3990
Не поділили нуль
З 1 вересня Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) забороняє так звані нульові тарифи. Чиновників обурює, що оператори, пропонуючи і рекламуючи безкоштовні розмови, не інформують споживачів про приховані платежі та реальні умови. А це, на думку НКРЗ, банальний обман абонентів, які розраховують заощадити, але в підсумку однаково змушені платити.
За повідомленням в.о. голови комісії Володимира Звєрєва, заборона торкнеться практично всіх операторів України, оскільки "неправильні" хвилини є майже в кожній компанії. Найбільшими порушниками вважають операторів МТС і Life:). За приклад у НКРЗ наводять тарифний план "Вільний Life:)".
Його особливість - безкоштовні дзвінки усередині мережі, однак раз на місяць рахунок однаково необхідно поповнювати на 25 гривень. І, відповідно, витрачати ці гроші на різноманітні платні послуги мобільного зв'язку. Та ж схема і в "нульових" дзвінків МТС. Самі учасники ринку визнають, що практика нульових тарифів фактично стала головним інструментом конкурентної боротьби на телекомунікаційному ринку країни.
Без вини винні
У НКРЗ рекомендують операторам формувати ціну на мобільні хвилини винятково враховуючи собівартість послуги і з огляду на потенційний прибуток. Адже в ціні хвилини як мінімум повинна бути закладена плата за доступ до мереж інших операторів, так званий інтерконнект. А ті, хто продає послугу за нуль копійок, фактично демпінгують, тобто продають її нижче собівартості й тим самим порушують умови чесної конкуренції.
Ініціатором заборони виступила компанія "Київстар". Саме після її звернення Нацкомісія заборонила безкоштовні хвилини. В "Київстарі" пояснили, що всього лише хочуть, щоб оператори виконували вимоги Закону "Про телекомунікації". Цей правовий акт, як стверджують у компанії, не передбачає на ринку мобільного зв'язку демпінгових або дискримінаційних цін.
За словами одного з експертів ринку, саме компанія "Київстар" кровно зацікавлена в скасуванні безкоштовних хвилин у конкурентів, хоча і сама практикує нульову складову, наприклад, в одному з пакетів Djuice.
У найбільшого мобільного оператора останнім часом почався серйозний відтік абонентів, які переходять на дешевший, ніж у "Київстара", зв'язок. Це підтверджують і дані дослідження ринку мобільного зв'язку компанії IKS Consultig, відповідно до якого скорочення кількості абонентів у "Київстара" у травні 2009 року склало 121 тис. користувачів, у МТС набагато менше - 90 тис. користувачів, а в Life:) і Beeline, що теж практикує безкоштовні хвилини в пакеті "Бум!", кількість абонентів навіть додалася на 55 і 13 тисяч відповідно.
Втім, експерт робить застереження: відтік може пояснюватися тим, що "Київстар" позбувається від неактивних номерів.
Ще однією причиною появи "нульової" заборони експерти називають небажання важковагових поїздів ринку втрачати прибуток від інтерконнекта. Адже клієнти, купуючи пакети з нульовими хвилинами, основну частину розмов ведуть усередині мереж, використовуючи безкоштовний час. А от якби пільгової тарифікації не існувало, абоненти охочіше дзвонили б на телефони інших операторів, дозволяючи останнім заробляти на доступі у свої мережі.
Оператори переживуть
Максим Нєфьодов, віце-президент інвестиційно-банківського департаменту компанії Dragon Capital, стверджує: незважаючи на те, що плата за інтерконнект не дуже висока (у середньому 50 копійок - ред.), за більших обсягів дзвінків набігає значна сума.
Вихід є
Обмежені "у нулях" учасники ринку склавши руки сидіти не збираються. Вони вже заявили про незаконність рішення НКРЗ і не виключають судового позову з комісією.
"Оператори мають право самостійно встановлювати тарифи на послуги, - вважає керівник відділу зовнішніх зв'язків Life:) Надія Лубніна, - а державному регулюванню підлягають тарифи тільки на загальнодоступні послуги. Мобільний зв'язок до них не належить, а виходить, НКРЗ не повинна нав'язувати своє бачення тарифів операторам".
"Ціноутворення - компетенція винятково самих учасників ринку, - підтримує колегу директор з маркетингу компанії МТС-Україна Василь Лацанич. - Будь-які тарифи мають право на існування, якщо вони не порушують законів і затребувані споживачем".
При цьому оператори запевняють, що їх внутрімережні нульові тарифи повністю прозорі й зрозумілі абонентам, про що свідчить висока популярність таких пропозицій.
Компаніям, обвинуваченим у наднизьких цінах на дзвінки, дійсно є за що боротися: до "нулів" підключена більша частина їхніх абонентів. Правда, точних даних про кількість людей, які користуються послугами безкоштовного зв'язку, не змогли надати в жодній компанії.
"Зміни тарифних моделей абоненти завжди сприймають негативно, - розповідає Микола Оліярник, аналітик компанії IKS-Consulting, - у зв'язку із цим можливий відтік клієнтів від одних операторів до інших". Тому звиклих до таких розцінок клієнтів будуть намагатися втримувати всіма силами, вважає експерт.
Стільниковий зв'язок в Україні
Втім, покарати неслухняних НКРЗ однаково не зможе через відсутність повноважень. Хіба що якщо залучить Антимонопольний комітет (АМК), що має право покарати оператора за несумлінну конкуренцію на суму, рівну 5% річного доходу. Мова може йти про мільйони гривень. Але АМК поки відмовчується. Мовчить і Держпотребстандарт, чий штраф за рекламу, що вводить в оману, може сягати 30% від прибутку на неправильних послугах.
Та і Нацкомісія вже намагається відступатися, зрозумівши, що трохи погарячкувала з тарифними вимогами. Уже через кілька днів після оприлюднення свого рішення чиновники в коментарях почали обходити тему обмежень у тарифікації, акцентуючи увагу лише на заборону реклами нульових хвилин.
Незалежно від ступеня рішучості чиновників учасникам ринку доведеться навчитися грати за чіткими і прозорими правилами, вважає керівник експертної групи Netton.Telecom Роман Хімич. Адже зараз тією чи іншою мірою всі оператори лукавлять, не надаючи абонентам повної інформації про реальну вартість дзвінка. А коли правила стануть чіткішими, клієнти отримають можливість порівнювати реальну вартість нульового і звичайного тарифу. За прогнозами експертів, у цих умовах більший прибуток отримає той, хто зможе краще інших операторів переконати клієнтів у тому, що "дешеві дзвінки" - не рекламний виверт, а реальність. Якщо ж заборону все-таки введуть, операторам доведеться шукати нові шляхи.
"Коли держава висуває якісь дивні вимоги і вводить обмеження, це завжди підстьобує розвиток креатива, - упевнений президент компанії "Євромережа" Олександр Маліс. - У найближчому майбутньому варто очікувати появи нових ідей у залученні абонентів за допомогою більш винахідливої реклами".
Наприклад, як пропонує Микола Оліярник, ті ж нульові тарифи можна назвати "копійчаними".
Катерина Шаповал
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
