597
Микола Оніщук: Проект Конституції визнаний відповідним до європейських стандартів
— Казна та Політика
Венеціанська комісія, чию думку Верховна Рада враховує при розгляді кожного проекту конституційних змін, у п'ятницю дала позитивну оцінку відповідному законопроекту президента Віктора Ющенка.
Відзначивши, що документ у цілому спрямований на стабілізацію української політичної системи, європейські експерти вирішили не звертати пильну увагу на положення, у яких закладено подальше протистояння глави держави і представників виконавчої влади. Про висновки Венеціанської комісії, а також про те, якими положеннями власного законопроекту тепер може пожертвувати пан Ющенко, міністр юстиції Микола Оніщук розповів кореспондентові Олександру Свириденкові.
- Наприкінці минулого тижня ви були присутні на засіданні Венеціанської комісії, де обговорювався проект змін до Конституції, поданий у Верховну Раду президентом Віктором Ющенком. Яку оцінку одержав цей документ?
- За весь час незалежності, по суті, уперше Венеціанська комісія позитивно висловилася щодо подібного законопроекту. Комісія визнала проект Конституції, внесений Віктором Ющенком таким, що відповідає європейським стандартам. Більше того, під час обговорення було відзначено, що це найкращий з тих проектів Конституції, які надходили на розгляд Венеціанської комісії від України.
- Назвіть кілька положень, завдяки яким члени комісії так високо оцінили цей документ.
- У проекті Віктора Ющенка усувається низка недоліків чинної Конституції, які стосуються дуалізму виконавчої влади. Комісія відзначила, що передбачена в законопроекті роль прокуратури збігається з європейською правовою доктриною. Відзначається також, що організація і основні положення судової влади, зокрема, у питанні формування Вищої ради юстиції, у яку вісім членів пропонують призначати з'їзду суддів і по чотири - президентові та верхній палаті парламенту, теж відповідає стандартам у цій сфері.
Дуже важливо і те, що Венеціанська комісія вважає позитивною пропозицію перейти до безстрокового призначення суддів без першого, так званого іспитового, призначення на п'ятирічний термін. Комісія відзначила важливий крок до зміцнення місцевого самоврядування і децентралізації організації влади в Україні.
- Але в президентському проекті змін взагалі відсутній розділ "Прокуратура".
- Ці норми зазначені в розділі "Судова влада", і вони одержали позитивну оцінку. Комісія вважає правильним те, що у функціях прокуратури не передбачений загальний нагляд, який є присутнім у чинній Конституції. У випадку набуття чинності змінами, прокуратура буде виконувати функції, пов'язані із кримінально-правовою сферою,- підтримувати державне звинувачення в суді, здійснювати контроль над слідством.
- Яку реакцію комісії викликала ідея президента відмовитися від імперативного мандату і уживання в тексті Конституції терміну "коаліція"?
- Хоча ці положення не були предметом дискусії, вони були відзначені як позитивні. Комісія вітала новий підхід до порядку і умов формування парламентською більшістю уряду.
- Як тоді оцінила комісія пропозиція дозволити депутатам поєднувати свою діяльність із роботою в уряді та пропозицію Віктора Ющенка закріпити за колишніми президентами довічне право засідати у верхній палаті парламенту?
- Тема "сумісництва" не обговорювалася, оскільки це в низці європейських юрисдикцій є прийнятним. Ці теми не аналізувалися як важливі, і це не ті положення, на які слід звертати увагу. Так, обговорюючи пропозицію про введення верхньої палати парламенту (сенат), комісія відзначила, що немає жорстких критеріїв, за якими можна було б оцінити доцільність або недоцільність поділу парламенту на дві палати. Комісія вважає, що це може бути значимим, хоча і не стверджує цього. Уведення другої палати може бути продуктивним, хоча може і дещо ускладнити законодавчий процес і загальну систему організації діяльності парламенту.
- Проте, президентський законопроект містить низку явно суперечливих положень, які говорять про спроби глави держави підсилити свої повноваження. Наприклад, там є норми, що дають йому право самостійно звільняти генпрокурора, глав СБУ, Національного бюро розслідувань та "інших органів, що здійснюють досудове слідство".
- Комісія вважає, що при подальшій роботі в Україні над проектом Конституції існує можливість додаткового аналізу всього комплексу положень, що регулюють взаємини президента і уряду, для того щоб уникнути конфлікту повноважень.
- Тобто рішення комісії не остаточне, вона може повернутися до розгляду президентського законопроекту?
- Ні. Комісія висловила свою точку зору, що документ дає відповідь на основні проблеми, які накопичилися в організації влади України.
- З ваших слів випливає, що жодне положення президентського законопроекту не викликало принципових зауважень Венеціанської комісії.
- Не зовсім так. Комісія висловила низку зауважень, як загального, так і приватного характеру. Мова йде про те, що документ передбачає прийняття будь-яких змін до Конституції на референдумі. Комісія ж не вважає це єдино правильним рішенням, вважаючи, що воно може створити певні труднощі. Наприклад, деякі зміни до Конституції не мають загального значення, що вимагає їх затвердження на референдумі. Думаю, ця позиція може бути врахована президентом.
Крім того, виходячи із уже зроблених президентом заяв, Віктор Ющенко може відмовитися від положення про довічне право екс-президентів входити в сенат. Низка інших положень, таких як право президента, скасовувати акти уряду з питань зовнішньої політики, безпеки і оборони також можна переглянути.
Можливо, слід виключити в системі призначення суддів політичні інститути і передати цю функцію Вищій раді юстиції. Експерти також вважають, що в законопроекті варто формалізувати підстави, які б забезпечували більшу стабільність для функціонування всіх гілок влади. Я маю на увазі те положення президентського законопроекту, яке передбачає право глави держави розпускати нижню палату парламенту за політичними мотивами. Комісія хотіла б, щоб у законопроекті були уточнені підстави, зокрема політичні, які можуть послужити для прийняття такого рішення.
- Напередодні засідання Венеціанської комісії в розпорядженні ЗМІ опинився текст законопроекту про внесення змін до Конституції, авторство якого приписували прем'єр-міністрові Юлії Тимошенко і лідерові Партії регіонів Віктору Януковичу. Чи обговорювався цей документ під час вашого неформального спілкування із членами комісії?
- Офіційно цей документ у комісію не надходив і, відповідно, не міг обговорюватися. Однак у неформальних бесідах деякі мої співрозмовники-члени комісії продемонстрували свою поінформованість щодо цієї конституційної ініціативи. Але виходячи із професійних і етичних міркувань, я б утримався від оприлюднення їх коментарів.
Що говорила Венеціанська комісія про пропозиції щодо вдосконалення Конституції
Європейська комісія "За демократію через право", більш відома як Венеціанська комісія, була створена в 1990 році державами-членами Ради Європи. У статуті комісії говориться, що вона складається з "незалежних експертів, які одержали міжнародну популярність завдяки досвіду роботи в демократичних інститутах або внеску в розвиток права і політичних наук".
Рішення Венеціанської комісії не є обов'язковими, але її експертні оцінки вважаються авторитетними при розробці або вдосконаленні законодавств європейських держав. Комісія кілька разів давала оцінки конституційним ініціативам, розробленим в Україні.
У 2000 році вона негативно оцінила пропозиції президента Леоніда Кучми про скасування депутатської недоторканності, введення двопалатного парламенту і право глави держави достроково припиняти повноваження народних депутатів у випадку, "якщо протягом 30 днів не сформована постійно діюча парламентська більшість". У 2003 році комісія зробила висновок, що законопроект №4180 "Про внесення змін у Конституцію України", що передбачає посилення ролі парламенту, який згодом і дав хід політреформі, "не досягає мети наближення України до європейських демократичних стандартів і вводить інші зміни Конституції, які можна вважати кроком назад".
У 2004 році Венеціанська комісія оголосила рішення №305/2004, у якому, зокрема, констатувала, що зміни до Конституції варто вносити "тільки після широкого, відкритого і вільного обговорення в суспільстві".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
