1780
Навіщо пільги для вступу у вузи
— Казна та Політика
Слово “пільговик” у вступній кампанії 2009 набуло нове емоційно-експресивне забарвлення, на жаль, не позитивне. Минулих років дискусій навколо пільгових категорій абітурієнтів майже не виникало, хоча таких вступників не було менше. Але вони були не так активні й амбіційні, як зараз. Цього року пільговики окупували найпрестижніші факультети рейтингових вузів країни. Відмінники зовнішнього незалежного оцінювання і їхніх батьків пасуть задніх і б'ють на сполох. Пільговиком бути вигідно, а фальшиву довідку отримати легше, ніж сертифікат ВНО з гідними балами.
Панацея чи хвороба?
Рівний доступ до освіти - європейське гасло, яке проникло в український освітній простір після приєднання до Болонської системи і зміцнилося із введенням ВНО. Але в наших реаліях рівний доступ дивним чином співіснує з розгалуженою системою пільгових категорій абітурієнтів. На сьогодні право позаконкурсного зарахування у вузи мають близько 5-6 тисяч українців. Це діти-сироти, учасники бойових дій, інваліди І-ІІ груп, діти шахтарів і переможці всеукраїнських олімпіад.
- У нашій країні діє архаїчна система пільг, установлених чинним законодавством. Завдяки їй студентом може стати не той, у кого є знання, а той, хто користується цими пільгами, - заявляв в інтерв'ю УНІАН директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. - Це абсурд. Але це наші реалії. Міністерство освіти і науки не може скасувати пільги, установлені чинним законодавством. Це повинні зробити депутати Верховної Ради. Я не проти надання пільг. Людям необхідно допомагати. Але це не може бути пільга на вступ у вищий навчальний заклад. Уявімо ситуацію. Дитина-сирота не має належного рівня знань тому, що була позбавлена умов для їхнього отримання. Чи не краще буде, якщо держава дасть йому можливість безкоштовно вчитися на підготовчих курсах, буде одягати, буде годувати. А потім - нехай, отримавши базові знання, стає студентом університету.
У Лікарчука багато педагогів-однодумців. Директор департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш мріє про ідеальну модель вступу, коли не буде пільговиків, а тільки рейтинг сертифікатів ВНО.
- Можна обрати ідеальний варіант: скасувати всі пільги при вступі у вузи. Єдина пільга - це знання, це бал у сертифікаті, - запропонував пан Болюбаш. - Тоді ректор на час вступної кампанії навіть у відпустку зможе піти.
Не проти скасувати соціальні пільги й самі університети. Експерти зауважують негативну тенденцію невтішних навчальних досягнень у студентів-пільговиків, мовляв, “вони стають другосортними, і після першого або другого семестрів їх відраховують”.
- Ми розуміємо, що Міністерство освіти не може скасувати вимог щодо пільг, оскільки вони встановлені законодавством... Система залишилася з радянських часів, і в сьогоднішніх умовах, коли ми маємо зарахування на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання, ця ідея багато в чому перекручена, - переконаний проректор Київського національного університету ім. Т.Шевченко Володимир Бугров.
За його словами, державі варто переглянути нинішню систему і увести інші пільги для зазначених категорій абітурієнтів, наприклад соціальні додаткові стипендії, гранти на навчання або забезпечити довузівську підготовку, щоб поліпшити знання майбутніх абітурієнтів-пільговиків.
Заради рівного доступу до освіти Болюбаш пропонує встановити квоти на держмісцях для пільговиків, а ще краще - увести підготовчі курси, які б відвідували майбутні абітурієнти, які з різних причин не змогли опанувати необхідний обсяг шкільної програми.
- Наше бачення - будь-які пільги при вступі повинні бути скасовані. Вища освіта не вид соціальної допомоги. А університет - не підрозділ Червоного хреста, - вважає координатор освітніх програм Цивільної мережі “Опора” Інна Совсун.
За словами Совсун, “Опора” зараз проводить консультації з юристами щодо питання, чи не суперечить введення всіляких пільг Конституції України, де прописаний рівний доступ громадян до освіти.
- Ми не зауважуємо, що деякі діти мають труднощі при вступі у вуз через важкі соціальні умови в родині, у них нерівний доступ до середньої освіти, - ділиться активістка. - Для них потрібно створювати спеціальні школи-інтернати, які б допомогли “дотягти” їхні знання до необхідного рівня.
А Президент проти
Поки в міністерських, вузівських і журналістських колах активно обговорюється ідея скасування соціальних пільг для абітурієнтів, Президент Віктор Ющенко вже висловив свою думку - він проти скасування.
- Доступ до вищої освіти для дітей з багатодітних родин, сиріт, інвалідів - це правильно і чесно, - відзначив гарант Конституції на нараді з підготовки до навчального 2009-2010 року.
Ющенко заявив, що знає про проблему конкуренції при вступі у вузи на бюджет пільговиків з низьким рівнем знань і абітурієнтів з високими балами, отриманими за результатами зовнішнього тестування. І доручив міністрові освіти Івану Вакарчуку “знайти механізм і врегулювати це питання”.
Якою є думка щодо цього політиків, які опікуються питаннями освіти.
- Україна - країна пільговиків. Це стосується не тільки вищої освіти, - прокоментував УНІАН народний депутат, член Комітету ВР із питань науки і освіти Олесь Доній. - Переглядати систему вступу у вузи потрібно - це факт. Але потрібно підійти виважено. Не гребти всіх під одну гребінку. Існують категорії громадян, які реально потребують допомоги держави, мають потребу в пільгах. Я за перегляд, але не за одноразове скасування всіх пільг.
А от колега Донія з комітету Леся Оробець не тільки підтримує, але й наполягає на скасуванні всіх пільг для абітурієнтів.
- Вступні пільги глибоко суперечать не тільки Конституції, але й цілям освітньої реформи. Який сенс визначати кращих з навчальних умінь і знань, якщо бюджетні місця в провідних вузах ледь не на 100% заповнюються пільговиками? - обурюється депутат. - Де в цьому логіка, законність і справедливість? Яким чином держава виграє від того, що з низки стратегічних спеціальностей (міжнародні відносини, право, журналістика, економіка) перші курси тотально формуються з абітурієнтів, які набрали "задовільні" 124 бала?
Міносвіти не може скасувати соціальні пільги, установлені законом. Для цього потрібне рішення Верховної Ради.
- Погано те, що переважна більшість пільговиків захищені на рівні законодавства. У тому числі, і зовсім недавніми актами нинішньої парламентської більшості. Всупереч Основному Закону, - відзначає Оробець. - Адже стаття 24 Конституції недвозначно гарантує рівність громадян незалежно від "соціального походження, майнового стану і місця проживання", а стаття 53 захищає їхнє право на конкурсне одержання безкоштовної вищої освіти. Ще більше лихо в так званій "сорочій" соціальній стратегії нашого уряду: цьому дала і цьому дала, а цьому не дала. Потрібно сподобатися шахтарям - вступні пільги одержують діти загиблих на шахті ім. Засядько, трапилася повінь на Закарпатті - і там потерпілим дається право вступу без конкурсу. А що робити іншим? Чим інші гірші? Чому вступник, котрий набрав 400 балів з 400, не має права на вищу освіту на вибір?
Ми поцікавилися, наскільки зараз реально провести процедуру внесення відповідних змін у законодавство України, що дало б можливість скасувати пільги.
- Важко, але можливо, - вважає Леся Оробець. - Скасування будь-якої пільги важко сприймається людьми. Особливо тими, хто нею користується. Втішає те, що громадськість уже визнала шкоду від вступних пільг. Тепер їх дружно пропонують скасувати і батьки вступників, і ректори, і школи. Не менше є ресурсів і у парламенті. Але за двох умов: з одного боку, збереження гарантій державної підтримки дітей-сиріт, шахтарів, інвалідів і "чорнобильців" при одержанні вищої освіти; з іншого боку - концептуального перегляду сенсу і формату такої допомоги. Держава не має права всупереч Конституції обдаровувати кого-небудь інтелектуальною милістю за рахунок інших вступників, як це робиться зараз. Для цього є соціальні стипендії, квотування місць у гуртожитках, пільгові кредити і т.п.
Приписана інвалідність
Фальшиві довідки - це ще одна “особливість” поточної вступної кампанії. Зробити дитині інвалідність - це щонайменше цинічно. У Міносвіти вже відомі випадки, коли абітурієнт за півмісяця до вступу “став” інвалідом. А в Одесі кілька років тому у вступника виявлені підроблені свідоцтва про смерть батьків. Причому здавати документи дитина прийшла разом з “померлою” матір'ю. “А чого не зробиш заради майбутньої дитини?” - щиро заявляла одеситка.
- Є багато можливостей перевірити, крім як запитати в того, хто виписав цю довідку, - відзначає заступник міністра освіти і науки Тарас Фініков. - Один папірець підробити нескладно. Але можна досить легко перевірити, чи відповідає вона іншим документам. Якщо довідка викликає сумніви, то вона анулюється, а людина втрачає право вступати у вищі навчальні заклади цього року.
Міносвіти попередило керівників вузів і абітурієнтів, що у випадку виявлення невідповідних установленим вимогам медичних довідок, такі вступники до участі в конкурсі не будуть допускатися, а студенти будуть відраховуватися на будь-якому етапі навчання. Крім того, відомство особливо контролює прийом осіб, звільнених від проходження зовнішнього незалежного оцінювання у зв'язку із захворюваннями. Адже бувають випадки, коли після одержання сертифікату з низькими балами, оформлюються фальшиві довідки.
- Прикро, що студент починає свій перший крок з такої підробки, - розповідає в інтерв'ю УНІАН Іван Вакарчук. Це ж аморально. Вони всі будуть виявлені, відраховані з вузів, а справи будуть передані в правоохоронні органи. Будуть перевірятися всі вузи.
У Міносвіти запевняють, що спільно з Мінздравом ретельно будуть перевіряти кожну довідку, але вже за фактом зарахування. Тому статистику вступних фальсифікацій ми довідаємося не раніше жовтня.
На Заході пільг не існує
Болонський процес, до якого Україна вже приєдналася, не передбачає ніяких пільг при вступі. Там не існує такого поняття. Кредо єдине - рівний доступ до освіти.
- Європейська норма - це знання, - констатує Болюбаш. - Пільги можуть бути в соціальній підтримці, матеріальній допомозі.
- У західній системі таких пільг немає, - розповідає УНІАН телеведучий-міжнародник Ігор Слісаренко. - Виняток є: США. Вони багато років тому пішли на так звану “позитивну дискримінацію”, коли певна кількість місць у вузах, а також усілякі гранти на навчання надаються афроамериканцям. Критики цієї системи говорять, що вона не принесла сприятливих результатів, більше того в змаганні за знання вона тільки шкодить. Але зрозуміло, чому Штати пішли на це, вони намагалися поліпшити расову проблему після тривалої сегрегації. У Європі до певних категорій вступників може бути позитивніше ставлення в наданні грантів, коштів на навчання, але насамперед там зважають на реальні знання, якими володіє абітурієнт.
На прохання УНІАН в “Опорі” промоніторили популярні європейські університети і не знайшли в умовах прийому жодного згадування про пільги.
- У жодному університеті Західної або Східної Європи не говориться про пільги при вступі, - розповідає Інна Совсун. - Є випадки певних привілеїв. Наприклад, Варшавська політехніка дає стипендію тим, хто вступає на спеціальності, які не мають попиту. Є певна система пільг, але там дивляться не на довідку, а на сукупність факторів, низку документів у кожному окремому випадку.
У розвинених європейських країнах активно працюють приватні фонди, які дають стипендії різним категоріям студентів. Але це, знову ж, жодним чином не передбачає позаконкурсного вступу в університет.
На сторінках провідних видань Британії і Америки, де вища освіта лише платна, журналісти наполягають на активнішому залученні до вищої освіти дітей з родин “low-back ground”. Але про законодавче встановлення соціальних пільг там, звичайно, не мова йде.
А от наш північний сусід теж страждає від напливу пільговиків. Федеральна служба нагляду в сфері освіти і науки РФ наполягає на скороченні переліку категорій росіян, що мають право на пільги при вступі у вузи. Адже на сьогодні пільгами при вступі користуються 153 категорії громадян РФ. До речі, цього року Москва скаржиться і на липові довідки про інвалідність.
Ганна Ященко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
