАУ, космічному сектору цього року необхідно 250 мільйонів гривень. У бюджеті-2009 передбачено в 10 разів менше - 25 мільйонів. Ще в лютому Олександр Зінченко говорив, що виділених коштів вочевидь недостатньо, а через недофінансування "галузь може через кілька років досягти пункту неповернення".
Днями глава Дніпропетровської обласної адміністрації Віктор Бондар попросив прем'єр-міністра профінансувати хоча б цю суму. "Уряд прийняв відповідні постанови. Однак ці постанови на сьогодні не профінансовані. "Південмаш" і КБ "Південне" перебувають у скрутному становищі, що загрожує втратами міжнародних замовлень і згортанням низки міжнародних програм. Прошу Вас, шановна Юлія Володимирівна, сприяти прискоренню забезпечення повномасштабного планомірного фінансування підприємств космічної галузі", - відзначається в листі Бондаря.
В даний момент "Південмаш" і КБ "Південне" задіяні в низці великих міжнародних проектів. Наприклад, на космодромі Алкантаре в Бразилії будується стартовий майданчик, з якого планують запускати українські ракети "Циклон-4". Дві країни фінансують проект нарівно: Бразилія відповідає за будівлю об'єктів, призначених для запуску, "Південмаш" і КБ "Південне" з української сторони забезпечують проектування і будівництво ракетоносіїв.
Зазнає труднощів проект "Морський старт" (Sea Launch), у якому українським підприємствам "Південмаш" і КБ "Південне" належить 15%. Наприкінці червня консорціум оголосив про банкрутство. Причина - позов одного із клієнтів "Морського старту" компанії Hughes Network Systems. У січні 2007 року під час запуску ракети стався вибух, була ушкоджена пускова платформа, тому запуски супутників довелося перенести. Hughes Network Systems відмовилася від послуг консорціуму і почала вимагати повернення передоплати в розмірі 44,4 мільйони доларів США. "Морський старт" змушений був визнати себе банкрутом, щоб відтермінувати виплату боргів. На сьогодні обсяг заборгованості Sea Launch у кілька разів перевищує суму її активів.
Втім, банкрутство не означає краху проекту. За час відтермінування компанія планує провести реогранізацію, реструктуризувати борги і продовжити запуски ракет. Як писала газета "Ділова столиця" з посиланням на джерело в КБ "Південне", припинення діяльності компанії, якщо таке станеться, найменше торкнеться "Південного", але суттєво зачепить профільну діяльність серійного ракетного заводу "Південмаш", оскільки замовлення від "Морського старту" дають йому половину виторгу.
Учасники Sea Launch розвивають і альтернативний проект на космодромі "Байконур" - Land Launch, "Наземний старт". Запуски із суші на сьогодні коштують дешевше, тому, за даними КБ "Південне", на цей рік заплановано 5 сухопутних стартів проти 3 океанських.
Космічні плани
Глава Національного космічного агентства України Олександр Зінченко, втім, не впадає у відчай. У планах НКАУ - розширення орбітального супутникового угруповання до 5-6 апаратів. "Починаючи з 2010 року передбачається розгортання на орбіті угруповання космічних апаратів спостереження Землі оптичного і радіочастотного діапазонів, а також створення національної системи геоінформаційоного забезпечення. НКАУ буде виступати системним інтегратором цієї діяльності, створюється мережа операторів для виконання завдання", - повідомив Зінченко в інтерв'ю газеті "Урядовий кур'єр".
Великі надії в Національному космічному агентстві покладають на створення нової української ракети-носія "Циклон-4". За словами глави НКАУ, "виконання масштабного комплексу робіт з розвитку ракет-носіїв дасть можливість Україні утримати місце на ринку запусків і створити передумови для його розширення; у тому числі й за рахунок доставки вантажів на навколомісячну орбіту і на Місяць".
Оптимізму ракетникам додає той факт, що Верховна Рада відновила пільги для космічних підприємств із 1 січня 2010 року до 1 січня 2015 року. Поки ж космічна галузь фінансується в основному за рахунок власних заробітків конструкторів, участі в міжнародних проектах, а також завдяки іноземним кредитам.
Сергій Пасюта
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
