1920
На порозі газової камери
— Енергетика
У вересні корпорації "Нафтогаз України" необхідно погасити єврооблігації на суму 500 млн доларів. Це суттєво похитне і без того нестабільне фінансове становище компанії. У травні Рахункова палата оцінила загальну потребу НАК в коштах тільки на погашення кредитів за договорами, термін дії яких минає цього року, приблизно в 17,5 млрд гривень (2,27 млрд доларів). До осені корпорація акумулює ще мінімум 1,5-1,7 млрд доларів боргових зобов'язань. Це сума, необхідна на оплату імпортного газу для споживання протягом трьох літніх місяців.
Крім того, ніхто не скасовував закупівлю палива для накачування в підземні сховища перед опалювальним сезоном. "Нафтогаз" має намір залучити для цього близько чотирьох мільярдів доларів кредитних коштів. Цих грошей вистачить на накачування 15-18 млрд кубометрів газу (залежно від того, коли і за якою ціною його будуть накачувати). Як повідомила Юлія Тимошенко, Україна і Європейський союз розглядають можливість залучення коштів у європейських банків.
Головна проблема НАК криється в ньому самому
При цьому на початку року короткостроковий (з погашенням в 2009-му) зовнішній борг НАК становив 958 млн доларів, загальний фінансовий борг - 4,5 млрд. Частину зовнішніх боргів (зокрема, кредит банку ABN Amro на 200 млн доларів) компанія вже повернула. В 2010-2013 роках вона має виплатити іноземним кредиторам близько 900 млн доларів.
Щомісячні доходи корпорації від поставки газу споживачам складуть улітку не більше двох-двох з половиною мільярдів гривень (близько 300 млн доларів) на місяць. І це при своєчасній оплаті, на яку зараз розраховувати не доводиться. До того ж "Нафтогазу" навряд чи удасться стягнути із усіх своїх боржників. У середині червня заборгованість підприємств теплокомуненерго за газ, спожитий з 1 жовтня 2008 року, перевищувала 3,4 млрд гривень (440 млн доларів). Ще 1,15 млрд гривень (150 млн доларів) винні промпідприємства і близько мільярда гривень (130 млн доларів) - населення.
Не заробить "Нафтогаз України" і на транспортуванні російського газу в Європу. За словами прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна, "Газпром" уже оплатив транзит до початку 2010 року, перерахувавши Україні авансом 2,2 млрд доларів. Ці кошти були використані НАКом для оплати російського газу, поставленого у квітні.
Переливання грошей
Поки уряд підтримує компанію, періодично підкидаючи їй державні кошти. У травні "Нафтогаз України" позичив у держбанків близько 170 млн доларів на оплату російського газу за попередній місяць, у червні на ті ж цілі позичив в Ощадбанку 500 млн доларів. Ще два мільярди доларів для розрахунків з "Газпромом" компанія одержала через Ощадбанк і Укрексімбанк на початку року. І припиняти уливання коштів Кабінет Міністрів не має наміру. Десятого червня уряд схвалив постанову, якою передбачається збільшення статутного капіталу корпорації більш ніж у чотири рази, на 18,6 млрд, до 24,165 млрд гривень. Для цього в статутний фонд НАК держава внесе облігації внутрішньої держпозики з наступним їх викупом Національним банком. І хоча голова НБУ Володимир Стельмах на початку червня заявив, що не вважає доцільною подальшу підтримку НАК за рахунок держбанків, Юлія Тимошенко обіцяє, що буде і далі забезпечувати своєчасні розрахунки корпорації за імпортний газ.
"НАК ”Нафтогаз України” продовжить брати в держбанків кредити. Уникнути великих запозичень компанії не вдасться через необхідність накачувати газ у підземні сховища, дотаційне ціноутворення і низький рівень платіжної дисципліни", - говорить старший фінансовий аналітик інвестиційної компанії (ІК) Astrum Investment Management Сергій Фурса. Збільшення статутного фонду НАК за рахунок незабезпеченої емісії грошей таїть у собі інфляційні і девальваційні ризики - надруковані гривні рано чи пізно потраплять у держбанки і на валютний ринок. При цьому держоблігації допоможуть НАКу розрахуватися тільки з українськими фінустановами. "Борги перед іноземними кредиторами можуть бути погашені за допомогою Росії, позик європейських банків або українського уряду, тільки у вигляді живих грошей, які можна конвертувати в долари за допомогою Нацбанку", - вважає аналітик ІК Phoenix Capital Марія Майборода.
Поки одним із заходів щодо поліпшення фінансового стану держкомпанії Кабмін схвалив попереднє рішення, згідно з яким на баланс "Нафтогазу" передаються державні газорозподільні мережі (зараз орендуються обл- і міськгазами). Завдяки цьому нафтогазова монополія буде самостійно поставляти газ споживачам і збирати платежі за нього. Однак навіть радник прем'єр-міністра з енергетичних питань Олександр Гудима сумнівається, що ці плани вдасться реалізувати найближчим часом через сильний опір власників облгазів, зокрема, Дмитра Фірташа.
За словами Гудими, НАКу може допомогти впровадження розподільних рахунків для підприємств теплокомуненерго (подібно схемі, що діє на ринку електроенергії). Згідно із цією ініціативою уряду, усі платежі споживачів за теплову енергію повинні надходити на спеціальні рахунки в Ощадбанку, з яких у першу чергу будуть зніматися кошти для оплати спожитого теплокомуненерго газу. Втім відповідну постанову Кабмін прийняв ще в березні, а схема так і не почала працювати. У кожному разі, говорить Гудима, забезпечення своєчасних розрахунків за паливо поліпшить стан "Нафтогазу". "У цьому питанні Блок Юлії Тимошенко покладав великі надії на допомогу Партії регіонів, яка повинна була ”прикрутити гайки” споживачам на сході країни. Але коаліція не відбулася", - ремствує радник прем'єр-міністра.
Дешева популярність
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін вважає, що поліпшити стан "Нафтогазу" можна тільки за допомогою реформування газового ринку. У першу чергу потрібно підвищити ціни на паливо для всіх категорій споживачів.
У першому кварталі 2009-го НАК купував газ по 360 доларів за тисячу кубометрів, у другому - по 270 доларів, при цьому продаючи його в середньому по 150 доларів (враховуючи, що населення платить 402 гривні, а підприємства теплокомуненерго - 1176 гривень за тисячу кубометрів). У результаті втрати держмонополіста щомісяця становлять 200-300 млн доларів. Ініціативу підвищення цін для населення і комунальників підтримує і Віктор Ющенко. Однак Тимошенко минулого понеділка у прямому ефірі категорично заявила "Експертові", що вона зобов'язується втримувати ціну на газ для населення.
На думку директора енергетичних програм Центру "Номос" Михайла Гончара, до виборів ні Тимошенко, ні навіть Ющенко не підуть на непопулярні заходи. Не будуть вони приймати і стратегічних рішень. Гончар також звертає увагу на те, що, постійно вливаючи в компанію державні гроші, іншою рукою уряд стягує з неї податки. З початку року НАК "Нафтогаз України" уже сплатила 24 млрд гривень (3,1 млрд доларів) податків і зборів.
Треба передомовлятися
Безсумнівно, основну небезпеку для НАК становлять дискримінаційні умови співробітництва з "Газпромом", прописані в угодах від 19 січня цього року.
"Компанії “Нафтогаз“ треба перейти на закупівлі палива за потребою і почати продаж послуг на зберігання газу за європейським тарифом (не нижче 90 доларів за 1000 кубів за рік), а також підняти до європейського рівня тариф на транзит палива", - говорить гендиректор консалтингової компанії East European Gas Analysis Михайло Корчемкін. Аналітик також указує, що базова ціна україно-російських договорів установлена на основі неправильних даних про середню ціну європейських контрактів "Газпрому". Згідно з фінансовою звітністю російського газового монополіста за 2008 рік, середня ціна європейського експорту в IV кварталі 2008-го склала 471,90 доларів за тисячу кубометрів, а не вище 500 доларів, у чому "Газпром" намагався переконати громадськість. "За моїми підрахунками, середня ціна експортованого "Газпромом" у Європу палива в першому кварталі 2009 року склала близько 380 доларів за тисячу кубів. А це на 70 доларів нижче, ніж базова ціна українського контракту", - повідомив Корчемкін.
Гончар додає, що Росія може застосувати до нашої країни санкції за недоїмку законтрактованого газу. "Однак чомусь принцип ”качай або плати” застосовується тільки до України. Зараз обсяги поставок газу в Євросоюз суттєво знизилися, і якби ”Газпром” платив за кожний непрокачаний кубометр, ”Нафтогаз” почував би себе впевненіше", - пояснює експерт. На його думку, НАКу слід запропонувати європейським партнерам робити свої запаси палива і зберігати їх в українських підземних сховищах. Цим можна було б убити двох зайців: заробляти на зберіганні газу і дати можливість "Нафтогазу" купувати паливо тільки для поточних потреб, а не "на майбутнє".
Кабмін не вважає скасування січневих угод необхідним. "Відносини Юлії Тимошенко і Володимира Путіна досить гнучкі, і, я думаю, ще як мінімум півроку ніхто не буде порушувати питання про переукладання договорів", - говорить Гудима. Гнучкість демонструють і в "Газпромі". Зокрема, минулої середи глава "Газпрому" Олексій Міллер підкреслив: враховуючи економічну ситуацію в Україні, російський газовий монополіст не буде застосовувати до "Нафтогазу" штрафні санкції.
Це не означає, що українська сторона не спробує підкоригувати домовленості. Минулого вівторка делегація НАК на чолі із заступником голови правління Ігорем Діденком відправилася в Москву. У корпорації офіційно ціль візиту не оголошують. Швидше за все, сторони обговорювали можливість зменшення обсягів закупівлі газу Україною. Січневі контракти дозволяють кожній зі сторін ініціювати перегляд деяких положень.
При цьому з початку червня російська сторона повторює, що наша країна різко скоротила закупівлі палива. Як повідомив минулого вівторка заступник голови правління "Газпрому" Олександр Ананенков, НАК закуповує в п'ять-сім разів менше газу, ніж в той же період 2008-го. За його словами, це свідчить про те, що "Нафтогаз" припинив накачування в сховища. У НАКу це питання " під диктофон" не коментують, але неофіційно інформацію підтверджують.
Схоже, що про наповнення підземних сховищ більше піклується Москва, ніж Київ. У принципі, НАК може дозволити знизити накачування в червні чекаючи більш низької ціни на газ в III кварталі. Як заявив голова правління НАК Олег Дубина, в українські підземні сховища вже закачано 19 млрд кубометрів палива. На думку Олександра Гудими, мусуючи тему недоїмки газу, Росія намагається переконати європейське співтовариство в необхідності виділити Україні гроші для створення запасу. Михайло Корчемкін вважає, що інформаційна війна спрямована, скоріше, на дискредитацію нашої держави як транзитера. З цієї ж причини, запевняє він, російській стороні було б вигідне банкрутство НАК: "Мабуть, російське керівництво прагне не тільки одержати транзитні газопроводи, але й списати свої помилки на українську сторону. Збанкрутілий ”Нафтогаз” потрібний для виправдання невдач ”Газпрому” на європейських ринках". За даними Корчемкіна, "Газпром" втратив майже половину своєї частки на ринках Європи.
На думку керівника Центру енергетичних досліджень Костянтина Бородіна, переглянути угоди від 19 січня буде дуже складно, зважаючи на те, що вони дуже вигідні для "Газпрому". "У цьому контексті банкрутство ”Нафтогазу” - не найгірший вихід. Оскільки держава зараз - один з основних кредиторів НАК, із власністю компанії нічого не трапиться. У той же час, це дасть можливість укласти з ”Газпромом” нові договори ”із чистого аркуша", - говорить Бородін.
Втім, експерти погоджуються з тим, що прямо зараз банкрутувати компанію ніхто не дасть. "При всіх протиріччях, у прем'єра і президента головна мета - дожити до виборів. До цього моменту вони не будуть ні банкрутувати "Нафтогаз”, ні реформувати компанію і ринок у цілому, обходячись ситуативними заходами для підтримки її в поточному передбанкрутному стані", - вважає Михайло Гончар. Такий стан НАК може бути вигідний владі з кількох причин. По-перше, він дає можливість проводити через компанію гроші, зокрема в бюджет. По-друге, дозволяє впливати на "Газпром", підштовхуючи його до перепідписання газових угод. По-третє, щоб зробити "Нафтогаз України" сильним і платоспроможним, доведеться залатати всі діри "для викачування грошей наліво". У випадку банкрутства компанії продовжувати заробляти на ній буде неможливо.
Соломинка в оці сусіда
Слухаючи заяви глави "Газпрому" Олексія Міллера про прийдешнє банкрутство НАК "Нафтогаз України", розумієш, чому в російських університетах вивчення логіки Арістотеля заміняють твором Володимира Лобанова "Російська ймовірнісна логіка". У підручнику, судячи з анотації, "автор показує, що силогістика Аристотеля не має ніякого відношення до логіки здорового глузду, а навчання класичній логіці не тільки даремно, але і злочинно. Усі існуючі підручники логіки невігласні, безграмотні і безглузді". З поточного року ця книга рекомендована студентам усіх вищих навчальних закладів Росії для вивчення. Олексій Міллер, мабуть, опанував ймовірнісну логіку раніше за всіх.
Українська корпорація, що дійсно зазнає багато труднощів, дихає на ладан. Однак проблеми російського "Газпрому" набагато серйозніші, оскільки вони набагато масштабніші.
Двадцять шостого червня відбудуться збори акціонерів ВАТ "Газпром", на яких співвласники ознайомляться зі звітом. У ньому говориться, що буквально за всіма показниками своєї діяльності компанія поставила історичні антирекорди. Уведення Бованенковського родовища, найбільшого інвестиційного проекту ВАТ із часів розпаду СРСР, відкладено як мінімум на рік. Скорочення фінансування або перенесення термінів уведення в експлуатацію можуть торкнутися Прирозломного і Штокмановського родовищ. Капітальні витрати монополії зменшаться цього року більш ніж на 20%, при цьому основні кошти будуть витрачені не на геологорозвідку, а на будівництво газопроводу Сахалін-Владивосток.
За останніми розрахунками "Газпрому", його видобуток в 2009 році може впасти на 18% до 450 млрд кубометрів. За п'ять місяців цього року експорт концерну скоротився на 35,5%, хоча попит на газ у Європі зменшився всього на 5,4%. У цілому за підсумками року доларовий виторг "Газпрому" може знизитися вдвічі порівняно з показниками 2008 року. При цьому обсяг заборгованості російського газового монополіста не тільки не падає, але навіть зростає і досягає вже 50 млрд доларів. Зараз він має гостру потребу в підвищенні валютної ліквідності, щоб вчасно розраховуватися за своїми обов'язками і мати більш сильну позицію під час переговорів про реструктуризацію своїх боргів. Саме із цієї причини керівництво російської компанії так агресивно вимагає своєчасних розрахунків за газ від України і останнім часом від Білорусії.
Тим часом фінансова стабільність НАК "Нафтогаз України" прямо залежить від стабільності "Газпрому", а точніше, від обсягів його експорту і завантаженості вітчизняних підземних газосховищ. Чим менші обсяги прокачування і рівень завантаження, тим менше заробляє НАК. При цьому обсяг витрат на підтримку працездатності газотранспортної системи стабільний. "Нафтогаз" втратив близько третини доходів від транзиту через скорочення його обсягів. Але він втрачає ще більше через те, що "Газпром" не бажає накачувати в українські сховища "зимовий" газ для європейських споживачів за свій рахунок. Хоча з погляду здорового глузду, це в його інтересах. Адже взимку Україна паливо зі сховищ у штатному режимі не споживає - воно прямо йде на експорт, а українські споживачі використовують газ із труби. Січень 2009-го став винятком із цього споконвічно заведеного порядку, адже експорт газу в Європу був заблокований.
Допомога позиковими коштами з боку європейців зіграє на користь аристотелевій логіці. Уже є попередня домовленість про те, що європейські компанії будуть купувати влітку "зимовий" газ і накачувати його в українські підземні сховища. Якщо ця позиція восторжествує, то європейці одержать гарантії стабільних поставок газу в зимовий період, "Газпром" збільшить обсяги експорту, "Нафтогаз України" одержить додаткові доходи, а ми всі відпочинемо від телеістерик. І українська, і російська влада, ухвалюючи важливі державні рішення, повинна завжди пам'ятати: найгірше - це порожня труба.
Марія Помазан, Катерина Сиченко
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
