1961
До біса той рахунок
Приватні банки борються з державними за гроші місцевих бюджетів і держкорпорацій. На черзі - рахунки бюджетників і пенсіонерів.
З початку року обсяг коштів місцевих бюджетів і фондів соціального страхування у вітчизняних банках збільшився в 2,5 рази - до 6,2 млрд грн. Тобто практично досяг показників аналогічного періоду минулого року.
Нагадаємо: в IV кварталі 2008 р. із початком кризи місцеві органи самоврядування почали масово вилучати кошти з банків, щоб уникнути ризиків, пов'язаних з можливим банкрутством фінустанов. У першому півріччі поточного року ситуація почала змінюватися, і збільшення залишків коштів місцевих бюджетів на банківських рахунках спостерігалося майже у всіх регіонах країни. За винятком чотирьох областей: Донецької, Київської, Миколаївської і Полтавської. При цьому найбільший приріст продемонструвала столиця. За перше півріччя обсяг бюджетних коштів на банківських рахунках у Києві збільшився майже на 3,2 млрд грн. Слідом ідуть Луганська і Львівська області.
"Ми саме розміщуємо 60 млн грн., залучених для фінансування будівництва стадіону до проведення Євро-2012. Кошти освоюються не відразу, тому ми розмістили їх в Укрексімбанку на депозитну лінію під 17% річних. Ощадбанк запропонував усього 16%. Звичайно, від приватних комерційних банків можна було очікувати більш вигідних пропозицій", - розповідає Олег Іщук, директор департаменту фінансової політики Львівської міськради. Відзначимо, що протягом першого півріччя найбільший обсяг бюджетних коштів сконцентрували держбанки - Ощадбанк і Укрексімбанк. Власне, держбанки визнано беззаперечними лідерами - на них припадає 74% загального обсягу коштів місцевих бюджетів.
Витік
Лідерство держбанків цілком закономірно, адже наприкінці січня Кабмін видав постанову №52, якою зобов'язав місцеві органи влади розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитах винятково в держбанках. Крім того, місцевим органам самоврядування був виділений один місяць на переведення коштів із приватних банків у державні фінустанови. Крім цього прем'єр-міністр Юлія Тимошенко ще на початку року закликала місцеву владу не захоплюватися розміщенням коштів на депозитах.
"Нам потрібно зараз не заробляти відсотки, а нормально фінансувати витрати бюджетів", - нагадує прем'єр. Уже тоді представники місцевої влади говорили про намір саботувати рішення Кабміну. Більше того, вони і зараз сумніваються в його легітимності. "За великим рахунком, Кабмін не має ніякого відношення до грошей місцевих бюджетів. Цю постанову (№52. - Ред.) можна було б скасувати, як неконституційну", - міркує пан Іщук.
З ним погоджується Микола Скорик, голова Одеської обласної ради: "Постанова Кабміну сумнівна з погляду захисту конкуренції, рівності всіх форм власності. Тому я вважаю, що її наврядчи хтось виконує". Незважаючи на подібні настрої, практика свідчить, що більшість місцевих рад все-таки виконали приписання уряду, тому що майже всі нові депозити розміщуються в держбанках.
"Із приватних банків забрали майже всі гроші бюджету. Залишилися 14 млн грн. бюджету розвитку тільки в одному банку - "УФГ", і лише тому, що він попросив відстрочку і запропонував вищі відсотки. Раніше ми часто розміщували вільні кошти в банках "Дністер" і "Львів", а також в Альфа-Банку", - говорить Олег Іщук.
У той же час внески, за якими термін дії договору ще не минув, залишаються в приватних комбанках. "За всіма договорами, терміни дії яких минули в I кварталі 2009 р., кошти були переведені на рахунки в держбанки. Зараз у нас майже не залишилося бюджетних грошей. Природно, це вплинуло на ресурсну базу - торік мінімальні залишки становили 100 млн грн., іноді - більше, зараз ми ці гроші віддали", - ремствує Дмитро Гриджук, голова правління банку "Хрещатик".
Нагадаємо: ще рік тому ця фінустанова була одним з лідерів ринку із залучення бюджетних коштів, а тепер займає тільки 10-й рядок відповідного рейтингу.
Відзначимо, що в цій ситуації постраждав не один банк. Олександр Шипилов, заступник голови правління Мегабанку, що активно займався залученням бюджетних коштів у різних регіонах країни, також відзначає перерозподіл часток на ринку обслуговування бюджетних коштів. "Нових розміщень бюджетних депозитів немає. Кабмін видав постанову, а місцеві ради взяли "під приціл". Деякі муніципалітети забирали внески достроково, але я б не сказав, що цей процес був масовим, він тривав протягом двох-трьох місяців", - пояснює банкір.
За його словами, зазвичай, депозити, терміни повернення яких не наступили, залишаються у фінустанові, але після закінчення терміну вилучаються. "Природно, відтік грошей - це завжди хворобливий процес. Тим більше що в кожному регіоні є банк, який активно займався залученням бюджетних коштів", - відзначає пан Шипилов.
Найбільше бюджетних грошей втратили такі фінустанови, як Промінвестбанк, Кредитпромбанк, Брокбізнесбанк, Укргазбанк і банк "Хрещатик". Примітно, що поряд з держбанками приплив бюджетних коштів у першому півріччі змогли залучити і 15 приватних банків. Найбільшою мірою цей показник збільшили банки "Форум", Південкомбанк і "Райффайзен Банк Аваль".
Варто також зазначити, що значні бюджетні ресурси як і раніше перебувають у банках, де працюють уведені НБУ тимчасові адміністрації. Це, зокрема, Укрпромбанк, Укргазбанк, а також банки "Національний Стандарт", "Європейський" і "Київ". У них сконцентровано більше 600 млн грн., або більше 10% бюджетних депозитів.
Поділили по-братерському
У результаті боротьби за обслуговування коштів місцевих бюджетів Ощадбанк захопив лідерство майже у всіх областях країни, витиснувши своїх конкурентів і зайнявши 50-90% цього сегмента ринку. Так, у Вінницькій області "жертвою" Ощадбанку став Укрсоцбанк, у Волинській - Західінкомбанк, у Запорізькій - Приватбанк, у Кіровоградській - "Надра Банк", у Львівській - "Райффайзен Банк Аваль". У деяких областях Ощадбанк потіснив навіть місцевих лідерів ринку. У Чернігівській області, наприклад, ринок втратили банк "Демарк" і Полікомбанк, у Луганській - Укркомунбанк, у Полтавській - Полтава-Банк. Проте в деяких регіонах держбанки поки залишаються на других ролях. Приміром, в Одеській області в сфері розміщення вільних бюджетних коштів як і раніше лідирує Імексбанк (ринкова частка - більше 50%), у Криму - Чорноморський банк розвитку і реконструкції. До речі, Головне контрольно-ревізійне управління (ГоловКРУ) за результатами перевірки Одеської області серед порушень відзначило, що Одеська облрада так і не виконала приписань Кабміну про переведення бюджетних коштів у держбанки. Відповідно до висновку ГоловКРУ, кошти бюджету області в розмірі 21,9 млн грн. як і раніше розміщені в Імексбанку.
"Постанова Кабміну стосується тільки укладення нових договорів або тих, дія яких закінчується, а термін дії всіх наших договорів триває. Цього року ми не розміщували нових депозитів, - пояснює Микола Скорик. - Не знаю, навіщо ГоловКРУ заявило про це в пресі. В акті, складеному за підсумками перевірки облради, про це немає жодного слова. Так що в цьому випадку мова йде про політичну провокацію."
У свою чергу, Укрексімбанк збільшив свою частку завдяки залученню бюджетних коштів у Києві. За деякими оцінками, їхній обсяг за перше півріччя виріс більш ніж на 3 млрд грн. Юрій Храмов, заступник голови правління Укрексімбанку, відмовився коментувати по телефону причини настільки різкого зростання.
БІЗНЕС звернувся за роз'ясненнями в КМДА. В офіційній відповіді значилося, що, за даними Головного фінансового управління Виконавчої служби Київської міської ради, на 1 липня 2009 р. обсяг тимчасово вільних коштів місцевого бюджету на депозитних рахунках у банківських установах становив 25 млн грн. Банкіри також засумнівалися, що Укрексімбанк зміг збільшити обсяг бюджетних коштів за рахунок грошей КМДА. Дмитро Гриджук, зокрема, не впевнений, що ці кошти були отримані КМДА за кредитом, залученим наприкінці березня для погашення боргу перед АЕК "Київенерго". За словами пана Гриджука, "це не можуть бути кошти кредиту, тому що вони (КМДА. - Ред.) взяли 1,2 млрд грн., крім того, частину цих коштів відразу перерахували "Київенерго", щоб розрахуватися за газ".
Далі - більше
В уряді не обмежилися наміром перевести в держбанки тільки кошти місцевих бюджетів. Навесні поточного року Кабмін почав процес переведення у свої банки всіх коштів бюджетного походження. Це - зарплати бюджетників, соціальна допомога, кошти держпідприємств, обслуговування чеків Держказначейства.
Хоча відповідна постанова так і не була прийнята, процес переведення стартував на підставі особистого розпорядження пані Тимошенко. Після цього керівники деяких міністерств, зокрема, транспорту і зв'язку, праці та соціальної політики, з питань надзвичайних ситуацій, охорони здоров'я, почали розсилати підвідомчим бюджетним організаціям вказівки про відкриття рахунків у держбанках. Таку ініціативу Кабміну засудили у МВФ. Більше того, відповідно до останньої редакції Меморандуму, Україна зобов'язується надати рівні права приватним і державним банкам в обслуговуванні бюджетних потоків. Асоціація українських баків (АУБ) теж не залишилася пасивним спостерігачем і звернулася в Антимонопольний комітет із проханням вплинути на ситуацію. Втім, в АМКУ визнали, що не можуть втручатися в роботу Кабміну.
"Вирішення питань, порушених у зверненні АУБ, виходить за межі компетенції АМКУ", - зазначається у листі №22-29/05-5947 від 8 липня 2009 р., адресованому АУБ. При цьому відзначається, що робота над проектом постанови триває. "Цей процес, без сумніву, відбувається. Спочатку переводили місцеві бюджети, потім - державні корпорації, зокрема транспортної галузі, а також металургійні комплекси, що перебувають у держвласності. Тривають спроби перевести співробітників бюджетних установ у держбанки", - констатує Олександр Сугоняко, президент АУБ.
Примітно, що в останньому рішенні Мінфіну щодо обслуговування виплат бюджетникам немає ні слова про те, що на них можуть претендувати тільки держбанки. Анатолій Гулей, голова правління Ощадбанку, не побажав коментувати цю тему, вказавши на відсутність відповідного документа, затвердженого Кабміном. Разом з тим учасники ринку відзначають, що всі найбільш вигідні клієнти вже обслуговуються в держбанках.
"Ми кредитуємо три держпідприємства. Сказати, що в них є гроші, не можна, у них грошей ніколи і не було - одні проблеми", - відзначає пан Гриджук. У той же час у сегменті обслуговування чеків Держказначейства справи йдуть трохи ліпше. "Ми активно проводимо роботу з інкасування чеків Держказначейства, але поки яких-небудь негативних змін на ринку не відчуваємо. Навпаки, нам вдається нарощувати клієнтську базу в цьому сегменті", - констатує пан Шипилов.
Так чи інакше, але банкіри засуджують політику Кабміну, спрямовану на переведення всіх коштів бюджетного походження в держбанки, і готові вживати відповідних заходів.
"Ми - найбільший банк за кількістю організованих випусків муніципальних облігацій. До нас звертаються муніципалітети багатьох міст із проханнями організувати нові випуски, - говорить Дмитро Гриджук. - У принципі, ми б хотіли цим займатися. Уряд повинен бути зацікавлений в цьому, але в нас забрали бюджетні залишки, кошти держкорпорацій. За такого ставлення ми вже не зацікавлені співробітничати з муніципалітетами. І хто від цього виграє?"
Банкіри...
...про права
Юрій Пікуш, генеральний заступник голови правління Приватбанку:
- Я негативно ставлюся до будь-яких неринкових методів роботи. З одного боку, уряд докладає багато зусиль, щоб підтримати банківську систему, скажімо, через рекапіталізацію. З іншого боку - із системи вилучаються бюджетні кошти. Замкнуте коло. Визнаю: держава, як власник держпідприємств, має право давати рекомендації, у якому банку їм обслуговуватися. Якби наші акціонери сказали, що ми повинні літати винятково літаками певної авіакомпанії, ми були б змушені погодитися. Однак це не стосується переведення "зарплатних" проектів бюджетних організацій у держбанки. Адже, відповідно до законодавства, у людини є право вибирати спосіб отримання коштів. У той же час ми вже спостерігаємо такі прецеденти.
...про протиріччя
Владислав Кравець, член правління Промінвестбанку:
- Держава повинна бути зацікавлена в активному розвитку держкорпорацій, зокрема при використанні кредитних коштів. При цьому встановлюється заборона на обслуговування держпідприємств у недержавних банках. Будь-який банк, розглядаючи можливості фінансування того чи іншого підприємства, природно, вимагає перевести до себе на обслуговування якусь частину обігу компанії. Держпідприємства ж хочуть кредитуватися в нас, а отримані гроші переводити на рахунки двох держбанків, щоб вони там працювали. У таких умовах нормальний банк глибоко задумається, чи варто взагалі давати гроші, задовольняючись тільки процентним доходом. Нам поки вдається знаходити якісь компроміси з керівництвом держпідприємств. Але якщо процес переведення рахунків продовжиться, то держпідприємства найближчим часом почнуть відчувати дефіцит кредитних коштів.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
