1801
Троє зі скриньки
— Валюта
В Україні офіційно стартував процес рекапіталізації вітчизняних банків. Держава вже переплатила за контроль над Укргазбанком, Родовід Банком і банком "Київ", але чи є шанси повернути вкладені кошти?
Відбулося. Минулого тижня уряд остаточно прийняв рішення виділити 9,47 млрд. грн. на поповнення капіталу трьох банків. Серед "щасливчиків" представники перших трьох груп банківських установ за класифікацією НБУ: із групи найбільших - Укргазбанк, 81,58% якого будуть належати державі в обмін на 3,1 млрд. грн., групу великих банків представляє Родовід Банк, який одержить 2,81 млрд. грн. в обмін на 99,97%. І третій представник з категорії середніх банків - "Київ " - одержить допомогу в розмірі 3,56 млрд. грн. за 99,93%.
Згідно з постановою про участь держави в капіталізації цих банків, у статутні капітали фінустанов Кабмін планує внести облігації внутрішньої державної позики з погашенням в 2017-2019 роках і прибутковістю 9,5% річних. Поки ще механізм рекапіталізації визначений не до кінця. Передбачається, що керувати цими банками призначать нових керуючих.
За деякими даними, ними можуть стати успішні в минулому, але безробітні сьогодні екс-голови правлінь банківських установ. Неясним залишається і питання, коли банки зможуть одержати реальні гроші. За словами прем'єр-міністра Юлії Тимошенко - як тільки їх працездатність буде відновлена і вони зможуть виконувати свої зобов'язання перед клієнтами. Однак експерти сумніваються, що це може відбутися в найближчі півроку.
Дорогі покупки
Придбані в банках частки коштували державі не так вже й дешево. І хоча аналітики не зважуються оцінювати сьогодні фінустанови виходячи з розмірів їх капіталів на перше квітня цього року, держава придбала Укргазбанк і Родовід Банк із мультиплікаторами 2,5 і 2,3 відповідно. Ситуація з банком "Київ" складніша. За результатами першого кварталу активи банку впали нижче його зобов'язань. Для порівняння: свого часу російський Зовнішторгбанк купив банк "Мрія" з коефіцієнтом 1,6, а австрійська Erste Groop придбала український "Престиж" з мультиплікатором 1,75.
Учасники ринку не рекомендують сьогодні використовувати співвідношення отриманих коштів з капіталами фінустанов. Адже за останні три роки українські банки від найвищих мультиплікаторів продажів скотилися до цін "з дисконтом". За словами директора аналітичного департаменту Foyil Securities Агшина Мірзазаде, сьогодні питання про переоцінку або недооцінку банків не стоїть. Мова йде тільки про порятунок цих трьох банків для того, щоб дати їм пережити кризу і задовольнити вимоги вкладників.
"Тому сума розраховувалася виходячи з потреб банків, а не їх ринкової вартості. Поточні котирування на акції Укргазбанку і Родовід Банку просто символічні. А вартість у нинішніх умовах можна розрахувати, відштовхуючись від капіталу банку за винятком очікуваних збитків і списань", - відзначає Мірзазаде. Зважаючи на все, розмір збитків і списань може досягти 30%. І якщо банку "Київ" навіть за такого песимістичного прогнозу виділених коштів буде досить, то Родовід Банку і Укргазбанку, можливо, доведеться звертатися за допомогою повторно.
Так, загальна сума зобов'язань банку "Київ" перед юридичними і фізичними особами дорівнює 3,6 млрд. грн., що фактично може бути перекрито отриманими грішми. В Укргазбанку і Родовід Банку ситуація складніша. Із загальних зобов'язань Укргазбанку перед клієнтами отримана допомога становить лише 43%, у Родовід Банку картина не набагато краща - державні кошти покривають тільки половину. Фактично виходить, що якщо за рекапіталізовані банки навіть переплачено, державних коштів може виявитися мало, не кажучи вже про ефективність їх використання. Адже, швидше за все, ці кошти підуть на погашення заборгованості перед клієнтами. З іншого боку, вважають, що ці гроші повинні стати "подушкою ліквідності" на випадок необхідності списання безнадійних кредитів. Саме другий фактор зможе відновити нормальну роботу рекапіталізованих фінустанов. Однак, судячи із заяв політиків, імовірність використання коштів на погашення депозитів все-таки вища. Таким чином, державні вливання можуть виявитися неефективними.
Тим часом аналітик компанії "Ренесанс Капітал" Анастасія Головач вважає, що в цьому випадку розглядати рекапіталізацію банків за рахунок держави як державні інвестиції, які в майбутньому повинні окупитися, некоректно. "Держава вимушено вдалася до цього заходу, щоб уникнути банкрутства банків, які мають значну частку депозитів населення. А обсяг коштів, на які було збільшено їх капітал, визначався не на основі справедливої вартості активів (яку в умовах, що склалися, визначити досить складно), а виходячи з потреби банку. У цьому випадку основним завданням було повернення довіри населення до банківської системи", - запевняє Головач.
На її думку, можна дискутувати, наскільки ці заходи можуть бути ефективними для економіки в цілому. Оскільки навіть якщо ситуація в націоналізованих банках стабілізується і вони зможуть розраховуватися зі своїми вкладниками, для того щоб вони змогли відновити кредитування економіки, ще необхідно забезпечити приплив нових депозитів у ці фінустанови. А це у випадку з окремими банками може бути завданням досить складним через репутаційні втрати.
"Тому з позиції ефективності таких державних інвестицій правомірно, на наш погляд, порушувати питання про вартість альтернативних заходів. Наприклад таких, як банкрутство проблемних банків за спрощеною процедурою, коли державні ресурси направлялися б до фонду гарантування вкладів для забезпечення швидкого відшкодування коштів вкладникам.
Однак такий варіант міг би виявитися для держави більш витратним, оскільки тільки загальний розмір депозитів трьох націоналізованих банків перевищує 15 млрд. грн., тоді як на їх рекапіталізацію сумарно було направлено 9,5 млрд. грн. З іншого боку, державна підтримка життєздатних банків могла б виявитися більш ефективним інструментом підтримки економіки в цілому", - говорить Анастасія Головач.
Що ж стосується повернення державою інвестованих коштів, то, за словами начальника управління фінансових ринків ІНГ Банку Україна Андрія Потапова, тут багато "якщо". "Якщо вдасться повернути банки до нормальної операційної діяльності, якщо фондовий ринок повернеться на докризові рівні і т.д. Це відбудеться не раніше ніж коли економіки розвинених ринків вийдуть із рецесії й інтереси західних інвесторів не повернуться в Україну знову", - впевнений Потапов.
За заявами уряду, після фінансового оздоровлення рекапіталізовані банки будуть виставлені на відкритий приватизаційний аукціон. В аукціоні зможуть взяти участь і екс-власники банківських установ. "Швидше за все, нинішні власники банків будуть мати певні преференції при продажі їх акцій надалі. Скільки будуть коштувати банки, буде залежати від ситуації на ринку, як українському так і глобальному, і від того, чи вдасться державі повернути ці банки на колишні позиції", - впевнений Мірзазаде. Якщо в банків будуть збитки, які "з'їдять" частину інвестованого капіталу, а ринкові коефіцієнти (P/Book, P/E) залишаться на таких же низьких рівнях, як зараз, повернути вкладені кошти не вдасться. Однак якщо аукціон відбудеться при стабілізації ситуації - не тільки в Україні, але й в усьому світі, - коло потенційних інвесторів може значно розширитися і нинішні інвестиції можуть окупити себе з лишком.
Далі буде
За словами старшого аналітика ІК "Трійка Діалог Україна" Євгена Гребенюка, більш цікавою може виявитися доля двох інших кредитних організацій (Надра Банку і Укрпромбанку), можливість рекапіталізації яких розглядається вже протягом декількох місяців. Основна проблема полягає в тому, що ці фінустанови більше обтяжені борговими зобов'язаннями, ніж трійця, яка одержала кошти. Так, сумарний зовнішній борг Надра Банку і Укрпромбанку становить близько $1,4 млрд. Поки іноземні кредитори не бажають іти на поступки українським фінустановам у частині реструктуризації їх боргів. Тим часом це є обов'язковою умовою для одержання банками допомоги від держави. За словами заступника голови правління НБУ Анатолія Шаповалова, обсяг коштів, необхідних для рекапіталізації цих двох банків, становить близько 14 млрд. грн. ($1,8 млрд.).
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
