10810
Кидок
— Кредит&Депозит
Рівно десять хвилин знадобилося депутатам, щоб прийняти Закон №3459-1 "Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи". У підсумку банкіри одержали мораторій на вилучення заставного майна, а позичальники - можливість не виплачувати іпотечні кредити. Очевидно, народні обранці вирішили покарати тих фінансистів, яким удалося за останні кілька років суттєво наростити іпотечні портфелі. Однак, на думку самих учасників ринку, цей закон не тільки не вирішує проблему боргів, але й буде сприяти появі нових проблем. Останнє слово за президентом. Його підпис і вирішить, кого рятувати: банки чи населення.
Тук-Тук
"Під час гри в доганялки сучасні діти на фразу: "А я в будиночку!" відповідають: "А я іпотека!" - і виганяють нахабу з будиночка стусаном". Це один із численних анекдотів, що демонструють ситуацію на ринку вітчизняної іпотеки. Щоб запобігти аналогічній ситуації в реальності, 21 травня цього року 237 народних депутатів проголосували за соціальний захист тих громадян, які постійно проживають у кредитних квартирах. Зміст закону полягає в тому, що на час фінансової кризи банки не мають права відчужувати в таких громадян житло у випадку, якщо вони не виплачують щомісячні внески по кредиту. При цьому момент закінчення кризи за незрозумілими критеріями в підсумку буде визначати сама Верховна Рада. Ініціаторами законопроекту виступили три народні депутати: б'ютівець Анатолій Семинога, комуніст Володимир Даниленко і литвинівець Микола Шершун. Автори аргументують потребу в цьому законі необхідністю запобігання соціальної напруги і непередбачених наслідків у період фінансової кризи. "Прийняття цього законопроекту приведе до посилення соціального захисту громадян України і забезпечення конституційного права громадян на житло", - говориться в пояснювальній записці.
Стурбованість кредитними проблемами населення почала проявлятися в стінах Верховної Ради ще восени минулого року, після того як у банках почалося вилучення депозитів і виникли проблеми з погашенням кредитів. У комплекс антикризових заходів тоді була включена заборона на підвищення процентних ставок за кредитами, а також ініціативи щодо введення мораторію на відчуження банками нерухомості, що перебуває в заставі за кредитами. У підсумку законопроект був прийнятий в першому читанні 23 грудня минулого року 231 депутатським голосом. А рівно через п'ять місяців після деяких дискусій документ таки був прийнятий у цілому. За винятком одного депутата, три фракції (БЮТ, КПУ і Блок Литвина) проголосували "за" у повному складі. "Винятком" став власник одного з найбільших банків країни та однойменної групи "Фінанси та Кредит" Костянтин Жеваго. Напевно, йому як банкірові цей законопроект "виявився не до душі".
Усі проти
Буквально наступного дня на ще не підписаний президентом закон обрушився весь гнів вітчизняних фінансистів. Протестували всі: і представники банків з високою часткою іпотеки в кредитних портфелях, і ті, хто ще не встиг отримати такі. На підтримку своїх підопічних виступили Національний банк України, Асоціація українських банків (АУБ), Український кредитно-банківський союз (УКБС), Українська національна іпотечна асоціація, Асоціація учасників колекторського бізнесу України. Своє невдоволення не висловили тільки ледачі.
"В усьому світі прийнято діяти інакше: захищати кредитора, захищати того, хто дає гроші", - відзначив перший заступник глави НБУ Анатолій Шаповалов, повідомивши при цьому, що регулятор має намір рекомендувати президентові Віктору Ющенкові ветувати прийнятий закон. "У випадку його підписання президентом можуть масово не виконуватися зобов'язання боржників перед банками, що негативно вплине на стан ліквідності та капіталізації банків", - аргументують представники УКБС. У Союзі підкреслюють, що цей закон не захистить інтереси позичальників, які не в змозі обслуговувати свої іпотечні кредити, але при цьому радикально збільшить кількість тих, хто припинить платити за своїми обов'язками, посилаючись на норми прийнятого документа. В АУБ підкреслюють, що набуття цим законом чинності для банків буде означати те, що весь портфель іпотечних кредитів стане незабезпеченим, що зажадає додаткового формування резервів у розмірі наданих кредитів. А це понад 100 млрд. грн. Власний капітал банків станом на 1 квітня 2009 року становив 124,5 млрд. грн. Додаткове формування резервів призведе не просто до збитків окремих фінустанов, але й фактично буде означати повну декапіталізацію банківської системи, говориться в повідомленні АУБ.
25 травня народний депутат України, перший заступник глави Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності, а також глава ради АУБ Станіслав Аржевітін вніс проект постанови про скасування рішення ВРУ про прийняття в цілому Закону "Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи". У своїй пояснювальній записці головний банківський лобіст у стінах Верховної Ради відзначає, що прийняття закону в цій редакції може призвести до повної дестабілізації роботи банків, до їх штучного банкрутства і, відповідно, до істотного погіршення становища інших клієнтів, оскільки мораторій на вилучення житла може спровокувати неповернення кредитів, що у свою чергу призведе до дискримінації вкладників і сумлінних позичальників фінустанов.
Більше популізму
Експерти впевнені, що прийнятий закон має винятково популістський характер. Адже більшість політиків сьогодні не займаються вирішенням реальних економічних проблем, а починають готувати передвиборні програми, голосним акцентом яких, як правило, є соціальний захист і допомога незаможним. "Закон має на меті розіграти політичну карту. Сам зміст цього документу суперечить економічному механізму країни і тільки вносить плутанину в розуми позичальників", - обурюється радник голови правління Укргазбанку Олександр Охріменко. "Безумовно, набуття чинності законопроектом у викладеній редакції може вплинути на переваги електорату на майбутніх виборах", - погоджується з ним директор департаменту рейтингових досліджень агентства "Кредит-Рейтинг" Ольга Шубіна. Банкіри вважають, що у зв'язку із прийняттям даного документа виникає небезпека того, що населення неправильно витлумачить його положення і навмисне буде відмовлятися погашати кредити, посилаючись на дію мораторію. У цілому, вважають банкіри, закон може завдати банківському сектору і економіці в цілому колосальний збиток, який не зрівняється з його популістським наповненням.
Про неоднозначність прийнятого законопроекту говорять і юристи. За словами партнера адвокатської фірми "Васько і Назарчук" Вадима Васька, поспішаючи прийняти згаданий закон і ввести мораторій на відчуження майна громадян у вигляді нерухомості, наші законодавці не визначили цивільно-правового змісту правового терміна "мораторій" саме для цього закону. "Народні депутати не врахували інтереси кредиторів щодо повернення позичених громадянам коштів, не подбали про подальшу долю вкладників (таких же громадян України, які мають такі ж рівні конституційні права і свободи) говорить пан Васько.
Про те, що прийнятий документ спрямований на захист тільки однієї категорії клієнтів, говорять і банкіри. На тлі галасу навколо скасування мораторію на дострокове зняття депозитів фінансисти побоюються другої хвилі вилучення коштів з банків. У реальності ж банкірам не буде чим віддавати депозити. "Закон захищає права іпотечних позичальників, але одночасно порушує права банків і депозитних вкладників. Стабілізувати ситуацію в банківській сфері закон не допомагає - навпаки, є дестабілізуючим. По суті він робить іпотечні кредити беззаставними, а отже, що вимагають 100%-вого резервування", - стверджує генеральний директор Platinum Bank Грег Краснов. Аналітик інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал" Анастасія Головач підкреслює, що якість активів українських банків і без того постійно знижується. А із прийняттям цього закону ситуація погіршиться в рази.
За інформацією Національного банку України (НБУ), у квітні частка проблемних кредитів в офіційній звітності фінустанов збільшилася на 16% щодо березня і на 80% з початку року - до 4,29% кредитного портфеля. За оцінками компанії "Ренесанс Капітал", їхній реальний обсяг може бути як мінімум удвічі більшим. У зв'язку із цим потреба українських банківських установ у додатковому капіталі буде і далі суттєво зростати. Раніше, після аналізу стану найбільших банків країни для визначення їх потреби в докапіталізації, що проводиться НБУ, усі дочірні банки міжнародних фінансових організацій погодилися збільшити свій капітал. Однак низка непопулярних заходів, прийнятих за останні два тижні, можуть негативно позначитися на готовності материнських структур підтримувати українські підрозділи. "Ми вважаємо, що представники банківського сектору заперечать рішення парламенту або будуть домагатися його скасування", - резюмує пан Головач.
На думку Грега Краснова, найголовнішим негативним наслідком цього закону може стати те, що платіжну дисципліну будуть порушувати навіть ті іпотечні позичальники, які в стані обслуговувати кредити, оскільки прийнятий документ практично знімає з них відповідальність щодо застави. "Зрозуміло, я б не радив позичальникам припиняти виплачувати платежі по кредиту на підставі цього закону, оскільки він є неконституційним, а отже, не може бути дійсним. Думаю, що прийняття закону в теперішній редакції є дуже безвідповідальним кроком", - упевнений пан Краснов.
"Твердження, що позичальники однаково повинні будуть рано чи пізно сплатити борг перед банком, та ще й з урахуванням штрафів і пені, правильно тільки для добропорядних позичальників, які дійсно зазнають труднощів, але не допускають думки не розрахуватися з банком у майбутньому. От і виходить, що закон вигідний у першу чергу людям непорядним", - упевнений заступник голови правління банку "Контракт" Павло Крапівін. Що стосується стабілізації ситуації, то єдиним плюсом закону експерт вважає зниження теоретичного тиску на ринок нерухомості пропозиції квартир, що виставляються на продаж банками. А в іншому документ спрямований на дестабілізацію ситуації в банківській сфері, оскільки чітко показує, що інструментів для розрахунків із вкладниками у фінустанов стає відчутно менше. "Наслідком чинності даного закону є те, що перспективи поновлення іпотечного кредитування в Україні знову відкладаються на невизначений термін через комерційні ризики для банків", - резюмує заступник голови правління Брокбізнесбанку Володимир Волощук.
Колізії в кодексах
За словами Олександра Охріменка, і до прийняття закону банки не виселяли позичальників зі своїх квартир, якщо вони були їх єдиним житлом. Це суперечить чинному Житловому кодексу, який не дозволяє виселяти фізичних осіб із власного житла, навіть заставного, якщо їм не надається інша житлоплоща. "Банки і без цього поки практично не користувалися правом вилучення житлової нерухомості, що була предметом застави, а наявність такої можливості була скоріше додатковим психологічним фактором при роботі з неплатником. Тепер і він відсутній", - відзначає Анастасія Головач. Думки експертів сходяться в тому, що діюча на сьогоднішній день процедура вилучення житлової нерухомості досить складна і без прийняття додаткових законів. Для того щоб отримати стягнення на нерухомість неплатника, заставоутримувач повинен пройти досить тривалі юридичні і судові процедури, які можуть тривати протягом декількох років. Крім того, якщо у квартирі прописані неповнолітні діти, одержати кредиторові/заставоутримувачеві нерухомість практично неможливо. Тому банки в більшості випадків і без того йдуть на реструктуризацію наданих позик.
Банкіри впевнені, що закон №3459-1 прописаний неякісно, і будь-який юрист у судовому порядку може оскаржити його положення. "Крім того, згідно із загальним правом, закон не може мати зворотної сили, а це означає, що за кредитними договорами, укладеними до прийняття цього документа, заставне майно будуть стягувати на загальних підставах", - стверджує пан Охріменко.
Сам по собі Закон №3459-1 тільки внесе плутанину, але не буде здатний заборонити вилучення заставного майна. Цей документ жодним чином не припиняє ні положення Цивільного кодексу про стягнення боргу, ні положень законів "Про заставу" і "Про виконавчу службу". Швидше за все, суди при ухваленні рішення про відчуження заставного майна будуть керуватися Цивільним кодексом, а не Законом №3459-1.
Ще один момент, на якому акцентує увагу юрист практики нерухомості DLA Piper Дмитро Пікалов, полягає в тому, що Закон №3459-1 не приділяє увагу зобов'язанням за відповідними договорами застави або іпотеки, тобто чи будуть вони продовжувати діяти, повинні бути припинені або припинені. "Оскільки Законом №3459-1 не передбачено інше, договори застави та іпотеки будуть продовжувати свою дію до кінця терміну. При цьому закон не забороняє нарахування штрафних санкцій за неплатежі по відповідних кредитних зобов'язаннях, що буде збільшувати борг заставника (іпотекодавця), поки кредитор не зможе, у силу мораторію, задовольнити свої вимоги шляхом накладення стягнення на заставну житлову нерухомість", - відзначає Дмитро Пікалов.
Бути чи не бути
"На мій погляд, і порушення регламенту при його прийнятті, і галас із приводу його затвердження - усе це кроки передвиборного загравання з виборцями. Я дуже сподіваюся, що президент буде вище цього і ветує закон", - сподівається Павло Крапівін. Протягом 15 днів після набуття закону президент або підписує і опубліковує його, або повертає зі своїми пропозиціями до ВРУ для повторного розгляду. Якщо під час повторного розгляду закон приймається не менше 2/3 голосів, президент зобов'язаний його підписати та офіційно опублікувати протягом 10 днів. Однак, судячи з попереднього голосування і практично одноголосного "проти" Партії регіонів, перемога цього разу буде на боці банкірів. Навіть якщо "Наша Україна - Народна Самооборона" проголосує в повному складі, президентське вето подолати однаково не вдасться.
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
