3432
Ні кроку безкоштовно
Незважаючи на те, що цього року в Криму значно зменшилася кількість відпочивальників, розцінки на відвідування практично всіх визначних пам'яток автономії підвищилися на 10-30%. Причому найчастіше подорожчання нічим не обґрунтовано: влада на місцях на свій розсуд визначає території, за перебування на яких приїжджим доводиться платити, хоча ніхто не турбується ні про їхню безпеку, ні про хоч якийсь комфорт.
Влада АРК пообіцяла виправити ситуацію, переклавши витрати на утримання парків, печер, замків та інших місць, що викликають інтерес у туристів, на плечі місцевих підприємств. Однак нововведення, спрямовані на зниження витрат допитливих курортників, будуть у найкращому разі уведені до наступного сезону. А поки екскурсоводи змушені оптимізувати маршрути.
Прибуткові тропи
З початку поточного року в Криму відпочили трохи більше 1 млн туристів, що на 17% менше, ніж за аналогічний період 2008 р. Проте лісомисливські господарства підвищили вартість входу в угіддя в середньому на 30%, і тепер на півострові практично не залишилося заповідних територій, куди ще можна зайти безкоштовно.
Сьогодні всі 300 тис. га лісових масивів автономії розподілені між різними відомствами. Одні перебувають у державному підпорядкуванні, інші належать до Республіканського комітету лісового господарства, треті курирують місцеві органи влади. І кожен хазяїн установлює свої розцінки на відвідування рекреаційних територій.
"Цього року створюється просто безглузда ситуація: за кожен крок туристи змушені платити", - обурюється перший заступник міністра курортів і туризму АРК Марина Слесарєва.
Приміром, подорожчала прогулянка урочищем Хапхал, що знаходиться на території Алуштинського держлісгоспу. Дорослі повинні будуть викласти 20 грн., діти - 15 грн., хоча раніше вхід у гідрологічний заказник коштував 12 і 6 грн. відповідно. Щоб просто піднятися на гору Демерджи, доведеться розщедритися на 10 грн., а ще 5 грн. заплатити за дитину, що майже вдвічі більше, ніж минулого літа. У Судакському державному лісгоспі повідомили, що з 1 липня подорожчало відвідування ботанічного заповідника "Новий світ" - з 15 до 18 грн.
Удвічі виросла ціна огляду визначних пам'яток Ялтинського гірничо-лісового заповідника: побачити водоспад Учан-Су, Срібну альтанку, скелі Шишко і Халча-Каяси, Нікітську ущелину можна, заплативши по 10 грн. за кожен об'єкт. Стільки ж коштують прогулянки по екологічних стежках (Боткінській, Штангеєвській, Таракташській, Кореїзській, Біюк-Ісарській), а також Чортовими сходами. Найдорожчою виявилася печера "Триглазка" - екскурсія коштуватиме 20 грн.
"Ми кілька років утримували вартість відвідування визначних пам'яток на рівні 5 грн. Тепер же, коли ціни майже на все різко підвищилися, а наше підприємство одержує з держбюджету катастрофічно мало грошей, ми змушені покривати видатки за рахунок власних коштів", - розповіла заступник директора Ялтинського гірничо-лісового заповідника Зоя Бондаренко, додавши, що для місцевого населення і дітей відвідування визначних пам'яток залишається безкоштовним.
Тим, хто вирішить помилуватися кримською природою в складі екскурсійної групи, доведеться витратити набагато більше. Приміром, відвідування Долини примар, храму-маяка, водоспаду Джур-Джур, урочища Хапхал і відпочинок на пляжі в Сонячногірському коштуватиме кожному туристові 180-200 грн., ще 150-160 грн. треба буде доплатити за дитину. Недешеве задоволення - печери півострова. Екскурсійний тур із Севастополя, що включає огляд Червоної та Мармурової печер, урочища Кизил-Кая, водоспаду Су-Уч-Хан коштує 240-250 грн. (школярам - 200 грн.).
У Міністерстві курортів і туризму АРК говорять, що такі ціни обумовлені в першу чергу слабким фінансуванням утримання визначних пам'яток: протягом декількох років з державного бюджету України ні місцевим органам влади, ні лісгоспам коштів майже не виділяють. Однак чиновники вважають, що за свої гроші відпочивальники повинні одержати хоча б мінімальний комфорт: на шляху кожного туристичного маршруту необхідно встановити інформаційні щити та урни для сміття, обладнати джерела води і пішохідні переправи через ріки і каньйони. Стоянки теж потрібно облаштувати. Там обов'язкові місця для прийому їжі, установки наметів, вогнища, контейнери для сміття і туалету. Тим більше що розміщення на нічліг також небезкоштовне.
Приміром, за привал на території Алуштинського лісового господарства за кожного дорослого доведеться заплатити 4 грн., дитину - 3 грн. "Наприклад, у Ялтинському заповіднику 12 стежок, але з них обладнані тільки чотири. За що в такому випадку повинні викладати гроші туристи? Якщо лісники беруть із них рекреаційний збір, виходить, зобов'язані забезпечити безпечний і комфортний прохід по зонах", - говорить Марина Слесарєва.
Місцева влада визнає, що поки не може зупинити повальне введення плати за відвідування відпочивальниками південноберегових парків і туристичних стежок. Чиновники і депутати проявляють чудеса винахідливості, вигадуючи, якими б ще поборами обкласти приїжджих. Приміром, в 2008 р. рішенням сесії Добровської сільради Сімферопольського району був затверджений розмір плати за рекреаційні послуги на території, що прилягає до урочища Кизил-Коба: для дорослих - 5 грн., для дітей - 3 грн. За словами пані Слесарєвої, цього року Радмін рекомендував селянам зробити безкоштовний прохід до водоспаду Су-Уч-Хан. Однак ті, погодившись, відразу вигадали альтернативне джерело заробітку.
"Депутати вирішили встановити свою туристичну стежку до водоспаду Су-Уч-Хан, і тепер там стягують плату", - говорить пані Слесарєва, додавши, що комерційною діяльністю власників шлагбаумів уже зацікавилися в Рахунковій палаті АРК.
Палаци за царською ціною
Прагне заробити на туристах і керівництво практично всіх кримських історичних визначних пам'яток, різко підвищивши вартість відвідування. Цього року "виросли в ціні" Лівадійський, Воронцовський і Алупкінський палаци - з 30 до 40 грн. з людини.
"Цифра не взята зі стелі. Ми провели розрахунки і готові надати економічне обґрунтування подорожчання, що пов'язане з підвищенням зарплати співробітникам, збільшенням вартості комунальних послуг", - заявив заступник директора Лівадійського палацу Андрій Гулій. Із завидною сталістю підвищується ціна відвідування Нікітського ботанічного саду. Якщо ще на початку літа дорослі за можливість помилуватися екзотичними рослинами платили 12 грн., а діти 6 грн., то з 1 липня вхідні квитки коштують 15 і 7,5 грн. відповідно. Подорож в обидва боки по канатній дорозі Місхор - Ай-Петрі минулого місяця подорожчало з 80 до 100 грн. для дорослих і з 20 до 50 грн. для дітей до 12 років.
"У найближчі дні буде уведена плата за відвідування Лівадійського, Массандрівського і Місхорського парків", - повідомив директор Державної адміністрації південноберегових парків Віктор Бондар. За його словами, для підтримки близько 25 га тільки території Лівадійського парку (прибирання, вивезення сміття, полив рослин, охорона та ін.) щорічно необхідно близько 10 млн грн. Однак в 2009 р. на утримання трьох парків держава виділила всього 700 тис. грн., з яких 550 тис. - це зарплата співробітникам. Тому не залишається нічого іншого, як заробляти гроші самостійно.
Втім, 16 червня адміністрація Лівадійського парку вже спробувала організувати збір плати в розмірі 10 грн. з людини і 55 грн. з автомобіля, але це нововведення протрималося всього кілька годин, викликавши обурення. Туроператори висловили побоювання, що відпочивальники не захочуть витрачатися двічі: за перебування на території парку, а потім - за огляд Лівадійського палацу.
"Кількість охочих відвідати палац може істотно скоротитися", - вважає віце-президент Кримської асоціації туристичних агентств Олег Лобов. Керівництво санаторно-курортних установ, розташованих на території парків, також не в захваті від ініціативи Віктора Бондаря. "Ми втратимо можливість вивозити сміття, доставляти продукти в місця громадського харчування", - обурюється головний лікар санаторію "Місхор" Володимир Мєшков.
Як альтернативу пан Бондар пропонує установам, розташованим на території парків, взяти на себе всі витрати з їх утримання. Приміром, у вигляді відсотків від продажу квитків у Лівадійський палац і путівок у санаторії. У принципі місцева влада не заперечує проти такої схеми.
"Парки завжди були загальнодоступними і такими залишаться, це - народне надбання. А допомагати фінансово повинні хазяї розташованих поруч підприємств", - вважає мер Ялти Сергій Брайко. Однак, за його словами, такі новації не можна вводити в розпал сезону, оскільки суб'єктам господарювання необхідно провести відповідні розрахунки і закласти додаткові витрати у свій річний бюджет.
А поки представники туристичних агентств автономії відзначають, що кількість охочих оглянути визначні пам'ятки півострова різко зменшилася. "Замовлення на екскурсії по Криму знизилися на 20% порівняно із травнем-червнем минулого року. Практично не затребувані природні маршрути, так-сяк йдуть хіба що печери. Найчастіше люди хочуть подивитися Воронцовський і Лівадійський палаци, відвідати Нікітський ботанічний сад, прокотитися на канатній дорозі", - розповіла заступник директора севастопольського турагентства "Командор" Ірина Семенова.
Зараз екскурсоводи терміново переглядають свій пакет пропозицій - відмовляються від довгих маршрутів, що включають два-три об'єкта, і пропонують відвідати приїжджим одну визначну пам'ятку. Приміром, Воронцовський палац і парк, Лівадійський палац із оглядом Ластівчиного гнізда (200-250 грн. з людини).
Новий податок
Кримська влада, здивована непомірними апетитами тих, хто намагається максимально заробити на курортному сезоні, обіцяє припинити це неподобство. На останньому засіданні парламенту АРК його голова Анатолій Гриценко доручив постійним комісіям із правових питань і рекреаційних, санаторно-курортним комплексам і туризму підготувати на вересневе засідання Верховної Ради автономії проект Положення про відвідування місць курортно-рекреаційного і туристичного призначення, передбачивши безкоштовний доступ до них приїжджих і місцевих жителів.
"Тому що годуємо шахраїв, ні копійки в бюджет не потрапляє, а авторитет Автономної Республіки Крим втрачається рік за роком", - обурився пан Гриценко.
Фінансові витрати з утримання визначних пам'яток влада півострова хоче перекласти на підприємства і організації.
"Давно назріла необхідність ввести загальний рекреаційний збір за використання туристичних об'єктів. Усі, хто експлуатує зони відпочинку, у тому числі торговці і транспортники, повинні цивілізовано перераховувати кошти на їхній розвиток", - заявила Марина Слесарєва. Правда, якщо кримському парламенту і вдасться прийняти відповідне рішення, то курортників звільнять від необхідності платити за кожен крок на півострові не раніше наступного сезону.
Довідка
У Криму налічується близько 900 печер, 15 водоспадів, 6 природних заповідників, 17 заказників і 13 пам'яток природи загальнодержавного значення, 16 заказників і 61 пам'ятка природи місцевого значення, а також 84 туристичні стоянки і 39 місць масового відпочинку.
Олена Доспєхова
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
