1611
Кредитні пільги потрібно буде заслужити
— Кредит&Депозит
Банкам минулого тижня запропонували перейти на роботу з єдиних правил реструктуризації та конвертації валютних кредитів у гривню. 3 червня НБУ затвердив свої рекомендації, які більшість фінансистів розцінили як прямий наказ і вже почали переглядати свої пропозиції клієнтам. На думку Нацбанку, у першу чергу пільги потрібно надавати за іпотекою і кредитами, виданими під виробництво. У такої сприйнятливості банкірів є одне пояснення: за виконання нацбанківських правил їм надається низка потурань.
Іпотека в пріоритеті
Банки почали пропонувати продовження термінів виплат, перерахування кредитів і переведення валютних позик у гривню ще листопаді-грудні 2008 р., підвищений же попит на подібні пільги був зафіксований у першому кварталі поточного року. Фінустанови пропонували клієнтам різні умови перегляду діючих кредитних договорів залежно від можливостей кожного окремо взятого банку. Постановою ж Нацбанку №328, що з'явилися тиждень тому, банкірам було запропоновано привести програми реструктуризації до єдиного знаменника.
"Цей документ не випадковість. НБУ запитував у банків звітність за програмами реструктуризації станом на 1 квітня, а також з'ясовував ситуацію із простроченням. І постанова стала результатом вивчення всієї цієї інформації", - пояснила начальник департаменту керування ризиками VAB Банку Олена Домуз.
Постановою НБУ банкам рекомендується встановити пріоритети з реструктуризації кредитів. Перше місце в черзі за пільгами відвели пересічним громадянам, що гасять іпотечні позики.
"Нацбанк запропонував фінустановам реструктуризувати іпотечні кредити тільки тим позичальникам, які проживають у купленому житлі, розмір якого не перевищує 110 кв. м. Сума щомісячного платежу за кредитами, що підлягають реструктуризації, повинна бути більше 30% місячного доходу клієнта", - розповіла заступник голови правління банку "Хрещатик" Ірина Скирчук.
Урівень із іпотечними позичальниками йдуть підприємства, що займаються виробництвом продукції (кожної, без обмежень). Друге місце, згідно із критеріями центробанку, приділяється кредитам, оформленим фізособами на лікування або завершення будівництва, заборгованість за якими не перевищує 200 тис. грн., а виплати становлять більше 30% доходів позичальника. На третє місце відомство Володимира Стельмаха поставило всі інші банківські кредити.
Згідно з новим документом претендувати на реструктуризацію зможуть лише ті, хто оформив свої кредити до 1 жовтня 2008 р. Такі позики повинні класифікуватися банком не нижче класу В: вартість застави дозволяє погасити заборгованість за кредитом, а виплати за ним не перевищують 50-80% доходу позичальника. Стан обслуговування таких кредитів не може бути гірше рівня "гарний" або "слабкий": згідно з діючими нормативами, для фізосіб це позики із простроченнями в 7-30 днів, юросіб - в 7-90 днів. При цьому надавати відстрочки або перераховувати кредити дозволяється лише при наданні документів, які доводять, що клієнт не в змозі гасити заборгованість за графіком.
Нацбанк рекомендував підопічним продовжувати первинний термін дії всього договору не довше, ніж на два роки, а погашення основного боргу (тіла кредиту) - не більше, ніж на рік. Одночасно регулятор порадив не стягувати із клієнтів плату за реструктуризацію кредитів, а також штрафи, пеню і неустойки, нараховані під час ухвалення рішення щодо конвертації або перерахування позики. НБУ має намір контролювати процес реструктуризації кредитів, а тому зажадав надавати йому інформацію про дану діяльність і до 7 вересня 2009 р. повністю розрахувати витрати банків по ній.
Реструктуризація в обмін на пільги
В обмін на дотримання всіх цих умов центробанк запропонував підопічним низку пільг. "Банки, що розпочали реструктуризацію кредитів, мають можливість збільшувати збитки на 6% на місяць. Тобто їм надається можливість розтягти в часі виконання нормативів НБУ. Уважаюся, це дозволить фінустановам оптимізувати формування резервів, а тому буде для них вигідним", - відзначила Ірина Скирчук.
Також фінансистам дозволено підвищувати на один рівень категорію позичальників за переведеними у гривню або реструктуризованими кредитами, якщо обслуговування позик визначається як "гарне", а платежі по тілу позики і відсотків здійснюються не рідше разу на місяць. За підрахунками фінансистів, такий підхід дозволить їм зменшити обсяг обов'язкових резервів за кредитними операціями відразу на 10-15%.
Останнім часом банкіри активно розгорнули програми лояльності. "Зазвичай, основні умови реструктуризації заборгованості передбачали надання клієнтові кредитних канікул або переведення залишку кредиту з однієї валюти в іншу з метою мінімізації для клієнтів валютних ризиків. Крім того, наприклад, у нашому банку, крім загальноприйнятих програм реструктуризації, великою популярністю користувалася акція, що дозволяє зменшити процентну ставку за діючим кредитом за умови дострокового погашення частини поточного боргу", - повідомив начальник керування кредитних продуктів роздрібного банкінгу ВАТ АБ "Укргазбанк" Дмитро Замотаєв.
Втім, незважаючи на появу додаткових умов при наданні пільг, фінансисти позитивно оцінили новий документ Нацбанку. "Постановою №328 центробанк спробував упорядкувати процес реструктуризації кредитів - дотепер банки самостійно визначали принципи і підходи в цій сфері. Далеко не завжди пропозиції банків співпадали з бажаннями клієнтів, так що новий документ усуне всі нестиковки і розставить усі крапки над "і", - сказав виконавчий директор ФГ "Консалтинг та інвестиції" Дмитро Піддубний. "Тепер у плановій реструктуризації банки зацікавлені не менше, ніж самі клієнти", - доповнив його заступник голови правління БГ Банку Сергій Телєгін. Неофіційно фінансисти визнають, що правила перегляду діючих кредитних договорів, піднесені Нацбанком у вигляді рекомендацій, це ще й спроба приструнити банки, які в останні місяці особливо активно узялися за цей процес.
"У міру погіршення ситуації з погашенням позик банки стали як ніколи гнучкими. І продовження термінів виплат, і кредитні канікули, і конвертацію позик у гривню пропонують, навіть не вимагаючи підтвердження жалюгідного становища позичальника. Досить часто той не платив не тому, що втратив роботу, а лише посилаючись на кризу. Банкіри не часто перевіряли реальне фінансове становище клієнта і тільки згодом дізнавалися, що його матеріальний стан не змінився, - просто він хотів одержати відстрочку в погашенні, щоб не переплачувати за валютною позикою на початку року (багато чекали зміцнення курсу гривні). Тепер до таких речей будуть підходити обережніше", - завірив заступник голови одного з київських банків.
За словами фінансистів, активніше всього за відстрочками і перерахуваннями цього року зверталися пересічні українці. "Питома вага реструктуризованих позик у портфелі фізосіб банків склав близько 15%, у корпоративному кредитуванні - близько 10%. Що ж стосується юросіб, то якщо мова йшла про неплатежі контрагентів, середній термін пролонгації позик починався із трьох місяців. Коли ж продовжувалися кредити за інвестиційними програмами, він досягав півтора року", - розповів Сергій Телєгін.
Тривалість кредитних канікул у пересічних позичальників перебувала в межах трьох-шести місяців. Причому в більшості випадків з українців знімалися зобов'язання за сплатою тіла кредиту, але від них було потрібно платити відсотки. У деяких випадках банки стягували із клієнтів плату за оформлення реструктуризації: вона коливалася в межах 0,5-1% заборгованості. Крім усього іншого, при перепідписанні кредитних договорів вони обмовляли в нових угодах своє право в майбутньому піднімати процентну ставку за позикою: зазвичай, мова йшла про подорожчання кредиту на 1-2% річних, хоча в деяких випадках - відразу 3-5%.
Фінансисти роблять різні прогнози щодо збільшення обсягу реструктуризації кредитів після набуття чинності новим документом Нацбанку. "У випадку збереження існуючих тенденцій в економіці ми очікуємо, що питома вага такої заборгованості цього року виросте до 25-30% портфеля корпоративних клієнтів і до 30-35% позик, наданих фізособами", - висловився за оптимістів пан Телєгін. Згідно з песимістичними прогнозами до кінця 2009 р. обсяг реструктуризованих кредитів у потребкредитуванні збільшиться до 40-45% позик, у кредитуванні юросіб - до 35-40%.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
