2038
По шпалах додому за звичкою
Слідом за возами раритетний транспорт в Україні поповниться електричками. Якщо влада не перегляне концепцію приміського сполучення в країні, відбудеться це в найближчий час
У детективну історію потрапило начальство вокзалу в місті Фастів (Київська обл.). Кілька днів чиновники вимушено приходили на роботу в цивільному, дотримуючись ретельної конспірації. Прокол загрожував їм… побоями з боку розлюченої юрби пасажирів - так люди реагували на рішення керівництва Південно-Західної залізної дороги (ПЗЗД) скоротити маршрути електропоїздів Київ - Казатин і Київ - Миронівка минулої зими до Фастова. Справа ледве не дійшла до блокування рейок.
Введення літнього розкладу на залізниці дозволило працівникам фастівського вокзалу зітхнути з полегшенням: з 31 травня електрички зі столиці до Фастова стикуються із приміськими поїздами на Казатин і Миронівку. Але із закінченням літа темні окуляри, непримітні пальто і володіння декількома прийомами самбо працівникам ж/д не перешкодять: керівництво залізної дороги буде скасовувати електрички і надалі. З початку року "Укрзалізниця" уже скасувала рух 9200 приміських потягів, мотивуючи такий крок їх збитковістю.
Примхи багатих
Пасажирські перевезення збиткові практично у всіх країнах світу. Але лише одиниці, і Україна серед них, дозволяють собі настільки низькі тарифи, що поїздка залізницею стає дешевшою, ніж автобусом. І це без урахування численних пільговиків, для яких проїзд взагалі нічого не коштує. "В 2008 році "Укрзалізниця" надала послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів на 374 млн грн., але лише 41% цієї суми був компенсований місцевою владою залізниці, - обурюється Олександр Іванько, начальник Головного пасажирського управління "Укрзалізниці".- Поточного року ситуація повторюється: ми вже перевезли пільгових пасажирів на 100 млн грн. У першому кварталі нам повернули лише чверть збитків, а станом на 28 травня рівень компенсації і зовсім знизився до 21,7%".
Тільки одна із шести залізниць (ПЗЗД) підвищила тарифи на проїзд в електричках - з 28 травня на 25%. Іншим, зважаючи на все, не вдалося домовитися з місцевою владою. А без їх схвалення Антимонопольний комітет блокує підвищення вартості проїзду.
Збиток від одного рейсу електропоїзда, за підсумками першого кварталу 2009 р., перевищив дохід більш ніж у дев'ять разів - 4500 грн. проти 480 грн. У докризові часи частково цей розрив перекривався за рахунок коштів від вантажоперевезень. Але їх обсяги впали, а тарифи на відповідні послуги заморожені.
Back in USSR
За проїзд 10 км по українських залізницях пасажири платять у середньому 0,7 грн. Аналогічний тариф у Білорусі становить 1,25 грн., а в Росії від 1,5 грн. (Володимир, Архангельськ) до 2,5 грн. (Москва, Санкт-Петербург). В Україні, на відміну від усіх сусідів з колишнього СРСР, вартість 1 км шляху для пасажира обернено пропорційна відстані: чим далі їдеш, тим дешевше. За допомогою вдалих стикувань приміських потягів усього за 8,5-11 грн. можна подолати відстань 200-250 км. А то й майже безкоштовно, відкупившись від ревізора квитком до найближчої станції за 3-5 грн. У Росії або Білорусі такий номер не пройде: квиток у плацкартний вагон, скажімо, потяг Москва - Санкт-Петербург або Мінськ - Гомель коштуватиме дешевше подорожі "на перекладних" електричках.
У випадку з автобусними перевезеннями ціна проїзду прямо залежить від подоланої відстані. Пасажир виграє час, адже якщо поїздка за маршрутом Київ - Коростень (Житомирська обл.) в 150 км на електропоїзді коштуватиме 9,5 грн. і триватиме 3 години 20 хвилин, той же шлях на автобусі можна подолати за 2 години, заплативши 27 грн.
Тому дирекціям залізниць відтік пасажирів на автобусний транспорт якоюсь мірою навіть вигідний, оскільки дозволяє в майбутньому обгрунтувати скасування електричок падінням попиту. Однак у довгочасній перспективі така політика загрожує скасуванням приміського залізничного сполучення. Постраждають від цього лише пасажири, про інтереси яких нібито опікується місцева влада, яка блокуює підвищення тарифів на проїзд в електричках. Тому дії "Укрзалізниці", спрямовані на скорочення маршрутів і кількості приміських поїздів, повинні стати сигналом для чиновників: соціалізму на залізниці приходить кінець.
Хотіли як краще
У Польщі та Росії ще на початку 2000-х рр. керівництво залізниць створило за участю місцевої влади транспортні компанії, які зайнялися приміськими з/д-перевезеннями. "Таким же шляхом необхідно піти й "Укрзалізниці". Але для початку слід змінити саму концепцію приміського сполучення, - вважає Дмитро Подтуркін, керівник аналітичної групи "Менеджмент консалтинг груп". - Необхідно ввести диференціацію послуг: розділити за категоріями рейсові автобуси, електропоїзди підвищеного комфорту, соціальні й міські електрички. Під кожну категорію пасажирів повинен бути виділений свій рухомий склад, а в ідеалі - кожну категорію пасажирів повинна обслуговувати окрема компанія".
За словами Олександра Іванько, "Укрзалізниця" з радістю б віддала приміські поїзди в оренду приватним компаніям, тільки поки ніхто не виявив бажання зайнятися подібним бізнесом. Єдиний в Україні проект організації міської електрички в Києві стих. Коментувати причини фіаско цього проекту відмовилися і керівництво "Укрзалізниці", і перші особи Головного управління транспорту КМДА. Як повідомило джерело, яке побажало залишитися неназваним, справа застопорилася через занадто високу ціну, яку залізничний монополіст призначив за експлуатацію своїх шляхів.
Однак створення транспортних компаній могло б реанімувати приміські залізничні перевезення в Україні. По-перше, "Укрзалізниця" скинула б із себе величезний фінансовий вантаж. Адже за підсумками минулого року 85% від усіх збитків відомства (2,89 млрд грн.) припало саме на приміські потяги. А, по-друге, такий крок дозволив би місцевій владі регулювати маршрути електричок і розробити певну сітку тарифів.
Бажаючи змусити пасажира оплатити проїзд хоча б однієї станції, на залізницях установили непомірно високі тарифи в приміських потягаї на відстані до 20 км. У Києві після подорожчання 28 травня така поїздка коштуватиме 4,24 грн. У той час як у Москві та Санкт-Петербурзі, де приміське сполучення забезпечують окремі транспортні компанії, поїздка містом на електричці за ціною порівнянна із проїздом у метро.
У нас залізниця втратила найбільш платоспроможного пасажира, який користується електричкою для поїздки містом або до найближчого приміського пункту. Але ж у цьому й полягає головна функція приміських електропотягів: швидко - без пробок - і комфортно доставити пасажира з мегаполіса в приміський пункт. От і виходить, що електрички збиткові, оскільки користуються ними або пільговики, або неплатоспроможні пасажири. Для "Укрзалізниці" приміські перевезення перетворилися у валізу без ручки, яку нести так важко, що вже не шкода і кинути.
Залізничний папуга
Отримавши в спадщину від радянських часів електропотяги, які курсують на відстані в 250-300 км, "Укрзалізниця" поступово переводить їх у категорію потягів підвищеного комфорту, які пасажири через яскраве розфарбування вагонів нарекли "папугами". Такі рухомі потяги де-факто прирівняні до потягамив далекого спрямування, і ціна за проїзд у них - відповідна. Там не діють пільги, а "зайців" ловлять провідники в кожному вагоні. Якщо раніше приміські потяги підвищеного комфорту ходили тільки на далекі відстані, то з 2005 року "Укрзалізниця" усе частіше ставить їх у години пік на найбільш популярні маршрути.
А як у них?
У Росії й Білорусі ще на початку 2000- х рр. провели реформу приміського залізничного сполучення. Російська і білоруська залізниці встановили тарифи таким чином, щоб на електричці була вигідна поїздка на відстань не більше 150 км. У Білорусі залізничники ввели жорсткий контроль над оплатою проїзду, для цього бригади кондукторів-контролерів супроводжували наряди міліції, а з 2008 року на залізниці були скасовані всі пільги.
У Росії пішли шляхом створення приміських пасажирських компаній, які ВАТ РЗД створює разом з місцевими владою того або іншого суб'єкта Федерації. Таким компаніям простіше регулювати тарифи, а владі легше компенсувати збитки з перевезення пільгових пасажирів. Паралельно для платоспроможних пасажирів, що випливають із міст-супутників у мегаполіс, були введені експрес-електрички "Супутник" платформи, що проходять без зупинок там, де зазвичай заходить багато пільговиків і безбілетників.
Олександр Власенко
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
