2445
Селяни розкришили врожай
— Аграрний ринок
Збиральні жнива і масовий викид на ринок зерна нового врожаю розв'язали руки трейдерам: закупівельні ціни цього сезону на 20% нижчі торішніх, причому не виключено, що вони будуть падати й далі. Платити аграріям менше дозволяють і нові ДСТ, згідно з якими зерно, яке ще вчора було продовольчим, стало фуражним. Якщо врахувати, що у валюті злаки подешевшали майже в декілька разів, то можна припустити, що прийдешній маркетинговий сезон стане одним з найприбутковіших для вітчизняних трейдерів за всю новітню історію України.
Незважаючи на досить непогані кількісні і якісні показники, поточний урожай не тішить селян. Закупівельні ціни на зерно в Україні різко знизилися і на сьогоднішній день не перевищують 900-950 грн./т пшениці й 890 грн./т ячменя, що як мінімум на 20% нижче, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Аналітик компанії "Украгроконсалт" Єлизавета Малишко не виключає, що найближчим часом ціновий обвал продовжиться - вартість пшениці впаде ще на 50-70 грн./т, а ячменя - на 20-30 грн./т. Вона пояснює таку тенденцію спадом активності на світовому зерновому ринку: ціни на ячмінь за останній місяць просіли на $10-15/т (до $150/т), а на пшеницю - на $25-30/т (до $125-130/т).
Не варто забувати і про особистий інтерес трейдерів. З огляду на те, що цього року більшість господарств перебувають у досить скрутному фінансовому становищі й намагаються продати зерно якнайшвидше, оптовики мають можливість диктувати їм свої умови.
"Ситуацію погіршує і той факт, що поточного сезону на 30-40% (до 30-40 грн./т) подорожчали послуги елеваторів, так що покласти врожай на зберігання чекаючи вигіднішої цінової кон'юнктури зможуть далеко не всі фермери", - вважає директор агентства ААА Сергій Наливка. Уже зараз на перепродажі зерна трейдери мають можливість заробити до $50/т.
За прогнозами експертів, з осені ціни на світових ринках почнуть зростати на 10-15% на місяць, що дозволить експортерам, які вчасно скупили врожай, отримувати ще більший прибуток - до $100/т.
Заробітки селян знижуються також через введення нових ДСТ на зерно, які набули чинності з 1 липня поточного року. Якщо раніше клас продукції визначався залежно від процентного вмісту в ній білка, то сьогодні головним орієнтиром стала клейковина, яка, за словами пана Наливки, відповідає світовим стандартам, тому спростить експорт української пшениці. Але хлібороби в паніці - пшениця, яка ще торік класифікувалася як продовольча і відповідно оплачувалася, зараз зараховується до фуражу. Кримські аграрії вже почали загрожувати бунтами, якщо уряд не втрутиться в ситуацію і не зупинить "цінову сваволю".
Тому що в регіоні цього сезону була посуха, рівень клейковини в пшениці виявився вкрай низьким, тоді як білка там навіть більше ніж зазвичай. У підсумку практично все кримське зерно, яке селяни збиралися продати як продовольче, трейдери готові купувати лише як фураж.
Експерти розраховують, що напругу на ринку зможе хоч на якийсь час зменшити Аграрний фонд, який минулого тижня заявив про початок спотових закупівель для формування державного зернового резерву. На ці заходи з бюджету виділено близько 1 млрд грн., але поки від фермерів приймаються лише заявки.
За інформацією АФ, за сезон вони планують закупити більше 925 тис. т ячменя, близько 620 тис. т пшениці й 130 тис. т жита, причому ціни, які запропонують аграріям, будуть як мінімум на 100 грн. вище, ніж задекларовані приватними трейдерами. Приміром, установлені державою мінімальні ціни на продовольчу пшеницю становлять 1250 грн./т, на фураж - 1050 грн./т, на ячмінь - 900-980 грн./т.
На сьогоднішній день в Україні намолочено більше 2 млн т пшениці (очікується 19 млн т) і близько 4 млн т ячменя (загальний урожай - до 10 млн т). Оскільки до кінця збиральної ще далеко, селяни усе більше потребують в коштах. Але чи вистачить бюджетних коштів для всіх охочих - велике питання. Поки ж АФ приймає врожай за заставними схемами, а виходить, на руки фермери можуть отримати лише 60% обіцяної суми, яка влаштовує далеко не всіх. Крім того, як показує практика минулих років, навіть гарантовану державою частину грошей аграріям вдається отримати не відразу.
Людмила Ксенз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
