Банкрутство фізособи - позичальника, або Як за 6000 дол. можна втратити квартиру, але не позбутися кредиту


Банкрутство фізособи - позичальника, або Як за 6000 дол. можна втратити квартиру, але не позбутися кредиту

Протягом останнього кварталу в Інтернеті стали з'являтися численні статті, у яких докладно пояснюється, як позичальники, які не в змозі здійснювати платежі за іпотечним кредитом або автокредитом, можуть позбутися зобов'язань, при цьому, не залишившись боржником перед банком. Примітно, що авторами цих статей є всього декілька осіб.

Ними запропонована така схема порятунку від кредитних зобов'язань:
1. Позичальник - фізична особа реєструється як підприємець.
2. Під час його нетривалої господарської діяльності виникає (по суті, штучно створюється) борг у потрібному розмірі (від 187,5 тис. гривень).
3. Підприємець звертається до суду із заявою про визнання його банкрутом.
4. Господарський суд накладає арешт на майно підприємця, визнає його банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру, про що повідомляє всіх кредиторів. Під час ліквідаційної процедури все майно банкрута розпродається. Борги, у тому числі перед банком, погашаються. Сума, що залишилася, визнається безнадійним боргом і списується.
5. Життя підприємця, а відповідно і колишнього позичальника, починається "із чистого аркуша", а не до кінця задоволеному банку залишається лише правильно відбити заборгованість у бухгалтерському і податковому обліку та мінімізувати податки.

Правовий аналіз цієї схеми і юридичне обґрунтування неможливості її реалізації на практиці були опубліковані раніше. Повернутися до даної теми мене спонукала масована інформаційна атака, здійснювана розробниками схеми. Лейтмотив усієї PR-кампанії з банкрутства - приходьте до нас, дорогі позичальники, - ми вас збанкрутимо і позбавимо не тільки від "зайвої" квартири, але й обтяжливого кредиту.

Останнім часом складно знайти Інтернет-ресурс фінансового профілю, на якому не була б розміщена стаття про "користь" банкрутства. Причому консультантом виступає одна й та сама особа. Примітно, що ця людина на даний момент є студентом юридичного факультету. Звідси виникає закономірне питання - або українські практикуючі юристи настільки відстали від сучасних студентів (тому що не пропонують подібні послуги), або ці самі студенти реалізували схему, "завдяки" якій десятки або сотні позичальників ризикують позбутися не тільки більше 6000 доларів США (вартість послуг студентів), але й найціннішого - часу?! Часу, протягом якого можна було б реструктуризувати кредит, перевести його в іншу валюту, або знайти ще якийсь дієвий і законний спосіб зменшення зобов'язань (у результаті переговорів з банком-кредитором і в повній відповідності із чинним законодавством України).

Автор не закликає позичальників, що опинилися в скрутному становищі, не вдаватися до послуг "фахівців з банкрутства", - це право кожної людини. Однак перш ніж віддавати $6000 людям, які не мають навіть вищої юридичної освіти, настійно раджу вивчити всі можливі ризики. Не зайвим буде звернутися до двох - трьох практикуючих (!) адвокатів, щоб визначити стратегію своїх подальших дій.

Пропоную оцінити можливі ризики, ґрунтуючись винятково на опублікованих авторами схеми відомостях.

1. Чи дозволить кваліфікація "фахівців з банкрутства" ефективно відстояти ваші інтереси в банку-кредиторові, суді та інших держорганах?

З відкритих джерел відомо, що найбільш "розкручена" на сьогоднішній день компанія, що надає послуги з банкрутства фізичних осіб, очолюється студентом-юристом. Він стверджує, що очолювана ним команда юристів "займається банкрутствами з 2002 року". "За допомогою юристів Центру від кредитів уже звільнилися більше 100 позичальників банків". Примітно, що на численні прохання надати судові рішення по даних справах (природно, без імен і прізвищ банкрутів та інших особистих даних) - він посилається на рішення по одній-єдиній справі.

Мається на увазі Постанова Господарського суду Харківської області від 23.12.2008 року в справі № Б-39/189-08, залишена без змін під час розгляду касаційної скарги ЗАТ "Альфа-банк" постановою Вищого Господарського суду України від 17.03.2009 року.

За даними цифрами і датами ховається абсолютно тривіальна справа про банкрутство. А саме - банкрутом був визнаний саме підприємець. Його банкрутство було обумовлено неможливістю обслуговування кредитів, узятих на розвиток бізнесу (купівлю комерційної нерухомості та обладнання) і в статусі СПД.

Під час Інтернет-конференції генерального директора Консультаційного центру з питань банкрутства читачі ТРИ (!) рази просили опублікувати конкретні судові рішення (або посилання на них у реєстрі судових рішень). Результат - посилання на ТЕ саме (!) рішення!

Чи не бентежить нікого така загадковість?

2. Багатьох позичальників може привернути відносна простота запропонованої схеми банкрутства. Але чи все так гладко, як стверджують "фахівці з банкрутства"?

Студент-юрист дав надію десяткам тисяч позичальників уникнути виплат за кредитом, оперуючи такими поняттями, як "друг-СПД", "знайомий арбітражний керуючий-ліквідатор", "знайомий" експерт-оцінювач. Звідси виникає питання. А чи не розсиплеться як картковий будиночок дана схема, якщо суд призначить "не того" арбітражного керуючого? Чи виграє позичальник, якщо після декількох років регулярних виплат з іпотеки його майно купить не "знайомий", а працівник банку або якась інша обізнана людина. Погодьтеся, наївно вважати, що ніхто не буде претендувати на квартиру або авто, реалізоване за 20% від ринкової вартості!

Із завидною завзятістю юриста-першокурсника, що цитує вигідні для нього норми права, і не аналізує ситуацію в цілому, "фахівець із банкрутства" учить читачів, як можна позбавити банк грошей. Нагадуючи, що згідно із законодавством вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються лише в третю чергу (ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), юрист пропонує направити їх на виплати по першій і другій черзі. Нагадаю, у першу чергу задовольняються вимоги, що виникли у зв'язку із завданням шкоди життю і здоров'ю, аліменти, а також різні соціальні платежі (на пенсійне страхування). Чи не пропонує "фахівець із банкрутства" побити когось "знайомого", а потім виплачувати йому компенсацію ("по старій дружбі" - аби тільки банку не дісталося)…

Юрист, що пропонує схему "фіктивного" банкрутства, забув згадати, що згідно п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" договір, укладений боржником із зацікавленими особами, у результаті якого кредиторам завдані або можуть бути завдані збитки, може бути визнаний господарським судом недійсним.

"Фахівець із банкрутства" під час Інтернет-конференції як би випадково "забув" розповісти про один важливий факт. Він стверджує, що "Після завершення розрахунків з кредиторами в процедурі банкрутства боржник звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів на підставі ч. 2 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак зазначена ним норма права так само передбачає, що "Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання ухвали господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження в справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або у незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України."

Таким чином, за свої (!) 6000 доларів США можна не тільки втратити квартиру, за яку вже виплачена солідна сума, але й за рішенням суду (у порядку проведення за позовом банку до позичальника) продовжувати виплачувати залишок боргу перед банком за кредитним договором, згідно з вимогами особистого характеру.

3. Позичальники у свій час брали в кредит гроші банку. Чи становить банкрутство позичальників якусь небезпеку банкам, вкладникам банків і економіці України в цілому?

Автор схеми стверджує, що "Банки - це підприємства, створені з метою заробляння прибутку для своїх власників. Більшість із них належать іноземцям, які кілька років заробляли на українцях надприбутки до 1000% на рік."

Впевнений, усі комерційні організації (у т.ч. очолюваний ним Консультаційний центр) створені для одержання прибутку. Показник 1000% на рік - спірний. Не зрозуміло, про який банк мова йде і не зазначені розрахунки. Твердження, що оскільки банки "погані", установлюють грабіжницькі процентні ставки - то й борг їм можна не повертати - просто цинічне. Як майбутній юрист може агітувати НЕ виконувати зобов'язання за договором, НЕ віддавати чуже майно (гроші банку)?

За аналогією, можна не віддавати борг, узятий у сусіда, якщо знаєш, що гроші йому дісталися не завдяки важкій праці?! І ще - якось зовсім не враховується, що банк дає в кредит не тільки що надруковані папірці, а свої гроші, своє майно! Очевидно, що неповернення кредитів приведуть до проблем з погашенням заборгованості банків перед своїми кредиторами, і вкладниками зокрема.

Генеральний директор Консультаційного центру з питання банкрутства стверджує, що неповернення грошей банку не приведе до банкрутств банків, звільнень банківських службовців і проблем з поверненнями банками депозитів вкладників. "Співвідношення суми депозитів фізичних осіб у банках, які в основному видавали кредити (УкрСиббанк, Укрсоцбанк, ВТБ, Альфа-банк і т.д.), не перевищує 15% від суми виданих цими банками кредитів."От тут і криється неправда - згідно зі статистикою НБУ ця частка перевищує 60%. Як видно, загроза для вкладників при неповерненні позичальниками боргів - дуже серйозна.

Чому ми не можемо усвідомити, що банки - посередницькі організації. Це їхня природа - взяти гроші в одного (вкладника, інвестора) і віддати іншому (позичальникові). Не віддавши 100000 грн. кредиту за автомобіль, можна бути впевненим, що в декількох десятків вкладників з'являться проблеми. Нагадаю, що саме через розрив ліквідності (вимоги вкладників значно перевищили планові надходження) виникли проблеми в банків "Надра", "Укрпромбанк", "Київ" та ін.

Ще одне твердження - "в Україні з початку кризи вже зареєстровано близько десятка нових банків" - і ще одна неправда. Для того щоб переконатися в цьому, досить подивитися статистику НБУ.

4. Як слід вчинити, щоб не стати жертвою шахраїв?

Якщо ви все-таки вирішили пройти всю зазначену вище процедуру, раджу дотримуватися декількох правил:
• слід фіксувати всі домовленості з Консультаційним центром у письмовій формі. Якщо вам будуть відмовляти в цьому проханні - значить компанії є що приховувати;
• перед підписанням договорів та інших документів перевіряйте, чи має повноваження (право підпису) представник Консультаційного центру. Для цього слід ознайомитися з дорученням, статутом підприємства і т.п.;
• уважно ознайомтеся із запропонованим договором перед підписанням. Ви повинні бути впевнені, що платите саме за результат, а не за процес. Підписуючи, приміром, договір про інформаційно-консультаційне обслуговування, будьте впевнені, що в майбутньому зможете відстояти свої права і повернути гроші за послуги, якщо не доб'єтеся визнання себе банкрутом і списання всіх (!) боргів;
• у договорі обов'язково повинна бути прописана матеріальна відповідальність Консультаційного центру за випадок, коли не вдасться визнати вас банкрутом, або банк, як і раніше, буде вимагати сплатити борг у порядкові, визначеному цивільним законодавством;
• не припиняйте регулярні виплати за кредитом. Якщо не вийде здійснити задумане, ви не тільки втратите $6000, але й повинні будете сплатити пеню та інші санкції, передбачені кредитним договором.

Ну а найкраща порада - намагайтеся докласти всі зусилля, щоб виконати зобов'язання за кредитним договором, не вдаючись до послуг якихось маловідомих фірм. Так само, як вкладники ніколи не змиряться з відмовою банків віддавати з якихось причин депозити, так і банки ніколи не вибачать борги позичальників - що б не говорили "юристи" із приводу лояльності банків до процедури банкрутства і її всесторонньої підтримки.

Впевнений, у даній ситуації кредитори і позичальники повинні шукати спільний вихід. Нацбанк уже майже півроку реалізує валюту за "пільговим" курсом, комерційні банки охоче йдуть на реструктуризацію кредитних зобов'язань (зокрема, завдяки набранню чинності Постановою Правління НБУ №328, якою регулятор визначив порядок реструктуризації проблемних кредитів).

Пошук компромісу - це і є цивілізований шлях виходу із кризи. Різні напівлегальні схеми - це шлях у нікуди. Реалізувати їх, як задумують "експерти з банкрутства", можна лише за умови змови всіх її учасників (у т.ч. суддів трьох інстанцій і банківських працівників).

Василь Єремеєв

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування