1073
Купейні вагони
Найбільш резонансною новиною липня для залізничної галузі України стала заява Сергія Тігіпка про рішення позбутися вагонобудівного бізнесу.
При цьому продавати свої активи (принаймні, деякі з них) він має намір росіянам, що, на думку низки експертів, може привести до непоправних наслідків для української залізничної галузі.
Нагадаємо: фінансово-промислова група “ТАС”, засновником і основним акціонером якої є п. Тігіпко, володіє значними пакетами акцій ВАТ “Дніпровагонмаш” (спеціалізується на проектуванні і виготовленні вантажних вагонів для магістральних залізниць; за підсумками минулого року частка підприємства в загальноукраїнському виробництві вагонів склала 12%), ВАТ “Крюковський вагонобудівний завод” (КВБЗ) і ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” (КСЛЗ).
Докладна інформація про розміри пакетів у кожному з активів не розголошується, але аналітики стверджують, що у КВБЗ групі “ТАС” належать близько 25% акцій. До речі, саме щодо своєї частки у КВБЗ Тігіпко заявив, що має намір продати її росіянам, “оскільки основним ринком збуту для Крюковського вагонобудівного заводу є саме російський”. Згідно з даними самого заводу, близько 70% продукції, що випускається ним, іде на експорт, в основному - у РФ.
Особа покупця
Хоча продавець так і не уточнив, з якими саме російськими компаніями ведуться переговори, експерти з ходу називають найбільш імовірних покупців. На думку Костянтина Степанова, керівника аналітичного департаменту інвестиційної групи “Сократ”, для низки російських компаній купівля українських вагонобудівників зараз була б дійсно дуже цікавою. “Особливо можна виділити “Трансмашхолдинг” (“ТМХ”).
Купуючи КВБЗ, компанія практично монополізує ринок пасажирських вагонів у СНД. Ми також не виключаємо, що участь у купівлі активів можуть взяти й інші великі виробники вагонів з Росії, а також окремі інвестиційні фонди для подальшого перепродажу активу”, - вважає експерт. Згодний з колегою і Руслан Патлавський, аналітик з машинобудування інвестиційної компанії Foyil Securities : “Донедавна на ринку пасажирських вагонів у СНД монополістом був Твєрськой вагонобудівний завод, що входить в “Трансмашхолдинг”.
Причому протягом тривалого часу. Таким чином, логічно було б припустити, що із усіх потенційних покупців найбільш зацікавленим виявиться саме це підприємство, що бажає поглинути конкурента в особі КВБЗ. В умовах обмеженого попиту на продукцію вагонобудівних підприємств імовірність того, що “ТМХ” буде нарощувати потужності з виробництва вантажних вагонів (тобто купувати ще й “Дніпровагонмаш”) найближчим часом, невелика.
Однак ми не виключаємо, що більш дрібні російські гравці можуть бути зацікавлені в купівлі “Дніпровагонмаша”. Сьогодні дуже складно говорити, кому із гравців вагонобудівного сегмента було б цікаво одержати контроль над КСЛЗ, проте це, швидше за все, буде компанія, що бажає створити вертикально інтегрований машинобудівний холдинг”. Єгор Самусенко, аналітик інвестиційної компанії “Конкорд Капітал”, теж не виключає прояву інтересу до вітчизняних вагонобудівників і з боку інших російських компаній (а не тільки “ТМХ”). “Може купити українські вагонобудівні активи і група “Синара”, яка займається електровозо- і тепловозобудуванням”, - констатує експерт.
Оскільки Тігіпко заявив, що постарається “продати все максимально швидко”, Інна Перепелиця, аналітик інвестиційної групи “Інвестиційний стандарт”, припускає, що багато чого буде залежати від того, хто з компаній-покупців зможе відразу розплатитися. А в такій ситуації все той же “Трансмашхолдинг” виглядає найбільш платоспроможним покупцем, впевнений Степанов, оскільки в цієї компанії (що продала недавно 25% своїх акцій іноземному виробникові Alstom, а також розраховує на фінансову підтримку такого свого акціонера, як “Російські залізниці”) досить коштів для купівлі активів, що виставляються. До того ж ціни на них зараз найбільш привабливі. За оцінками Костянтина Степанова, поточна капіталізація КВБЗ становить близько $176 млн, тоді як у липні 2008 р. досягала $500 млн. На інші активи ціни теж знизилися рази в три за останній рік.
Правда, “ТМХ” уже мав досить негативний досвід купівлі підприємств в Україні, коли в 2007 р. через свою “дочку” - Брянський машинобудівний завод - придбав 76% акцій “Луганськ-Тепловоза”, після чого ФДМ оскаржив угоду. І на початку 2008 р. Верховний Суд України ухвалив рішення щодо повернення активу в держвласність, але рішення так і не було втілено у життя, і “ТМХ” продовжує розміщувати замовлення на підприємстві, позиціонуючи себе як його акціонер.
Наслідки
Експерти консалтингового консорціуму “Менеджмент Консалтинг груп” побоюються, що, скупивши за зниженою ціною активи українських заводів, росіяни будуть зловживати можливістю контролювати більшу частину вагонного ринку СНД і України. “У цьому випадку РФ придбає серйозний важіль тиску на “Укрзалізницю”, оскільки зможе регулювати виробництво і постачання продукції. Ця ситуація виглядає особливо небезпечною, якщо врахувати, що через кілька років проблема зношування рухомого складу українських залізниць знову стане дуже актуальною”, - відзначають фахівці.
На думку Руслана Патлавського, ці побоювання цілком виправдані, оскільки із країн СНД, за великим рахунком, лише Україна і Росія мають потужності для серійного виробництва рухомого складу. “Якщо росіяни куплять КВБЗ і “Дніпровагонмаш”, це дозволить їм контролювати близько 73% усіх потужностей з виробництва залізничних вагонів у СНД (в 2008 р. вони контролювали 60% цих потужностей). Таким чином, це може збільшити вплив Росії на українському ринку вагонів, у тому числі дозволить прямо впливати на закупівлі “Укрзалізниці”, - говорить Патлавський.
Деякі фахівці вважають ці побоювання абсолютно необґрунтованими. Як відзначає Єгор Самусенко, залишаться інші українські виробники вагонів, які зможуть покрити потреби “Укрзалізниці”. Такої ж думки дотримується й Інна Перепелиця: “Українські виробники продають до 90% своїх вантажних вагонів у Росію, а “Укрзалізниця” щорічно купує менше 5% продукції внутрішнього виробництва. Крім того, “Укрзалізниця” може закуповувати вагони на інших українських заводах, їм цілком вистачить потужностей для обслуговування її замовлень”.
Ангеліна Бакалинська
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
