1266
За яких умов буде вигідно купувати держоблігації
— Фондовий ринок
Наприкінці липня Мінфін планує перший випуск держоблігацій для населення. Всупереч очікуванням прибутковість за ними пропонується досить скромна: 8% річних у гривнях. "Деньги" з'ясували, чи варто взагалі дивитися убік урядових облігацій і як убезпечити себе від можливих ризиків.
В умовах, коли доходи від приватизації примарні, міжнародної допомоги недостатньо, а витрати бюджету значно перевищують доходи, уряд вирішив попросити грошей у населення і випустити держоблігації. Мовляв, однаково люди забрали гроші з банків, так чому б ці кошти не змусити працювати на економіку.
Орієнтовно початок продажу держоблігацій планується на липень 2009 року. "На цей момент проводиться робота з підготовки до публікації бланків казначейських зобов'язань. Це масштабне завдання, враховуючи необхідність високого ступеня захисту і великі обсяги друку", - повідомили кореспондентам "Денег" у прес-службі Міністерства фінансів.
Згідно з Постановою, цінні папери будуть коштувати по 500 грн за одиницю, у них буде по чотири відривні купони із прибутковістю по 10 грн кожний. Отже, прибутковість складе 8% річних у гривнях. Уряд планує випустити кілька серій таких цінних паперів - терміном на рік, повідомили нам у Мінфіні. Розмір першої складе 200 млн. грн.
Мотиви уряду зрозумілі: реальний дефіцит бюджету, за різними оцінками, становить від 35 млрд грн до 70 млрд грн, з урахуванням коштів, які потрібно витратити на рекапіталізацію семи "проблемних" банків. І цей дефіцит потрібно закрити хоч якимось чином. Але от чи варто починати ігри з державою приватному інвесторові?
Заради чого ризикувати
Усього кілька років тому уряд уже випускав цінні папери для фізосіб. Однак тоді попитом вони не користувалися. Крім того, Мінфін порахував ідею недешевою - адже потрібно було витратити значні ресурси, насамперед, на рекламу заходу.
Якщо не враховувати невисокий рівень фінансової грамотності більшості наших співгромадян, то головним недоліком тодішньої емісії була низька прибутковість. У нинішньої витівки уряду, як ми всі бачимо, та ж проблема - прибутковість нижча від середньоринкової приблизно вдвічі і на стільки ж нижча від очікуваного рівня інфляції.
"У наших умовах найбільш привабливими були б облігації, прибутковість яких була б прив'язана до інфляції. Інфляція індексується щокварталу, і купонна виплата могла б становити показник інфляції плюс, скажімо, 1%", - мріє аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Климчук. Однак не судилося. Зате важливою перевагою таких цінних паперів є те, що виплати за ними гарантуються державою. Такі цінні папери набагато надійніші від будь-якого депозиту, запевняє керівник аналітичного департаменту ІК "Арт-Капітал" Дмитро Монаков. За його словами, ризик дефолту в національній валюті становить близько 16%, що є досить скромним показником.
У цілому ж усі опитані "Деньгами" експерти називають держоблігації одним із найнадійніших інструментів інвестування. Проблеми з погашенням державних паперів залишилися в далеких неспокійних дев'яностих. Тоді, в 1998-2000 рр., Мінфін спочатку в добровільному, а потім і в примусовому порядку змушував покупців держоблігацій - здебільшого комерційні банки - конвертувати ОВДП (облігації внутрішньої держпозики) в інші папери, з більш пізніми термінами виплат. Тоді конфлікт у трикутнику Мінфін/НБУ/комбанки вирішувався на рівні уряду з формулюванням "в ім'я державних інтересів". Дійшло було навіть до судового процесу банків проти уряду. Однак справу "зам'яли".
Коли ситуація почала стабілізуватися, проблем з виплатами, зокрема і по не занадто вдалому розміщенню в 2002 році, не було. Але що буде в поточні кризові часи, звичайно, ніхто не знає.
Однак тішить те, що умови розміщення облігацій можуть передбачати їхнє погашення шляхом зменшення податкових зобов'язань перед бюджетом власника паперу. Тобто якщо держава не зможе повернути гроші назад (а цього все-таки виключати не будемо), вона хоча б зменшить податки на суму вартості паперів.
А взагалі цілком здорову конкуренцію цим облігаціям у питанні надійності може скласти державний Ощадбанк (до 18% річних у гривнях). Він не є учасником Фонду гарантування вкладів, зате всі його депозити також гарантуються доходами Держбюджету. Крім того, облігації держави, які вже розміщені, зараз мають прибутковість близько 15,2% річних. І їх, теоретично, може придбати звичайний громадянин, звернувшись до послуг професійного брокера.
Раніше прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявляла про те, що прибутковість облігацій емісії 2009 року може скласти 24% річних. Заманливо? Але на відміну від 8% таку прибутковість можна забезпечити тільки за рахунок друкарського верстата, а виходить, за рахунок розкручування інфляції. Що в результаті не тільки не принесе доходу покупцям таких паперів, але й знецінить вкладення. І якщо спомин про радянські ОВДП уже стерся в населення з пам'яті, то таке знецінювання дуже швидке воскресить ці спогади.
Втім, рівень прибутковості дозволяє регулювати сама урядова Постанова "Про випуск казначейських зобов'язань" №362 від 14 квітня 2009 року ("Казначейські зобов'язання розміщуються за продажною вартістю, порядок визначення якої встановлює Мінфін"). Якщо Мінфін почне відразу продавати "бонди" зі значним дисконтом, то це підвищить доходи інвесторів і зробить папери значно привабливішими. Олександр Климчук, приміром, упевнений, що дисконт 20% (тобто продаж за 400 грн замість номіналу 500 грн) може довести реальну прибутковість паперів до 30% річних. У цьому випадку вони дійсно можуть стати цікавими для приватних інвесторів.
Анонімні папери
До речі, Президент своїм Указом "Про припинення дії деяких положень Постанови Кабінету Міністрів №362 від 14 квітня 2009 року" №286/2009 від 30 квітня 2009 року заборонив (саме з таким формулюванням) покупцям держоблігацій не пред'являти документи при їхній покупці. Експерти вважають, що за допомогою цього пункту - поки припиненого - Кабмін мав намір повернути в економічний обіг тіньові доходи громадян. У Мінфіні кореспондентам "Денег" також повідомили про випуск казначейських зобов'язань "на пред'явника", тобто без вказівки імені покупця.
Але справа в тому, що анонімний продаж цінних паперів суперечить вимогам міжнародної організації у боротьбі з відмиванням "брудних" грошей (FATF). І тому такі анонімні покупки навряд чи будуть можливі.
З іншого боку, саме анонімність могла б залучити інтерес до, прямо скажімо, не найдохіднішого інструменту інвестування. А от якщо білети державної скарбниці зробити іменними, то виходить, що кожний їхній покупець автоматично потрапляє в поле зору Фінмоніторингу.
"Виходить, що людина, заробивши на цих паперах якісь копійки, повинна збирати купу документів, іти в податкову. А потім пояснювати, що вона не вчинила злочин, а просто купила державні облігації", - відзначає фінансовий експерт Олександр Охріменко.
Втім, Дмитро Монаков скептично оцінює такий підхід: "Немає гарантії, що питання про походження грошей не виникне при декларуванні доходів за цими облігаціями, а не тільки при їхній покупці. Доходи однаково доведеться показувати". Хоча доходи за держоблігаціями податками не обкладаються.
Здати і забути
Аналітики, опитані "Деньгами", стверджують, що без стабільно працюючого вторинного ринку ОВДП для приватних осіб цей проект уряду ризикує закінчитися повним фіаско. Адже інвестор повинен бути впевнений, що в будь-який момент може піти в банк або в інвесткомпанію і здати ці папери.
Для цього вже була затверджена постанова про формування інституту первинних дилерів державних облігацій. Їх чиновники почнуть відбирати вже в червні. Загальна кількість дилерів не може бути більше шістнадцяти. Ці банки зобов'язані будуть виставляти щоденні котирування паперів, за якими їх у будь-який момент можна буде як купити, так і продати, не чекаючи початку термінів виплати доходів.
"Якщо процентні ставки на ринку підуть вгору в результаті інфляції або інших процесів, тоді на вторинному ринку ціна на ці сертифікати піде вниз. Якщо, навпаки, буде зворотна тенденція - інфляція знизиться, процентні ставки впадуть, - то ціна на цей інструмент піде вгору. І, можливо, він навіть буде торгуватися на вторинному ринку вище номіналу", - прогнозує перспективи ринку п. Климчук.
Словничок інвестора
Казначейські зобов'язання - облігації, які розміщуються винятково серед фізосіб і на добровільній основі. Згідно зі ст. 11 Закону "Про цінні папери і фондові біржі", погашення і виплата доходу за такими зобов'язаннями гарантується доходами Держбюджету України. Емітентом облігацій виступає Мінфін.
Дисконтні облігації - ті, що розміщуються за ціною нижчою від їх номінальної вартості. Номінал виплачується власникові паперу під час її погашення, а різниця між ним і ціною розміщення становить дохід (дисконт) за облігацією.
Дилери держоблігацій - банки, які будуть займатися їхньою купівлею і продажем.
Деякі дані про випуск казначейських зобов'язань у 2002 році
Випускний-2002
Згідно з Постановою уряду №15 від 10 січня 2002 року, було ухвалене рішення випустити казначейські зобов'язання на пред'явника на загальну суму 400 млн грн терміном обігу на 24 місяці. Було вирішено випустити вісім серій по 50 млн грн. Номінальна вартість однієї облігації - 50 грн. Прибутковість - 16% річних (вісім купонів по 2 грн на два роки). Постанова - так само, як і в 2009 році - передбачала, що Мінфін через Ощадбанк може продавати цінні папери з дисконтом, але цією можливістю він не скористався.
Однак було розміщено всього лише три серії. Прибутковість цих паперів не покривала інфляцію. Пізніше чиновники визнали: для Кабміну облігації виявилися занадто витратним заходом через витрати на рекламу, а також на комісію банкам-агентам. У підсумку більше трьох чвертей усього обсягу таких паперів опинилися в руках інституціональних інвесторів (інвестфонди, інвесткомпанії, банки, пенсійні фонди).
Отже: Як не крути, але держоблігації можуть виявитися надійнішими від депозитів у комерційних банках. І все-таки купувати їх варто тільки у випадку, якщо пропонується прибутковість, яка хоча б перевершує рівень інфляції.
За матеріалами: Деньги.ua
Поділитися новиною
