Кабміну потрібно скоротити витрати на 20 млрд
Місія МВФ виїхала, пообіцявши Україні черговий транш. Правда, кожен візит представників фонду приносить країні усе менш втішні новини. Тепер у МВФ вважають, що наш ВВП упаде на 14%, але ж ще навесні передбачалося 8%. Але Кабмін цей факт не врахував - погіршення стану економіки дозволило отримати згоду на третій транш у розмірі $3,3 млрд.
А от вимоги фонду явно не потішили уряд. По-перше, левова частка суми траншу (1,9 млрд.) повинна бути спрямована на виплату зовнішніх позик. По-друге - підвищення тарифів на газ для населення. Цей пункт уже неодноразово обговорювався МВФ, і під час минулого візиту місії український уряд запевяв контролерів, що таке підвищення можна вважати таким, що вже відбулося. Тепер фонд вимагає негайно перейти від слів до справи. І, по-третє, необхідно вирішити проблему з непомірно роздутим бюджетом.
Схоже, не дуже потішило міністрів навіть те, що МВФ відреагував на слізні благання Кабміну і дозволив, щоб дефіцит бюджету становив 6% ВВП (раніше наш максимум був 4%). Адже представники фонду зажадали збалансованості основного фінансового документа. Причому обіцянки збільшити дохідну частину на мільярди вже не влаштовують місію - МВФ хоче бачити скорочення витрат.
Щоб зрозуміти, на яку суму нам доведеться стиснутися, потрібно уявляти, що ж таке межа дефіциту 6%. Споконвічно бюджет-2009 писався, виходячи з номінального показника ВВП 1,062 трлн. грн. Тоді закладений у бюджеті дефіцит 31,1 млрд. грн. справді становив близько 3% ВВП. Зараз же експерти прогнозують, що номінальний ВВП цього року буде близько 954 млрд. грн. У всякому разі така усереднена цифра вийшла за підсумками консенсус-прогнозу Мінекономіки і низки експертних організацій. Виходить, наш граничний розмір дефіциту в 31 із гаком млрд. - це на сьогодні майже 3,3% ВВП.
Тим часом у показник дефіциту до 6% ВВП валютний фонд вимагає включити дефіцит бюджету НАК "Нафтогаз". З огляду на недавнє збільшення його статутного фонду, експерти МВФ оцінюють дефіцит бюджету НАК в 2,6% ВВП. А дефіцити безпосередньо бюджету і "Нафтогаза" сукупно складають 5,9% ВВП - саме граничний показник від МВФ.
Але вже зараз зрозуміло, що дефіцит у розмірі 31,178 млрд. - занадто занижений показник бюджету. За оперативними даними Державного казначейства, за січень-червень цього року в загальний і спеціальний фонди бюджету зібрали 90,465 млрд. грн., або трохи менше 38% річного плану за доходами. При збереженні такої динаміки виконання бюджету експерти прогнозують 60-70-мільярдний дефіцит за підсумками року. Навіть оптимісти в поточній ситуації визнають, що уряду на виконання бюджету не вистачить мінімум 20 млрд. А виходить, саме про такий несанкціонований розрив бюджету варто говорити в контексті взятих перед МВФ зобов'язань.
Якщо уряд все-таки вирішить виконувати вимоги фонду, оптимальним варіантом у поточній політичній ситуації було б збільшення дохідної частини бюджету. Але поки особливих досягнень у цьому напрямку не помітно. Ми вже півтора місяця тому говорили МВФ, що знизили дефіцит бюджету на 1% ВВП: 0,5% - за рахунок збільшення акцизів на тютюн і алкоголь, 0,25% - за рахунок збільшення ціни на газ, електроенергію і вугілля для домогосподарств і 0,25% - за рахунок вирішення питання щодо зниження фінансування Пенсійного фонду. Але в підсумку дохідна частина бюджету офіційно збільшилася лише на 283 млн. грн., і гроші відразу були розписані на регіони і програми. Збільшення надходжень у Пенсійний фонд за рахунок платників єдиного податку так і не відбулося - це рішення дотепер заперечується в різних інстанціях. Як взагалі-то ніхто не бачив і частини з 0,5% ВВП або 4,77 млрд. грн. додаткових доходів від акцизу.
Власними силами Кабмін теж не зміг зібрати додаткових коштів. І хоча, за даними Секретаріату Президента, податкові переплати в бюджет за підсумками першого півріччя склали 11,3 млрд., а суми простроченого відшкодування ПДВ за цей період виросли на 47,5%, ДПАУ насилу виконала і без того занижені планові показники. Зараз, за словами в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського, до збільшення доходів бюджету підключать митницю. Остання, мабуть, радикально ситуацію не змінить.
Це означає, що уряду все-таки доведеться знижувати видатки бюджету. У Кабміні впевнені, що найкраще проводити так званий технічний секвестр бюджету, тобто урізати видаткову частину без перегляду закону про державний бюджет. Це легко з'ясувати: просити парламент про зниження витрат, означає розписатися у своєму економічному провалі. Адже, відповідно до Бюджетного кодексу, урізати витрати через парламент можна тільки в тому випадку, якщо було виявлено недоотримання за підсумками кварталу доходів загального фонду бюджету більш ніж на 15%.
Ігор Уманський після зустрічі із представниками МВФ натякнув, що в нього вже є список на трьох сторінках, що в бюджеті можна урізати: "Це заходи капітального характеру, заходи щодо інших програм, таких, як оптимізація держзамовлення". Правда, трохи раніше в.о. міністра визнавав, що різати майже нема чого: "у загальному фонді 95% - захищені статті".
Що стосується спеціального фонду, то туди за перше півріччя зібрали трохи більше 30% річного плану - 18,5 млрд. При цьому в першому кварталі на капітальні витрати було виділено всього 0,6 млрд. грн., що становить 1,5% загальних витрат бюджету. У другому кварталі, за попередніми даними, близько 2,5%. Навіть захищені статті капітальних витрат, наприклад аварійні ремонти в ЖКГ, здебільшого відкладені на друге півріччя.
Із правової точки зору, саме таке переписування бюджетного розпису і є тим самим технічним секвестром. Усього на капітальні витрати в 2009 році заплановано близько 17 млрд. грн., і якщо ці заходи будуть фінансуватися на рівні півріччя, то під кінець року бюджет зможе заощадити солідну суму. Правда, отут "заважає" Євро-2012, тому частину капітальних витрат доведеться все-таки профінансувати. Але Кабмін однаково зможе відкласти фінансування 7-8 млрд. на останній місяць року, а згодом ці гроші так і не будуть використані.
Якщо ж говорити про держзамовлення, то його фінансування в бюджеті-2009 передбачалося за рахунок стабілізаційного фонду. Наповнити його поки не змогли і навряд чи зможуть. На цей момент у стабфонді менше 4% від запланованої суми. Решта грошей, близько півмільярда, уже пішли на фінансування поточних соціальних виплат і низки інвестиційних проектів. Так що тут Кабміну взяти буде практично нічого.
Тим часом у плані економії на витратах найбільш перспективними залишаються бюджетники і місцева влада. Метод жорсткої економії на перших випробовують ще з минулого року, і в принципі він дає свої результати. Але можливість вичавити ще щось із бюджетного ресурсу без змін у законах викликає певні сумніви - останніми місяцями бюджетним організаціям не вистачає грошей навіть на оплату телефонного зв'язку. Далі тільки латвійський шлях - зменшення зарплат на третину через парламент, що малоймовірно.
Зате місцеві бюджети, доплати яким з держбюджету теоретично не є захищеними статтями, хоча в них є заховані соціальні виплати, залишаються ймовірним джерелом економії. У квітні Кабмін зробив перший крок до зниження фінансування регіонів, коли переклав на плечі місцевих бюджетів компенсацію різниці в тарифах на газ. Ще раніше була неформальна відмова фінансувати будь-які інвестиційні витрати, не пов'язані з Євро-2012.
Наступним кроком може бути як реалізація ідеї прем'єра щодо самофінансування бюджетних організацій, що надають послуги, так і нібито висловлені колись у листі міністра фінансів думки про платні підручники в школах або про переоформлення низки медичних установ у комунальні підприємства.
Тим часом існує ще один варіант, найбільш звичний для нашого уряду - вкотре пообіцяти і не зробити. Фінансування найбільш непріоритетних статей уже перенесено на останній місяць, інші витрати можуть бути профінансовані за рахунок емісії та отриманих траншів незалежно від дефіциту бюджету. А там, можливо, МВФ і сам погодиться, що граничний розмір може бути більшим. Адже якщо фонд уже зараз згодний на дефіцит у розмірі 11% ВВП (з урахуванням рекапіталізації банків), декілька зайвих відсотків під кінець року вже не нічого не означатимуть.
Наталія Воронецька
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною