483
Виробництво сталі впаде на чверть
Галузь збереже орієнтацію на використання застарілих технологій і виробництво дешевих напівфабрикатів.
Прогноз зниження виплавки сталі в країні за підсумками 2009 р. на 26,6% озвучив заступник міністра промполітики Сергій Грищенко на конференції "Метал-2009: управління, виробництво, торгівля і споживання". Згідно з офіційними даними, спад в українській металургії зупинився, тому середньомісячне завантаження сталеплавильних потужностей збережеться до кінця року стабільним - у районі 60%. За підсумками першого кварталу 2009 р. завантаження метпідприємств України перевищило аналогічний показник США (43%), країн ЄС (49%) і Японії (55%).
У той же час, зараз можна констатувати лише тимчасове припинення частини неефективних потужностей (мартенів). Використовуються навіть деякі мартенівські печі, які в середині 2008 р. готувалися до виводу з експлуатації. Заступник гендиректора об'єднання "Металургпром" Віктор Лісовий пояснює ситуацію так: "В Україні співвідношення потужностей для виробництва мартенівської і конвертерної сталі, грубо кажучи, 50% на 50%, тому як тільки ми переходимо за 50%, доводиться запускати мартенівські печі".
Але зростання виробництва металопродукції супроводжується погіршенням структури збуту: суттєво знизилися відвантаження прокату на внутрішній ринок, а в експортних поставках домінують більш дешеві напівфабрикати. За підсумками п'яти місяців 2009 р. поставки сталеварів вітчизняним споживачам знизилися майже у два рази і склали 15,6% загального обсягу виробництва. Як повідомив начальник відділу маркетингу ВАТ "УГМК" Руслан Мажинський, "ємність українського ринку за цей період склала 2041 тис. т. При цьому імпорт скоротився в 3,5 рази, до 210 тис. т". Скорочення частки імпорту у внутрішньому споживанні є позитивним чинником, адже в 2008 р. він становив майже 20%.
Відновлення і розвиток внутрішнього ринку можливо лише при стимулюванні державою металоспоживаючих галузей. Народний депутат від Партії регіонів Олексій Білий вважає, що "зараз необхідно підтримувати металоспоживаючі галузі (машинобудування, будівництво та ін.)", а для цього необхідно прийняти довгострокову програму стимулювання металоспоживання у вигляді закону. Наприкінці 1980-х рр. на території України щорічно споживалося близько 20 млн. т прокату. Ці дані, на думку експертів, повинні стати орієнтиром для розвитку внутрішнього ринку споживання металопродукції.
Поки ж основні поставки вітчизняної металопродукції йдуть на експорт. При цьому частка напівфабрикатів у цьому сегменті за п'ять місяців 2009 р. збільшилася майже на 10%. Це відбулося за рахунок мінімального падіння обсягів продажів квадратної заготовки і зростання продажів круглої заготовки. Одночасно змінилася географічна структура українського експорту.
За даними центру "Держзовнішінформ", суттєво знизилися поставки в країни-споживачі плоского прокату: ЄС, Росію, Туреччину, Південну і Центральну Америку. Практично припинилися відвантаження українського прокату в США. Зате виросли поставки в країни Близького Сходу і Північної Африки, де реалізуються держпрограми з розвитку інфраструктурних проектів. Також після тривалої перерви відновилися продажі вітчизняного прокату китайським споживачам - за п'ять місяців 2009 р. було поставлено 876,4 тис. т, або 9,4% усього українського експорту.
Українським металургам під силу зберегти свої позиції на світовому ринку сталі і прокату. Але необхідно активізувати роботи із впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, завершити початі програми модернізації виробничих потужностей. Аналітики говорять, що, швидше за все, будуть спостерігатися різноспрямовані коливання в межах $20-50 за 1 т, що не приведе до появи довгострокових тенденцій зростання.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
