Український фондовий ринок - на шляху до кращих часів


Український фондовий ринок - на шляху до кращих часів

В українського ринку акцій, що ще кілька місяців тому перебував поблизу багаторічних мінімумів, відкрилося друге дихання.

Котирування акцій стрімко пішли вгору, продемонструвавши фактично півторакратне зростання! Так тривало до середини червня. На даний момент ситуація стабільна - котирування не ростуть і не падають. Як говорять фахівці, фондовий ринок перебуває в боковому тренді. Однак тривога в гравців не проходить, і це нормально…

Замість передмови

У ЗМІ з'явилася інформація, що дехто з корифеїв українського фондового бізнесу готовий відмовитися від управління публічними інститутами спільного інвестування через несприятливу ситуацію на ринку цінних паперів. На перший погляд, дивно, що знаючі люди приймають такі рішення в момент, коли все начебто б не так вже й погано.

Адже ще недавно ситуація здавалася гіршою: стрімка девальвація гривні (по 30% місяць до місяця), падіння обсягів промислового виробництва, наростання проблеми поганих банківських боргів. Це й не дивно - українські чиновники та експерти, переставши давати супероптимістичні прогнози (згадаємо літо минулого року, коли багато з них не хотіли вірити в очевидне та стверджували, що світова фінансово-економічна криза чомусь повинна обійти Україну стороною), кинулися в іншу крайність: пророкувати "жах без кінця". У такій ситуації ринок будь-якої країни лихоманило б не менше. Що ж рухає українським фондовим ринком, як взагалі на ньому можна заробляти? Чи є за рухами котирувань акцій якийсь сенс?

Змова втаємничених

Одна з поширених серед аналітиків думок полягає в тому, що на нашому ринку існує змова. Наприклад, рухи котирувань нерідко пояснюють домовленістю великих гравців, що розгойдують човен. Можна почути версію типу "зараз великі інвестори остаточно витрушують із торговельних майданчиків дрібних інвесторів". Є, що вірять у те, що фінансовими ринками рухають сили, що стоять за ФРС США (а то й зовсім ЦРУ), а вже про всесвітню єврейську змову і говорити нема чого - куди ж без неї-то? Люди в цілому схильні вірити, що існує могутня сила, і такі історії знаходять своїх слухачів.

Таємне важко доводити, з цієї ж причини важко довести і відсутність змови. Але якщо врахувати, що на ринку сотні гравців, які фізично не можуть домовитися, - стане ясно, що дана теорія, швидше за все, далека від істини. Проти змовників завжди є інші "круті" із грішми, з якими не домовилися (а вже якщо ці "круті" знають про "змову", то їм зовсім не важко вдало зіграти проти ринку - адже вони в курсі майбутніх його рухів).

Та й будь-яка змова, якщо вона дійсно існує, обов'язково вийшла би на світло. Віра у вищі сили характерна для людей, от тільки від неї мало пуття в ситуації з фінансовими ринками. Навіть якщо повірити в неймовірну змову, ми не зможемо дати ні пояснень коливанням, ні прогнозу, оскільки ми не входимо до складу "світового закулісся". Інші вірять, що ринок - це стихія, за якою стоять люди. І в цьому полягає головна проблема. Спробую пояснити свою думку.

Дивідендне моделювання

Оскільки акції в усьому світі занадто сильно коливаються, а люди хочуть отримувати від них прибутковість, економісти змогли винайти теорії "ефективних ринків" і "раціональних очікувань". Ідея вкрай проста: якщо ми кладемо, наприклад, в Ощадбанк 10 тис. гривень і через рік збираємося забрати 12 тис. гривень, то наша ставка прибутковості буде становити 20% річних. Трохи змінимо завдання: через рік одержимо 12 тис. гривень, якщо візьмемо і дисконтуємо цю суму за ставкою 20% (тобто поділимо на 1,2), то знайдемо сьогоднішню "справедливу вартість" такого депозиту, яка буде рівна 10 тис. гривень.

До акцій застосовується подібна математика, іменована моделями дисконтування. От тільки для цінних паперів треба спрогнозувати майбутні дивіденди і дисконтувати їх за відповідною ставкою. У результаті ми одержимо так звану "справедливу вартість". Зрозуміло, ніхто не знає майбутніх дивідендних виплат за акціями, але їх можна спробувати "раціонально" спрогнозувати, хоча б з деяким ступенем вірогідності. Звичайно, отримана цифра буде неточна, але з її допомогою можна хоча б приблизно говорити, дорога це акція чи дешева (відзначимо, що в останньому випадку її треба купувати).

Невже із червня 2008 року по березень 2009 року, коли ринок акцій "упав" більш ніж в 4 рази, люди переглянули прогнози на майбутні дивіденди в Україні в стільки ж разів? Очевидно, що ні.

Тимчасове падіння дивідендів і прибутку на рік-два-три під час економічної рецесії не так принципово для моделей дисконтування: кризи однаково закінчуються, а дивіденди відновляться до свого нормального рівня.

Економісти так і не можуть дати пояснення, чому ринки акцій так сильно коливаються. У нашому випадку наука не зможе обґрунтувати своїми моделями те, чому інвестори готові давати ціну за якусь "усереднену акцію" в 4 рази нижчу всього лише через півтора року після досягнення піка індексом ПФТС, який було зафіксовано в січні 2008 року. Усі пояснення коливань будуть лежати в сфері нераціональної, нерозумної поведінки інвесторів на ринку. А нісенітницю не можна пояснити раціонально. Якщо не можна це зробити, то чи здатні економісти взагалі пророкувати такі коливання?

Насправді фондові моделі - не така вже й утопія, і ринок цінних паперів навіть у свої найбільш непередбачувані періоди, як поганий годинник, пару раз на добу однаково може приходити до "справедливої вартості". З іншого боку, вони дозволяють зрозуміти, що на ринку занадто дорого або занадто дешево. Хоча б тому їх не слід викидати на смітник.

Дохід для безжурних

Є деякі факти, які ми знаємо про ринок акцій напевно. Папери довгостроково ростуть і випереджають багато фінансових інструментів. Той, хто тримає акції довго, одержить прибутковість. Наприклад, у США не було жодного 20-річного відрізка часу, коли б акції не обігнали прибутковості депозитів або державних облігацій.

Звичайно, минуле в жодному разі не можна автоматично екстраполювати на майбутнє "один до одного". Але хоч якось довідатися майбутнє ми можемо, у тому числі і якщо заглянемо в минуле. Тому правильно буде вивчити історію фондових ринків тих країн, де історія акцій не переривалася комуністичним експериментом.

Отож, у кожній країні, у тому числі в Німеччині, що постраждала від двох воєн і гіперінфляції на початку 1920-х, Японії або ПАР, фондовий ринок довгостроково поводився чудово, приносячи величезну реальну прибутковість. Зростання акцій, мабуть, слід пояснити загальним прогресом: якщо росте ВВП, то ростуть і компанії, що виробляють цей ВВП.

Тому якщо ви оптиміст і вірите в прогрес, то акції - гарний вибір. І навпаки: люди, які схильні бачити світ у чорному кольорі, ще з літа минулого року були "на коні". Багато їхніх пророкування збулися, акції впали, вартість металургійної продукції на міжнародних ринках знизилася в 1,75 рази, гривня обвалилася більш ніж на 70%, світова економіка в глибокій рецесії. Але чи пам'ятаєте, як чимала кількість цих песимістів узимку нинішнього року, коли індекс ПФТС знижувався до 280 пунктів, пророкували падіння ще в 2-2,5 рази? Коли акції стали підростати, вони стали говорити про "спекулятивний" характер зростання. У перекладі із професійної мови "спекулятивне" зростання - це не справжнє, не фундаментальне.

Звичайно, дивитися на життя через рожеві окуляри, щонайменше, наївно. І часом здоровий песимізм - цілком корисна штука. Але ж не завжди ж варто очікувати тільки падіння ринку?! Історія різних ринків акцій показує, що часом бути песимістом корисно, але перегинати палицю у жодному разі не варто. Той, хто постійно боїться, як мінімум недоодержує прибутковість.

Напередодні зростання?

Зростання світової економіки поки не почалося, але в планетарних масштабах воно - не за горами. Економісти, що займаються прогнозуванням, ще з осені пророкують, що дно світова економіка покаже до кінця 2009-го - початку 2010 року. Схоже, так все й буде відбуватися, і не тільки в розвинених країнах, але й в Україні. Поки це важко довести реальними даними, і очевидним зростання може стати не раніше середини 2010 року, але деякі випереджальні індикатори говорять про розворот. Опитування в промисловості, у секторі послуг або споживчі опитування, проведені в ключових світових економіках, говорять, що тренд готовий до розвороту.

Фондовий ринок, до речі, є одним з таких "випереджальних індикаторів": в історії США він показував дно приблизно за 6-9 місяців раніше, ніж економіка в цілому. Необхідні половина - три чверті року з моменту дна ринку ще не минули. Але ідея купувати акції, коли стане ясно, що економіка росте, буде не найкращою. Акції тоді будуть уже трохи дорогуваті.

У той же час не слід думати, що поїзд із акціями вже пішов. Навіть після зростання більш ніж в 1,5 рази з "мінімумів" вони поки ще досить дешеві. До максимумів, які були майже 18 місяців тому, їм потрібно вирости майже в 3 рази. Але це зростання може відбутися. І навіть скоріше, ніж можна собі уявити.

Так що недавній підйом акцій цілком може не бути спекулятивним. Краще рішення на фондовому ринку - це купити і забути. Причому забути надовго. Акції - як коньяк: чим довше тримаєш, тим краще. Але було б неправильно всіх закликати купувати їх.

Якщо ви оптиміст, якого інвестиції в акції приводять до нервових розладів, краще віднести гроші в банк на депозитний вклад (правда, тут потрібно гарненько подумати - у який саме банк нести свої "кревні"). Оптимісти перемагають при грі "надовго", тому що готові терпіти ризик тимчасового провалу акцій і не бояться купувати їх, коли іншим страшно. Є чимала ймовірність того, що оптимісти знову переможуть цього разу, і ще не раз це повториться. У всякому разі, саме за таким сценарієм розвивалися ситуації на провідних світових фондових майданчиках в останні півтора сторіччя.

Поки ж головне питання полягає в наступному,: через який проміжок часу варто очікувати перемоги тих, хто з оптимізмом дивиться на перспективи українського фондового ринку?

В'ячеслав Бутко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування