4191
Перекручування канатів
— Валюта
Фундаментально нічого не змінилися: інвестори як і раніше звертають carry-trade, ліквідність так само не надходить на кредитні ринки, однак євро в останні два тижні почав зміцнювати. Якщо з початку весни ми спостерігали зрослий попит на долари, що призвело до підвищення курсу американської валюти до $1,25 за євро, то протягом останнього часу відзначена протилежна динаміка: євро зміцнився до долара до $1,42 за євро. Чому ж валюта єврозони набирає сили?
Все дуже просто. Надлишок ліквідності з долара, сформований вливаннями ФРС США, і дефіцит з інших валют природно приводять до продажів доларів. На сьогодні доларова ліквідність найбільш активно перетікає в євро, оскільки євро посідає друге місце після долара з використання центральними банками як резервної валюти, що визначає достатню довіру до нього як до об'єкта інвестицій. Крім того, сильна інтеграція європейських та американської банківських систем породила діри ліквідності на балансах європейських банків, які потрібно закривати.
Втім, на думку експертів, попит на євро найближчим часом може зійти на нвець. Закриття дір ліквідності, номінованої у євро, за рахунок конвертації доларів має цілком природні межі, обумовлені нормативами Basel II. Справа в тому, що фінансування активів за рахунок зобов'язань, номінованих в іншій валюті, утворить відкриту валютну позицію, величина якої обмежена рівнем капіталу. Тому при закритті всіх дір у європейській банківській системі вочевидь не обійтися без уливань Європейського центрального банку. На сьогодні ЄЦБ повідомляв про додаткові плани "закачування" у фінансову систему (мова йде про програму викупу забезпечених облігацій на 60 млрд. євро), і, швидше за все, цією сумою стабілізаційні заходи ЄЦБ не вичерпаються. Цілком виправдано очікувати, що з надходженням ліквідності в євро тиск на долари значно знизиться, а додаткову підтримку долару буде робити триваюче згортання carry-trade.
У перспективі декількох місяців, на думку більшості експертів, динаміка курсу євро до долара буде в основному визначатися різницею в інтенсивності вливання ліквідності ФРС та ЄЦБ у їх фінансові системи. Очевидно, ФРС США, який, по суті є світовим центром емісії грошової бази, буде діяти інтенсивніше, ніж ЄЦБ, що грає на руку євро. Однак у середньотерміновій перспективі такі фактори, як "тверда посадка" економіки єврозони, зниження ставки ЄЦБ і зростаючі дефляційні ризики будуть надавати підтримку долару.
Як це звичайно буває, здуття одного міхура неминуче веде до появи іншого. Одержавши вливання з боку центральних банків, фінансові інститути не поспішають направляти ліквідність на кредитний ринок, очікуючи списань "токсичних" активів, а також відтоку клієнтських коштів. "Банки змушені будуть запозичити досвід у використанні довготермінових кредитів, які вони отримують від своїх центробанків, щоб розширювати довгочасні активи, а не для того, щоб підвищувати доступність ліквідності в короткочасній перспективі. Ми нагадуємо банкам про їх відповідальність продовжувати кредитування компаній і фізосіб з прийнятних ставок і ву підходящих обсягах", - був змушений заявити глава Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше. А поки отримана ліквідність акумулюється у високоліквідних активах, тобто казначейських облігаціях США. Таким чином, міхур на кредитному ринку трансформується в міхур на ринку КО. Росту цін КО сприяють дефляційні ризики, які збережуться в середньотерміновій перспективі на тлі рецесії в розвинених країнах. Однак при перших ознаках наростання інфляційних ризиків ситуація може різко змінитися. Інвестори почнуть направляти свої ліквідні активи, розпродаючи КО, на кредитні ринки, оскільки зростання інфляції означає початок відновлення, що збільшує схильність інвесторів до ризику.
Український аспект
Українці протягом останніх десяти днів також стали свідками курсових баталій. Скориставшись зміною курсу долара стосовно євро на світових ринках, Національний банк вкотре зробив девальвацію гривні. Як вважають аналітики, іншого виходу, крім як здешевляти валюту, у грошової влади в нинішній ситуації немає. Інша справа, що суперечки навколо того, якою девальвація повинна бути - плавною, як зараз, більше м'якою ("оксамитовою") або, навпаки, більш твердою - не вщухають донині. Один з головних мотивів цієї дискусії - те, який із зазначених варіантів може в найкоротший термін повернути економіку до відбудовного росту. Втім, одними лише макроекономічними доводами дискусія не обмежується.
На думку аналітика інвестиційної групи "Сократ" Михайла Сальникова, першою й найбільш фундаментальною причиною недавнього росту курсу є те, що в Україні, незважаючи на девальвацію гривні торік, продовжує спостерігатися дефіцит платіжного балансу. "Як й очікувалося, девальвація гривні істотно покращила стан рахунку поточних операцій до профіциту в $162 млн. у другому кварталі 2009 року (дефіцит $3,4 млрд. у другому кварталі 2008 року). Проте збільшення валютних ризиків й істотний економічний спад сприяли значному погіршенню рахунку операцій з капіталом і фінансовим рахунком - дефіцит цього рахунку в другому кварталі склав $2,2 млрд. проти профіциту $5,8 млрд. рік назад. Таким чином, зведений платіжний баланс не тільки не покращився, але істотно погіршився: дефіцит $2,0 млрд. у другому кварталі 2009 року проти профіциту $2,4 млрд. рік тому. Не дивно, що в подібних умовах у керівництва країни залишається два вибори: або девальвувати валюту, або компенсувати дефіцит платіжного балансу за рахунок резервів НБУ", - говорить Сальників.
Другою причиною девальвації, на думку аналітиків, залишається невиразна політика НБУ в питанні валютного регулювання. Нацбанк як і раніше досить непрозорий підходить до питанням інтервенції й курсоутворення. Третьою причиною є спекулятивні настрої на ринку. "Ринок перебуває чекаючи нової хвилі девальвації восени, і тому як корпоративні спекулянти, так і населення підвищують попит на валюту в спробі убезпечити себе від неї. На жаль, тверді заходи, до яких прибігає НБУ з регулювання валютного ринку, лише підсилюють побоювання із приводу девальвації, ще більше підстьобуючи попит на валюту, - говорить аналітик ІГ "Сократ" Михайло Сальников. – На сьогодні тенденції на валютному ринку повністю відповідають нашим очікуванням, і ми підтверджуємо прогноз на рівні 9,3 грн. за долар на кінець року. Проте цей прогноз надзвичайно залежить від подальшої політики НБУ й динаміки на глобальних сировинних ринках, що впливає на стан платіжного балансу країни".
Експерти також вважають, що девальваційний тиск на гривню почне підсилюватися в останньому літньому місяці й через те, що державний і приватний сектори повинні будуть у серпні-вересні здійснити виплати за єврооблігаціями та іншими зовнішніми боргами на загальну суму не менш $2 млрд., починаючи із платежу з суверенних єврооблігацій на суму $500 млн. на початку серпня. Про помірне ослаблення гривні говорить і та обставина, що зобов'язання НБУ перед МВФ містять положення про відмову від використання фактичної твердої прив'язки гривні до долара США й від витрати резервів на підтримку обмінного курсу. Зокрема, остання версія програми співробітництва, підписана МВФ, урядом і НБУ, містить орієнтир з валових міжнародних резервів НБУ на кінець 2009 року на рівні $29,3 млрд., і зростання з поточного показника резервів в $27,8 млрд. до цього рівня відображає позицію Фонду.
Олександр Кириченко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
